Анотація до посібника

Коли довго працює над чимось, вивчаючи порінаєш і знаходить нові істини. Чому б не поділити це і не залишити свої коробки ?.
Короткі анотації тут використовуються із влучними зображеннями та практичними порадами. Посібник буде корисним як для вихователів ЗДО так і для батьків дошкільників.

Вступ

Шановні колеги та батьки, раді вітати вас на сторінках нашого посібника!
Вивчаючи проблему методичного супроводу родинних читачів у закладі дошкільної освіти. Зрозумівши, що тема дуже актуальна, але відсутність чітких допоміжних матеріалів, прийшла ідея вибрати всі зроблені “ухтишки”. Та щедро поділитися ними з вами.
Чи пам’ятаєте ви зі своїм дитинством, як збиралися в родинному колі? Слухали, як захоплено та мелодійно читали вам бабусі й дідусі, або ж батьки. Як ви захоплювали порінали у світі казки ?. Всі дитячі спогади приємні: слухання, читання, дитина (ві) відчуває комфорт та привабливість потаємного світу, радість повного занурення в справах, закріплення центрального часу.
З огляду на урбанізацію суспільства та нових технологій, читання паперових книжок все швидше відходить за іншим планом. У наших з вами руках відновіть добру традицію родинних читачів разом!
Та виховати захоплених, світом книги, маленьких читачів.

Зміст 

1. “Інформуємо”
2. “Розповідаємо”
3. “Фантазуємо”

4. “Інтернет-спілкування”

1. “Інформуємо”

У цьому розділі подано графічний, ілюстративний матеріал, який вихователь може бути використаний для проінформованості батьків та мотивації їх до взаємодії. Також є прикладом анкетування для перевірки зацікавленості та аналізу рівня рівня сформованості читацького інтересу батьків та дітей, періодичних зрізів роботи вихователів з книгою.
Також цей матеріал, своєрідний путівник і помічник як вихователю так і вихованню методики в організації організації групи (у тому, що вільний доступ дітей до книги), пам’ять про те, що читання буде розподілено на різні етапи, де на кожному етапі є його завдання . Є матеріали з методами та прийомами за допомогою яких можна цікаво та швидко навчити дитину запам’ятовувати казки, вірші, оповідання (мнемотехніка), та переказувати та декламувати їх для складених фреймами.

Опитування вихователів «Дитина і книга в умовах ЗДО»
Шановні колеги, просимо дати відповіді на запитання даної анкети.

Будемо вдячні за відверті відповіді.

1. Де у просторі нашої групи є місце книги? (Дитячий і дорослий):

   – Роздягальня (Інформаційний осередок для батьків)
   – Осередок природи
   – Спальня
   – Осередок книги «Бібліотека»
   – Осередок узагальнення
   – Ігрова кімната
   – Робочий стіл педагога
   – Шафа з методичної та допоміжної літератури

2. Коли упродовж дня ви з дітьми виконуєте діяльність, пов’язану з художньою літературою?

   – Ранкове коло

   – Сніданок

   – Художньо педагогічне спілкування

   – Перед сном

   – Самостійна художня діяльність

   – Прогулянка

3. Як часто календарному плануванню щомісяця передбачається робота з книгою?

   _________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

4. Як часто ваші вихованці можуть самостійно взаємодіяти з книгою

   – 1 раз на день

   – 3 рази на день

   – не взаємодіють

   – рідко

Опитування батьків «Дитина і книга в умовах родини»

Шановні батьки! Просимо вас приділити кілька хвилин повернення і отримати короткий анкетування. Будемо дуже вдячні!

1. Як часто ви читаєте вголос своїх дітей?
   – практично кожного дня
   – часто
   – рідко приділяю цю увагу
   – інший варіант.
2. Який жанр літератури подобається вашим дітям?
   – казки
   – оповідання
   – поезія
   – фольклор
3. Чи оцінюєте ви з дитиною бібліотеку?
   – Так
   – Ні
4. Вам потрібно читати дитину?
   – за столом
   – на дивані
   – в ліжку (перед сном)
5. Які позитивні якості, на вашу думку, розвиваються у дитини читання?
   ______________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Інтерв’ю з дитиною «Книга у моєму житті»

 Шановна колего! Пропонуємо проводити інтерв’ю з кожним вихованням вашої групи та записувати результати

Прізвище, ім’я ____________

Вік ____________

Стать дитини

– Хлопчик

– Дівчинка

Орієнтовні запитання для інтерв’ювання (можна 1-4 на один «сеанс» інтерв’ю в залежності від емоційного налаштування дитини.

