Збірка авторських розробок

Укладач: вчитель історії та правознавства

Зрайчик Галина Михайлівна

Рецензенти:

–             Комаровська Галина Василівна, заступник директораз навчально-виховної роботи спеціалізованої школи І-ІІІ ступенів з поглибленим вивченням інформаційних технологій та технологічних дисциплін с. Васильківці, спеціаліст вищої категорії.

–             Рога Зоряна Зіновіївна, головний спеціаліст відділу освіти Васильковецької сільської ради ОТГ

Пропонований збірник  містить творчі авторські розробки уроків та  виховних заходів вчителя вищої категорії  Зрайчик Г.М. Рекомендований для використання  вчителями  історії та правознавства.

Рекомендовано радою методичного кабінету  відділу освіти Васильковецької  сільської ради (протокол № 3 від  30.01.2018 р.)

Тема. Практичне заняття. Про що можна дізнатися із сімейного фотоальбому. Родинне дерево.

Мета:розповісти про те ,як історики довідуються про минулі часи на основі фотографій про історію сім’ї та родинного дерева; розвивати вміння аналізувати фотографію як історичне джерело за інструкцією; розставляти фотографії у хронологічному порядку, добирати інформацію про минуле з сімейних фотографій та розповідати про окремі події родинного життя на основі фотографій; навчитися складати родинне дерево та висловлювати ставлення до вивчення історії своєї родини; виховувати бережливе ставлення до сім’ї та родини.

Тип уроку: практичне заняття.

Основні поняття: генеалогія, родинне дерево.

Структура уроку.

І. Організаційний момент.

ІІ. Актуалізація опорних знань та умінь учнів.

ІІІ. Вивчення нового матеріалу.

1. Що історики бачать на фотографіях.
2. Як відображена історія вашої сім’ї у фотографіях.
3. Чому родинне дерево є історичним джерелом.

ІУ. Закріплення нового матеріалу.

У. Підсумок уроку.

УІ. Домашнє завдання.

Хід уроку.

І. Організаційний момент.

ІІ. Актуалізація опорних знань та умінь учнів.

Бесіда за запитаннями.

• Що вивчає наука історія?
• За допомогою чого на уроках історії ми орієнтуємося в часі?
• Які одиниці виміру часу ми використовуємо на уроках історії?
• Яка річ допомагає нам на уроках орієнтуватися в просторі?
• Що таке «легенда історичної карти»?
• Що таке «історичні джерела»?
• Які ви знаєте види історичних джерел?
• Що вивчає наука «археологія»?
• Де зберігаються речові історичні джерела?

ІІІ. Вивчення нового матеріалу.

1. Що історики бачать на фотографіях?

Фотографію винайшли у першій половині ХІХ ст. перші фотоапарати були великими та громіздкими. Щоб зробити знімок фотографу треба було прикласти чимало зусиль: встановити пристрій на певному місці та накрити себе та фотоапарат великим клаптем чорної тканини. Після таких дій можна було сфотографувати людей чи місцевість.

 Запитання до дітей:

–        Як ви думаєте, чи можна було зробити миттєві та випадкові фотографії таким фотоапаратом?

• Чом не можливо це було зробити?
• Коли це стало можливим?
• До якого виду історичних джерел належать фотографії?
• Які ще види історичних джерел ви знаєте?

У ХХ ст. фотографія стає одним із найважливіших видів історичних джерел. На фотографії можна побачити багато цікавих речей.

Запитання:

• Що цікавого можна побачити на фотографіях?

Орієнтовні відповіді:

• Зовнішній вигляд людей, їх одяг та взуття.
• Вигляд вулиць та будинків.
• Заняття характерні для того часу.

Колективна робота з підручником.

Ланцюжком читаємо інструкцію на стор. 34 «Як працювати з фотографією – історичним джерелом»,  а на сторінці 35 шукаємо відповіді на запитання інструкції.

Як відображена історія вашого класу на фотографіях.

Індивідуальна робота  фотографіями

Завдання :

• Проаналізувати послідовно фотографію згідно інструкції

1. подивіться, чи має фотографія підпис.
2. про що говорить підпис ?
3. пригадайте, яка подія зображена на фотографії .

• придумайте назву історії, яку можна скласти на основі побаченої фотографії

–  Скласти історію за фотографією на 4-5 речень.

Відповіді дітей.

Фізкульхвилинка.

Чому родинне дерево є історичним джерелом.

Робота з поняттями

Генеалогія – допоміжна історична наука про походження та взаємний зв’язок родин.

Завдання:

• Пригадайте з молодших класів, що таке родинне дерево?

Індивідуальна робота над створенням родинного дерева під презентацію  з сімейних фотографій та мелодію пісні «Родина, родина».

Представлення результатів  роботи.

ІУ. Закріплення нових знань.

Еврестична бесіда.

• Чим цінні для істориків фотографії?
• Про що ми можемо дізнатися з фотографій?
• Як пов’язані сімейні фотографії з історією сім’ї?
• Чому необхідно знатисвоє родинне дерево?

У. Підсумок уроку.

Самооцінювання результатів роботи.

УІ. Домашнє завдання. Виконати завдання 3 на стор. 39.

Тема. Урок узагальнення і систематизації із теми « Стародавній  Єгипет».

Мета: узагальнити уявлення учнів про причини виникнення держави; основні

заняття та повсякденне життя стародавніх єгиптян, передумови перетворення

Єгипту на могутню державу та причини її занепаду; релігію та розвиток культури

Давнього Єгипту; оцінити навчальні досягнення учнів, набуті у ході вивчення

теми, формувати вміння висловлювати свою думку; виховувати повагу до думок

інших.

