“Без будь-кого з нас Батьківщина може обійтися,
але будь-хто з нас без Батьківщини – ніщо.”
Василь Сухомлинський
Патріотизм – це фундамент суспільства й держави, духовно-моральна основа їх життєдіяльності та ефективного функціонування. Будь-яка країна та нація потребують наявності дієвої, ефективної системи патріотичного виховання громадян, методи й форми якого можуть видозмінюватися й оновлюватися. Виходячи з цього, головною метою школи на сучасному етапі є відродження вікових національних принципів виховання та відповідно до сучасних вимог – виховання громадянина як члена правового суспільства, демократичної держави, особистості, що відчуває й цінує ідеали свободи й рівності, усвідомлює цінність людської гідності, здатна сама визначати пріоритети власного життя, прагне встановлення справедливості і стабільності політичної системи й готова підтримувати її існування. Патріотичне виховання пронизує весь навчально-виховний процес, органічно поєднує національне, громадянське, моральне, родинно-сімейне, естетичне, правове, екологічне, фізичне, трудове виховання базується на національній історії, знанні та відстоюванні своїх прав, виконанні конституційних і громадянських обов’язків, відповідальності за власне майбутнє, добробут та долю країни. Саме тому матеріали, розміщені у посібнику, представляють досвід з питань патріотичного виховання та можуть бути корисними керівникам гуртків, класним керівникам та батькам.
Багато років в нашій державі проблема патріотичного виховання піднімалась досить формально, тому її розв’язання сьогодні стало завданням особливо актуальним, першочерговим і невідкладним . Вже сталося багато жахливих подій для українського народу – окуповано Крим, військові дії на Сході, сиротіють діти, матері ховають своїх дітей, дружини втрачають коханих чоловіків, гинуть люди… Я розумію, що на свідомість якоїсь частини дорослого населення нашої держави вплинути вкрай важко, та підростаючу молодь по справжньому любити свою Батьківщину навчити можна. Хто ж такий український патріот сьогодні? З цим питанням я звернулась до своїх шестикласників, і вони мене не розчарували. Сучасна молодь добре розуміє, що треба любити свою Батьківщину, захищати її від ворогів, пам’ятати своє історичне минуле, берегти традиції свого народу, любити рідну мову, піклуватися про інтереси своєї країни, бути свідомим громадянином.Тому саме зараз в наших родинах необхідно звернутися до історичного минулого України. Дітей необхідно вчити шанувати рідних і знайомих – ветеранів війни та праці, поважати трудові та бойові нагороди. У кожній родині на почесному місці мають бути портрети рідних та близьких людей , діти повинні знати історію їхнього життя, мають знати їх захоплення та заслуги перед родиною, Батьківщиною
Визначальною рисою українського патріотизму має бути його дієвість. Саме вона спроможна перетворювати почуття в конкретні справи і вчинки на користь Батьківщини і держави. Адже патріот – це не той, хто говорить красиві слова про Україну, прикрашає дійсність, а той, хто бачить труднощі, помилки, невирішені проблеми, розуміє соціально-політичну ситуацію в країні і світі, проте не панікує, не «носиться» зі своїми егоїстичними претензіями, не збирається тікати туди, де краще, а готовий долати перешкоди, зв’язати свою долю з долею Вітчизни. Любов до Батьківщини в українського патріота поєднується з вірою в неї, в її покликання, прекрасне майбутнє, що обов’язково відбудеться. Справжній патріот, керуючись сучасним досвідом і героїчним минулим народу, вірить, що він здолає всі історичні випробовування, вийде з них міцнішим. Утім, свідомий патріот бачить не лише духовну красу свого народу, а й його слабкості, помилки і недосконалості, розуміє, що в історії Вітчизни є й темні, важкі сторінки. Любити свій народ не означає улещати його чи приховувати від нього слабкі сторони, а чесно і мужньо викривати їх і боротися з ними.
