Ф. Дюрренматт “Гостина старої дами”

Фрідріх Дюрренматт

У літературі дебютував у роки Другої світової війни. Похмурий, скептичний погляд на світ відокремлював Дюрренматта, с самого початку йому були притаманні риси письменника інтелектуального складу. Драматургічним дебютом письменника стали п’єси “В писанні сказано… ” (1947) і “Сліпий” (1947), в яких автор розглядає філософську парадоксальність протистояння абстрактної ідеї і життєвої правди. Світове визнання і славу драматургу приносить трагікомедія “Візит старої дами” (1956).

Паралельно з драматургічною діяльністю Дюрренматт пробує свої сили також у прозі. Оповідання “Тунель” (1952) і незакінчений роман “Місто” (1952) продовжують філософські роздуми письменника про сутність людського буття.

Герої Дюрренматта

У літературознавстві існує думка, що герої Дюрренматта нереальні та нагадують маріонеток. Відомий американський письменник Курт Воннегут порівняв якось твори Дюрренматта з чарівними та рідкісними швейцарськими годинниками, у механізмі котрих все занадто якісне, але не має ніяких таємниць.

Майстер яскраво показує розвиток людських душ лише тоді, коли це необхідно і коли це дійсно має глузд. Герої видатного швейцарця потрапляють у ситуації надзвичайні і всі вони реагують на ці ситуації не однаково. Часом герої роблять неприродні вчинки, такі, яких ми не могли передбачити. Але Дюрренматт добивається більшого: описані ним реакції незвичайні, але в них відображається те вічне, загальне, що є зрозумілим для багатьох людей. Є щось страшне в словах Дюрренматта про те, що “долі людей розігруються однаково”.

Людина, яка “не вважає за необхідне вирішувати світові загадки”

До останнього подиху (помер великий швейцарський письменник 14 грудня 1990 року) Дюрренматт займав демонстративно нейтральну позицію як у політичних уподобаннях, так і у літературних напрямках. Автор 30-томного зібрання творів, лауреат кількох міжнародних премій (Мольєрівської (1957), Шиллеровської (1959), Бюхнеровської (1988)), Дюрренматт залишається для нас людиною, яка, за його словами, “не вважає за необхідне вирішувати світові загадки”, але й понині допомагає людству розбиратися у своєму такому заплутаному повсякденному житті, залишаючись завжди і гостро злободенним і, водночас, вічним.

Творча історія п’єси

Сюжет драми виріс із незакінченої повісті «Місячне затемнення». За задумом автора, ця повість мала розповідати про уродженця одного швейцарського села, який через півстоліття повернувся на батьківщину мультимільйонером. Метою подорожі багатія до рідного села була помста землякові, який колись звабив його кохану. За допомогою грубого підкупу головний герой змушує селян мовчки розправитися з давнім ворогом. У п’єсі «Гостина старої дами» «блудний син», що через десятки років повернувся додому, перетворився на «блудну доньку», але основні складові драматичної інтриги збереглися: скривджене кохання як мотив помсти, підкуп і вбивство як шляхи її здійснення.

Сюжет

Нечувано розбагатівши, головна героїня – колишня жителька містечка Гюллен Клер Цаханесян – підкупає всіх мешканців рідного міста й примушує їх вбити за мільйон доларів чоловіка, який колись спокусився на її гідність. Мешканці  Гюллена – “не чудовиська, а такі самі люди, як ми всі”. Спочатку пропозиція американки-міліонерши з гідністю відкинута всім містом, але поступово ситуація змінюється. Автор психологічно точно й обгрунтовано подає зображення механізму зміни настрою (за винятком пана вчителя) майже кожного з героїв: на одному з’явились нові жовті черевики, другий палить дорогу сигару. Кожному начебто невідомо, чому він йде на такі витрати. Але підсвідома робота з виключення совісті вже почалася. Мотиви, які привели мешканців до рішення скоїти цей злочин, з розвитком дії починають здаватися такими природними, що драматург радить грати свою жорстоку виставу “не жорстоко, але зі всією людяністю, з сумом, а не з гнівом, і обов’язково з гумором”.

П’єса-притча

«Гостина старої дами» – чудовий зразок дослідження суспільної психології. На зміну поширеній приказці «не у грошах щастя» приходить твердження «ми не можемо терпіти серед нас злочинця». Процедуру перших гюлленських зборів, які одностайно відкинули страшну пропозицію, повторює хід других із протилежним рішенням. Отже, «трагічна комедія» Дюрренматта – не просто фантастичний гротеск. Вона присвячена поширеному в реальності XX століття явищу – здатності людей, натовпу змінювати під тиском обставин свої переконання. «Гостина старої дами» – притча, яку можна тлумачити і як антифашистський твір, і ширше.

