Опираючись на навички ХХІ століття, я обрала проблему, над якою працюю на уроках  «Розвиток творчих здібностей та критичного мислення в учнів на уроках зарубіжної літератури».

Метою сучасного навчання є формування особистості не з енциклопедично розвинутою пам’яттю, а з гнучким розумом, з швидкою реакцією на все нове, з повноцінними, розвинутими потребами подальшого пізнання та самостійної дії, з добрими орієнтувальними навичками й творчими здібностями, тому перед початком вивчення кожного наступного нового твору із зарубіжної літератури моїм улюбленим проблемним питанням до учнів є: «Навіщо нам, учням України, знати твір того чи іншого письменника?». Саме таке питання змушує школярів критично та творчо мислити, розвивати свої комунікативні навички, висловлювати свою точку зору.

Учитель – це той же вчений , але в своїй особливій лабораторії, де він, усебічно вивчаючи учнів, невпинно творить, щоденно веде пошуки найдосконаліших методів проектування доль і душ людських.

Б. Патон

Художня література – це цариця творчості. Вона вказує нам дорогу у нові світи, створені уявою письменника, його вигадкою, збагачує наш кругозір, розвиває і змушує мислити, уявляти, фантазувати.

Існує безліч методів та прийомів, що допомагають активізувати творче мислення. Саме їх я і використовую на своїх уроках зарубіжна література.

Для вивчення біографії письменника часто використовую для учнів 6 класу прийом випереджувальної проекції: пропоную створити презентацію або, більше їм подобається, скрапбукінг (альбом з  фотографіями, колажами, картинками, афоризмами та іншими записами). Учні, проявляючи свою творчість, добирають фото та ілюстрації, які стосуються людини, життя якої вивчаємо, обмінюються на уроці і однокласники мають розповісти, як ця подія стосується життя письменника, відомості про якого вони опрацювали вдома.

Не менш цікава є вправа “Кросенс” – асоціативна головоломка нового покоління. зображення розташовані так, що кожна асоціативна картинка має зв’язок з попередньою і наступною, а центральна поєднує за змістом решту картинок. Завдання того, хто розгадує кросенс, – розшифрувати, знайти асоціативний зв’язок між сусідніми фото.

Кросенс про Чарльза Дікенса:

1. Народився письменник 7 лютого 1812 року у м.Лендпорт , Англія.

2. У віці трьох років разом з сім’єю переїжджають до Лондона.

3. Чарлз почав працювати на складі вакси Воррена. Він заробляв шість шилінгів на тиждень, 10 годин на день наклеюючи етикетки.

4. Після школи, з травня 1827, Дікенс почав працювати молодшим клерком в адвокатській конторі Елліса й Блекмора.

5. У 1836 Дікенс згодився на пропозицію стати редактором журналу «Бентліз Місселлені», яку він обіймав три роки, доки не розсварився із власником.

6. 2 квітня 1836 Дікенс побрався з Кетрін Томсон Гогарт, донькою Джорджа Гогарта, редактора «Івнінг Кронікл». Після короткого медового місяця в Кенті, молодята поселилися в Блумсбері. У них народилося десять дітей: Чарлз, Мері, Кейт, Волтер, Франсіс, Альфред, Сідні, Генрі, Дора та Едвард.

7. У 1842 Дікенс з дружиною здійснили першу подорож до США та Канади, загалом успішну, незважаючи на його підтримку відміни рабства. Він відвідав Білий дім, зустрівшись із президентом Джоном Тайлером.

8. Різдвяна пісня в прозі, або різдвяне оповідання з привидами (1843)

В старших клас, під час вивчення життєвого та творчого шляху письменника, можна запропонувати створити відеоролик за допомогою програми для створення відеофільмів “Кіностудія” або “Movie Maker”. Один з таких відеороликів розробили учениця 11 класу, пропоную вашій увазі на своєму YouTube-каналі:

https://youtu.be/Puz-GlWXN0o

Щоб запам’ятати події твору, можна використовувати найпростішу вправу “Сюжетний ланцюжок”, де учні тезисно записують події, які відбувались у романі чи повісті. На жаль, дітям важко визначитись з темою та ідеєю твору, тому доцільніше застосувати вправу “Майнд-мапінг”. Така графічна діаграма краще розкриває суть та легша для запам’ятовування, на неї ефективніше реагує мозок.

