Вулкани

Магматизм
У верхній частині мантії є шар астеносфери. Її речовина перебуває у в’язкому стані й має високу температуру. Саме тут утворюється магма — розплавлена речовина мантії, насичена газами. Під тиском магма може підніматися по тріщинах у земній корі. Це явище дістало назву магматизму.
Магматизм – це процес утворення і руху магми від шару астеносфери до поверхні Землі.
Розрізняють внутрішній та зовнішній магматизм. Внутрішній — коли магма не досягає земної поверхні й застигає в тріщинах і порожнинах земної кори. Якщо не трапляється близько до поверхні, то утворюються невисокі гори. Наприклад, гора Аюдаг у Криму.
Магму, що вилилася на поверхню, називають лавою, її застиглі потоки утворюють конуси вулканів. Канал, яким піднімається магма, називають жерлом вулкана. Жерло закінчується кратером.

Презентація  “Магматизм”

Що таке вулкан?

Вулкан – це отвір у земній корі, через який на поверхню з величезною силою викидається вогненна суміш газів, пари, попелу й наполовину розплавленої породи (лави). Частки попелу падають на землю, покриваючи її товстим шаром . За мільйони років із шарів лави формуються вулканічні гори. Часто вони досить високі й мають форму конуса із кратером на вершині. Багато вулканів перебувають на морському дні.

Деяким вулканам усього кілька років . У лютому 1943 р. у Мексиці з’явився на світ новий вулкан. Одного разу посередині кукурудзяного поля відкрилася невелика тріщина. Усього за 24 години вона перетворилася в 25метровий провал, повний розпеченої лави й каменів. Незабаром на цьому місці утворився пагорб висотою 10 метрів. Через 9 років вулкан, що одержав ім’я Парикутин, виріс до 405 метрів

Завдяки підводним вулканам сформувалися цілі острови. Так, в 1963 р. раптово почав вивергатися підводний вулкан біля південних берегів Ісландії, викидаючи в повітря клуби пари й диму. З потоків, що вийшли на поверхню, лави утворювався новий острів. Йому дали ім’я Сюртсей на честь скандинавського бога вогню Сюртра. Виверження припинилося лише через три роки, і до цього часу площа острова досяглася 1,9 км².

Виверження вулканів — це катастрофічне явище природи. Під розжареним попелом і лавою гине все живе — люди, тварини, рослини, руйнуються міста. Історія знає багато таких прикладів. У 79 р. вулкан Везувій знищив разом з населенням три міста Стародавнього Риму: Помпеї, Стабію, Геркуланум.
У 1883 р. під час виверження вулкана Кракатау в Індонезії загинуло 40 тис. чоловік, майже весь острів зник у водах Зондської протоки. А вибухова хвиля від нього тричі обігнула земну кулю.

Поряд із діючими, вулканами, а часто і згаслими, трапляються гарячі джерела та гейзери. Це свідчить про те, що розжарена магма близько підходить до поверхні й нагріває підземні води. Гарячі джерела спокійно витікають з тріщин у земній корі. Гейзери ж періодично викидають фонтани гарячої води з-під землі. Чим пояснити цю загадку природи? Гейзер діє за принципом чайника. У підземних порожнинах вода нагрівається до 100 °С, закипає й під тиском із шумом викидається нагору, мов пара з чайника. Ці фонтани сягають висоти 40 — 90 м. Потім, з охолодженням води, виверження припиняється до наступного її нагрівання та утворення пари.
Кожен гейзер має свій режим дії (від хвилини до кількох діб). Гарячі джерела та гейзери відомі на Курильських островах, Камчатці (Долина гейзерів), у США (Єллоустонський національний парк), на острові Ісландія, у Новій Зеландії тощо.