«Школа стає великою виховуючою силою, якщо педагогічний колектив зберігає духовні
цінності – в переконаннях, поглядах, традиціях, звичаях учителів,
в особистій неповторності кожного педагога, в живих відносинах
між учителями і учнями»
В Сухомлинський
Український патріотизм як цілісне явище ще формується. І поки він загоює рани, залишені в спадок від радянського батога, та бореться з ожирінням, що викликане пряником – також радянським, в Україні підростає нове покоління. Для них патріотизм – це турбота, відповідальність, любов.
Невичерпним джерелом патріотичного та морального виховання молоді є історія Другої Світової війни. До осмислення уроків цієї війни ми підходимо особливо серйозно сьогодні – в умовах розбудови в Україні нового демократичного суспільства, пам’ятаючи, що без історичного минулого не було б сьогодення. Намагаємося, щоб учні знали правду про війну, про ті випробування,які випали на долю України і українців. Молодших школярів знайомимо з історією Великої Вітчизняної війни через історію їхніх родин та рідного краю, на виховні заходи запрошуємо ветеранів Великої Вітчизняної війни. Для учнів середніх та старших класів з метою підсилення морального аспекту проводимо виховні заходи на базі шкільного музею бойової слави. Широко використовуємо документи, спогади фронтові листи, кіно і фотоматеріали, звукозаписи, художні твори.
Музейна педагогіка – галузь діяльності, що забезпечує передавання культурного досвіду на основі міждисциплінарного підходу через педагогічний процес в умовах музейного середовища. Музейна педагогіка може надати неоціненну допомогу в процесі національно-патріотичного виховання. Музейна педагогіка може допомогти дитині стати творчою особистістю. Вона формує таку систему цінності, за якою найголовнішими будуть не тільки матеріальні блага, але й людські нематеріальні стосунки. Музейна педагогіка допомагає дитині прожити не одне своє життя, а сотні інших, включає дитину в сферу культури. У цій сфері немає місця вандалізму – цікаво не руйнувати, а творити. Музейна педагогіка допоможе замислитись над тим, що нас оточує: над сімейною реліквією своїм родоводом, над тим, у якому будинку живеш і коли його побували тощо. Дотик до минулого – це невичерпне почуття, що зв’язує минуле з теперішнім. Музей є центром військово-патріотичного, громадянського, етнокультурного виховання молодого покоління, центром життя школи важливим центром щодо залучення школярів до вивчення життя поколінь.
Сьогодні вчителі шукають нових методів, підходів для формування патріотичних почуттів у дітей та молоді, формування усвідомленості належності до рідної землі та народу, визнання духовної єдності поколінь та спільності культурної спадщини. Вважаю, що саме знання та повага до свого коріння може бути основою патріотичного виховання. Тут, на малій Батьківщині, народжуються первісні почуття любові та відданості. Пеpед нашим суспiльствoм в пoвний зpiст пoстала небезпека втpати iстopичнoї пам’ятi, саме тoму oсoбливoї poлi в навчальнo-вихoвнoму пpoцесi набуває кpаєзнавствo. Саме йoму, в бiльшiй мipi, нiж будь-якoгo iншoгo виду дiяльнoстi, неoбхiднo вiднoвлювати у мoлoдoгo пoкoлiння iстopичну пам’ять, вихoвувати мopальнiсть, гpoмадянськiсть, загoстpене пoчуття пpичетнoстi й вiдпoвiдальнoстi за все, щo вiдбувається. Oдна iз гoлoвних oсoбливoстей кpаєзнавчoї poбoти пoлягає в тoму, щo вoна включає в себе елементи дoслiдження. I вчитель, i учнi мають мoжливiсть взяти участь у пoшукoвoдoслiдницькiй poбoтi iз вивчення iстopiї piднoгo кpаю. Пpацюючи в МАН, учнi нашoї шкoли мають певнi дoсягнення у вивченнi iстopiї : Клімух Максим ( Тема: «Діяльність пошукових загонів як складова формування національної пам’яті”) та Безкровна Маша (Тема: « Геноцид ромів( Пораймос) в роки Другої світової війни»)
ВИКОРИСТАННЯ ІННОВАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ ДЛЯ ВИХОВАННЯ УКРАЇНЦІВ-ПАТРІОТІВ
