Кіт у чоботях (переказ казки Шарля Перро дітьми)

Один мірошник залишив у спадок своїм синам

млин, осла, і кота.

Найменшому дістався кіт.

Це його дуже засмутило.

– Не журіться, хазяїне, – сказав кіт, –

приготуйте мені торбу, добрі чоботи,

і самі переконаєтесь, що ваша

частка спадку не така вже й погана.

   Менший брат згадав,

як ловлячи  щурів і мишей,

кіт удавався до різних спритних витівок

і хитрощів  подумав:

“А що, коли й справді кіт допоможе мені і біді?” 

І зробив так як просив кіт.

Кіт подався в гайок,  де за допомогою капусти

та висівок спіймав жирного кроля.

  Дуже гордий зі своєї здобичі, кіт пішов у палац  до короля

–Ваше величносте! Мій пан маркіз Карабас

(таке чудне ім’я вигадав кіт своєму хазяїнові)

звелів мені піднести вам ось  цього кроля зі свого садка.

   Король був дуже задоволений.

Іншим разом він заховався у житі

і зловив кілька  жирних куріпок.

Тоді він знову пішов

у палац до короля й відніс йому птахів.

Король з задоволенням брав дарунки,

що їх приносив кіт від імені маркіза Карабаса.

Так час від часу протягом двох

чи трьох місяців кіт носив королю дичину,

яку нібито вбивав на полюванні

або розводив у садках його хазяїн.

Одного разу кіт дізнався що король з принцесою

їдуть на прогулянку.

Він прибіг до свого хазяїна

і наказав йому скупатись у озері,

біля якого проїжджатиме король.

Кіт чатував карету і коли побачив,

то вискочив на дорогу і щосили закричав:

– Рятуйте! Рятуйте! маркіз Карабас потопає!

Король впізнав кота і наказав

своїм слугам врятувати маркіза.

Король негайно наказав своїм придворним

принести для маркіза одне з найкращих убрань,

бо кіт сказав, що маркіза Карабаса пограбували,

коли він купався.

Насправді хитрун сховав одяг хазяїна під камінцем.

Король запросив маркіза з собою на прогулянку.

Кіт біг попереду карети і наказував усім казати,

що навколо володіння маркіза Карабаса.

Коли карета під’їхала до косарів,

король, звичайно запитав чиї луки вони косять.

– Це луки маркіза Карабаса, –

відповіли косарі в один голос,

бо кіт дуже налякав їх.

Нарешті кіт прибіг до чудового замку,

що належав страшному людожерові.

Той людожер  був господарем усіх тих земель,

через які щойно проїздив король.

Людожер зустрів кота з усією ввічливістю,

на яку тільки здатні людожери,

і запропонував йому відпочити.

 Кіт погодився і запитав:

 – Мене запевняли, що ви можете обернутися на будь-яку тварину

і легко можете, наприклад, перетворитися на лева або слона.

Людожер обернувся на лева

і дуже сильно перелякав кота

Кіт тремтячим голосом запитав:

–А чи зможете ви перетворитися

на маленьку тваринку, наприклад, мишку?

Людожер засміявся і в ту ж мить обернувся

на малесеньку мишку, яка хутко забігала по підлозі.

А кіт, тільки-но побачив мишку,

накинувся на неї і з’їв.

Тим часом король, проїжджаючи мимо,

звернув увагу на чудовий замок людожера

і захотів оглянути його.

  Кіт почув гуркіт карети,

кинувся на зустріч і сказав королю:

– Прошу ласкаво, ваша величносте,

до замку маркіза Карабаса.

Гості пройшли до замку.

Король  був дуже задоволений розкішним

замком маркіза та його багатством і запропонував :

– Якщо хочете, пане маркіз, ви можете стати моїм зятем!…

Маркіз низько вклонився,

подякував королю за честь

і того ж дня одружився з принцесою

Тобі сподобалась наша розповідь?

А малюнки?

Запрошуємо переглянути мультфільм

«Кіт у чоботях»

за мотивами казки Шарля Перро.