Обладнання: карта « Передня Азія та Єгипет у давнину»; картки із завданнями;

комп’ютерні тести.

Тип уроку: контроль знань.

Форма уроку: урок-гра з елементами письмового опитування на комп’ютері.

Структура уроку.

1. Організаційний момент.
2. II. Перевірка знань, умінь, навичок.

III.  Домашнє завдання.

Хід уроку.

1.      Організаційний момент.

Знайомлю учнів з формою та умовами проведення тематичного оцінювання.

1. II. перевірка знань, умінь, навичок.

Дидактична гра « Стародавній Єгипет» з використанням ЕОМ.

За допомогою жеребкування клас ділиться на три команди. Кожна команда,

завершуючи черговий етап конкурсного завдання, отримує картку з буквою, з

якої у фіналі складається слово. Кількість конкурсів повинна збігатися з

кількістю букв у слові. Якщо команда не впоралася із завданням, то картку з

буквою вона не отримує, а у фіналі спробує скласти слово з наявної кількості

букв.

Поки одна команда працює за комп’ютері дві інших виконують відповідне

конкурсне завдання.

Запитання для тестів на комп’ютері

 І група

1. Єгипет розташований:

а) у Південній Африці;

б) у Північно-Східній Африці;

в) в Екваторіальній Африці.

2. У Єгипті тече ріка:

а) Ніл; б) Євфрат; в) Ганг.

3. Головним заняттям населення у Давньому Єгипті було:

а) скотарство;   б) землеробство; в) шовківництво.

4. Першим правителем єдиної Єгипетської держави був:

а) Нар мер ( Менес); б) Тутмос; в) Рамзес II.

5. Найближчим помічником фараона був:
   а) урядовець; б) візир; в) писар.
6. Першою столицею об’єднаного Єгипту було місто:
   а) Фіви; б) Мемфіс; в) Ахетатон.
7. Житлом богів у Давньому Єгипті вважалися:

а) храми;  б) мастаби; в) піраміди.

8. Верховним жерцем у Давньому Єгипті був:
   а) фараон; б) візир; в) жрець Амон-Ра.
9. Спробу релігійної реформи у Давньому Єгипті здійснив:
   а) Тутмос III; б) Ехнатон; в) Тутанхамон.
10. Знайди зайве слово.
    Священними тваринами у Давньому Єгипті були:

а) кішка; б) крокодил; в) бегемот; г) бик; д) слон.

11. Матеріалом для письма у Давньому Єгипті служив: а) пергамент; б) папірус; в) шовк.
12. Писемність Давнього Єгипту називається: а) клинопис; б) ієрогліфи; в) лінійне письмо.

II група.

1. Давні єгиптяни називали свою країну:
   а) « Червона земля» ; б) «Жовта земля» ; в) « Чорна земля».
2. Вітер, що приносить спеку з пустелі:
   а)-торнадо; б) бриз; в) хамсин.
3. Течію Нілу перетинають:
   а) греблі; б) пороги; в) дамби.
4. Найбільша піраміда була побудована для фараона: а) Хеопса; б) Тутмоса III; в) Аменхотепа .
5. Фараон об’єднаного Єгипту носив:

а) білу корону; б) подвійну біло-червону корону; в) червону корону.

6. Найбільші завоювання здійснив:
   а) Хеопс; б) Тутмос III; в) Аменхотеп.
7. Служителями богів у храмі були:

а) жерці; б) номархи; в) писарі.

8. Кого у Давньому Єгипті вважали живим богом? а) верховного жерця Амон-Ра; б) Озириса; в) фараона.
9. З якими природними явищами пов’язували єгиптяни смерть Озириса? а) з розливом Нілу; б) із посухою; вО із сонячним затемненням.

10. Що ввозилося до давнього Єгипту? а) вовна; б) метали; в) зерно.
11. Знайди зайве слово.

давні єгиптяни вирощували на своїх полях: а) пшеницю; б) ячмінь; в) виноград; г) картоплю.

12. Богами Давнього Єгипту були:
    а) Зевс; б) Хапі; в) Нут; в) Юнона.

III група.

1. Ніл впадає в:

а) Чорне море; б) Червоне море; в) Середземне море.

2. Одна з приток Нілу називається:

а) Червоний Ніл; б) Жовтий Ніл; в) Голубий Ніл.

3. По берегах Нілу ростуть:
   а) олива; б) папірус; в) кедри.
4. Ім’я єгипетського фараона, неушкоджене поховання якого було знайдене у
   1922р.

а) Аменхотеп; б) Тутмос III; в) Тутанхамон.

5. Що тримав у руках фараон, сидячи на троні?
   а) меч; б) посох; в) жезл і батіг.

6 Вища влада у Давньому Єгипті належала: а) жерцям; б) вельможам; в) фараону.

7. Наймогутнішим богом у Давньому Єгипті вважався: а) бог землі; бог царства мертвих; в) бог сонця.
8. У Давньому Єгипті висушене тіло померлого* обгорнуте бинтами, називалося: а) мумія; б) мастака; в) саркофаг.
9. Істота з тулубом лева та головою людини, що охороняє гробниці фараонів:

а) Апіс; б) Хеопс; в) Сфінкс.

10. Знайди зайве слово.

В Єгипті водилися тварини:

а) крокодили; б) пінгвіни; в) леви; г) кити; д) мавпи.

11. Шадуф-це…

а) канал для зрошування;            б)     пора року;

в) особливий пристрій для подачі води на узвишшя.

12. Місце впадання Нілу у Середземне море:
    а) дельта; б) рукав; в) гирло.