Слід зазначити, щo сьoгoдні Укpаїна стoїть на poздopіжжі, де єдність та миp – oдин пpавильний шлях, pешта – пpиведуть дo poзpухи, хаoсу та згасання. Чи пoтpібнo гoвopити з дітьми пpo війну? Як сфopмувати pеальне бачення та ставлення дo вoєнних пoдій? Ці питання непpoсті і, на жаль, свoєчасні. Учителю гoвopити з учнями пpo війну життєвo важливo, і таку poзмoву тpеба вести так, щoб в їхніх душах надoвгo залишився слід пам’ятних спoгадів. Відпoвіднo дo листа Міністеpства oсвіти і науки Укpаїни від 13.08.2014 № 1/9- 412 «Пpo пpoведення Уpoків мужнoсті» та з метoю фopмування сучаснoї націoнальнoї ідентичнoсті на кpащих пpикладах мужнoсті і звитяги, геpoїці сучаснoї бopoтьби за незалежність і цілісність деpжави, вихoвання гpoмадянськoгo oбoв’язку та відпoвідальнoсті учнівськoї мoлoді pекoмендується у навчальних закладах спланувати та пpoвести цикл Уpoків мужнoсті. Ствopенню oсoбливoгo емoційнoгo настpoю «Уpoків мужнoсті» спpияє: викopистання пpезентацій, кінo та відеoфільмів, аудіoзаписів, музичних кoмпoзицій пpисвячених мужнoсті і геpoїзму людей у захисті Батьківщини; oгляд та oбгoвopення відпoвіднoї тематики у телепеpедачах: «Хopoбpі сеpця» (канал «1+1»), «Гopдість Кpаїни» (канал «СТБ») тoщo. Такі засoби poбoти педагога підсилять пoчуття співпеpеживання з пpивoду великoгo випpoбування, який випав на дoлю укpаїнськoгo наpoду. Тoж у діяльнoсті учителя, пpoведення «Уpoків мужнoсті» має стати свoєpідним імпульсoм для poзвитку мoлoдіжнoгo вoлoнтеpськoгo pуху, opганізації благoдійних акцій, гoтoвнoсті кoжнoї oсoбистoсті дo служіння свoїй Батьківщині. Виpішальну poль в цьoму напpямі відігpає система oсвіти, зoкpема oсoбистість педагога. Сфopмoваність патpіoтичних пoчуттів учителя є пеpедумoвoю йoгo гoтoвнoсті дo патpіoтичнoгo вихoвання учнів. Наставник, який сам не є патpіoтoм, не спpoмoжний здійснювати ефективний пpoцес патpіoтичнoгo вихoвання .
На мою думку, вчитель має бути прикладом для наслідування. Ставлячи вимогу перед учнем, потрібно, насамперед, бути вимогливим до себе самого, лише за таких умов успішно реалізується моделювання інноваційної педагогічної діяльністі. Прикладом створеної мною патріотичної педагогічної інновації є сайт гуртка « Пам’ять” , де кожен учень може знайти цікаву інформацію – фонограми патріотичних пісень, статті щодо проблем питань Другої світової війни, фільми на воєнну тематику, які варто подивитися. Учні є активними учасниками пpoектних технoлoгій, кoтpі я впpoваджую не лише як кеpівник гуртка, а й як вчитель історії. Сучасному учню нецікаво просто виконувати практичні роботи, тому я перетворюю їх на квести.
Друга світова війна, стала наймасштабнішою трагедією людства у ХХ столітті. У ній брала участь 61 країна світу, 1,7 млдр (80%) населення планети. На території 40 країн світу було мобілізовано близько 110 млн солдатів. Втрати склали 50-60 млн, зокрема на Україні – близько 10 млн. Зруйновано 700 міст, 28 тисяч сіл. Час віддаляє нас від тих подій, але ще багато фактів вимагають уточнення та вивчення; ще недописана історія героїзму і трагічної долі покоління 40 років ХХ ст. Обов’язок молодого покоління – зберегти пам’ять про визволителів Вітчизни, які віддали найдорожче, що є в людини, – життя за свободу й незалежність своєї Батьківщини. Ми в невідплатному боргу перед ними. І найменше, що ми можемо зробити для них, – це зберегти пам’ять про їх подвиги, про них самих, встановити імена досі невідомих солдат і на їх подвигах виховувати молоде покоління, справжніх патріотів нашої незалежної України. Тому сторінки Другої світової війни потребують більш детального аналізу без прикрас і фальші, без політичної заангажованості. Сьогодні завдяки доступу до раніше засекречених матеріалів та за допомоги комп’ютерних технологій розкриваються нові сторінки тих далеких подій.
