Управління розвитком інформаційно-комунікаційною компетентністю керівника закладу освіти

Національна академія педагогічних наук України

Державний вищий навчальний заклад

«Університет менеджменту освіти»

На правах рукопису

АНДРОС Мирослав Євгенійович

УДК 37.07.005.33

УПРАВЛІННЯ РОЗВИТКОМ ІНФОРМАЦІЙНО-КОМУНІКАЦІЙНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ КЕРІВНИКА ЗАКЛАДУ ЗАГАЛЬНОЇ СЕРЕДНЬОЇ ОСВІТИ В УМОВАХ ОРГАНІЗАЦІЇ ДИСТАНЦІЙНОГО НАВЧАННЯ

13.00.06 – теорія і методика управління освітою

ДИСЕРТАЦІЯ

на здобуття наукового ступеня

кандидата педагогічних наук

Науковий керівник:

Касьян Сергій Петрович

кандидат педагогічних наук

Київ – 2017

ВСТУП

Актуальність дослідження. Інформатизація суспільства, що покликана розв’язати значну кількість важливих завдань сучасної освіти як на світовому рівні, так і на рівні окремо взятих країн і регіонів, актуалізувала проблему підготовки керівника закладів середньої освіти до застосування ІКТ і ефективної діяльності у навчальному, комп’ютерно-орієнтованому середовищі.

Для українського освітнього простору в реаліях інформаційного суспільства набули особливої значущості й гостроти питання забезпечення високого рівня інформатизації освіти, що передбачає оволодіння керівниками закладів загальної середньої освіти впроваджувати в навально-виховні практики електронні навчальні ресурси, спілкуватися в Інтернеті й керувати діяльністю учнів із застосуванням ІКТ та інтегрувати ІКТ з предметними освітніми галузями.

В умовах прийняття нового Закону України «Про Освіту» та підготовки Концепції нової українського школи, а в межах її реалізації, – створення та організація діяльності опорних закладів загальної середньої освіти, нині актуальною є проблема забезпечення підготовки компетентних фахівців, керівників закладів загальної середньої освіти і, насамперед, опорних шкіл. Однією із основних 10 компетенцій в зазначені Концепції є Інформаційно-цифрова компетенція. «Інформаційно-цифрова компетентність передбачає впевнене, а водночас критичне застосування інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ) для створення, пошуку, обробки, обміну інформацією на роботі, в публічному просторі та приватному спілкуванні. Інформаційна й медіа-грамотність, основи програмування, алгоритмічне мислення, робота з базами даних, навички безпеки в інтернеті та кібербезпеці. Розуміння етики роботи з інформацією (авторське право, інтелектуальна власність тощо).

Інформатизація суспільства потребує відповідних керівників, підготовлених за новітніми технологіями в результаті вдосконалення системи вищої освіти, організації та впровадження ефективної Системи безперервної професійної освіти та підвищення кваліфікації керівних кадрів середньої освіти. Один із ключових компонентів формули Нової української школи: «Сучасне освітнє середовище, яке забезпечить необхідні умови, засоби і технології для навчання учнів, освітян, батьків не лише в приміщенні навчального закладу». Створення та ефективне функціонування таких інтегрованих систем стає можливим саме завдяки впровадженню комп’ютерних інформаційних технологій у сфері проектування, ІКТ та засобів зв’язку. Перш за все, керівники мають бути готові до ефективної роботи у бізнесі інформаційних технологій, спроможні знаходити спільну мову з менеджерами, бізнесменами, конструкторами, технологами, бухгалтерами, економістами, юристами, математиками, програмістами тощо.

Розвиток сучасного інформаційного суспільства, формує перед світовою освітньою системою нові вимоги щодо підготовки та перепідготовки  керівників у сфері освіти. Знання, як ключовий показник якості освіти та кваліфікації працівника, вже не є визначальним фактором професійної підготовки керівника. Сучасний конкурентоспроможний успішний керівник зобов’язаний демонструвати стійкі навички використання інформаційних технологій, критичного мислення, стратегічного планування і здатність гнучко реагувати на зміни потреб суспільства. На даний момент  відбуваються інноваційні зміни парадигми навчального процесу та системи керування ними, становлення систем дистанційної та відкритої освіти, інтеграції освітньої системи у європейську та світову. Базовою основою успішного впровадження таких змін у світовий освітній процес є інформатизація середньої освіти на всіх рівнях, автоматизація процесів організації навчання, забезпечення прозорості та доступності навчальних процесів, вибір навчальних курсів та програм.

Процес модернізації закладів загальної середньої освіти, а особливо зараз, під час проведення пілотного проекту впровадження опорних шкіл, значно активізується за умови відповідного рівня IК – компетентності її керівників, їх готовності використовувати сучасні Інтернет технології в управлінській діяльності та здатності здійснювати усвідомлену, продуману політику впровадження сучасних ІКТ у навчально-виховний процес закладу загальної середньої освіти, забезпечення інформатизації навчального закладу. Це можливо за умови відповідної підготовки майбутніх керівників закладів загальної середньої освіти та модернізації фахової перепідготовки та підвищення кваліфікації зазначеної категорії керівників.

У науковій літературі питання IК-компетентності є об’єктом вивчення багатьох науковців, серед яких чільне місце посідають: П. Беспалов, А. Єлізаров, О. Шилова та М. Лєбєдєва, Н. Насирова, Л. Горбунова і А. Семібратов, а також українські вчені, такі як: Н. Бугайова, В. Депутат, П. Дітюк, М. Жалдак, О. Коміссарова, Н. Морзе, М. Назар, О. Овчарук, В. Олійник, В. Цап та ін.