І конкурс – « Текст з пропусками»

Через … Африку тягнуться великі пустелі. Червонуваті піски лише іноді перетинають суворі скелі. Цією землею несе свої води найдовша річка у світі Долина річки вкрита зеленню, берегами ростуть фінікові пальми, запашні акації і високий очерет – … .У водах Нілу мешкали … і безліч риби. По берегах у заростях чагарників можна було побачити бегемота, дику кішку, качок, гусаків, пеліканів. Де вода , там і життя.

Лише іноді течію Нілу перетинали … – небезпечні кам’янисті перешкоди. Впадаючи в … море, річка ділилась на декілька …, створюючи величезний трикутник – … . Неподалік від Нілу серед пісків пустелі лише зрідка зустрічаються острівці зелені оазиси .Там росли пальми і чагарник навкруги води, що б’є ключем з -під землі.

Витоки Нілу знаходяться в … Африці. На початку літа там йдуть проливні дощі і починається танення на вершинах гір. Бурхливі потоки води прямують до ріки, підмиваючи грунт і несучи з собою… – частки напівзогнилих рослин і червонуватих гірських порід. Щороку в липні починався … Нілу.

…- так називалася країна, що розташовувалася на берегах Нілу північніше першого порогу і до його впадіння у Середземне море.

У цьому конкурсі команди можуть набрати максимальну кількість балів – 12.

II конкурс – « Портретна галерея».

За описом команди повинні визначити ім’я історичної особи. За кожну правильну відповідь команда отримує 10 балів.

1. Цей єгипетський фараон перебував при владі 18 років. Він відмовився шанувати традиційних богів Єгипту і проголосив бога сонця Атона єдиним божеством, якому слід поклонятися. Щоб послабити позиції знаті і жерців, фараон вирішив побудувати нову столицю, яку назвав Ахетатон. (Аменхотеп або Ехнатон)
2. Цей фараон носив штучну бороду . Він не любив військові походи, але спорядив експедицію до далекої країни Пунт. Багатства, привезені звідти, були подаровані жерцям за їхню підтримку. За часів правління цього фараона розгорнулося величезне будівництво Кар канського храму, який і сьогодні вражає своєю величчю. (Хатшепсут).
3. Цей фараон був хоробрим воїном і талановитим полководцем. Він здійснював завойовницькі походи. Правителі Сирії були вимушені визнати його владу. Цей фараон щорічно особисто об’їжджав свої володіння і карав непокірних.( Тутмос III).
4. Цей фараон був наймолодшим правителем. Був при владі лише 8 років. Помер за загадкових обставин, не доживши до двадцяти років. Скасував всі релігійні реформи Ехнатона, повернув столицю до Фів. ( Тутанхамон).

III конкурс – « Про кого або про що йдеться».

1. Цього єгипетського бога постійно мучили заздрість та злість. Той, кому він заздрив, був красивий, добрий, керував тисячами людей. Щоб захопити владу, він був ладен піти на все, навіть на убивство.( Сет).
2. У правій руці у них тростинка для письма, а запасна «ручка» – за вухом. Вони перерахують і запишуть все, що їм накажуть: і скільки зерна в казні, і скільки днів знадобиться, щоб побудувати палац або канал, (писарі).
3. Вони виконували найважчу роботу – рили канали, працювали на рудниках і каменоломнях, були веслярами на кораблях .їх називали «живі убиті».(раби)
4. Назва цієї рослини, заростями якої густо вкрита долина Нілу, Перекладається з давньоєгипетської як «царська». Завдяки їй єгиптяни зберегли значну частину відомостей з історії цієї країни, які дійшли до нашого часу.(папірус)

Кожна правильна відповідь оцінюється в 4 бали. Максимальна кількість балів -16 Відповідь кожна команда пише на листочках.

IV   конкурс – « Піймай помилку».

Командам пропонується текст з помилками, які потрібно знайти й виправити.

Один брехун і хвалько стверджував, що за допомогою «машини часу» він побував у Давньому Єгипті.

– Коли я потрапив до цієї країни, – розповідав він друзям, – то дізнався, що в Єгиптян велике горе. Ніл не розливався вже декілька років і дуже обмілів. Решту

річок Єгипту можна було легко перейти убрід. Корабельники довезли мене Нілом до першого порогу. Я щедро розплатився з ними, узяв решту – жменю дрібних монет – і зійшов на правий берег. У цьому місці була зведена найбільша з пірамід, в якій, як відомо, похований фараон Тутанхамон. Як тільки я вирушив до піраміди, почалася злива, і мені довелося ховатися від неї у дубовому гаю. Чекаючи, поки скінчиться злива, я став шукати вхід до піраміди. Проте єгиптяни сказали мені, що гробниця Тутанхамона давно пограбована і жодна річ незбереглася.

– Припини вигадувати, – перервали розповідача слухачі, – ти ніколи не був у Давньому Єгипті. Твоя розповідь, містить десятки історичних помилок!

Аналіз помилок

1. Розливи Нілу відбувалися щорічно. На початку літа в Центральній Африці йдуть сильні дощі, водночас у горах, де беруть свій початок притоки Нілу, тане сніг, це й спричиняє його розливи.
2. Інших річок в Єгипті не було.
3. Карбованих монет у Давньому Єгипті не було. Існував прямий обмін товарами. У разі необхідності мірилом вартості служило зерно.
4. Піраміди зводилися лише на лівому березі. Згідно з віруваннями стародавніх Єгиптян, на заході «вмирало» сонце, занурюючись у потойбічний світ.
5. Найбільша піраміда була побудована для фараона Хеопса.
6. У Єгипті жаркий та посушливий клімат. Дощі випадають вкрай рідко.
7. У районі пірамід дубових гаїв не було.
8. Гробниця фараона Тутанхамона була винайдена Картером неушкодженою в 1922 р.

