Роботехнології

Сезонно автоматизирован и роботизирован всі сфери життя. Все это, лучшие рестораны, супермаркет, а также все, что нужно для коллажа в буддистской компартии в городе Робот.

Тому заразы, когда у вас есть проблемы с диссекцией на тему. Когда они давно уже працюютят людей в багатьох галузях. Навигация там, де ви не могла подумать.

Мы видим, что машина на колясках и человек в роботе  софию . Автоматизированные и все  роботизированные  машины в для автобиографии  Бостоне Dynamic . Специальная программа для алгоритма (роботизации) без какого-либо воздействия.

В настоящее время частые роботы и люди в мире не могут потерять роботу. Идея для программ роботов – Роботизированная автоматизация процессов. Вони існують на серверех. Мы можем рассчитывать на то, что они покажут: я хочу узнать, какие из них были сделаны, проинформировать о своих программах, обнародовать и проинформировать об этом. Автоматизация процессов в рамках викторианской программы (RPA) позволяет составить описание и оптимизировать широкую область применения. За рубежом, в частности, робототехники в США, которые могут взяться за себя от 30 до 70% скольких, рутинных роботов.

Вы можете установить дополнительный робот?

Robotic Process Automation (RPA) – це технологія, що дозволяє імітувати дії звичайного користувача за комп’ютером. Середньостатистичний працівник має багато повторювальних та стандартних завдань. Вони зовсім не є цікавими, але вимагають достатньо великої уваги та зосередженості. Наприклад, перенесення даних з однієї системи до іншої, генерування звітів, введення певної інформації, операції з інтеграції між системами, опрацювання рахунків, категоризація чи обробки електронних документів тощо.

RPA, як тип програмного забезпечення, повністю замінює діяльність людини при виконанні «повторювальних» завдань. Цю рутину програмний робот може виконувати в рази швидше та точніше, ніж людина. Більш того, він може виконувати її цілодобово, без перерви на обід та відпустки влітку. Програмний робот має своє власне віртуальне робоче місце, майже як людина-працівник, але при цьому всі ці дії відбуваються у віртуальному середовищі. Такий бізнес-процес зменшує до мінімуму можливість помилки через людський фактор, наприклад, переказ на порядок більшої/меншої суми клієнту. Якщо правильно навчити програмного робота виконувати свої завдання – подібні помилки будуть зведені до нуля, так само як і витрати на такого «невтомного працівника».

Якщо поглянути у минуле 10-річної давнини, то багато компаній вже інвестували у розробку своїх індивідуальних рішень з автоматизації процесів. Але зараз прогрес у технологіях (потужність процесорів, доступність великих обсягів пам’яті, твердотільних дисків та поява доступних хмарних ресурсів) дає набагато більші можливості. Саме тому ми є свідками початку масового використання складних алгоритмів, які використовують машинне навчання, штучний інтелект. При цьому знижується і собівартість RPA.

Раніше, як правило, ці технології використовував лише бізнес фінансового сектору – банки, страхові компанії тощо. Зараз переваги автоматизації бізнес-процесів відчули й інші бізнеси. Автоматизацію успішно застосовують ритейл, енергетика, медицина. А самі програмні продукти стали зручнішими з точки зору користувача. Вони мають більше готового вбудованого функціоналу і покращену стабільність роботи.

Чи можна автоматизувати все?

Штучний інтелект, роботи та автоматизовані процеси – це неминуче майбутнє. І вони відіграватимуть непросту роль у трансформації робочого місця. Так, роботи звільняють людину не тільки від надважкої фізичної роботи, але й морально виснажливої – неінтелектуальної праці. Спочатку роботи забрали частину навантаження людини на виробництві. Зараз покривають щоденну рутину. Але вони мають одну проблему – у них немає креативності й творчого підходу. І тут завжди залишається відповідальне місце для людини. Вона слідкує за самим процесом, а також обробляє винятки, які зазвичай можуть трапитися у бізнес-процесі, що виконує робот.

Пригадайте Boston Dynamic Atlas Robot. Вони сконструювали робота, який вже вміє долати перепони. Він ніби автономний, та все ж таки керується людиною. А у випадку із програмними роботами, знову ж таки людина ці процеси запустила та залишила повністю на опрацювання роботу. Але якщо з’являються винятки в процесі, то людина включається у складні кейси, з якими робот не може самостійно впоратися. Це емпатія, креативний підхід, де потрібні міркування, судження та взаємодія з іншими людьми.

