Кроквяні конструкції

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД

«КИЇВСЬКИЙ КОЛЕДЖ БУДІВНИЦТВА, АРХІТЕКТУРИ ТА ДИЗАЙНУ»

 КИїВ

2020

Методичні рекомендації

«ПРОЕКТУВАННЯ КРОКВЯНИХ КОНСТРУКЦІЙ ПОКРІВЕЛЬ МАЛОПОВЕРХОВИХ БУДІВЕЛЬ»

 Зміст

1. Форми скатних дахів ______________________ 4
2. Терміни, що позначають елементи покрівлі ___ 8
3. Основні балки рамної конструкції ___________       9
4. Несучі конструкції скатних дахів ____________      11
5. Список використаної літератури _____________     23

   Додатки _________________________     24

1. Форми скатних дахів

      Залежно від величини нахилу дахи розділяються на скатні й пласкі. Скатний дах складається з несучої конструкції (кроквяної системи) і покрівлі. Покрівлею називають верхній водо ізоляційний шар даху. Похилі поверхні скатного даху називають скатами. Нахил скату даху залежить від матеріалу покрівлі. Так, наприклад, нахил покрівлі з оцинкованої сталі становить 18…24…24⁰; для черепиці — 35…45…45⁰; для хвилястих азбестоцементних листів — 18…40…40⁰; м’які покрівлі (рулонні — руберойд, толь, ізофлекс; складальні — тегола, ікопал; листові — ондулін, аквалайн) мають нахил більше 5⁰. При перетинанні скатів між собою утворяться ребра. Верхнє горизонтальне ребро називається коньком. Місце перетинання двох скатів, що утворять як би ринву для відводу води, називається розжолобком. Залежно від кількості скатів даху бувають односхилі, двосхилі й т.п. (мал. 1, 2).

Мал. 1, 2. Форми скатних дахів.

2. Терміни , що позначають елементи покрівлі

   Існує цілий набір термінів , з якими столяр повинен бути знайомий при виготовленні рамних конструкцій покрівель. Кожен елемент конструкції має своє найменування. Найбільш розповсюджені з них ми будемо розглядати в даній методичній розробці.

    Проліт

   Прольотом називають відстань між верхніми брусами обв’язки ( мауерлат ), на які опираються крокви покрівлі або опорні частини ферм.

   Прогін

   Прогін – це найкоротша відстань по горизонталі, виміряна від вертикалі, проведеної через центр конькового бруса, до зовнішнього краю бруса обв’язки ( мауерлата ).

Підйом

   Підйом покрівлі це відстань від верху конька і крокви до основи покрівлі.

Кут нахилу

   Кут нахилу покрівлі – це нахил від конькового бруса до бруса обв’язки стіни –( мауерлату ).

              Основні балки рамної конструкціі

   Брус верхньої обв’язки стін ( мауерлат ) – це балка стіни, до якої кріпляться нижні частини  крокв.

Коньковий брус – це горизонтальна балка, до якої кріпляться верхні кінці крокв обох скатів покрівлі.

В дешевих конструкціях коньковий брус , зазвичай, відсутній. В такому випадку верхні кінці  крокв скріплюються одна з одною.

Основні крокви – це балки, що піднімаються по діагоналі від мауерлата до конькового бруса

Кроквяні ноги вальм – це балки, які піднімаються по діагоналі від мауерлата до вальми.

   Кроквяні ноги розжолобків – це одна з балок, що піднімається по діагоналі від бруса розжолобка до конькового бруса  в місті пересічення двох скатів.

Наріжники – всяка кроква, яка не з’єднує мауерлат з коньковим брусом, називається наріжником. В залежності від положення, яке він займає, вони можуть бути розділені на вальмові, розжолобкові і короткі.

Мал. 3. Основні балки кроквяної системи.
4. Несучі конструкції скатних дахів

Несучі конструкції скатних (горищних) дахів виконують із дерева, металу й залізобетону у вигляді крокв і кроквяних ферм. Вибір матеріалу й типу несучої конструкції залежить від розташування в будинку внутрішніх опор (стін або стовпів), величини прольотів, що перекривають, нахилу покрівлі й спеціальних вимог (вогнестійкості, капітальності й т.п.). У даному курсовому проекті будуть розглядатися кроквяні системи, виготовлені з дерева. Кроквяні системи бувають приставні й висячі. Приставні крокви застосовують у тих випадках, коли в будинку є внутрішні стіни або колони, розташовані через 5…6 м, які можуть слугувати опорами для кроквяних конструкцій і скоротити цим їхній проліт. Висячі крокви застосовують у випадках, якщо необхідно перекрити проліт до 16 м, а будинок не має проміжних опор.

Схеми приставних  кроквяних систем представлені на мал. 4.

Мал. 4. Схеми приставних кроквяних систем: а — вальмова частина; б — поперечні розрізи

Приставні крокви. При пристрої одно- дво- і чотирискатних дахів застосовують дерев’яні несучі конструкції, основним елементом яких є кроквяні ноги. Виготовляються вони із брусків, пластин і дошок. Відстань між кроквами уздовж будинку (крок крокв) приймають від 1 до 2 м: при кроквах із брусів висотою 180…200мм — 1,5…2…2 м, а із пластин і дошок товщиною 80 мм — 1,0…1…1,5м.