Кожна правильна відповідь оцінюється у 2 бали, максимальна кількість балів -16. V конкурс – «Фінал»

Команди розшифровують слово, максимальна кількість балів – 8.

{Слова для команд: візир, писар, шадуф.)

Таблиця оцінювання

Таблиця самооцінювання.

ПІ. Домашнє завдання.

Підготувати кросворд, тести, головоломки по вивченій темі.

Тема. Урок «Вікторина з історії козацтва» 8 клас

Мета: перевірити знання і вміння учнів із теми: « Виникнення українського козацтва та Запорозької Січі»; активізувати пізнавальні інтереси учнів, розвивати уважність, кмітливість, вміння логічно мислити, лаконічно та аргументовано висловлювати свою думку; виховувати дух змагальності, почуття співпереживання за команду, відповідальність за власні дії в команді,  доброзичливіть та тактовність.

Форма проведення: інтелектуально-розважальна гра.

Хід уроку.

У грі берутьучасть дві команди, які змагатимуться між собоюна звання кращого знавця історії козацтва.

КОНКУРС 1. «Складіть образ»

Команди складають опис зовнішного вигляду козака: правильно назвати всі елементи одягу, назву зброї , зачіску.

Зразок відповіді

Основний о́дяг запорі́зьких козакі́в — сорочки, шаровари, шапки та жупани.

Похідним одягом козаків були дві пари шароварів, сорочка, кафтан з грубого сукна, шапка та свита з кобеняком.

У мирний час запорожці одягались доволі багато. Сорочка з шовковими застіжками, шаровари, червоні чоботи. Поверх сорочки одягали кафтан, який міг бути шовковим, парчевим або суконним. Кафтан підперезували шовковим пасом — широким шовковим поясом, перетканим на кожну четвертину золотими або срібними нитками. Поверх кафтана накидали свиту, завжди суконну з розрізаними рукавами, які, як правило, защіпались один на другий і закладались ззаду під кобеняк, який вживали під час дощу або негоди. На голові запорожці  носили брилі або гострокінечну хутряну шапку або кобур — суконну червону шапку з бобровою опушкою. На каптан, через праве плече вішався на перев’язі самопал. А за поясом, на ланцюжках два пістолети і ніж замість кинджала. Шаблю в мирний час носили рідко, хіба тільки на раду. Тоді ж надівали поверх кафтана — сталеву сітку (сітку-кольчугу). Бороди та голову голили, залишаючи пасмо волосся в вигляді коси, яке закручували за ліве вухо три-чотири рази. Важкою образою було взяти запорожця за чуприну — вона була для нього священою

Козаки були здебільшого середнього росту, сильні, хоробрі, міцні, плечисті, від степового повітря і літньої спеки були смаглявими.
З постриженою головою на якій був тільки чуб (оселедець), з довгими вусами на верхній губі, вічно тримаючи люльку в зубах, погляд завжди був похмурим, зустрічаючи сторонніх спочатку непривітно, неохоче відповідаючи на питання, згодом лагіднішав, веселішав.

КОНКУРС 2. Міні-вистава.

Показати невелику театралізовану міні-виставу прийняття в козаки. Звернути увагу на те, який ритуал посвяти у козаки  проходив чоловік, що вперше прийшов на Січ.

Інформація на допомогу.

Були певні умови прийняття в козаки:

• потрібно було бути вільним і неодруженим,
• вміти говорити на українській (козацькій) мові,
• сповідувати православну віру,
• пройти певне навчання.

КОНКУРС 3. «Естафета»

Учитель зазадалегідь готує «естафетну доріжку» з назвами, поняттями, іменами. Команди по черзі розкривають їхній зміст  у своїй доріжці  «Естафети». Якщо команда протягом 20 с. не зможе дати відповіді, вона пропускає хід. Перемагає та команда, яка першою дістанеться фінішу. Закожну правильну відповідь нараховується 1 бал.

«Естафетна доріжка»

Відповіді.

Козацька Рада – вищий орган влади на Січі

Кіш – козацьке військо

Осавул – один із козацької старшини, підтримував дисципліну та порядок у війську, розподіляв плату за провіант.

Булава – символ влади гетьмана.

Д. Вишневецький – засновник першої Запорозької Січі; князь.

Татари – основні вороги козаків.

Клейноди – козацькі символи.

Старшина – вибрана група людей, яка керувала всім життям на Січі.

Курінь – козацький загін.

Хорунжий – відповідальний за прапор.

Литаври – коазцькі барабани.

Мала Хортиця – острів, де була заснована перша Запорізька Січ.

Чайка – коазацький човен.

1556 р.  – рік заснування першої Січі.

 КОНКУРС 4. «Козацький обід»

Команди мають скласти  меню козацького обіду.

 Інформація на допомогу.

Заможні козаки  частіше, бідні – рідше (переважно у великі свята) вживали м’ясні страви: тушкованих чи смажених качок, гусей, індиків, різними способами приготовлені свинину, баранину, телятину, конину, м’ясо впольованих звірів тощо.

