В одному маленькому місті живуть по сусідству дві сім’ї. Одні подружжя постійно сваряться, звинувачуючи один одного у всіх бідах і з’ясовуючи, хто з них прав. А інші дружно живуть. Дивується норовиста господиня щастя сусідки. Заздрить. Каже чоловікові:

– Піди, глянь, як у них так виходить, щоб усе гладко і тихо.

Прийшов той до сусідського будинку, причаївся під відкритим вікном. Прислухається. А господиня, якраз, порядок в домі наводить. Вазу дорогу від пилу витирає. Раптом задзвонив телефон. Жінка відволіклася, а вазу поставила на краєчок столу. Але тут її чоловікові щось знадобилося в кімнаті. Зачепив він вазу, та впала і розбилася.

Колись давно, старий індіанець повідав своєму онуку життєву істину.

– Розумієш, в кожній людині йде боротьба. Ця боротьба дуже схожа на бій двох вовків. Один вовк представляє зло: заздрість, ревнощі, жаль, егоїзм, жадібність, брехню… Інший вовк представляє добро: мир, дружбу, любов, надію, турботу, доброту, правду, вірність…

Маленький індіанець, зворушений до глибини душі словами діда, надовго задумався. А потім спитав:

–Діду! А який вовк в кінці перемагає? Злий чи добрий?

Старий індіанець, ледь помітно посміхнувся, і відповів:

–Запам’ятай: завжди перемагає той вовк, якого ти годуєш.

Сонце і Вітер посперечались, хто з них могутніший.

І Вітер сказав:

– Я доведу, що я могутніший. Бачиш, там мандрівник в плащі? Посперечаймося, що зможу змусити його зняти плащ  швидше, ніж ти!

Сонце сховалось за хмару, а Вітер почав дути все сильніше і сильніше,  доки не перетворився майже в ураган.

Але чим сильніше він дув, тим щільніше закутувався мандрівник у свій плащ.

Нарешті Вітер стих і припинився.

Жила-була сім’я. Дітей було багато, а грошей мало. Мати багато працювала. Після роботи вона готувала, прала, прибирала…

Звичайно ж, вона втомлювалася і тому часто кричала на дітей, була невдоволена, скаржилась на життя.

Одного разу вона подумала, що це недобре так жити. Що діти-то не винні в тяжкому житті. І вирушила за порадою до мудреця: як стати хорошою матір’ю?

З тих пір мати стала зовсім іншою. І стала виглядати щасливою.

Хоча грошей в сім’ї не додалося. І діти не змінилися.