Робота з образами-персонажами займає ключове місце в системі опрацювання літературного твору. Проводжу аналіз багатомірно, звертаю увагу учнів не тільки на те, як показано образ у творі, але і як вони його собі уявляють. При можливості, якщо є екранізація цього твору, то переглядаємо уривки фільму та аналізуємо як побачив цього героя режисер, що є спільно і відмінного в образі уявленого учнями та побаченим.  Під час роботи над образом того чи іншого героя часто використовую стратегію навчання, яка спонукає учнів вільно думати й відкрито висловлюватися на певну тему, спрямовану на стимулювання  мислення про зв’язки між окремими поняттями , а саме вправу “Кластер” – це графічна форма організації інформації, коли виділяються основні смислові одиниці, які фіксуються у вигляді схеми з позначенням всіх зв’язків між ними.

Посилання на екранізації творів, які вивчаються за програмою  6 класу:

“Різдвяна пісня в прозі” – Чарлз Дікенс

https://www.youtube.com/watch?v=zJnOwBTLgaE

“Острів Скарбів” – Роберт Льюіс Стівенсон

https://www.youtube.com/watch?v=6KhTC5mEv6M

“Ніч перед Різдвом” – Микола Гоголь

https://www.youtube.com/watch?v=ln_kaMe9W0I

“Хатина дядька Тома” – Гаррієт Бічер-Стоу

https://www.youtube.com/watch?v=bueV17CHEeg

“Сліпий музикант” – Володимир Короленко

https://www.youtube.com/watch?v=V_J-keZ1bqA

“Джим Ґудзик і машиніст Лукас” – МіхаельАндреас Гельмут Енде

https://www.youtube.com/watch?v=SixfPlS6DmM

Важливим аспектом у вивченні предмету зарубіжна література є знання та правильне використання літературних термінів: “епітет”, “гіпербола”, “портрет”, “антитеза” і т.д. Іноді учням важко їх запам’ятати, а ще важче їх правильно вживати та визначати в творі, тому для кращого розуміння я використовую гру-вправу “Намалюй літературознавчий термін”, де можу показувати вже створені малюнки, але ефективніше  – коли діти самі створюють їх. Така робота спонукає дитину розвивати свою фантазію: щоб намалювати, необхідно уявити і зрозуміти визначення, а з іншого боку, учень запам’ятовує поняття надовго, бо виступає водночас у ролі дослідника: простежив – уявив – намалював-запам’ятав.

“Портрет”

“Епітет”

“Порівняння”

“Гіпербола”

Формуючи у дітей творче та критичне мислення під кінець вивчення художнього твору, використовую прийом творчого моделювання ситуації. Зміст прийому полягає у тому, щоб дати учням можливість побудувати у своїй уяві модель ситуації , в якій вони перебувають.

Щоб реалізувати цей прийом, виконуємо вправу “Я – герой твору”,  де учні від імені незвичного героя мають розповісти ситуацію, в якій вони перебували. На приклад: “Я – свічка, яка ледве палала на столі Ебінізера Скруджа. Якби ви знали, що мені доводилось бачити в його конторі…”,  “Я бочка на палубі шхуни “Іспаньйола”, в якій сидів Джим Хоккінс. І що я почула!…”, “Я піч в хаті Солохи…”.

Педагогічний досвід показує, що в умовах інформаційно-зорієнтованого суспільства, коли однією з найважливіших цінностей є інформація, знання, організовувати навчання необхідно з позиції самого учня, тому на своїх уроках я створюю ситуації, коли учень є рівноправний учасник навчального процесу, а вчитель виступає в ролі консультанта. Використовую такі технології, які дають змогу дітям розкритись особистісно і викликають бажання до самоосвіти і вдосконалення, вчать використовувати набуті знання та інформацію в житті.

Дякую за увагу!