1.Скажи, що таке книга?

_________________________________________________

2.Як ти ставишся до книги?

__________________________________________________________________________________________________
3.Чи любиш ти слухати, як тобі читають?

__________________________________________________________________________________________________
4.Які книжки тобі найбільше подобаються:

• з малюнками та небагато тексту;

• у якій немає тексту, лише малюнки;

• у якій можна малювати, що має музичний супровід (пищить, дзвенить);

• у якій багато тексту (надруковано слів)
  
  5. Які твори тобі подобаються більше?

• казки;

• вірші;

• пісеньки;

• оповідання;

• легенди;

• байки;

• комікси;

• фантастика;

• інші.
  
  6.Про що ти любиш слухати:

• про тварин;

• космос;

• динозаврів;

• фантастичні пригоди;

• про техніку чи машини;

• про дітей;

• про дорослих та їх роботу (професії);

• свій варіант.
  
  7.Чи часто тобі читають книжки батьки?

• кожного дня;

• іноді;

• ніколи не читають;

• свій варіант.

  8.Як ти любиш слухати книгу?

• сидячи за столом;

• сидячи на колінах у батьків;

• лежачи у ліжку;

• сидячи на килимку;

• свій варіант.

  9.З ким тобі подобається читати найбільше:

• з мамою;

• татом;

• бабусею (дідусем);

• вихователем;

• помічником вихователя;

• старшим братом чи сестрою;

• слухати, як читає артист;

• свій варіант

  10.Чи є в тебе вдома дитяча бібліотека (місце, де лежать твої книжки)?

• так;

• ні.

  11. Які книжки цікавіші, на твою думку?

• паперові;

• цифрові (телефон, планшет, ноутбук).
  
  12. Яка твоя найулюбленіша книжка? ____________________________________________________________________________________________

Методи та прийоми використання мнемотехніки Геннадія Чепурного у процесі аналізу художніх творів

Мнемотехніка (мнемоніка) – це технологія покращення засвоєння нової інформації за допомогою свідомого утворення асоціативних зв’язків за допомогою різних методів та прийомів.

Впровадження технологій мимотехніки в сучасній освіті актуально, тому що:

• Методики мнемотехніки належать до здоров’язбережувальних технологій;

• Вони сприяють поліпшенню ефективності засвоєння нової інформації;

• Розвивають комунікативні та пізнавальні здібності особистості; творче, логічне, образне мислення;

Фрейми-шифрувальники (мнемотехніка)

Розроблені для методів та прийомів, що представлені вище.

1.Казка “Кіт, кріт, курочка та лисиця”

2.Казка “Рукавичка”.

3. Авторська казка Г. Бєлєнької “Не плач, Ведмедику!”

4. Вірш “Білочка” Г.Демченко

5. Вірш “Метелик” О.Пчілка

Кіт, кріт, курочка і лисиця

Українська народна казка про тварин

Жили собі вмісті кіт та кріт та курочка. Кіт та кріт ходили чи заробітки, а курочка оставалась дома. Вони як ідуть на заробітки та й наказують: «Не виглядай, курочко, в віконце, а то тебе лисичка украде».

Пішли раз кіт та кріт на заробітки, а лисичка прибігла під віконце та й каже: «Курочко, курочко, масляна головочко, одсунь віконечко та глянь на сонечко; он бояри йдуть — в красному, в зеленому, голубому, та й на конику вороному».

Вона одсунула віконце та й виглянула, а лисичка хап її за головку та й понесла в свою хатку. А курочка дорогою і співає: «Коте, коте, і ти, кроте! Несе мене лиска на лисому хвості, по липовому мості з гори на долинку, та й в свою хатинку».

Кіт та кріт почули, прибігли та й одняли курочку. Вони їй і кажуть: «Ми ж тобі казали, щоб ти не виглядала, а ти не послухала нас! Так дивись, не виглядай же! Ми тепер підем далеко і не почуєм, як ти нас кликатимеш».

