Роальд Дал

Британський письменник і сценарист.

Роальд Даль народився у Лландаффі (Уельс), Англія.

Навчався в пансіоні для хлопчиків, в університет вирішив не поступати і в 1933 році влаштувався на роботу в компанію “Шелл”. У двадцять років він виїхав до Танзанії. Під час Другої світової війни поступив на службу льотчиком-винищувачем в Найробі (Кенія).

У  роки війни Даль опублікував свою першу повість “Гремліни” (1943). По цій повісті згодом був поставлений гучний одноіменний фільм (1984).

Після війни Даль цілком присвятив себе творчості: писав розповіді, повісті, п’єси, як для дорослих, так і для дітей. Книгу “Джеймс і гігантський персик” (1966) Роальд Дальписав для своїх дітей і не збирався публікувати її, поки сім’я не вмовила його віднести рукопис в редакцію. Після величезного успіху цієї книги Даль продовжив писати дитячі книги: “Чарлі і шоколадна фабрика”, “Матільда”. Роальд Даль також написав дві автобіографічні книги “Хлопчик” і “Польоти в самоті”.

Крім того їм написані сценарії таких відомих фільмів, як “Живеш лише двічі” (1967) і “Chitty Chitty Bang Bang” (1968).

Найбільш відомі фільми зняті по книгах Даля: “Willy Wonka & the Chocolate Factory” (1971), “The Witches” (1990), “James and the Giant Peach” (1996), “Matilda” (1996), “Charlie and the Chocolate Factory” (2005), “Fantastic Mr. Fox” (2009).

Помер 23 листопада 1990 року.

Роальда (норвезькою – Руала) назвали так в в честь мандрівника Амундсена. Він народився в Уельсі, але батьки його були норвежцями.

Те, що він далекий родич Володимира Івановича Даля – автора знаменитого словника – жодних даних, на жаль, не підтверджено, хоча про це неодноразово писали вітчизняні літературознавці.

Даль був фотографом, тому в якості співробітника нафтової компанії поїхав в Танганьіку- під час війни був військовим льотчиком, зазнав аварії, пережив тимчасову сліпоту, збив кілька бомбардувальників, був демобілізований, став помічником військового аташе в США – а потім письменником.

Перша його книга «Переходжу на прийом» – про власний досвід, про військових льотчиків. Вона проста, страшна і неймовірно чесна. Цинік і перверт, знаменитий драматург Ноел Кауард, якого ніяк не можна вважати сентиментальним, писав про цей збірник оповідань: «ця книга розворушила найглибші почуття, які володіли мною під час війни і які я дуже боявся втратити».

Дорослим читачам Даль відомий за розповідями, іноді забавним, часто гротескним і незмінно моторошним. Один з літературних критиків сказав якось: «Якби існувала премія за дванадцять найвишуканіших відходів з життя літературних героїв, то вона неодмінно дісталася б Далю». За свої «страшні» розповіді Даль був нагороджений премією Едгара По. Також писав сценарії для Голлівуду (зокрема, переробив для кіно роман свого друга Яна Флемінга «Живеш тільки двічі»).

Роальд – батько п`ятьох дітей. Він знав і вмів розповідати історії для молодшого покоління, і робив це так само, як і писав для дорослих: чесно, не шкодуючи, що не тішачи і не запобігаючи перед читачами. Фільм про Чарлі і шоколадну фабрику знятий за книгою Даля, як і «Денні – чемпіон світу», як і «Матильда», «Відьми», «Фантастичний містер Лис» … Діти люблять його книги до сих пір, і це, як представляється, дуже важлива перевага письменника Даля.

Книги Даль писав в невеликому будиночку, який називав своєю «хатиною» або «гніздечком». В його кабінеті до сих пір зберігається безліч речей, які Даль любив: куля, згорнутий з цукеркових обгорток, зігнуте крісло, лінійованої американські жовті блокноти. У кабінеті не було письмового столу – Даль писав олівцем, поклавши блокнот на коліна.

Роальд Даль помер у віці 74 років в Оксфорді і був похований з улюбленими речами – більярдними киями, пляшкою бургундського, шоколадними цукерками і олівцями, якими він любив писати.

9 його книг увійшло в список 200 кращих книг, складений BBC в 2003 році.