“Треба в будь-якій ситуації знайти таке, з чого можна було б порадіти”Джерело: https://dovidka.biz.ua/polianna-tsitatna-harakteristika
“Яка різниця, тепло на вулиці чи холодно, коли у твоїй кімнаті цілий день живе маленька веселка?”[
Цитати з книги Елінор Портер «Полліанна».
Чому цитати саме з цієї книги? Про що вона?
Про чарівну, сонячну маленьку дівчинку Полліанну, яка підкорює всіх своєю пристрастю до життя і людей, оптимізмом, життєрадісністю… і грою, яку вона практикує і навчає всіх навколо себе. Гра, в якій ніхто не програє, а всі лише виграють. Дівчинка перевернула життя міста. Чим? Своїм ставленням!
Тому світ таки можна змінити на краще, тільки треба почати із себе, зі своєї душі, думок, почуттів.
Треба в кожній, навіть у безвихідній ситуації, шукати позитив, та направляти інших людей, які відчаялися, позитивно дивитися на різноманітні ситуації у житті. Зрозуміти, що можна сказати «стакан наполовину повний», і цим змінити своє життя.
І хоча цьому твору понад ста років, він і сьогодні в наш такий нелегкий час не втрачає своєї актуальності.
В умовах війни нам всім: і батькам, і вчителям, і дітям, і дорослим треба вчитися шукати щастя в дрібничках. Ми повинні самі для себе цьому навчитися і навчити наших дітей, допомогти їм хоч натрошки стати щасливішими, вміти серед сірих буднів, повітряних тривог, поганих новин побачити щось гарне, позитивне. Побачити ту веселку, про яку говорила Поліанна.
Особливо це стосується дітей пільгових категорій, які є найбільш вразливими і вже зіштовхнулися в своєму житті з недитячими проблемами. Це діти внутрішньо переміщених осіб, діти, чиї батьки сьогодні захищають нашу країну або загинули заради нашого майбутнього.
В сучасному світі, в нових реаліях треба шукати нові методи, як допомогти дитині подолати її страхи, відчути себе знову вдома, в безпеці, відчути себе щасливою.
Які методи використовують педагоги нашого закладу для того, щоб наші учні стали трошки щасливіші?
З викликами, що принесла війна до цього дня не зіштовхувався жоден вчитель. Готовність швидко реагувати на зміни, жити і працювати в нових складних умовах, працювати з дітьми, які не з фільмів чи книжок дізналися, що таке війна, зберігати себе в ресурсному стані, щоб забезпечити спокій і безпеку учням – все це завдання сучасного вчителя.
Матеріали, запропоновані в цьому посібнику, можуть бути корисними для освітян, психологів та соціальних педагогів, які працюють з дітьми. Вчителі нашого закладу обирають такі методи і форми роботи з дітьми, щоб відволікти їх від проблем, хвилювань, страхів, допомогти поповнити власний ресурс, знизити рівень їх тривожності, а головне, побачити посмішки на їх обличчях.
Арттерапія — це терапія мистецтвом. Це метод психотерапії, який дозволяє з допомогою творчості пережити внутрішні конфлікти, тривогу, страхи. З допомогою гри та творчості дитина проявляє те, що турбує її всередині. Арттерапія допомагає дитині самостійно зцілитися, адже вона створює ту історію, яку їй треба прожити. Зараз наші діти часто малюють дім, будиночки. І така внутрішня робота для діток є дуже терапевтичною. Те, що зовні неможливо змінити, можна на символічному рівні програти, промалювати, проліпити.
Що потрібно для того, щоб провести з дітьми таке заняття:
альбомні листи;
– гуаш або акварель;
– кисть;
– волога ганчірочка – витирати руки;
– ватяні палички.
Вчителі пропонували дітям малювати пальчиками, усією долонею, кулачком, ребром долоні. Вправи, які дуже сподобалися дітям:
“Подушка безпеки” – це вправа для знімання тривожності. Дітям пропонувалося взяти аркуш паперу та малювати власну “подушку безпеки”. Найчастіше діти малювали улюблені іграшки, домашніх тваринок, рідний дім.
“Солодкі спогади” – дітям пропонувалося згадати позитивні моменти свого життя та намалювати їх у вигляді солодощів.
Авторка цих вправ – Вікторія Назаревич.
Наші вчителі побачили, що арттерапія набагато ефективніша у роботі з дітьми, ніж просто бесіда. Діти відкриваються, проявляють себе через творчість, самостійно знаходять внутрішній ресурс, щоб впоратися з проблемою, яка їх турбує. Таким чином ми комунікуємо з дітьми невербально. Це допомагає не нашкодити їм.
А що може бути краще, ніж мріяти. Наші вчителі навчають ще зовсім маленьких наших першачків мріяти сміливо. Діти садили “Квітник Мрій”, створювали мрії для себе, для родини, для України . Вчитель роздав учням аркуши, на яких були надруковані квіточки. Завдання дітей: розмалювати пелюстки квіток, та на кожній пелюстці написати мрію. Потім вчитель пропонував дітям презентувать свуою роботу по бажанню. Плекали мир, доброту й тепло, вірили, що наші мрії – це наша сила.
З дітьми з родин ВПО та родин військових також постійно працюють практичні психологи, волонтерські організації. Ігри, танці, руханки, арттерапевтичні заняття створюють казковий настрій. У кожної дитини, яка була долучена до цих заходів, була на обличчі усмішка – а це і є безцінний подарунок.