Їли сири, а їжу здобрювали смальцем, маслом, олією, іншими жирами. “Головою” ж усьому був смачний духмяний хліб, який не черствів, траплялося, по кілька тижнів.
До столу готували різноманітні юшки (наприклад, “козацьку тетерю” – відвар із риби на квасі, приправлений борошном і пшоном), куліш (зварене круто пшоно, що заправлялося шкварками і смаженою цибулею), галушки, локшину, гречані пампушки з часником, кисіль і багато іншого.
Найбільш уживаною була риба: варена, копчена, солона, печена. Посполиті  й рядові козаки часто-густо їли рибу, виловлену в місцевих водоймах (щуку, карася, лина, ляща, сома, плотицю), старшини, шляхтичі, вище духівництво нерідко ласували осетриною, фореллю, вугрями і т. ін.
Пили козаки “варенуху”, пиво, горілку, “мед” (“медовуху”), всілякі вина, в тому числі й заморські.

 КОНКУРС 5. «Ти – мені, я – тобі»

Команди ставлять одна одній  по два запитання за темою козацтва.

Наприкінці гри вчитель підбиває підсумки, та  разом з учнями оцінює роботу кожного учасника команди.

Тема. «Привіт. Я – конфлікт.»

Мета|ціль|:

• ознайомити учнів з поняттям “ конфлікт ”, його видами та впливом на здоров’я.
• допомогти зрозуміти причини виникнення конфліктів.
• навчити знаходити шляхи виходу з конфліктних ситуацій.
• сформувати компетентність самостійного аналізу типових життєвих ситуацій.

Епіграф.

Перш ніж сказати – порахуй до десяти,

Перш ніж образити – порахуй до ста,

Перш ніж ударити – порахуй до тисячі.

                                    Народна мудрість

ХІД ВИХОВНОЇ ГОДИНИ.

Учитель. Усі ми люди на цій великій Землі. Всі ми – різні. Скільки людей – стільки характерів. У кожного з нас є своє світобачення, світосприйняття, інтереси, уподобання, плюси і мінуси у характері. Та об’єднує всіх нас одне ціле, яке називається словом – « людство» – те, що народилися ми з лона матері. І для кожного з нас, мабуть, найріднішим. Найдорожчим є насамперед – родина, батьки. Дорогими також є дім, у якому живемо, вулиця, місто, знайомі, друзі. Усе це наша Батьківщина, а у широкому розумінні – Україна. Будь – яку державу становлять громадяни, будь – яке суспільство – люди. Тому в житті нам всім дуже важливо вміти спілкуватися з іншими, щоб уникнути конфлікту, просто бути щасливими, та успішно вчитися і працювати. Нерідко наше життя затьмарюють конфлікти. Вони, як правило, є наслідком невміння спілкуватися. Конфлікт – це невдоволеність, тривога, небажання вчитися з певними людьми. Конфліктів не уникнути, адже люди всі різні, мають різні думки, бажання, інтереси, тобто їхні зіткнення можливі. Помилковою є думка, начебто під час конфліктної ситуації краще зробити вигляд, ніби нічого не сталося. Потрібно його розв’язувати.

Запитаня до дітей.

• Як ви думаєте, що потрібно для того, щоб успішно спілкуватися?

Орієнтовні відповіді

• Дотримуватись визначених правил поведінки.
• Вміти вислухати інших.

Учитель.  Від народження людина опиняється в колі правил, заборон, норм. Спочатку вони встановлюються у сім’ї батьками, потім ровесниками у школі, дитячому садку. Чим дорослішою стає людина, тим більшою є кількість норм, яких вона повинна дотримуватися. Отже,  у суспільстві кожен має не тільки права, а й обов’язки. Уявіть собі, щоб було б, якби ніхто не дотримувався установлених норм?

Запитання.

• Де ми можемо знайти правила моралі та етики поведінки людини?

Орієнтовні відповіді.

• У державному документі: Конституція України.
• У Біблії.
• У « Повчанні Володимира Мономаха».

Робота з документом.

Повчання Володимира Мономаха».

При старших годиться мовчати, старшим підкорятися, з рівними і молодими мати згоду; бесіду вести без лукавства, а ще найбільше розумом вбирати, не лютувати, словом не ганьбити нікого в розмові, не сміятися багато, очі тримати донизу, а душу вгору. Не хвалю я ні  себе, ні своєї сміливості, а хвалю силу Творця і прославляю милість його за те, що він мене не лінивим створив, а на всі людські діла достойним.

Висновок. Отже, норми і правила поведінки встановлюють самі люди, а їхнє дотримання робить життя і спілкування людей гуманнішим, ефективнішим, зручнішим.

На думку приходить вислів французького філософа, математика, фізика і письменника 17ст. Паскаля: « Правила доброї поведінки відомі з давніх – давен, річ за дрібницею – вміти користуватися ними». Звичайно, вжите слово «дрібниця» насправді означає дуже багато. Адже,  коли порушуються правила поведінки, етикет спілкування, створюються конфліктні ситуації, виникає конфлікт.

Проблемне запитання: Чому ж існують конфлікти між людьми?

Конфлікти існують між людьми для того, щоб вони навчилися спочатку розв’язувати їх за законами любові й зрештою навчилися безконфліктно жити. Але будь – який конфлікт – це початок біди, великої чи малої. Тому потрібно уникати конфліктів. А щоб уникати конфліктів, треба знати,  що це таке.

Запитання. «Що таке конфлікт?».

Передбачувані відповіді:

— сварка;

— протистояння двох людей;

— бійка;

— ворожнеча;

— боротьба.

Завдання . Дайте визначення конфлікту.

Конфлікт (від лат. conflictus — зіткнення|сутичка|) — зіткнення|сутичка| протилежних інтересів, поглядів, прагнень; серйозна розбіжність, гостра суперечка|спір|, що приводить|призводить,наводить| до протистояння або боротьби.

Для виникнення конфлікту необхідний ряд|лави,низки| чинників|факторів|: наявність проблеми (суперечності|протиріччя|), конфліктної ситуації, учасників конфлікту та інциденту.

