Переваги та недоліки інформаційного суспільства

Загальновідомо, що наступає інформаційне суспільство несе в собі багато не тільки позитивних, але і негативних моментів. З одного боку, та ж глобалізація об’єднує свого часу розрізнені нації, країни, але з іншого – постає питання про захист інтересів національних меншин і національної культурної спадщини та мови в нових умовах, про протистояння культурної експансії інших країн.

Тому поряд з позитивними факторами впливу нових інформаційних технологій на всі сфери суспільного життя, необхідно також враховувати можливі негативні наслідки їх впливу як на соціум в цілому (соціальні аспекти засобів масової інформації та телекомунікацій), так і на індивідуальну свідомість (екологія свідомості особистості).

Крім позитивних рис, інформаційне суспільство може володіти цілим рядом негативних властивостей:

• • культурна експансія ^[1] країн – виникає проблема захисту інтересів національних меншин і національної культурної спадщини та мови інших країн, щодо яких відбувається експансія;
• • розвиток і використання технологій навіювання, які можуть бути використані в засобах масової інформації;
• • інформаційне нерівність, що полягає в різному ступені доступності інформації членам людської спільноти;
• • впровадження в приватне життя людей за рахунок тотального контролю за ними;
• • проблема достовірності інформації;
• • можливість руйнування приватного життя людей і організацій за допомогою інформаційних технологій;
• • психологічні проблеми, пов’язані з віртуальною реальністю.

Інформаційні перевантаження верхнього та середньої управлінської ланки у всіх соціальних сферах (економічних, політичних і виробничих) невідворотно привели до інформаційних перевантажень сфери освіти на всіх се рівнях. Це, у свою чергу, призвело до різкого скорочення часу циклу оновлення знань. Вже зараз знання студентів природничих, технічних, економічних, правових, соціально-прикладних спеціальностей, отримані на початку навчання, до його кінця (за 2-4 роки) встигають радикально змінитися. Тому класичний підхід до організації освітніх процесів стає абсолютно неприйнятним. В освітній сфері виникає серйозне протиріччя між традиційними педагогічними технологіями і реальними потребами суспільства.

Існуючі сьогодні інформаційні технології не можна більш розглядати як щось належне виключно світу техніки, так як вони настільки глибоко проникли в життя людей, вплелися в саму тканину її повсякденності, що вичленувати їх із загального світоглядного та культурологічного контексту вже не представляється можливим. Сучасне інформаційне суспільство докорінно змінило більшість соціальних, політичних, правових і виробничих відносин, що склалися за багато століть. Це спричинило за собою великі зміни в свідомості і світогляді людей.

Перехід до інформаційного суспільства, який здійснюють сьогодні всі розвинені країни, докорінно зачіпає основи життя всього людства і кидає серйозний виклик особистості, корпорації і державі з погляду адаптації та вироблення адекватної стратегії поведінки. У нових соціально-економічних умовах сучасного інформаційного суспільства стає актуальною проблема формування активної особистості, здатної самостійно робити вибір, ставити і реалізовувати цілі, що виходять за межі, запропоновані стандартними вимогами, усвідомлено оцінювати свою діяльність на основі аналізу. Для того щоб особистість могла інтегруватися в сучасну систему світових і національних культур, необхідно багато знати і багато вміти.