Сіко́рський, І́гор Іва́нович (06.06.1889, м. Київ, тепер Україна — 26.10.1972, м. Істон, шт. Коннектикут, США) — авіаконструктор, один із піонерів авіації, промисловець, почесний доктор Санкт-Петербурзького політехнічного інституту (з 1914). Творець перших у світовій практиці авіабудування багатомоторних літаків та вертольотів, розробник перших міжконтинентальних пасажирських авіалайнерів. Син І. О. Сікорського.

Життєпис

Народився у сім’ї викладача, професора психології. Навчався в Морському кадетському корпусі у м. Санкт-Петербурзі (1903–1906), школі Дювиньо де Ланно в м. Парижі (підготовча школа для складання іспитів на звання бакалавра; 1906–1907), Київському політехнічному інституті (тепер Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського»; 1907–1909; 1909–1911), школі при аеродромі Жовісі (Франція; 1909).

Від 1912 — головний конструктор авіаційного відділення Російсько-Балтійського вагонного заводу в м. Санкт-Петербурзі.

У березні 1918 виїхав за кордон — до Югославії, потім до Франції та США. 1923 створив у США компанію «Сікорскі Еро Енжинірінг корпорейшн» «Sikorsky Aero Engineering Corporation», де обіймав посаду президента, з 1939 — компанію «Вот — Сікорскі Ееркрафт» («Vought — Sikorsky Aircraft»). 1943 створив власну компанію «Сікорскі Ееркрафт» («Sikorsky Aircraft»).

Діяльність

Перші моделі створив у м. Києві у студентські роки. 1908 розробив і побудував перший вертоліт (не піднявся у повітря). Спільно з Ф. Билінкіним та В. Йорданом побудував літаки БіС-1 і БіС-2. У 1910–1912 розробив моделі літаків С-3, С-4, С-5, С-6. У 1912 літак С-6 установив світовий рекорд швидкості — 111 км/год.

Створив багатомоторні аероплани «Гранд», або «Руський витязь» (1913), згодом — чотиримоторний «Ілля Муромець» (1914; став найкращим літаком Першої світової війни). У роки війни Сікорський створив ще кілька типів літаків: легких винищувачів-перехоплювачів, розвідників, винищувачів супроводу, штурмовиків та ін. Фактично було закладено основи російської авіаційної промисловості.

Упродовж 1930-х конструював літаючі човни (могли перевозити пасажирів до міст, де не було аеропортів зі злітно-посадними смугами). Серед них найвідоміша чотиримоторна амфібія S-40 (перевозила 40 пасажирів на відстань до 800 км або 24 пасажири — на 1500 км).

Організатор серійного вертольотобудування у США. У вересні 1939 самостійно випробовував експериментальний вертоліт S-46. 1942 його гвинтокрил XR-4 було прийнято на озброєння армією США.

Після Другої світової війни компанія Сікорського стала визнаним лідером не лише у США, а й у світі. У 1967 вертоліт S-61, розроблений компанією, вперше у світі здійснив трансатлантичний переліт. Останнім із вертольотів, розроблених особисто Сікорським 1954–1955, був S-58. Його численні модифікації експлуатувалися майже в п’ятдесяти країнах світу.

Автор праці «Повітряний шлях» (1920, опубл. 1998), двох релігійно-філософських творів.

Нагороди і визнання

Нагороджений американськими медаллю Г. Гугенхайма (1951), Національною медаллю науки (1967), медаллю Дж. Фріца (1968), іншими відзнаками.

1980 заснована Міжнародна премія імені Сікорського.

Його іменем названо кратер на Місяці (1979), астероїд, відкритий 1990 у Кримській астрофізичній обсерваторії.

Про Сікорського знято художній фільм «Поема про крила» (1979, кіностудія «Мосфільм»).

Ім’я Сікорського вшановується в Україні.

2008 встановлено пам’ятник в м. Києві (автор М. Олійник). 2009 Національний банк України випустив монету номіналом 2 гривни з портретом Сікорського.

Ім’я Сікорського присвоєно Авіакосмічному ліцею Національного авіаційного університету (2010), Міжнародному аеропорту «Київ» та Національному технічному університету України «Київський політехнічний інститут» (2016), увічнене у назвах вулиць.