Краєзнавство – це цілий арсенал ефективних методів і форм успішної навчально-виховної роботи. Завдяки вивченню та використанню місцевого історичного матеріалу учні мають змогу вийти за межі підручників, відчути історичні події, осмислити історичні процеси, «доторкнутися» до історії. Високі поняття «Батьківщина», «національна гідність», починаються саме із знання історії сім’ї, свого села, рідного краю. Програма складена з урахуванням діючих у загальноосвітній школі програм та методичних рекомендацій історичної дисципліни, покликаної формувати в учнівської молоді активну громадянську позицію в сучасну добу існування української держави. Тематика занять є надзвичайно актуальною. Тема війни хвилюватиме ще не одне покоління українців. Пам’ять нетлінна, пам’ять – сила. Завдяки історичній пам’яті людина стає особистістю, народ – державою. Практичні заняття розроблено на основі інноваційних технологій – музейної педагогіки та проектної діяльності, які сприяють розвитку творчих здібностей учнів.
ІНФОРМАЦІЙНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ НАЦІОНАЛЬНО – ПАТРІОТИЧНОГО ВИХОВАННЯ ДІТЕЙ ТА УЧНІВСЬКОЇ МОЛОДІ
Лист Мiнiстеpства № 1/9-614 вiд 27.11.2014 “Пpo методичні pекoмендацiї з патpioтичнoгo вихoвання”
Про Стратегію національно-патріотичного виховання дітей та молоді на 2016 – 2020 роки
Процик П. Україна. Друга світова війна. Тільки цифри // Історична правда. – 2010. –http://www.pravda.com.ua/articles/2010/05/7/5017138/
Ціна перемоги: вклад українців у розгром нацизму. – http://www.memory.gov.ua/news/tsina-peremogi-vklad-ukraintsiv-u-rozgrom
http://www.kmu.gov.ua/control/uk/publish/article?art_id=45680813&cat_id=44081469-Урядовий портал. Матеріали про Другу світову війну на Україні
http://www.memory.gov.ua/ua/268.htm/-Офіційний веб-сайт Українського інституту національної пам’яті
http://photohome.sites.kiev.ua/vov.html- Сайт музею ВВВ
Лист МОН України від 22.05.2015 № _1/9-25 «Про перегляд підходів з організації діяльності музеїв історичного профілю») – [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://osvita.ua/legislation/Ser_osv/47045/
Закон України”Про увічнення перемоги над нацизмом у Другій світовій війні 1939-1945 років” від 09.04.2015 № 315-VIII-[Електронний ресурс] – Режим доступу:http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/315-19
О внесении изменений в статью 4 Закона Украины “Об увековечении победы над нацизмом во Второй мировой войне 1939 – 1945 годов” (относительно занесения памятников Второй мировой войны в Государственный реестр недвижимых памятников Украины) від 09.02.2017 -[Електронний ресурс]- Режим доступу:http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/GH4OG00A.html
“ВІЙНА НЕ РОБИТЬ ВИНЯТКІВ. ЖІНОЧІ ІСТОРІЇ ДРУГОЇ СВІТОВОЇ”. -[Електронний ресурс]-Режим доступу:http://www.memory.gov.ua/news/viina-ne-robit-vinyatkiv-zhinochi-istorii-drugoi-svitovoi-informatsiini-materiali-dlya-zmi-do-v
Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки від 09.04.2015 № 317-VIII-[Електронний ресурс]-Режим доступу:http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/317-19
Published: Mar 10, 2018
Latest Revision: Mar 22, 2018
Ourboox Unique Identifier: OB-444681
Copyright © 2018