У місцях обпирання кроквяних ніг на кам’яні стіни для закріплення їхніх кінців і рівномірного розподілу зосередженого навантаження на більшу площу кам’яної кладки під них укладають підкроквяні бруси-мауерлати перерізом 160(140 або 160(170 мм.

При частому кроці крокв (до 1,2 м) або зведенні стін з маломіцних матеріалів підкроквяні бруси укладають по всій довжині стін будинку, на які обпираються кінці кроквяних ніг. При рідкому розміщенні крокв укладають мауерлати-коротиші довжиною 600…800 мм. Між мауерлатом і кам’яною кладкою стіни прокладають ізоляцію з рулонного матеріалу. Нижня поверхня мауерлата повинна бути вище утеплювача горищного перекриття не менш чим на 500 мм.

Для сприйняття вітрових навантажень кінці кроквяних ніг через одну прив’язують до костилів, убитим у стіну, скрутками із дроту діаметром 4…6 мм. Верхнім кінцем приставні крокви опираються на горизонтальний брус, що носить назву конькового прогону, що підтримується стійками, встановленими на внутрішні опори. При дерев’яних кроквах відстань між стійками варто приймати не більше 3…4 м. Стійки внизу встановлюють на лежні.

Коли довжина кроквяних ніг перевищує 6 м, щоб уникнути значного їхнього прогину необхідно встановлювати підкоси. Підкоси внизу спирають на лежень або на стійку. Дерев’яні елементи конструкцій у місцях зіткнення ізолюються від кам’яної кладки шаром руберойду або пергаміну.

При наявності в будинку двох рядів внутрішніх опор улаштовують два верхніх прогони по стійках. Для збільшення твердості конструкції потрібно обов’язково встановлювати ригелі, а для сприйняття горизонтальних складових зусиль, переданих підкосами в нижній частині стійок, між лежнями ставлять розпірки.

При пристрої чотирискатних (вальмових) дахів у місцях перетинання скатів приставні крокви роблять із діагональних (навскісних) кроквяних ніг, іноді названих роговими. У кутах, що утворяться, поздовжніх скатів і на вальмових скатах, де не можна встановлювати крокви повної довжини, укладають укорочені кроквяні ноги, називані наріжниками. Нижнім кінцем наріжник спирають на мауерлат, а верхнім врізають у навскісні кроквяні ноги.

Діагональна кроквяна нога нижнім кінцем може опиратися на мауерлат у місці їхнього сполучення в куті, але краще на спеціальну балку, покладену навскіс на мауерлат на деякій відстані від кута. Тому що діагональні кроквяні ноги мають більшу довжину й несуть значне навантаження, вони повинні підтримуватися в прольоті проміжною опорою у вигляді підкоса, стійки або поставленої в куті будинку шпренгельної конструкції. Верхній кінець діагональної ноги при наявності одного прогону опирається на його консоль, а при двох прогонах — на прибоїни, прикріплені цвяхами до кінців кроквяних ніг.

Всі сполучення крокв підсилюються металевими кріпленнями: болтами, скобами, цвяхами. До обпирання в мауерлат кінцям кроквяних ніг збоку прибивають відрізки дошок товщиною 40 мм — кобилки довжиною на величину звису даху, що влаштовує, призначені для кріплення до них дошок підсобійки.

На мал. 5 представлені вузли й деталі приставних кроквяних систем.

          Висячі крокви. При значній ширині будинку й відсутності внутрішніх опор як несуча конструкція даху влаштовують кроквяні ферми, які мають тільки дві точки опори (по зовнішніх стінах). У найпростішому виді ферма складається із двох кроквяних ніг, угорі жорстко з’єднаних, а внизу — затягуванням, що сприймає горизонтальну складову (розпір). Для твердості й зменшення прогину кроквяних ніг при прольотах 7…8 м додатково врізають ригель, а при прольотах до 12 м встановлюють балку, що працює на розтягання, і підкоси, що працюють на стиск. 

Мал. 5. Вузли й деталі приставних кроквяних систем

По приставних, а також по висячих кроквах виконують дерев’яну обрешітку із брусків або дошок, покладених із зазорами або у вигляді одинарних або подвійних суцільних настилів, по яких влаштовують покрівлю.

Для освітлення, провітрювання горища й виходу на дах влаштовують слухові вікна, що розташовуються в один ряд між кроквяними ногами на висоті 1,0…1,2 м від рівня верху горищного перекриття. Воно складається із заскленого вікна розміром 600(800 мм і бічних приточних вентиляційних отворів, огороджених жалюзійними ґратами розміром 200 (250)(800 мм кожна. Схеми й деталі висячих кроквяних систем представлені на мал. 6.

Мал. 6. Схеми, вузли й деталі висячих кроквяних систем

5.Список використаної літератури

Гетун Г.В. « Основи проектування житлових будівель».

Миллер М.Р., Миллер Р. « Руководство по строительству каркасного дома и кровельным работам».

Інтернет ресурси.

Додатки.