Збірка цікавинок з математики

Збірка розроблена для учнів загальноосвітніх шкіл та тих, хто цікавиться математикою

Вчитель: Малик Т.В.

• “Математика – цариця наук”, – цю фразу чуємо з дитинства. Читайте історію математики, а також цікаві факти про математику та цікавинки про математиків! Отож, до Вашої уваги – пізнавальна та цікава математика! 
• Рахувати люди почали ще в глибоку давнину. Спочатку на пальцях рук і камінчиках, потім додумалися в’язати на мотузках вузли. Стародавні єгиптяни і греки успішно користувалися дощечкою з камінцями на кшталт рахівниці , називали яку абаком . Це, на перший погляд, примітивне пристосування використовувалося до 18 ст , а сучасні рахівниці подекуди використовують і досі.
• Найперший математик, ймовірно, жив у Свазіленді. Саме там, містечку у Лембобо , археологи виявили кістку бабуїна, на якій чітко видно позначки у вигляді рисок. Реліквія пролежала в землі більше 37 000 років. Подібний артефакт – вовчу кістку, якій понад 30 000 ЛЕТ – розкопали у – Франції . Перші істинно математичні записи людини – вигляді груп у простих чисел – на так написані званій кістці з Ішанго , що нараховує близько 19 000 років. А перші повноцінні математичні тексти залишили після себе жителі Древнього Вавилону . Це глиняні таблички, яким не більше 2 000 років.
• Знак “=” Вперше ввів Роберт Рекорд у 1557 році.
• Є факти, дізнавшись про які, мимоволі вважаєш математику містичною наукою. Минулому столітті Собирается математик алгебр де Муавр , проживав в що Британії , помітив дивну тенденцію: кожен день, лягаючи спати, він просинається на чверть години пізніше. Як щирому вченому, йому стало цікаво, в яку календарну дату тривалість його сну складе власне добу – тобто, повні 24 години. Після нехитрих підрахунків Муавр вивів число 27.11.1954 р. Саме в цей день він і помер.

Виконайте тест!

Об’єкти, які тепер називаються фракталами, досліджувались задовго до того, як їм було дано таку назву. В етноматематиці, наприклад в роботах Рона Еглаша «Африканські Фрактали», (ISBN 0-8135-2613-2) задокументовано поширені фрактальні геометричні фігури в мистецтві тубільців. В 1525 році німецький митець Альбрехт Дюрер опублікував свою працю Керівництво Художника, один із розділів якої має назву «Черепичні шаблони, утворені пентагонами». Пентагон Дюрера багато в чому є схожим на килим Серпінського, але замість квадратів використовуються п’ятикутники. Джексон Поллок (американський експресіоніст 50-тих років) малював об’єкти, дуже схожі на фрактали.

Ідею «рекурсивної самоподібності» було висунуто філософом Лейбніцом, який також розробив багато з деталей цієї ідеї. В 1872 Карл Веєрштрас побудував приклад функції з неінтуїтивною особливістю, скрізь неперервної, але ніде недиференційовної — графік цієї функції тепер би називався фракталом. В 1904 Хельга фон Кох, незадоволений занадто абстрактним та аналітичним означенням Веєрштраса, розробив більш геометричне означення схожої функції, яка тепер має назву сніжинки Коха. Ідею самоподібних кривих було далі розвинено Полем П’єром Леві, який у своїй роботі Криві та поверхні на площині та у просторі, які складаються із частин, схожих на ціле, виданій 1938 року, описав нову фрактальну криву, відому тепер як Крива Леві.

Дякую за увагу!