Данута Вавілов “ЖИТИ НЕКВАПЛИВО”
Швидко встань і одягся!
Швидко снідай, не барися!
Швидко руки мий і шию!
Швидко, бо сама помию!
Швидко, тато нас чекає!
Швидко, наш трамвай тікає!
Швидко забігай до класу!
Швидко, бо немає часу!

І весь час немає часу …

А я хочу самостійно
по калюжі іті спокійно, їх
бублик півгодини
і дивитись на машини,
і на добу, і на хмарку,
на кота і на канарку.
Довго хлюпатись у ванні,
бумби на барабані,
пасочки ліпти з глини,
і не бігти щохвилині.

Зрозумійте, це – важливо:
хочу жити не-квап-лі-во!

Кольорові пригоди

Мета: закріпити  назви кольорів, врахувати співвідношення перед кольором, розвивати сенсорну сферу дітей.

                         Гра “Кольорова веселка”   

Завдання для дитини:

Р одради картинки в віконечку на смужках такого ж кольору.

Якого кольору ведмедик (синій), чашка (оранжева), сонечко (жовте)?

Зверніть увагу на власне житло, що є чоловічим, жіночим та середнім родом.

                        Гра «Кольорове доміно»

Завдання для дітей:

Розміщуються картки (по декілька разів). Той, хто починає гру, кладе одну команду на столі. Інший гравець заповнює зображення на картці та його колір, і кладе порушення своєї картинки із зображенням такого ж кольору, накресливши його (за принципом доміно).

Казковий час

                Ріпка

                     Українська народна казка
в обробці Івана Франка

Був собі дід Андрушка, а в нього баба Марушка, а в баби дочечка Мінка, а в дочки собачка Хвінка, а в собачки товаришка — киця Варварка, а в киці вихованка — мишка Сіроманка.

Раз весною взяв дід мотику, скопав у городі грядку велику, гною трохи наносив, грабельками підпушив, зробив пальцем дірку та й посадив ріпку.

Працював дід не марно: зійшла ріпка гарно. Щодень ішов дід у город, набравши води повен рот, свою ріпку поливав, їй до життя охоти додавав.

Росла дідова ріпка, росла!

Зразу така, як мишка, була, потім як кулак, потім як буряк, потім як два, а нарешті стала така, як дідова голова.

Тішиться дід, аж не знає, де стати. «Час, — каже, — нашу ріпку рвати».

Пішов він на город — гуп, гуп! Узяв ріпку за зелений чуб; тягне руками, вперся ногами, мучився, потів увесь день, а ріпка сидить у землі, як пень.

Кличе він бабу Марушку: «Ходи, бабусю, не лежи, мені ріпку вирвати допомоги!»