Тому роботи не відірвані від людини, а навпаки, дають найкращий результат, працюючи в парі з людиною. Не варто протиставляти роботів та людей. Роботи призначені для того, щоб вдоcконалити певну людську працю, замінити людей у нецікавих та монотонних справах. Вони впораються із цим швидше та якісніше. А люди, відповідно, зможуть зосередитися на більш інтелектуальній праці. Саме люди, а не машини, створюватимуть подальші інновації. Тому один з найцінніших ресурсів майбутнього – це талановиті, творчі люди, яких звільнили від рутини. Вони матимуть час для розвитку, перенавчання та застосування своїх навичок в інших, більш цікавих завданнях.

А завтра вже когнітивна автоматизація…

Ми впритул підійшли до ще одного драйверу у роботизації процесів – це cognitive (пізнання, можливість робити висновки з отриманої інформації). Це те, що дозволило напрямку автоматизації піти у прорив. Завдяки появі великих даних та збільшенню обчислювальних потужностей сучасні машини здатні виконувати не лише рутинну роботу, а й таку, що вимагає когнітивних здібностей.

Звичайна автоматизація допомагає вирішити більш прості типи завдань, які не потребують великих знань, розуміння якихось інсайтів, тобто є рутинними. Когнітивна автоматизація вже ближче до бази знань, яку має людина. Вона вже здатна робити «умовиводи», встановлювати контекст та сенс речей. Мова йде про робота, який, базуючись на попередній інформації, може з досить високою точністю та ймовірністю прийняти правильне рішення у нестандартній ситуації.

Використання когнітивної автоматизації показує, що в цього напрямку є велика перспектива, а інтелектуальна автоматизація (IA) з часом може витіснити традиційну роботизацію процесів.

Що ж, технологічна революція йде повним ходом. Великі дані, вдосконалена аналітика, інтернет речей, робототехніка, штучний інтелект – все це найближчими роками трансформує бізнес. Компанії стануть більш гнучкими у бізнес-процесах, а продуктивність мала б зрости мінімум на 20%. Роботи звільнять людей від повторюваних завдань. Автоматизація призведе до появи нового типу працівника та робочого місця. І ми повинні з цим змиритися – це вже назавжди.

Завдання бізнесу – сфокусуватися на тому, щоб автоматизація сприяла підвищенню продуктивності, а не просто замінювала людські руки. Місце людини майбутнього – у творчій діяльності. І це вже абсолютний факт.

За роботами — майбутнє

Робота над винаходом триває вже чотири роки. Павло постійно вдосконалює свою розробку, оснащує її новими можливостями.

А передувало їй довге захоплення робототехнікою — воно з’явилося ще з дитинства, коли майбутній винахідник складав машинки з конструкторів Lego, об’єднуючи кілька наборів. Досконаліше хлопець почав займатися робототехнікою з 5-го класу. Щоб поліпшити свої навички, навчався в технічній студії «Винахідник», а для отримання нових знань із програмування ходив на заняття комп’ютерної академії «ШАГ».

Тема техніки завжди була близькою для Павла, тож після того пам’ятного випадку з незрячим перехожим він взявся створювати власний винахід, який назвав Universal Robotic Assistant for people with visual disabilities. Хлопець розробив і зібрав робота із спеціального робототехнічного набору Lego Mindstorms Ev3. Усі деталі й мотори купував самостійно.

— Спостерігаю, як стрімко розвиваються світові технології, які розробки створюють провідні компанії з робототехніки. Бажання й цікавість придумувати нове, унікальне й необхідне переповнювало завжди, тому почав створювати роботів, — каже Павло. — Робототехніка для мене — це захоплива наука, перспективи її розвитку безмежні. Потенціал використання роботів ще сповна не розкритий. Але за ними — майбутнє. Надалі роботів використовуватимуть не лише в промисловій сфері. Відбувається щось подібне, як у 80-х роках минулого століття з комп’ютерами — ніхто тоді не думав, що їх застосовуватимуть не лише на великих підприємствах, а й у кожному домі.

авло поставив собі за мету відкривати і розвивати технології.

Розробка виявилася у багатьох аспектах кращою, ніж, скажімо, спеціально навчений пес, який супроводжує незрячих. Це підтвердив чоловік із порушеннями зору, який тестував винахід. Інтернет і система GPS-навігації дозволяють запрограмувати маршрут — тобто дорога не обмежуватиметься звичними одним-двома шляхами. Людина, що користується таким роботом, зможе давати йому команди, використовуючи мікрофон та навушники. У робота можна поцікавитися щодо погоди й рівня заряду батареї. А ще Павло придумав особливий інноваційний метод ходьби по сходах — доти не існувало нічого подібного. Робот оснащений габаритними вогнями-світлодіодами, щоб перехожі здалеку могли побачити його.

Павло Роналдо не зупиняється на тому, що є, й міркує, якими ще функціями можна наділити робота-поводиря. Для цього хлопець постійно навчається, консультується зі спеціалістами, відвідує спеціалізовані курси, воркшопи й конференції.

