Вірші про природу

             Пори року

Придумала мати дочкам імена,

Ось Літо і Осінь, Зіма і Весна.

Прийти Весна – зелені ліси,

І пташині всюди дзвенять голоси.

А Літо прийшло – все під сонцем квітнею,

І стиглі ягоди просяться в рот.

Нам щедра Осінь приносить плоди,

Дають врожаї поля і сади.

Зима засинає снігами поля.

Взимку відпочиває і дрімає земля.

(А. Кузнєцова)

Дивувалась зима
Дивувалась зима,
чом це тануть сніги,
чом досягли всі
на широкій ріці?

Дивувалася зима,
як посмілі над
снігом виключили
квітки запахущі, дрібні?

І ось найдужіть над тим, як
дивувалася зима, яка
на тій чи іншій землі.

(І. Франко)

Все навколо зеленіє…

Все навколо зелені,
Річка ллється і шуміти.
Тихо, тихо вітер віє
І з травою гомонити.
Як тут вправлятися,
Коли всі живе, цвіте,
Скрізь дзвенять пташки крилаті,
Сяє сонце золоте!
«Швидше, мамо, черевички!
Глянь, як весело в саду!
Ти не бійся – до кринички
Я і сам не підійду ».
(Олександр Олесь)

На зеленому горбочку

На зеленому горбку,
У вишневому садочку,
Притулилася хатинка,
Моя маленька дитина Ви можете
подивитися,
Чи не вийде її мати.
І до білої хаткіни,
Немов мати до дитинки,
Війшло сонце, засвітило
І хатинку звеселило.
(Леся Українка)

Кожна пора у природі красива

Кожна пора в природі красива,
Криється в ній щось ліричне.
Будь-яка зима з туманами сива,
Осінь п’янка, поїтична.
Літо веселі і щире, й привітне
Вабі, до озера кліче.
Луг, наче казка, метельком квітне,
Чайка над морем кигиче.
Ну, а весна! Що є краще у світі!
Трепетна, ніжна і ясна!
Сонце так щиро, так молодо світить,
І на душі так прекрасно!
(Надія Красоткіна)