Проблемами упровадження та ефективного застосування ІКТ в освіті займалися такі вітчизняні і зарубіжні вчені: В.Безпалько, В. Биков, Б. Гершунський, С. Гончаренко, Р. Гуревич, М. Жалдак, М. Кадемія,   М. Кириченко, М. Козяр, М. Смульсон, Ю. Машбиць, М. Назар, В. Олійник,  Є. Полат, І. Роберт, С. Сисоєва, О. Соснін та ін.

Питаннями компетентністного підходу, формування педагогічної та професійної компетентності займалися такі зарубіжні та вітчизняні вчені, як                  В. Байденко, Н. Бібік, О. Бондарчук, І. Зязюн, Л. Карамушка, Н. Клокар,                                 І. Колеснікова, Н. Кузьміна, М. Лук’янова, А. Маркова, А. Москальова,                           О.  Овчарук, Є. Рогов, О. Савченко, В. Сластьонін, В. Сєриков, М. Скрипник,       М. Смульсон, Т. Сорочан, М. Степко,  Л. Хоружа.

Окремi аспекти використання інформаційних технологій у підвищенні кваліфікації керівних кадрів освіти, розвитку їх інформаційної культури досліджують  В. Биков,  В. Руденко, В. Гуменюк,  Л. Забродська,  С. Касьян,                    Л. Ляхоцька, Н. Панкратова, Л. Калiнiна та iн.

Якісна підготовка керівників закладів середньої освіти можлива за умови впровадження інформаційно-комунікаційних технологій в навчальний процес. Як відомо, інформаційно-комунікаційна підготовка майбутніх і теперішніх керівників найчастіше здійснюється в недостатньому обсязі.

IК-компетентність майбутніх керівників закладів загальної середньої освіти (а для опорних шкіл – найактуальніше питання) формується в закладах вищої освіти та післядипломної педагогічної освіти, стихійно, та підчас, нецілеспрямовано. Необхідно удосконалювати процес професійної підготовки майбутніх та перепідготовки існуючих керівників загальноосвітніх закладів освіти (опорних шкіл) шляхом уведення в навчально-виховний процес комплексної, цілеспрямованої, послідовної методики роботи щодо формування та розвитку їхньої  IК-компетентності.

Мета і завдання дослідження.

Мета дослідження полягає у визначенні, теоретичному обґрунтуванні й експериментальній перевірці моделі управління IК – компетентністю керівників опорних шкіл на етапі організації дистанційного навчання.

Завдання дослідження:

1. Здійснити аналіз наукових джерел з питань організації дистанційного навчання в закладах загальної середньої освіти, інформаційно-комунікаційної компетентності керівників.
2. Проаналізувати кращі практики організації дистанційного навчання в закладах загальної середньої освіти.
3. Розробити, науково обґрунтувати та експериментально перевірити модель ІК – компетентності керівника опорної школи в умовах організації дистанційного навчання.
4. Визначити критерії та показники ефективності запровадження моделі ІК-компетентності керівника закладів загальної середньої освіти (опорної школи) в умовах організації дистанційного навчання.
5. Розробити методичні рекомендації для закладів ППО щодо управління розвитком ІК – компетентності керівника закладів загальної середньої освіти (опорної школи) в умовах організації дистанційного навчання.

Об’єкт дослідження: управління розвитком IК – компетентності керівників закладів загальної середньої освіти в процесі організації дистанційного навчання.

Предмет дослідження: зміст, структура та методи управління розвитком IК – компетентності керівників закладів загальної середньої освіти (опорних шкіл) в умовах організації дистанційного навчання.

Теоретичну основу дослідження складають основні психолого-педагогічні положення щодо провідної ролі IК- компетентності у формуванні керівника закладу загальної середньої освіти (опорної школи) як професійного, кваліфікованого управлінця.

Методи дослідження. Для розв’язання поставлених завдань використовувалися такі теоретичні та емпіричні методи: аналіз вітчизняної й зарубіжної науково-методичної літератури з метою з’ясування сутності, структури, критеріїв і показників розвитку IК – компетентності керівників опорних шкіл на етапі організації дистанційного навчання; синтез використання «хмарних» технологій у розвитку IК – компетентності; вимірювання ефективності розвитку IК – компетентності та її значущості в управлінні опорною школою, а також такі методи як: спостереження, бесіда, інтерв’ю, анкетування, тестування, метод експертних оцінок, за допомогою яких визначався актуальний стан сформованості IК – компетентності керівників закладів загальної середньої освіти (опорних шкіл).

Наукова новизна та теоретичне значення дослідження полягає в тому, що:

• здійснено аналіз наукових джерел з питань організації дистанційного навчання в закладах загальної середньої освіти, розвитку інформаційно-комунікаційної компетентності керівників закладів загальної середньої освіти;
• розроблено методику управління розвитком IК – компетентністю керівників закладів загальної середньої освіти (опорних шкіл) на етапі організації дистанційного навчання;
• визначені критерії та показники ефективності використання «хмарних» технологій в управлінні та розвитку IК – компетентністю керівників закладів загальної середньої освіти (опорних шкіл).

Практичне значення результатів дослідження полягає в

• розроблені відповідних методичних рекомендацій для закладів ППО щодо використання засобів хмарних сервісів для розвитку ІК-компетентності керівників закладів загальної середньої освіти (опорних шкіл) на етапі організації дистанційного навчання;
• розробленні та адаптації діагностичних методик для використання в процесі моніторингу розвитку компонентів IК – компетентності керівників закладів загальної середньої освіти (опорних шкіл).