Український одяг

 Мама вишила мені

Квітами сорочку.

Квіти гарні, весняні:

— На, вдягай, дитино!

В нитці – сонце золоте,

Пелюстки багряні,

Ласка мамина цвіте

В тому вишиванні.

Вишиваночку візьму,

Швидко одягнуся,

Підійду і обніму

Я свою матусю.

 Плахта — верхня спідниця, кольорова (чи картата), вишита гладдю, краї її по боках розходяться.

Плахта являла собою полотно до 4 метрів у довжину, яке пряли з фарбованої вовни. Його розрізали на три рівні частини, а потім дві частини пришивали до третьої таким чином, щоб середина нижньої знаходилася навпроти розрізу бічних частин. Плахту обмотували навколо талії, прив’язуючи зверху поясом. Вишивка на плахті була досить стриманою і невибагливою.

Кептарик (киптарик, камізелька) — це безрукавка, яка у кожному регіоні мала свої особливості (матеріал, вишивки чи оз­доблення, назву).

Виготовляють український вінок з 12 квітів:

деревій, барвінок,мальва, калина,безсмертник,незабудка,чорнобривці,любисток,волошка,ромашка,червоний мак, соняшник.