На другий день кіт та кріт пішли, а лисичка уп’ять прибігла, сіла під віконце та й уп’ять каже: «Курочко, курочко, масляна головочко! Одсунь віконечко та виглянь на сонечко: он бояри йдуть — в красному, в зеленому, голубому, на конику вороному!» А вона притаїлась та й мовчить. А лисичка каже: «О, яка бо ги, курочко, спесива!.. Уже розсердилась… Я тілько пошутила».

Курочка виглянула, а та хап її за головку та й понесла її в свою хатку. А курочка дорогою співає: «Коте, коте, і ти, кроте! Несе мене лиска на лисому хвості по липовому мості, з горки на долинку та й в свою хатинку!» Не чуть! Вона оп’ять заспівала: Коте, коте, і ти, кроте! Несе мене лиска на лисому хвості по липовому мості, з горки на долинку та й в свою хатинку!»

Кіт і кріт почули, прибігли і одняли курочку. Вони і кажуть: «Ми ж тобі казали, щоб ти не одчиняла віконця! Тепер ми підем ще дальше, так хоть як будеш звати — не почуєм».

На третій день вони пішли на заробітки, а лисичка зараз і прибігла, сіла під віконце та й каже: «Курочко, курочко, масляна головочко! Одсунь віконечко, виглянь на сонечко; он бояри йдуть — в красному, в зеленому, голубому, на конику вороному!» Курочка мовчить. Вона оп’ять в другий раз заспівала та й каже:

«О, курочко, яка ж ти сердита! Я тілько пошутковала з тобою, а ти і розсердилась!.. Я вовсі не хотіла тебе їсти! Тепер тебе не буду й трогать…»

Курочка виглянула, а вона її хап за головку та й понесла в свою хатинку. Курочка дорогою і співає: «Коте, коте, і ти, кроте! Несе мене лиска на лисому хвості, по липовому мості, з горки на долинку та в свою хатинку!» Не чуть. Вона вдруге заспівала: «Коте, коте, і ти, кроте! Несе мене лиска на лисому хвості, по липовому мості, з горки на долинку та в свою хатинку!» Не чуть. Вона втретє заспівала: «Коте, коте, і ти, кроте! Несе мене лиска на лисому хвості, по липовому мості, з горки на долинку та в свою хатинку!» Не чуть.

Лисичка принесла її додому та й заставила своїх дочок піч топить та воду гріть, а курочку посадила на пічку.

Кіт та кріт прийшли додому — аж курочки нема, лисичка вкрала. Вони пішли в ліс, зробили скрипочку і дудочку, пошили кожаний мішок та й пішли під лисиччин двір, сіли та й грають: «Дуду, ду-ду в дудочку, скрипу, скрипу в скрипочку! А в лисички новий двір, чотири дочки на вибір, п’ята вона, вийди сюда!»

А лисиччині дочки почули та й кажуть: «Що се таке, мамо, грає? Ми підемо послухаємо». А лисичка каже самій меншій: «Піди подивись, та не барись, а то пора курочку різать». Вона вийшла та й каже: «Музиканти мої, музиканти мої, — заграйте мені!» А вони питають: «А чи будеш танцювати?» — «Буду». — «Ду-ду, ду-ду в дудочку, скрипу, скрипу в скрипочку! А в лисички новий двір, чотири дочки на вибір, п’ята вона, вийди сюда!» Цок та й в лобок, та й в кожаний мішок.

А лисичка ждать-підождать — не йде дочка. Вона і посила другу: «Оце як забарилась, канальська дочка! Піди позови. Пора курочку різать».

Вона вийшла та й каже: «Музиканти мої, заграйте мені!» — «А будеш танцювати?» — «Буду». — «Ду-ду, ду-ду в дудочку, скрипу, скрипу в скрипочку! А в лисички новий двір, чотири дочки на вибір, п’ята вона, вийди сюда!» Цок та й в лобок, та й в кожаний мішок.

Лисичка посила третю дочку: «Піди подивись, що вони там так забарились! Нехай ідуть скоріш. Пора курочку різать». Та вийшла та й просе: «Музиканти мої, музиканти мої, заграйте мені!» — «Будеш танцювати?» — «Буду». «Ду-ду, ду-ду в дудочку, скрипу, скрипу в скрипочку! А в лисички новий двір, чотири дочки на вибір, п’ята вона, вийди сюда!» Цок та й в лобок, та й в кожаний мішок.