Конфліктна ситуація — це ситуація прихованого або явного протиборства сторін.

Інцидент – це дія або сукупність дій учасників конфлікту, що провокують різке загострення суперечності|протиріччя| і початок|розпочало,зачало| боротьби між сторонами конфлікту.

Конфлікти бувають різні: сімейні|родинні|, ділові, виробничі, політичні, міждержавні тощо. Але|та| потрібно пам’ятати, що конфлікти між людьми можуть бути конструктивними (направленими|спрямовані| на розвиток відносин, здійснення спільної діяльності) і деструктивними (направленими|спрямовані| на задоволення особистих|особових| амбіцій, самоствердження|самоутвердження| якоїсь людини за рахунок інших людей, наклеп, заздрість, ухилення від виконання обов’язків тощо). Слід уникати не тільки|не лише| деструктивних, але й порожніх|пустих| конфліктів, коли роздратування або нестриманість|болючий| людини роблять|чинять| його поведінку неприйнятною для інших людей.

Запитання.

«Чому, на вашу думку, виникають конфлікти? Що стає їх причиною?».

Передбачувані відповіді:

— люди по-різному дивляться на речі;

— стикаються особливості характерів|вдач|;

— амбіції і емоції;

— нерозуміння, наприклад, між дорослими і дітьми, між чоловіками і жінками;

— тупість;

— злість.

Робота в групах.

Клас  ділиться  на три групи та розігрує конфліктну ситуацію:

1-а група: дорослі – діти;

2-а група: чоловік – жінка;

3-а група: підліток старшого віку-підліток молодшого віку.

Завдання .

• Обговоріть, з|із| якими типами конфліктів вони зіткнулися: особистий|особовий|, побутовий, трудовий тощо.
• Запитайте|спитайте||в,бі: «Хто першим затіяв конфлікт?
• Яка була у відповідь реакція іншої сторони?
• Як розпалювалися пристрасті?
• Чи робив|чинив| хто-небудь|абихто| спробу примирення?».

Обговорення.

Чи була у|в,біля| героїв інсценувань можливість|спроможність| уникнути конфлікту? Що для цього їм треба було зробити?

Передбачувані відповіді:

— не нервувати|нервуватися|;

— вислухати іншу сторону;

— говорити спокійно;

— зупинитися|зупинятися|;

— проаналізувати ситуацію, що склалася;

— порадитися;

— знайти компроміс;

— просто вибачитися.

Учитель. А чи можемо ми сказати, що конфлікт створює проблеми? Давайте проведемо ділову гру: « Доведи, що….» Конфлікт породжує проблеми – з ким, де?

Простежимо ситуацію.

1. У класі хтось розмалював парту. Коли класний керівник помітив це, то почав вимагати від учня, який за нею сидів, пояснень: навіщо він це зробив? Учень відповів, що зробив це не він. Класний керівник наполягав на тому, що учень – господар свого робочого місця і повинен слідкувати за тим, що робиться з його партою.

Запитання.

– Чи можемо ми сказати, що виник конфлікт між класним керівником і учнем?

– Яка виникає проблема? ( Збереження майна).

– Місце конфлікту? ( Учбовий заклад).

–  Як би ви вирішили цю проблему?

2. Дочка прийшла з ліцею. Пообідала. Перевдягнулась. Пригадала, що мама просила вимити посуд, підлогу і начистити картоплі. Часу було достатньо, щоб виконати роботу до приходу матері. Саме в цей момент прийшла подруга, пішли поспілкуватись і забарились. Мама прийшла з роботи – завдання не виконане.

Запитання.

• Як ви думаєте, виникне конфлікт між мамою і донькою?
• Чи буде у матері довіра до доньки?
• Ваші дії в такій ситуації, щоб уникнути конфлікту?

Проблемне запитання. Чому ж існують конфлікти між людьми? Конфлікти існують між людьми для того. Щоб вони навчилися спочатку розв’язувати їх за законами любові й зрештою навчилися безконфліктно жити. Але будь – який конфлікт – це початок біди, великої чи малої. Тому потрібно уникати конфліктів.

Запитання.

• Як же уникнути конфліктів?

Існують правила поведінки, виконання яких допомагає не провокувати конфлікти:

1. Не прагніть домінувати за будь-яку ціну. Будьте принциповими, але|та| не жорстокими. Пам’ятайте, що прямолінійність добре|добра|, але|та| не завжди.
2. Критикуйте, але|та| не критиканствуйте|.
3. |У всьому треба знати міру. Сказати правду теж|також| треба уміти! Будьте незалежні, але|та| не самовпевнені|самонадіяні|. Не перетворюйте наполегливість на настирливість.
4. Будьте справедливі та терпимі до людей. Не переоцінюйте свої здібності та можливості|спроможності|, не зменшуйте здібності і можливості|спроможності| інших.
5. Не проявляйте ініціативу там, де її не потребують.
6. Реалізуйте себе в творчості, а не в конфліктах.
7. Проявляйте|виявляйте| витримку|витяг|, оволодійте уміннями саморегуляції. Пошана|повага| до людей, знання правил ведення суперечки|спору|, дискусії, правил спілкування допомагають запобігати непотрібним конфліктам.

Є певні фрази, які можуть спровокувати конфліктну ситуацію. Наприклад:

— ти, як завжди (запізнився, розбив щось тощо);

— скільки можна казати, що (неможна брати мої речі, ти повинен винести сміття тощо);

— до яких пір ти будеш (дивитися телевізор, голосно вмикати музику тощо).

