Вивчаємо твір Джона Бойна “Хлопчик у смугастій піжамі”

Сьогодні ми починаємо вивчати дуже складну тему. Тему, яка обов’язково зачепить наші душі, нашу свідомість, наш світогляд.
На жаль, ми також живемо в такі часи, як і головні герої роману ірландського письменника Джона Бойна “Хлопчик у смугастій піжамі”. Поки що ми з вами перебуваємо у відносній безпеці і щиро віримо в перемогу наших захисників, але однозначно нам важливо зрозуміти як відгукується війна в долях дорослих та дітей, що пережили окупацію, міграцію, обстріли, втрати близьких і навчитися жити і діяти при таких обставинах.

Мотиваційно-емпатійна вправа “Щоденник емоцій”

• Що ви уявляєте, коли чуєте слово “війна”?
• Як би ви описали почуття людей, які вже пережили цей період?

Зараз я вам пропоную на полях зошита зобразити емоцію, яку відчуваєте саме ви в цей момент.

Можливо, війни трапляються знову і знову

лише тому, що одні ніколи не зможуть

до кінця відчути страждання інших.

Е. М. Ремарк

(німецький письменник)

Знайомство з автором роману

Перегляньте відеоінформацію з YouTube-каналу “Розумний котусь”:

Про що ж написано в романі?

Цю таємницю ви можете довідатися переглянувши буктрейлер, який створила Єва Батрак, учениця 8 класу  Прилуцького ліцею №6 Чернігівської області:

На сьогодні ви вже мали ознайомитися із сюжетом роману “Хлопчик у смугастій піжамі” тож пропоную перевірити знання:

https://naurok.com.ua/test/dzhon-boyn-hlopchik-v-smugastiy-pizhami-3096585.html

Далі ознайомтеся з навчально-пізнавальним матеріалом, підібраним з презентації до уроку вчительки зарубіжної літератури Юнашевої В.А.

Прийшов час узагальнити та систематизувати знання)

1. Виконайте інтерактивну вправу на встановлення сюжетної композиції роману :

2. Виконайте тестову роботу і зробіть скрін з результатами:

http://<iframe src=”https://learningapps.org/watch?v=pnrff5joa24″ style=”border:0px;width:100%;height:500px” allowfullscreen=”true” webkitallowfullscreen=”true” mozallowfullscreen=”true”></iframe>

Деякі висновки:

Від початку історії і до кінця Бруно не розуміє, що відбувається щось страшне. Тому він і думає, що люди з протилежної сторони огорожі живуть в своїх хижках сім’ями щасливо, діти грають футбол чи якісь інші ігри. Він не може зрозуміти, чому одні люди з цієї сторони огорожі, а інші ‒ з іншої, і що з того, що вони євреї. Він пригадує свій прекрасний будинок, в якому він жив, одяг, у який звик одягатися… і не знає про те, що десь може бути по-іншому. Все інше, не таке, як у нього, дивує хлопчика. І в тому немає його вини, адже його просто привчили до такого. Він – це він, його не треба порівнювати ні з ким. Так автор доносить, мабуть, найголовнішу думку твору ‒ несвідомість більшості німецького населення щодо антилюдяності гітлерівського режиму. Їм просто насаджували думку про винятковість їхньої країни, їхньої національності, них самих. А діти ще малі, вони не вміють аналізувати. Вони сприймали те, що бачили, що їм давали, і не вважали це чимось неправильним. Хоча… певні відчуття на якомусь інстинктивному рівні все-таки були…

Наведіть приклади того, що Бруно відчував щось недобре.

Давайте пригадаємо якими зустрілися хлопчики на початку твору (за картками Кусочкіної С.)