А лисичка, підождавши, баче, що немає третьої дочки, посилання четверту: «Піди позові їх. Що вони там роблять? » Та вийшла та каже: «Музиканти мої, музиканти мої, заграйте мені!» – «А будеш танцювати?» – «Буду», «Ду-ду, ду-ду в дудочку, скрипу, скрипу в скрипочку! А в лисичках нових двір, чотири дочки на вибір, п’ята вона, вийди сюда! » Кок та й в лобок, та й у шкіряний мішок.

Лисичка ждала, ждала та й каже: «Що се вони там забарились? Піду сама позову ». Ви прибули та каже: «Музиканти мої, музиканти мої, заграйте мені!» – «А будеш танцювати?» – «Буду». – «Ду-ду, ду-ду в дудочку, скрипу, скрипу в скрипочку! А в лисичках нових двір, чотири дочки на вибір, п’ята вона, вийди сюда! » Кок та й в лобок, та й у шкіряний мішок.

Увійшовши в хатку, взявши курортку, приєднавшись додому і тепер вміст пошуку та добровільного пошуку.

Рукавичка
Українська народна казка

Ішов дід лісом, а за ним бігла собачка, та й загубив дід рукавичку.

Від біти мишку, улізла в ту рукавичку і каже:

– Тут я буду жити!

Коли це жабка плигає та й питає:

– А хто-хто в цій рукавиці?

– Мишка-шкряботушка. А ти хто?

– Жабка-скрекотушка. Пусти й мене!

От уже їх двоє. Колі біжити зайчик. Прибіг до рукавички та й питає:

– А хто-хто в цій рукавиці?

– Мишка-шкряботушка, жабка-скрекотушка. А ти хто?

– А я зайчик-побігайчик. Пустіть і мене!

– Іді!

Від уже їх троє.

Колі це біжить лисичка – та до рукавички:

– А хто-хто в цій рукавиці живе?

– Мишка-шкряботушка, жабка-скрекотушка та зайчик-побігайчик. А ти хто?

– Та я лисичка-сестричка. Пустіть і мене!

– Та йди!

Ото вже їх четверо сидить. Аж суне вовчик — та й собі до рукавички, питається:

— А хто-хто в цій рукавичці живе?

— Мишка-шкряботушка, жабка-скрекотушка, зайчик-побігайчик та лисичка-сестричка. А ти хто?

— Та я вовчик-братик. Пустіть і мене!

— Та вже йди!

Уліз і той. Уже їх п’ятеро.

Де не взявся — біжить кабан.

— Хро-хро-хро! А хто-хто в цій рукавичці живе?

— Мишка-шкряботушка, жабка-скрекотушка, зайчик-побігайчик, лисичка-сестричка та вовчик-братик. А ти хто?

— Хро-хро-хро! А я кабан-іклан. Пустіть і мене!

— Оце лихо! Хто не набреде — та все в рукавичку! Куди ж ти тут улізеш?

— Та вже влізу,— пустіть!

— Та що вже з тобою робити,— йди!

Уліз і той. Уже їх шестеро, уже так їм тісно, що й нікуди. Коли це тріщать кущі, вилазить ведмідь — та й собі до рукавички, реве й питається:

— А хто-хто в цій рукавичці живе?

— Мишка-шкряботушка, жабка-скрекотушка, зайчик-побігайчик, лисичка-сестричка, вовчик-братик та кабан-іклан. А ти хто?

— Гу-гу-гу! Як вас багато! А я ведмідь-набрідь. Пустіть і мене!

— Куди ми тебе пустимо, коли й так тісно?

— Та якось будемо.

— Та вже йди, тільки скраєчку! Уліз і ведмідь, — семеро стало.

Та так вже тісно, що рукавичка ось-ось розірветься.

Коли це дід оглядівся,— нема рукавички. Він тоді назад — шукати її, а собачка попереду побігла. Бігла-бігла, бачить — лежить рукавичка і ворушиться. Собачка тоді: «Гав-гав-гав!»

Вони як злякаються, як вирвуться з рукавички,— так усі й порозбігалися лісом.

Прийшов дід та й забрав рукавичку.

Не плач, Ведмедику!

