Sport

Спорт (англ. sport, походить від давньофранцузьського фр. disport — «дозвілля», «розвага») — організована за певними правилами діяльність людей, що полягає в зіставленні їхніх фізичних та інтелектуальних здібностей. Спорт — це змагання за певними правилами, зазвичай це специфічний вид фізичної або інтелектуальної активності, яку здійснюють з метою змагання, а також поліпшення здоров’я, отримання морального і матеріального задоволення, прагнення до удосконалення і слави, покращення навичок.

Крім власне змагань спорт включає в себе підготовку до цих змагань — тренування. У цьому плані спорт є підвидом ширшого поняття фізичної культури. Часто спорт служить розвагою для глядачів.

Спорт ділиться на аматорський і професійний. Професійний спорт є важливою частиною індустрії розваг. За великими спортивними змаганнями спостерігають тисячі глядачів на трибунах стадіонів та спортивних залів і мільйони телеглядачів.

Етимологія та визначення[ред. • ред. код]

Слово «спорт» запозичене з англійської наприкінці XIX — початку XX століть. В англійській мові (з дещо іншим значенням) відоме з Середньовіччя, походячи від старофр. desport, утвореного від se desporter («шукати розваг, забав»; букв. «відносити, відволікати від роботи»)^[1].

Спорт означають у загальних рисах як систему діяльності, що вимагає фізичної сили або спритності. Найбільші змагання, такі як Олімпійські ігри допусають тільки ті види змагань, що відповідають такому визначенню^[2], а Рада Європи не визнає спортом діяльності без фізичної складової^[3]. Однако чимало змагань без фізичної складової вимагають визнання як розумових видів спорту. Міжнародний олімпійський комітет визнає шахи та бридж bona fide видами спорту, а Всесвітня асоціація спортивних федерацій SportAccord визнає 5 нефізичних видів спорту: бридж. шахи, шашки, го та сянці^[4][5] й обмежує кількість ігор, що можуть набути статусу виду спорту^[6].

Всесвітня асоціація спортивних федерацій об’єднує велику кількість федерацій найпулярніших видів спорту, а тому de facto представляє міжнародний спорт. За її означенням від спорту вимагаються наступні риси^[6]

• мати елемент змагання
• не завдавати шкоди будь-якій живій істоті
• не використовувати обладнання й інвентар єдиного виробника
• не мати в правилах значної частки випадковості

Друга з цих вимог не допускає визнання спортом такі традиційні види розваги як полювання або риболовля попри те, що такі змагання влаштовуютья. Четверта вимога стосується загального принципу рівних можливостей для всіх учасників змагань, на які не повинен значно впливати випадок.

Вимога фізичної активності виключає формальне визнання спортом кіберспортупопри велику популярність та організацію широкомасштабних змагань.

Змагання[ред. • ред. код]

З включенням змагання до переліку вимог, що визначають спорт, погоджуються не всі^[6]. Альтернативний погляд — визнати спортом усе, що включає фізичні вправи. Такої думки притримується зокрема Рада Європи. Тоді визначення спорту збігається з тим, що називають фізкультурою.

При проведенні змагань їхнім учасникам присвоюються місця, залежно від результату. Для врівноваження шансів учасників ділять на групи за можливостями (наприклад, за статтю, вагою та віком). Оцінювання результатів може бути як об’єктивним, так і суб’єктивним. Наприклад, у перегонах час, за який учасник подолав дистанцію є об’єктивною оцінкою, тоді як у змаганнях з гімнастики чи фігурного катання оцінки виставляє журі із суддів, і вони є суб’єктивними. Суб’єктивна оцінка суддів часто визначає результат також у боксі та інших видах єдиноборств.

Одиниче змагання в ігрових видах спорту називають зазвичай турніром. Турніри сладаються з окремих поєдинків — матчів у футболі чи тенісі, партій у шахах та го тощо. Окремі турніри проводяться з року в рік і мають високий міжнародний престиж — наприклад Вімблдонський турнір у тенісі або Мастерз у гольфі. Існують різні системи проведення турнірів, наприклад колова, в якій усі учасники зустрічаються між собою один або два рази, олімпійська, тобто система з вибуванням після першого програшу, швейцарська, з вибуванням після двох програшів тощо.

Змагання, що визначають переможця в рамках району, країни, континенту, світу називають чемпіонатами. Вони проходять зазвичай під егідою певної спортивної федерації. Переможців чемпіонатів називають чемпіонами. В окремих видах спорту, наприклад у футболі, крім чемпіонатів, що проходять за коловою системою, паралельно розігруються, за олімпійською системою, кубки.

У неігрових видах спорту, наприклад, легкій атлетиці, лижних видах спорту, біатлоні тощо окремі змагання, що проводяться впродовж року (сезану), об’єднуть в загальні структури, які зазвичай називають кубками світу або Гранпрі. В легкій атлетиці цю роль виконує Діамантова ліга. Кубок світу зазвичай сладається з окремих етапів, на яких спортсмени набирають очки, сума яких визначає переможця сезону.

Крім змагань з окремих видів спорту, існують великі міжнародні змагання одразу з багатьох видів, найпрестижніше з яких Олімпійські ігри. До цього класу змагань належать також Паралімпійські ігри, їхні відповідники для окремих континентів чи регіонів, наприклад, Європейські ігри, Середземноморські ігри, Панамериканські ігри тощо. Неолімпійські види спорту організовують Всесвітні ігри.

Переможці, призери та інші учасники спортивних змагань зазвичай нагороджуються різними трофеями, відповідно до традицій виду спорту. На любительському рівні це зазвичай дипломи й грамоти, що засвідчують спортивну звитягу, на вищому рівні вручаються медалі й кубки. У США переможці багатьох змагань отримують спеціальні каблучки. Олімпійські чемпіони нагороджуються лавровим вінком. У деяких видах спорту перемога відзначається особливими предметами, наприклад переможець Мастерз у гольфі отримує зелений піджак, який він має право носити впродовж року, а потім здати в музей, Професійні спортсмени отримують за свою участь у змаганнях гроші, сума яких визначається успішністю виступу.