Розробляються напівавтономні роботизовані інструменти, що допомагають лікарям у оперуванні коліна. За статистикою, щороку в усьому світі проводиться близько 4 мільйонів артроскопії коліна.

У недавньому дослідженні деякі хірурги сказали, що процедури колінного суглоба можуть бути фізично складними і можуть призвести до випадкового пошкодження їх пацієнтів. Більшість людей заявили, що вони будуть готові використовувати роботизовані інструменти, якщо вони зможуть зменшити ризик травмування пацієнтів.

Остеоартрит, безумовно, є основною причиною болю в суглобах, особливо колінах.

Після проведення рентгеноскопії і МРТ перша лінія мінімально інвазивних методів діагностики та лікування відома як артроскопія колінного суглоба. Це процедура, при якій хірург ковзає камерою і набором інструментів в суглоб через невеликі розрізи. Ця процедура кілька суперечлива, оскільки докази її ефективності для деяких пацієнтів були поставлені під сумнів. Але це все ще одна з найпоширеніших хірургічних процедур, які проводять в світі.

В даний час в артроскопії колінного суглоба немає технологій, заснованих на використанні роботизованою техніки. Всі операції виконуються вручну.

У нашому поточному дослідженні основна увага приділяється тому, як роботи можуть використовуватися хірургами для підвищення безпеки пацієнтів і хірургів, для зменшення необхідності в майбутньому лікуванні і зниження витрат на охорону здоров’я. Хірурги вивчають, як роботи можуть використовуватися для утримання і переміщення ноги під час артроскопії коліна, звільняючи хірурга, щоб зосередитися на спостереженні за начинкою коліна. Вони також розробляють новий тип гнучких роботів і крихітні стереокамери для заміни існуючих артроскопії, які будуть використовуватися в роботизованих системах бачення для відображення тривимірної структури коліна. Ці 3D карти коліна будуть використовуватися іншими роботами, які утримують інструмент, щоб уникнути зіткнення з хрящем.

Прототип гнучкого «зміїного» робота, призначений для переміщення навколо вигнутих просторів, таких як суглоби.

Мета сучасної медицини – надати хірургам напівавтономні роботизовані інструменти, щоб вони могли зосередитися на тому, що не так з пацієнтом і як його лечіть.Все хірурги скажуть вам, що операція несе ризик. Як пацієнт, ви повинні балансувати переваги даної операції від цих ризиків.

Майбутні поновлення їх інструментарію у вигляді роботизованих маніпуляторів, областей і інструментів дозволять хірургам знизити ризики як для пацієнтів, так і для самих себе.

Як самостійний науковий напрямок штучний інтелект існує з 40-х років ХХ століття. Побутує думка, що саме дослідження в цьому руслі виявлятимуть характер того інформаційного суспільства, яке замінює індустріальну цивілізацію. Робототехніка як прикладна наука в межах штучного інтелекту займає провідні позиції в розвитку країн, значно спрощуючи роботу в тих галузях життєдіяльності людини, де вагомий вплив здійснюють природні умови, екологія та загальний цивілізаційний стан.

За останні роки становлення штучного інтелекту та науки що займається розробкою автоматизованих технічних систем як особливих наукових дисциплін сформувались їх концептуальні моделі та особисті методи і прийоми, укорінились деякі фундаментальні парадигми. Таким чином робототехніка стала повноцінною наукою, здобувши собі місце поряд з фізикою, біологією та іншими науками.

Практичне застосування інтелектуальних систем розпочалось з розробки програми для вирішення математичних завдань, доказу теорем, шахових ігор. Наразі багато первинних ідей штучного інтелекту реалізовано в спеціальних технологіях, які ввійшли в наше повсякденне життя і сприймаються як належне, пройшовши декілька стадій модернізації і ставши «схожими» на людей не лише «інтелектуально» але й за зовнішніми параметрами.

Актуальність дослідження робототехніки зумовлена перш за все тим, що проблема розвитку та створення автоматизованих технічних систем ніколи не мала стійкого характеру. Уявлення про штучний інтелект постійно змінюються, трансформується бачення шляхів його розвитку, підходи до вивчення та функціонування в цілому. В межах цього змінюються й вимоги до роботів, що стають жорсткішими та етичнішими з кожним днем.

Аналіз останніх досліджень та публікацій: дослідженню штучного інтелекту, що є теоретичною основою розвитку робототехніки, присвятило себе багато світових (В. Маккалок, В. Піттс, Ф. Розенблатт, К. Цузе, В. Шикард та ін.) та вітчизняних (М. Бондаренко, Т. Бровченко, Т. Вінцюк, М. Деркач, О. Карпов, , Е. Нушякін та ін.) вчених.