Авторська казка Г.Бєлєнької

У Зеленому лісі звірі збиралися відсвяткувати день народження маленького Королівського Оленятка. Народження кожної живої істоти – завжди свято. І в лісі, де з кожним роком тварин стає все менше, появі нового мешканця радіють усі. Королівські олені – надзвичайно красиві істоти. Вони великі, стрункі, на темній шкірі мають золоті плями – наче сонячні зайчики. Темні очі оленя прикривають довгі вії, та коли вони піднімаються, то здається, що сама краса й мудрість зеленого лісу дивиться в душу.
Тож звірі раділи та готували вітання й подарунки сімейству оленів і маленькому оленяті. Так, бо оленята вже через кілька годин понародженні можуть самостійно пересуватися і пізнавати навколишній світ : роздивлятися, дослухатися, нюхати, сприймати на дотик і пробувати на смак. І як усі малі діти маленькі дитинчата звірів люблять бавитись з іншими. Аби зробити приємне новонародженому та потоваришувати з ним для подальших забавок, маленький Ведмедик вирішив зробити Оленяткові подарунок.
Мама Ведмедиця дала синочку шмат великого м’якого воску. Лісові звірята використовують його як пластилін. От і вирішив Ведмедик зліпити воскового ведмедика і подарувати Оленяткові на згадку.
Розім’яв він віск лапами і почав ліпити. розділив віск на дві великі частини. З однієї зліпив тулуб і голову. А з другої почав ліпити лапи. Не зовсім гарними вийшли у нього передні лапи – одна довша, друга коротша. Почав Ведмедик їх рівняти : відщипне від більшої – кине у траву зайвий шматочок, а знову нерівно! Ну зовсім як у казці про двох жадібних ведмежат, яким Лисичка сир ділила. Рівняв Ведмедик лапки і рівняв, поки не стали вони зовсім маленькими. Негарно. Тоді зламав Ведмедик усю роботу і вирішив зробити щось інше і менше. Бо всі “зайві” шматочки розкидані були в густій траві – де їх тепер знайдеш!
Почав він ліпити зайчика. Але і цього разу виникали непорозуміння. То хвіст завеликий ( зайвий шматок викидає), то лапки неоднакові, то вуха! Довго ліпив Ведмедик і всі “зайві” шматочки кидав у густу траву….
Коли над вечір прийшла по нього мама Ведмедиця, то побачила, що сидить її Ведмедик посеред зеленої галявини й гірко плаче.
– Я не зміг зліпити подарунок Оленяткові , – схлипнуючи, пояснив він.
– Не плач, синку, – лагідно сказала мама, я тобі допоможу. Де твій віск? Спробуємо зліпити разом.
Та у відповідь Ведмедик заплакав ще голосніше. Він простягнув мамі лапку-долоньку, на якій лежав малесенький-малесенький шматочок воску….
Оленяткові сімейство ведмедів подарувало смачний пиріг з малиною. А мама Ведмедиця тепер учить свого Ведмедика економно використовувати матеріали. “Сім разів відмір, а один відріж”, – повторює вона йому. Ведмедик не ображається. А з Оленятком він товаришує і навіть інколи, на правах старшого друга, вчить, як треба діяти, щоб менше плакати.

Білочка

-Де ти, білочко, живеш?
Що ти, білочко, гризеш?
-У зеленому ліску
У дуплі, у соснячку,
Я гризу горішки,
І гриби, і шишки.
(Г. Демченко)

Діти бігають, стрибають,
Далі — весело гукають:
— Ах, метелик!.. подивіться!..
Ось він, ось він метушиться!
Та який же гарний, гожий!
Наче квітка, прехороший!
(О. Пчілка)

2. “Розповідаємо”

У розділі подано декілька фрагментів тексту індивідуальних консультацій з батьками. Подані тексти консультацій є своєрідним прикладом, який наштовхне вас на думки для створення власних .
Консультації з батьками на тему:
1. “Навіщо читати на ніч?”

2. “Роль казки в морально-етичному вихованні“

3. “Форми роботи з дитячою книгою”

4. “Що має місцем у дитячій бібліотеці – вашого малюнка”
5. ” Роль батьків у залученні дитини до читання”
6. ” Сучасні письменники, що слід почитати дитині”

А чи знаєте ви чому корисно дитині читати перед сном?