Таких висловів багато і кожен з вас, напевно, може пригадати їх. Не варто починати розмову з таких фраз. Бо таким чином ви узагальнюєте поведінку людини, робите співрозмовника в очах оточуючих або її власних невдахою, принижуєте гідність. Краще, роблячи зауваження, дати людині зрозуміти, що ви ставитесь до неї з повагою, але деякі моменти її поведінки не зовсім вас влаштовують. Наприклад: «Я знаю, як тобі подобається цей гурт музикантів, але не міг би ти вимкнути магнітофон або одягнути навушники», «Постарайся більше не запізнюватись, бо в мене мало вільного часу».

Крім наведених вище |є ще і спеціальні правила попередження|попереджувати,запобігання| конфліктів:

• не розмовляйте відразу з|із| напруженою, збудженою людиною;
• перш ніж сказати про неприємне, постарайтеся створити доброзичливу атмосферу, відзначте заслуги людини, його вдалі |добрі| вчинки|речі|;
• постарайтеся подивитися|поглянути,глянути| на проблему очима опонента, «встати на його місце»;
• не приховуйте доброго відношення|ставлення| до людей, не скупіться на похвалу товаришам;
• вмійте примусити|заставити| себе мовчати, коли вас зачіпають в дрібній|мілкій| сварці, будьте вище за дріб’язкові суперечки;
• те, що справжні чоловіки вирішують суперечки бійкою – міф, тільки сильна і впевнена в собі людина здатна вийти із конфлікту без сутички.

Роздайте кожному учаснику аркуш|аркуш| білого паперу. Попросіть їх подумати і записати|аркуші| одне слово – прикметник, який, на їх думку|на їхню думку|, характеризує конфліктну особу|особистість| (підписувати своїм ім’ям аркуш не потрібно), після чого зберіть|повизбируйте| листи і прикріпіть|скріпляйте| їх до дошки таким чином, щоб всі учні могли бачити результат.

Передбачувані відповіді:

– агресивний;

– неспокійний;

– дратівливий;

– неприємний;

– нервовий.

Запитання.

• Чи мають ці характеристики статеві, вікові, расові, релігійні та інші особливості, тобто|цебто| ті, які можна віднести тільки|лише| до певної групи людей?.

Орпієнтовна відповідь

Характеристика конфліктної людини не має адресних прив’язок і що міфи про те, ніби чоловіки – нахабні, жінки – сварливі, пенсіонери – роздратовані|невдоволені|, керівники – суворі|суворі|, залишаються всього лише міфом і не мають під собою підстав|основи,заснування|.

Висновок.

Людські відносини настільки багатогранні, що часто|частенько| одна і та ж людина може в один і той же день виступати|вирушати| в ролі скандаліста та нахаби, пригнічуючи|придушуючи| індивідуальність та гідність іншого, і сам стати жертвою. Важливо|поважно| усвідомлювати і аналізувати свої вчинки при спілкуванні з іншими|товаристві|, щоб вчасно зупинити конфліктну людину або зупинитися самому|зупинятися|.

Я вірю, що ви візьмете у самостійне життя всі закони, тому що по іншому жити неможливо. Адже саме сюди буде доречним вислів Нова ліса « Людиною стати – це мистецтво». У життєву дорогу беріть тільки позитивні речі, щоб не обтяжувати себе та інших непотрібним мотлохом.

Ніщо так не покаже характеру,

 як гарна поведінка в конфлікті,

 якого не можна уникнути» (Генрі Тейлор)

Отже,  з честю несіть звання людини. Творіть себе як особистість, працюйте над вдосконаленням свого характеру, давайте реальну оцінку своїм діям і вчинкам.

Візьміть конверти. Розкрийте їх. Ви бачите «сонечка». Одні сумні, інші веселі і….. байдужі. Визначте, який ваш настрій після уроку?

Хай сонце зігріває вашу душу,  а виховувати вас я мушу.

Інформаційно –літературна композиція «Листопадовий Чин  – у серці народу»

         Епіграф.

О, незабутній листопаде!  

Пройдуть літа, пройдуть віки.

А ти стоятимеш над нами,

Як тінь Господньої руки.

Учень 1. І знову – котрий це вже раз?! –

Зійшлися ми в одній родині,

Щоб пом’януть той славний час,

Коли в офіру Батьківщині

Себе принесли кращі з нас.

Виконується пісня «Ой у лузі червона калина похилилася»

Вчитель. 1 листопада 1918 року було відновлено історичну справедливість: українці Галичини перебрали владу у свої руки і на Львівській ратуші гордо замайорів синьо-жовтий прапор. Постала Західноукраїнська Народна Республіка. Ця подія в історії українського народу отримала назву Листопадовий Чин.

Учень 2.    Щораз вертається річниця

Велика і славна – Листопад, –

Немов на небі блискавиця,

Немов потужний водопад.

Ні! Це не блискавка на небі,

Ані не шум це бурунів…

Це зрив народу, що в потребі

Піднявся проти ворогів.

Безстрашні наші Усусуси

Встають на прю, ідуть у бій.

Листопадовий Зрив зворушив

Наш княжий Львів, як буревій.

Січовий стрілець говорить присягу. Я, український Січовий Стрілець, присягаю українським князям та гетьманам, Запорізькій Січі, могилам і всій Україні, що вірно служитиму рідному краєві, воюватиму за честь української зброї до останньої краплі крові. Так мені, Господи Боже й Архангеле Михаїле, допоможіть. Амінь!

Учень 3. Січові Стрільці! Безсмертні борці, вірні сини матері-України, які не шкодували ні сил, ні здоров’я для її добра, щастя і волі, котрі на вівтар її визволення без вагань клали своє найдорожче – життя. Це цвіт і совість української нації, її гордість і слава.

