Щедрі дарунки осені

by simonenko.katerina

Joined May 2019
Published Books 1

У садах, лісах блукає, В жовті шати одягає, Золотисту стелить постіль – Жде сестрицю білу в гості. (Осінь)

Ось зелені та цупки
На городі ОГІРКИ.
Довгі, соковиті,
Бадиллям повиті.

ПОМІДОРИ чималі
Червоніть на гіллі.
Полюбляють діти
Сік томатний пити.

А у гичці БУРЯЧОК
Темний заховав бочок.
Щоб поїсти борщику,
Зварим його в горщику.

4

Осінь дише зливами,

Осінь пахне сливами,

Що в росі купаються,

Соком наливаються.

Сливи поміж вітами

Скажитеь самоцвітами,

Виснуть над криницями

Синіми зірницями.

Листям прикриваються,

До землі всміхаються.

6

* * *
Є шапка – нема голови,
Є нога – нема черевика.
* * *
У теплий дощик народився,
Парасолькою накрився.
* * *
Стоїть хлопчик під пеньком
Накрив голову брильком.
* * *
Хоч капелюх має,
Та нікому його не здіймає.
* * *
Є капелюх, але не має голови,
Є нога, але нема черевика.

8

Казка “Про місто неслухняних фруктов и овочів”

Не нужно думать о том, что я хочу отобрать в лотерею, от пакета чи тарелки?
От мені розповіли. А я з вами поділюся.
Живу в коробках с такими жёлтыми братами Помідор. Поважний і круглий.
І, коли його купили, не хотели в стати салатом. Та й рагу не захотел.
Это тихо, когда у меня есть неслухнящих овец и фрукты.
Знайшов тут вулицю Помідорну та й став жити у пустому будиночку.
Я хочу сказать, что у тебя есть все, что нужно сделать раньше и пусто будинки. Та не довольна, рушишь чудо древних и черных блогов.
Аж тут на зустріч йому йде Апельсин, такий самий круглий. Тильки не червоний, а оранжевий.
І бік у своего пидозрілі білів.
– Що з вас трапилось, пане?
– Я вжее тут довго живу, багато бачив. От моей души моя черта покидать місто. Коли давно я скотився из дерева, что у тебя не кошик, а повз. Так і сюди потрапив. Думав, що довго житиму середина краси. Все, что я живу в Маки, это люди и люди. Я хочу, чтобы мы не были, ми зипсу змося.
– Не хочу просто зіпсуватись. Хочу попробовать у меня салат из овощей и фруктов с фруктами и ягодами хлопка.
І тильки в вімиве, я опи нівся у тебя в пакете, звідки віктився.
Помеченный в частном порядке вишнаного капрезе. І всесе доволен згадували неймовірно смачний салат.

11

В.Сутєєв

Під грибом

14

Якось потрапив Мурашка от сильного дощ. Куди сховатися? Приближается к маленькому грибку, который пытается поймать его.

Сидить за грибом – чекає, покинуть дощ припиниться.
А дощ йде та не вщухає …

16

Повзе до гриба мокрий Метелик:
– Мурашко, Мурашко, пусти мене під грибок! Я промок – лети не можу!
– Куди ж я пущу тебе? – каже Мурашка. – Я один тут ледве вмістився.
– Нічого! Якось вліземо.

18

Пустив Мурашка Метелика під грибок.
А дощу сильнейше йде …

Біжить повз них Мишка:
– Пусто мене під грибок! Вода з мене рікою ллється.
– Куди ж ми тебе пустимо? Тут місця немає.
– Потісніться трошки!

20

Повз гриб Горобець стрибає и плаче:
– Намокло пір’ячко, стомились крильця! Пустой мене грибных наблюдений, отпуск, до сих пор перечекати!
– Тут місця немає.
– Посуньтеся, будь ласка!
– Гаразд.

Посунулися — знайшлося Горобцю місце.

22

А тут Заєць на галявину вискочив, побачив гриб.
— Сховайте, — кричить, — рятуйте! За мною Лисиця женеться!..

— Шкода Зайця, — каже Мурашка. — Давайте ще посунемося.

24

Тільки сховали Зайця — Лисиця прибігла.
— Зайця не бачили? — питає.
— Не бачили.
Підійшла Лисиця ближче, понюхала:
— Чи не тут він сховався?
— Де йому тут сховатися!
Махнула Лисиця хвостом та й пішла.

26

До того часу дощик вщух — сонечко визирнуло. Вилізли всі з-під гриба — радіють.
Мурашка задумався і каже:
— Як же так? Раніше мені одному під грибом тісно було, а тепер всім п’ятьом місце знайшлося!

— Ква-ха-ха! Ква-ха-ха! — засміявся хтось.
Всі подивилися: на шапочці гриба сидить Жаба і регоче:
— Ех, ви! Адже гриб…
Не доказала і поскакала собі.
Подивилися всі на гриб і тут же здогадалися, чому спочатку одному під грибом тісно було, а потім і п’ятьом місце знайшлося.
А ви здогадалися?

28