Казка перед сном – чудовий спосіб демонстрації вашої любові до дитини
Читаючи дитині на ніч, ви не тільки розважаєте її і розвиваєте, ви таким чином показуєте свою любов до малюка. Вам здається: ну що можуть дати 15 хвилин читання?
Не сумнівайтеся – дуже багато! Якщо ви будете читати дитині на ніч щодня, малюк точно буде знати, що його люблять, про нього піклуються. І ніякий мультик або диск не замінить рідного голосу і батьківського тепла. Психолог Неллі Дебела каже, що читання на ніч – це дуже потужна моральна підтримка для дитини.
Замінюючи читання фільмом або мультиком, пам’ятайте, що це вже готові продукти фантазії людини. А книга, казка дає можливість дитині створити власний світ, пофантазувати. І правильний розвиток дитини – це розвиток, перш за все, її уяви.

Читаємо дитині казки на ніч – вчимо життя За словами психолога Павла Басанського, казки допомагають дитині усвідомлювати свій життєвий досвід і переживання, створювати власний світ. Слухаючи казки, малюк отримує рідкісну можливість стати сильним, хитрим і спритним, добрим і великодушним, сміливим і мужнім. Тобто знайти своє місце в реальному світі. Навіть страшні й сумні казки та оповідання, на думку Басанського, потрібні. Адже і страх, і печаль – це нормальні людські почуття, яких не потрібно уникати. Але важливо вибирати перевірені часом твори. Найкраще – народні, відповідні ментальності дитини. Тобто якщо тато малюка ірландець, а ви українка – читайте малюкові і ірландські, і українські казки. Звичайно, не варто читати страшні казки на ніч. Особливо якщо ваша дитина дуже вразлива.

Читаємо дитині – розвиваємо її мову та  пам’ятаємо Словниковий запас дитини активно формується у віці від 10 місяців до 1,5 року. Через 3 роки, якщо батьки зайнялися зображенням, його словниковий запас повинен скласти від тисячі слів і більше. Тому так важливо в цей період читати дитину, і не тільки на ніч. До речі, починаючи читати вірші зображення можна ще тоді, коли він знаходиться в утробі матусі. Кумулятивні казки, лише казки, в яких повторюються, розвивають пам’ять дитину. Читаючи таку казку в другому і третьому розрізі, можна запропонувати дитині самі повторити уривок.

Також дуже корисно читати вірші. Під час читання віршів у дитини розвивається почуття ритму.  Якщо ще і попросити продовжити рядок, то приєднатися буде і пам’ять. Прочитаний заколісуючим голосом вірш здатний, як кількість, приспати дитину.

Консультація”Роль казки в морально-етичному вихованні“
Важливе значення у виховній роботі з дітьми відводимо казці, адже казка для дітей – це пожива для душі, бо в ній вирують людські почуття. Казка не лише забавляє, захоплює, зворушує дитячі серця, а й порушує серйозні життєві питання, спонукає кожну дитину до мислення та активних дій, розкриває їй загальнолюдські цінності, високу мораль і спонукає до дії. Під час занять слід використовувати різні казки Василя Сухомлинського, які діти не лише слухають, інсценують, а й вчаться аналізувати конкретні ситуації, знаходити оригінальні шляхи їх розв’язання. Василь Сухомлинський стверджував, що казки відкривають не лише красу, а й істину, що без казки і ситуації всі пояснення для дитини мертві, бо мовчить її серце.

Діти залюбки складають і власні казки, що є одним з найцікавіших для них видів мовленнєвої творчості. Дошкільники відчувають радість і задоволення від творчості, під час якої збагачується їхній словниковий запас, розвивається мовлення. Індивідуальні казки варто записувати до книжок-«маляток», а колективні, створені разом, записувати до «Книги казок», яку можна ілюструвати та оздоблювати.

Зміст освітньої роботи з морально-етичного виховання

Працюючи з дітьми варто робити радісним кожен день їхнього життя, прагнути передати їм тепло й любов свого серця, доброту душі. Намагатися кожний день зробити неповторним, наповненим цікавими формами роботи, як-от:

· читання та обговорення художніх творів, казок Василя Сухомлинського під час занять і прогулянок;

· інсценування творів Василя Сухомлинського;

· поетична творчість дітей – складання розповідей та казок;

· ігри-емпатії, ігри-драматизації;

· бесіди на морально-етичні теми;

· щоквартальні тематичні свята – свято Книжки, свято Дружби,родинні свята, дні добрих справ.