Учень 4. Вони гордо і мужньо підняли національні синьо-жовті знамена, ідучи визволяти з 300-літньої неволі Російської імперії своїх наддніпрянських братів-українців. До цього їх кликали віра, надія, синівська любов.

Вчитель. На початку ХХ століття західноукраїнські землі (Східна Галичина, Північна Буковина і Закарпаття)перебували  у складі Австро-Угорської монархії. Наближалася осінь 1918 року. Стало зрозумілим, що Німеччина у Австро-Угорщина програли війну. Підвладні Австро-Угорщині народи почали відкрито говорити про відокремлення від імперії і створення власних національних держав. Настав час для рішучих дій українців у Австро-Угорщині.

18 жовтня 1918 року українці сформували  у Львові Українську Національну Раду, яку очолив Президент Євген Петрушевич, метою якої було створення  Української держави на західноукраїнських землях.

Українцям вдалося випередити поляків у ніч з 31 жовтня на 1 листопада з допомогою Січових стрільців заволодіти Львовом. Уже вдосвіта українці повністю контролювали Львів, а юний Стрілець Степан Паньківський  встановив на ратуші національний стяг.

                Учень 5.О, Листопаде, незабутній!

Ти свій залишив нам Завіт:

Що волю мусимо здобути,

Щоб дочекатись кращих літ.

У нашім славнім княжім місті

Свят-Юрський дзвін б’є в небеса,

Бо проголошують там вісті,

Що Україна воскреса!..

Учень 6.    Спогади в’ються розбурханим роєм,

Дзвонами й досі у скронях гудуть –

Про незабутніх новітніх героїв,

Про світлосяйну і славну їх путь…

Осінь сичала розлюченим гадом,

Дихали гнівом вітри з верховин…

Сталося: Першого дня Листопада,

Мрії доміряно – зроджено чин!

Вчитель . Листопадовий чин відбувся без людських жертв і кровопролиття. Уже через три години  після захоплення у Львові стратегічних об’єктів на них були призначені військові коменданти. У той же час була здобута влада також і інших містах та селах Східної Галичини.

13 листопада було проголошено нове державне утворення  – Західноукраїнську народну Республіку (ЗУНР). Гербом ЗУНР став золотий лев на синьому тлі, обернений у правий бік, а прапором  – жовто-блакитне полотно.

Керівництво ЗУНР  на чолі з Є. Петрушевичем невідкладно прийняло низку важливих документів: закони про організацію війська, про тимчасову адміністрацію, про тимчасову організацію судочинства, про державну мов,  про громадянство, про земельну реформу, про освіту тощо.

     Учень 7. Віяла воля: «Кайдани розкуті…

Більше не зазнаємо гніту-образ!..»

Та знову напали напасники люті.

Ринули з заходу й сходу – ураз!..

Плакати – годі! Ще вернемо знову

Те, що згубили в запеклім бою…

Тільки ж плекаймо у серці чудову,

Мрію про волю й Державу свою!

Вчитель. А далі запеклі бої Української Галицької Армії за державність, переїзд уряду ЗУНР до Станіславова (тепер Івано-Франківськ), наступ 80-тисячої армії Галлера, оснащеної державами Антанти.

Опинившись у скрутному становищі Українська Народна Рада розпочала переговори з Українською Народною Республікою про об’єднання всіх українських земель в єдину державу. Ухвалу про об’єднання ЗУНР та УНР Українська Національна Рада одностайно прийняла у Станіславові 3 січня 1919 року, а 22 січня 1919 року на Софіївській площі в Києві було проголошено Акт злуки ЗУНР та УНР.

ЗУНР проіснувала недовго, але день 1-го листопада назавжди став символом невмирущої ідеї українців до свободи і незалежності.

Українська нація знайшла в собі сили, щоб воскресити потоптані ворогами-загарбниками ідеали визвольної боротьби, національної свідомості, відродити і розпалити вогонь «тисячолітньої державницької традиції.»

Потім на довгі десятиліття навіть згадка про Листопад оголошувалась злочинною. Заперечувався факт існування ЗУНР, її славетних Збройних Сил – Українських Січових Стрільців та Української Галицької Армії. Із свідомості народу повинно було зникнути все: і факти, і імена. Навіть могили полеглих борців зрівняли з землею, ніби нічого й не було. Проте, історичні факти попри все залишаються фактами і спонукають до роздумів…

Учень8.      Надії, дзвони, прапори,

І спогад – в кожнім слові…

Відлуння княжої пори

В державницькому Львові.

Це ЗУНР… Це злети у блакить,

Віднайдена дорога.

І кожна втрата нас болить,

І тішить – перемога.

В буремний час, як у вікно,

Дивлюсь, – а він не гасне…

Нема минулого: воно

Завжди, завжди сучасне.

Висновок вчителя. У Листопадовому Чині  проявилася  сильна воля українців до відновлення національної держави. Таким чином, 1918 року українці продемонстрували  світові невпинне прагнення мати власну державу. Це прагнення українського народу до державної Незалежності  пройшло через етапи УНР, Листопадового Чину, акту злуки українських земель у 1919 році, Акта відновлення української держави 30 червня 1941 року,  національно-визвольну боротьбу лицарів ОУН та воїнів УПА і привело до остаточного  проголошення України як незалежної держави 24 серпня 1991 року. і як свідчить історія, коли українці демонстрували рішучість, вони перемагали.

Учні і вчитель говорять разом

О, незабутній листопаде!

Пройдуть літа, пройдуть віки.

А ти стоятимеш над нами,

Як тінь Господньої руки.