Виклад основного матеріалу дослідження. Штучний інтелект пов’язаний з дослідженням інтелектуальної сфери людини, комп’ютеризацією її розумової діяльності, створенням інформаційних інтелектуальних систем, що здатні виконувати функції, які є прерогативою головного мозку людини.

Існує дві гіпотези щодо моделювання людського розуму – сильного та слабкого штучного інтелекту. Термін «сильний штучний інтелект» ввів        Д. Сьорль, на думку якого штучний інтелект стане точною копією людського розуму. Прихильники гіпотези слабкого штучного інтелекту обмежують штучний інтелект його інструментальною функцією, що дозволяє вирішувати завдання, які не потребують повного спектру людських пізнавальних здібностей [13].

Перша гіпотеза полягає у тому, що саме вивчення механізмів людського мислення і аналіз даних про способи побудови розумної поведінки людини можуть лягти в основу побудови механізмів штучного інтелекту. Цю гіпотезу ще називають інформаційною. Прихильники цієї гіпотези вважають, що головною метою роботи в галузі штучного інтелекту є не побудова технічного аналога біологічної системи, а створення засобів для вирішення завдань, що традиційно вважаються інтелектуальними.

В межах другої гіпотези об’єктом дослідження є структура та механізми роботи мозку людини, а кінцевий результат полягає в розкритті таємниць мислення. Необхідними етапами досліджень в цьому напрямку є побудова моделей на основі психолінгвістичних даних, проведення експериментів з ними, подання нових гіпотез відносно механізмів інтелектуальної діяльності, удосконалення моделей тощо. Цю точку зору ще називають нейробіонічною. Її прихильники переконані, що важливішим є результат і не варто копіювати особливості людського мозку для побудови механізмів формування поведінки.

Різні вчені по різному характеризують інтелект, однак однією з незаперечних його рис є здатність аналізувати інформацію, знаходити закономірності і тим самим вирішувати певні завдання, які визначають поведінку людини. У зв’язку з цим головною характеристикою штучних інтелектуальних систем є націленість на вирішення конкретних інтелектуальних завдань.

Інтелектуальні системи володіють певними особливостями, що відрізняють їх від звичайних комп’ютерних систем:

• Вони здатні вирішувати завдання не лише за заданим алгоритмом, але й за побудовою завдання, навіть якщо воно не чітко сформульовано;
• Вони здатні створювати нові алгоритми і навчатись, вдосконалюючи тим самим свої можливості [11].

Ці характеристики є актуальними в умовах вирішення таких завдань, які характеризуються наявністю великих масивів інформації, її неоднорідністю, неповнотою та розпорошеністю.

Система називається інтелектуальною, якщо в ній реалізовані такі основні функції:

• Накопичувати знання про оточуючий світ, класифікувати та оцінювати їх з прагматичної точки зору, ініціювати процеси отримання нових знань та забезпечувати співвіднесення нових знань з минулим досвідом;
• Доповнювати отримані знання за допомогою логічних висновків, логічно планувати свою діяльність;
• Спілкуватись з людиною мовою, максимально наближеною до природної мови людини, та отримувати інформацію з джерел, які використовує людина для накопичення знань [9].

Межі штучного інтелекту постійно змінюються: відбувається зміщення акцентів від правил обробки знань до об’єктів та агентів, які в майбутньому стануть своєрідними помічниками, персональними асистентами людини, що працює з комп’ютером. Вони можуть прив’язуватись до конкретних комп’ютерних вузлів, або автономно переміщуватись між ними і взаємодіяти з іншими агентами, об’єднуючись для спільної роботи.

Інформація в інтелектуальних машинах передається односторонньо, на відміну від головного мозку людини, де одночасно функціонують мільйони нейронів, які забезпечують паралельну обробку великих масивів різнорідної інформації. Такі процеси не під силу жодній машині. Саме тому в основу роботи вчених лягло прагнення створити прототип штучного інтелекту з допомогою нанотехнології, що дозволить машині працювати подібно клітинам головного мозку – одночасно зчитуючи та обробляючи інформацію в різних напрямках. Іншими словами, робот зможе приймати рішення в незнайомій ситуації, яка не описана в його програмі, на основі того, що він пережив в минулому, використовуючи знання, отримані в процесі навчання, за аналогією до життя людини [15].

5), машинистам, представителям промышленности, матерям и другим людям для информации. То есть, у него есть проблемы со слуховыми аппаратами, зоровыми и сенсорными исследованиями, а также с электронными носами (наприклад, Интернет). Могут быть показаны все необходимые для этого условия, в том числе для машиностроительной машины, для которой характерны и другие виды деятельности.