· гурткова робота «Школа доброти».

Читаючи твори Василя Сухомлинського, його праці, щоразу захоплюємося його мудрістю та педагогічним талантом, його добротою, чуйністю, людяністю. Повторити шлях Василя Сухомлинського звичайно неможливо, тож кожен з нас, педагогів, обирає власний педагогічний шлях, керуючись його гуманістичними ідеями, торуючи шлях до сердець своїх вихованців.

Лайфхаки для батьків :

1.Читайте книжки з цікавими картинками. А іноді використовуйте видання тільки із самими картинками. У цьому випадкуза мотивами малюнків можна скласти власну історію. Це точно сподобається дитині. До того ж у такі моменти  вона думає, що по-справжньому читає книгу.

2.Частіше читайте дитячі вірші. Це розвиває дитину, навчає її ритму, різноманітності звуків, букв, розширює лексикон.
3.Демонструйте книги. Чим більше книг в будинку, чим частіше дитина з ними стикається, тим більша ймовірність того, що вона почне ними цікавитися. Ви хочете, щоб дитина поважала книги і вважала  їх важливими. Тоді навчіть її цінувати книги і сприймати як справжній скарб. Скажіть, що книги дорогі (не по вартості, а за значимістю): їх не можна розмальовувати, розкидати, рвати, викидати.

4.Організуйте в будинку спеціальну зону для читання (диван у вітальні або м’яке крісло в дитячій кімнаті). Створіть затишну атмосферу. У теплій і комфортній обстановці завжди приємніше читати.
5.Під час читання з дитиною ведіть пальцем по тексту, або просіть дитину робити це самостійно, якщо вона вже вміє читати. Слідкуйте, щоб дитина робила це в правильному порядку, починаючи з верхнього рядка і поступово опускаючись вниз по сторінці.

6.Організуйте день дитини так, щоб залишати її одну читати хоча б на короткий час. Привчайте дитину читати самостійно -без присутності дорослих. Почніть з невеликих проміжків часу, поступово їх збільшуючи (у міру того, як дитина стає дорослішою). Це розвиває самостійність і покращує концентрацію уваги.

7.Якомога частіше читайте з різною інтонацією, різними голосами, граючи різних героїв. Діти обожнюють це. І не важливо, наскільки добре у вас виходить гра за ролями: дитині це все одно дуже сподобається і захопить її.

8.Коли ви закінчуєте читання, привчайте дитину закривати книгу і ставити її на місце. Це не тільки питання порядку. Так ви довше збережете зовнішній вигляд книги. Так ви прививаєте дитині повагу до книг.

9.Створіть власну книгу (наприклад, електронну із особистими фотографіями дитини). Вашій дитині сподобається стати героєм книги – справжньою зіркою зі своєю історією. Це буде гарним подарунком для неї.
10. Вивчайте героїв. Знайдіть книгу, в якій є глибока ідея і представлені відразу кілька характерів. Разом з дитиною прочитайте і розберіть сюжет: які емоції переживають герої, як справляються з труднощами, які вчинки роблять. Так ви розвиваєте емоційний інтелект дитини. Так ви показуєте їй можливі життєві сценарії. Так ви вчите її нормам і правилам гарної поведінки.

11.Даруйте книги. Коли ви знаєте, чим цікавиться ваша дитина, найкращий подарунок для неї-книга.

12.. Обмінюйте книги. Прибирайте частину книг далеко – так, щоб дитина не могла їх дістати. А пізніше обмінюйте їх на ті, які їй вже набридли. Так, старі забуті книги набувають новизни і знову захоплюють.
13. Заохочуйте дитину використовувати для  читання будь-які вільні перерви: наприклад, 15 хвилин перед обідом або перед сном.

14.Об’єднуйте захоплюючий досвід із цікавою книгою. Похід в зоопарк, поїздка на поїзді або літаку, прогулянка в парку на велосипедах – про все можна прочитати в книгах. Так, отримавши незабутні враження від походу в зоопарк, візьміть книгу про тварин і прочитайте разом з дитиною про тих, кого ви недавно бачили. Або після обіду в кав’ярні виберіть книгу про різні країни, культури, національні страви.

3. Фантазуємо

Алгоритм квесту ” Читаймо разом ”

Мета: ознайомлення батьків з особливостями читання художньої літератури для дітей дошкільного віку.