Вже гарною традицією в нашій школі стало святкування 15 грудня Дня Чаю. Чай – це напій, без якого не можливо уявити жодного дня. Під час цих заходів діти дізналися дуже багато цікавого та корисного, наприклад, дивовижні факти про чай, як правильно заварювати чай, познайомилися з поняттям “етикет”. Відгадували загадки від пана Чайника, виконали дихальну гімнастику “Гарячий чай”: діти глибоко вдихали аромат чаю та видихали, ніби хотіли остудити чай. Така вправа сприяє заспокоєнню та відпочинку. Чайний напій зігріває серця багатьох людей на планеті і, звичайно, приніс домашнє тепло та затишок в серця наших учнів.
А ще: “Яблучний тиждень”, Всесвітній день хліба, міжнародний день дівчаток, цікаві екскурсії, олімпійський тиждень
Учні долучаються до історії нашої країни. Для дітей було організовано майстер-клас з петриківського розпису на дерев”яних підставках. Усіма матеріалами для творчості забезпечив дітей молодіжний центр “АртПростір”: пензлі, акрилові фарби та дерев’яні дощечки для розпису. Учні познайомилися з основними елементами петриківського розпису:
Петриківський розпис – це дещо тепле, домашнє і традиційне. Петриківський орнамент став художньою візитівкою України, і наши учні з захопленям займалися цим заняттям.
Ще одна цікава творча справа – це виготовлення свічок з натурального бджолиного воску. Для роботи потрібно мати листи вощини, гноти, дощечку відповідного розміру (наприклад, для розкочування тіста), на якій листи вощини будуть розрізати на шматки потрібного розміру, металеву лінійку, гострий ніж і фен для нагрівання вощини.Цей спосіб виготовлення свічок найпростіший.
Завдяки волонтерам молодіжного центру “АртПростір”, який активно співрацює з нашою школою, діти переконалися, що свічка зачаровує, дарує тепло та спокій, приємний аромат, додає сил,
запалює радість у душі та несе позитив.
Ще одна цікавинка – створення “корисних” цукерок власноруч у Всесвітній день цукерок, який відзначається 18 жовтня. Діти здійснили мандрівки у минуле – дізналися, де з”явилися цукерки, з чого їх виготовляли, де була відкрита перша шоколадна фабрика. “Корисні цукерки” діти виготовляли з сухофруктів. Інгредієнти, які знадобилися: ізюм, курага, чорнослив, волоський горіх, 2-3 ст. ложки меду, 1 ч. ложка лимонного соку, кокосова стружка для обсипання. Суміш, з якої виготовлялися цукерки, допомогли зробити батьки вдома. А вже в класі діти з задоволенням з вітамінної суміші сформували цукерки у вигляді кульок та обкачали кожну кульку в кокосовій стружці.
Було смачно і корисно!
А яке задоволення викликав у учнів нашої школи “Кольоровий тиждень”: “зелений понеділок”, “жовтий вівторок”, “червона середа”, “синій четвер”, п”ятниця у білому кольорі – день чистоти та позитивних емоцій. Кожен день цього тижня учні вдягалися у відповідні кольори. Це дійсно принесло багато радості, позитивних емоцій.
Сьогодні, в час викликів та трагедій, тварини все частіше стають джерелом спокою та комфорту для дітей, дарують їм позитивні емоції. Тому наші вчителі долучилися до проведення Міжнародного уроку доброти “Гуманне та відповідальне ставлення до тварин”. Діти принесли фото власних домашніх улюбленців, розповіли, як вони про них піклуються. Також намалювали будиночки для своїх друзів.
Учні разом з вчителем переглянули та обговорили аудіо казку «Дивна історія».
Такі заходи допомагають виховуватив учнів почуття відповідальності, емпатії та чуйності.
А чому б не влаштувати вечірку в стилі Pajama Party в школі, наприклад, закінчити так по-домашньому семестр. Піжамна вечірка – це те, чим діти зазвичай розважаються вечорами вдома. Кожна дитина в такій легкій атмосфері відчула себе щасливою, радісною, забула про всі свої проблеми. Учні з задоволенням продемонстрували свої круті піжами, бігали, стрибали, гралися, танцювали. Це була “дитяча територія”. Діти розповідали чарівні історії, дивилися мультфільми, показували фокуси, пригощалися смаколиками і взагалі розважалися як душа забажає.
Зараз для дітей ми – значно більше, ніж учителі. Будь-який дорослий, який перебуває поруч із дитиною, який може відчувати стабільність, хто знаходить у собі сили дивитися в очі, може пояснювати, що відбувається, витримати погляд того, кому складно, витримати напруження, – є маяком і джерелом зцілення. Зараз ми всі – світочи та джерела зцілення для тих, хто поруч із нами.
Клас, в якому учні випромінюють радість, оптимізм і натхнення, — мрія кожного вчителя.
Кроки для формування щасливого класу:
- Доброзичливий близький контакт.
- Правила, які мають забезпечувати комфорт і творчу робочу атмосферу.
- Знаходьте місце для гумору.
- Частіше нагадуйте дітям, що вони чудові. Хваліть своїх учнів.
- Дайте дітям право вибору.
- Звичайно, грайтеся з дітьми, рухайтеся.
«Радійте життю за будь-яких обставин».
Елінор Портер
Published: Jan 6, 2024
Latest Revision: Jan 6, 2024
Ourboox Unique Identifier: OB-1536122
Copyright © 2024