Уривок із фільму М. Козакова

Пєса Фрідріха Дюрренматта “Гостина старої дами” йшла на багатьох сценах світу та навіть була екранізована режисером Михайлом Козаковим на кіностудії Мосфільм у 1989 році.

https://www.youtube.com/watch?v=w68bJjEEuOo

Образи п’єси

Концептуальність твору виявляється насамперед у центральних образах твору: Клер, Іль та ґюленська громада. За всієї життєподібності кожний з цих образів є ще й алегоричним втіленням певної ідеї:

Клер уособлює ідею помсти,

Ілль — споку­ти «застарілих» гріхів,

а в образі ґюлленців драматург показав ідею морального занепаду і знецінення гуманізму, знищення загальнолюдських якостей під владою грошей.

Образ Клер Цаханасян

Автор про героїню

«Клер Цаханасян не уособлює ані справедливості, ані плана Маршалла,а ні тим більше Апокаліпсису, вона лише те, що вона є – найбагатша в світі жінка, яка завдяки своїм статкам отримала можливість діяти як героїня давньогрецької міфології – Медея…І не треба забувати , що у цієї старої дами є почуття гумору, …для неї люди – товар, який вона купує. Але і на себе вона дивиться зі сторони, що надає їй певної грації і злої принадності. Клара стоїть ніби поза суспільством, тому вона перетворюється у щось непорушне, закостеніле. Ніяких змін в ній не відбувається, якщо не рахувати …, остаточного перетворення на мертвого ідола. Клер – образ статичний. Вона героїня – від початку».

Образ Клер Цаханасян

Клер демонструє свою силу, принижуючи гюлленців тим, що тисне на їхнє зубожіння і відсутність принципів там, де йдеться про гроші. Вона доводить, що люди не мають ані ідеалів, ані гідності. Ними можна маніпулювати , керувати – і зрештою зробити з них навіть злочинців. Гроші вирішують все).

Поміркуйте:

Чи можна зрозуміти дії Клер? А підтримати?

Образ Альфреда Ілля

Автор про героя

«На відміну від Клер її колишній коханий перетворюється на героя лише поступово. Цей жалюгідний крамар, сам того не розуміючи, одразу ж стає її жертвою. Будучи винуватим, він впевнений,що час списав всі його гріхи. І лише у ході п’єси страх і відчай пробуджують у цій пересічній людині щось індивідуальне, особливе. Усвідомивши свою провину, він починає розуміти, що таке справедливість, а неминуча загибель надає йому величі».

Після приїзду Клер Ілль бачить, що гюлленці набирають кредитів, купують коштовні речі, у Бургомістра з являється план нової ратуші, а у священика – новий дзвін. Поступово він відчуває спочатку страх, потім розпач, глибоку самотність, зрештою – каяття, а потім пробудження совісті від сну і людяність.

Поміркуйте:

Які зміни відбуваються в душі Ілля?

Образ гюлленців

Художній простір твору населений звичайними людьми. Характеризуючи гюлленців, можна навести паралель із відомою характеристикою москвичів, яку давав Воланд, герой роману М. Булгакова “Майстер і Маргагита”: “Вони – люди як люди. Люблять гроші, але ж це завжди було… Ну, легковажні… ну, що ж… і милосердя інколи стукає в їхні серця… звичайні люди…” Саме таку характеристику можна дати і мешканцям Гюллена – звичайні люди. Письменник навіть більшості із них не дав власних імен,  адже цих людей  характеризують їх вчинки, особливо тоді, коли приїхала до містечка Клер.

Суспільство – жителі Гюллена – безініціативні, не здатні проявити себе як особистості. Заради грошей (саме бідність змусила їх так учинити) не гребували переступити через загальнолюдські моральні цінності. Однак автор ніскільки не засуджує  їх, оскільки не відомо, як кожен із нас, потрапивши у таку ситацію, повівся би.

«Чим виміряти ціну людського життя?»

 Клер виміряла його помстою,

гюлленці – грошима,  

Альфред Ілль- спокутою і очищенням.

Поміркуйте:

А як би ви  відповіли   на це складне питання?

 Перевірте себе:

пройдіть тестування:

https://vseosvita.ua/test/f-diurrenmatt-hostyna-staroi-damy-1-chastyna-26110.html