Алгоритм проведення.

1. Попередній етап:

• Вибір гравців для команди: назва команди; продумування форми для гравців; підготовка бліц-представлення для кожного.
• Ознайомлення з інформацією про особливості читання художньої літератури в дошкільному віці. Опрацювання інформації про рекомендовану літературу.
• Інформаційне збагачення про поняття “художня література”, ” родинні читання”, “сучасна дитяча література”.
• Підготовка буктрейлеру до авторських казок від команд.
• Вправляння в іграх «Крокодил», складанні казок або оповідань та розповідей за казковими сюжетами.
• Підготовка атрибутів для гри.

2. Проведення заходу:

• Вступне слово ведучого.
• Представлення команд і бліц-презентація гравців.
• Презентація теми для обговорення: капітани команд.
• Проведення гри (завдання створення ігрових ситуацій в процесі читання з дітьми).
• Загадки від персонажів казки.
• Буктрейлер: стисла інформація про  авторську казку для дітей дошкільного віку.

3. Підведення підсумків.

• Рефлексивне коло.
• Обмін враженнями
• Загальне фото на згадку.

Буккросинг – ( з англ. книгооберт) – це дуже популярний проект у всьому світі. Його суть полягає в тому що людина прочитавши книгу, залишає її в громадському місці, з підписом і побажаннями наступному власнику.
Така ідея має місце і в закладах дошкільної освіти. Для того щоб книжки не були залишені по території садочку, чи групи слід облаштувати зручне місце ( стелаж), де батьки, разом з вихователями зможуть обмінюватись різного роду літературою. Звичайно це один із зручних способів ненав’язливо донести до батьків корисну і цікаву інформацію, щодо психологічного стану дітей, їх здоров’я. А також через цю форму роботи можна прищеплювати сім’ям різні варіанти сімейних традицій, зокрема родинні читання.

4.”Оnline communication”

Перша і  дуже цікава форма  роботи з батьками, яку хочемо вам запропонувати :

“Смартмоб” –  це (від. англ розумний натовп) – це форма соціальної організаціїлюдей за допомогою засобів мережі інтернет та бездротових  пристроїв –  смартфонів тощо.

 Аби підвищити рівень мотивації батьків до інтелектуальної та навчальної діяльності і долучити до участі в освітньому процесі, пропонуємо брати участь у смартмобах.
Таких як : ” Подаруй дитині казку “, спочатку обираємо найактивнішого і найініціативнішого з батьків, запалюємо його ідеєю смартмобу, і потім він передає через соціальні мережі , мобільні додатки чи інші засоби , іншим батькам , як естафету.
Сутність смартмобу “Подаруй дитині казку” – батьки мають скласти та розповісти авторську казку для дітей. На підготовку мають 2 дні. Тривалість казки – 8-10 хв.

“Адвент – календар”

з тематичними казками та додатковими цікавими завданнями після прочитання.( Можна зробити власноруч також є друкованні видання)
Дуже цікава форма роботи, яка особливо подобається дітям , спеціальний календар , що показує час, який залишається до Різдва або до будь-якого іншої святкової події. Саме адвент-календар допоможе перетворити нудне очікування свята на найцікавішу пригоду!
Користуватися ним дуже просто. Упродовж 30 днів дитина з батьками  буде читати казки , виконуватиме  різні цікаві завдання, отримуватиме сюрпризи, наклеюватиме наліпки на календар, в очікуванні свята.
Адвент-календар допоможе:
– створити сімейну традицію;
– навчити малюка створювати свято власноруч;
– опанувати навички тайм-менеджменту.

Також не можна забути про поповнення методичних сторінок на сайті ZDO, приєднавшись до груп та соціальних мереж, які допоможуть вам підтримати інтеграцію та мотивацію батьків !!!

Це саме в ході нашого дослідження, у відповіді дітей на інтерв’ю, було винесено таким побажанням.
Попередня поява довести:
Вустами дитини говорять – істина!
Тож завжди дослухайся до побачення і думки кожної
дитини !!!
Особливість етапу зацікавленості дитини в книзі повинна бути піломою та дослухатися до неї, щоб зберегти та підключити інтерес до спільного читання та до книги загалом!
Сподіваємось вам будемо корисним цим посібником!
Нехай щастити!