Дерева

Дуб

Дуб (Quercus) — рід багаторічних рослин родини букових (Fagaceae), що налічує приблизно 430 негібридних видів^[1][2]. Його представники поширені переважно у помірних і тропічних областях Північної півкулі. Серед дубів існують цінні деревні, танідоносні, лікарські та декоративні рослини, деякі з них у минулому широко використовували як харчові.

Клен

Клен (Acer L.) — рід дерев і кущів родини сапіндових. Налічує близько 150 видів, батьківщина більшості з яких — Азія, але кілька видів також походять з Європи, Північній Африки та Північної Америки.

Береза

Береза (Bétula) — рід листопадних дерев та кущів родини березові (Betulaceae) [2]. В Україні поширені види переважно з гладенькою білою корою, при основі стовбура кора чорно-сіра, глибокотріщинувата. Проте у світовій флорі більшість видів беріз мають темне забарвлення кори. Квітки одностатеві, рослина однодомна. Загальна кількість видів — близько 60 по всій Північній півкулі від тропіків до тундри.

Верба

Верба́ (Salix L.) — рід дерев, кущів або напівкущів родини вербових (Salicaceae). Деякі види рослин з роду верба мають і деревну, і кущову форми. Приблизно 470 видів верб ростуть у Південній і Північній Америках (у т. ч. Гренландія), Африці та Євразії (у т. ч. Шпіцберген, Борнео). Верби використовують як декоративні рослини, для створення біомаси, деревини, деревного вугілля, для плетення кошиків та інше.

Тополя

Тополя — один з український народних символів. Оспівана в ряді художніх творів, народних казках та бувальщинах. Зокрема — в творах Т. Г. Шевченка. У народних піснях є символом дівчини, часто дівчини-сироти.

Швидкорослі світлолюбні дерева, деякі живуть по 120 — 150 років. Відомо близько 150 видів, в Україні — 11. Тополю широко використовують в озелененні міст та в полезахисних лісонасадженнях, деякі вирощують як декоративні. Деревина м’яка, легка, біла, її використовують у паперовому, сірниковому та фанерному виробництвах, у будівництві, для виготовлення штучного шовку.

Каштан

Кашта́н (Castanea Tourn) — рід листяних дерев родини букових[1]. Є близьким родичем бука та дуба.

Це — дерева, висотою до 60 метрів, або — невисокі кількаметрові чагарники, залежно від виду. Об’єднує вісім близьких між собою видів, поширених у країнах Середземномор’я, Гімалаях, Східній Азії, у Північній Америці, на Кавказі, на Чорноморському узбережжі Кавказу, Закавказзі. У дикому стані трапляється і в різних регіонах України, зокрема — на Закарпатті, також культивується. Саджанці каштана пропонують різні розсадники.

 Ліщина

Ліщи́на звича́йна або європе́йська[1] (Corylus avellana L.) — багаторічна рослина родини березових, відома також під народними назвами горі́шник, орішина, лісови́й горі́х.

У тих країнах, де мало ліщини, її розводять в садах вже як культурну рослину. Це стосується в першу чергу Греції та Риму, де ліщину обробляли в стародавні часи, завізши її з Кавказу[2]. Про давність вживання горіхів у їжу можна судити по великій кількості горіхової шкаралупи, знайденої в усіх оселях доісторичної людини[2].

Яблуня

Я́блуня (Malus) — рід листопадних дерев і кущів родини трояндових з кулеподібними солодкими чи кисло-солодкими плодами.Яблука є важливим джерелом поживних речовин у країнах з помірним кліматом. Зимові яблука збирають в кінці осені і зберігають в камерах або на складах при температурі вищій за точку замерзання. В Україні вирощують близько 60 сортів яблук (літні — Паперівка, Боровинка, Слава переможцям тощо; осінні — Антонівка, Макінтош тощо; зимові — Ренета золота, Ренет Симиренка, Кримське зимове, Сари Синап, Кандиль Синап тощо). У природній структурі плодових і ягідних насаджень всіх категорій господарств на яблуні припадало 61,6 % площ (1980). У громадських садах вирощувалися переважно яблука. Світовий збір — 39 млн т. (1984).

Катальпа

Ката́льпа (лат. Catalpa) — род растений семейства Бигнониевые; естественный ареал которых — Китай, Северная Америка, острова Карибского моря.

Некоторые виды выращивают как декоративные растения во многих регионах мира, в том числе в Белоруссии, Украине и в России (юго-западная половина Европейской части, может выращиваться также на юге Дальнего Востока).

Глід

Глід (Crataegus) — рід кущів або рідше невисоких дерев родини трояндових (Rosaceae). Відомо понад 200 видів, що поширені у північній півкулі — Європа, Азія, Північна Африка, Північна Америка[1].

Це кущі, напівкущі чи невеликі дерева, листопадні (рідко вічнозелені), з колючками (рідко без колючок). Листки прості, з прилистками; край пилчастий і лопатевий або розділений на частини, рідко цілий. Суцвіття щиткоподібне, іноді квіти поодинокі. Квітка: чашолистиків 5; пелюсток 5, білих, рідше рожевих; тичинок 5–25. Плід — яблуко, зі стійкими чашолистиками на верхівці[2].

Паротія

Паротія перська[1], залізне дерево перське[2] (Parrotia persica) — вид квіткових рослин родини чарівногоріхових (Hamamelidaceae). Інші назви — «перське залізне дерево», «амбур», «деміраґач» (азерб. dəmirağac). Вид належить до реліктів третинного періоду. Названий на честь німецького лікаря і ботаніка Йоганна Паррота.

Бук

Бук лісовий (Fagus sylvatica) – це однодомне дерево висотою до 20-40 метрів, що належить до родини букових. У нього високо піднята яйцеподібна крона та колоноподібний стовбур, поверхня якого вкрита гладкою сірою корою. Дерево бук вважається цінною породою у всьому світі.

Ясен

Я́сен (Fraxinus) — рід листопадних дерев родини маслинових (Oleaceae). Листки непарноперисто-складні, рідше прості. Квітки одностатеві (рідше дводомні) або полігамні. Плід — крилатка. Крилатки лінійні або довгасто-ланцетні, з крилом, більш розвинутим ближче до верхівки.

Айва

Слово «айва» походить від праіндоєвропейського «абл», тобто «плід». У перській ця назва вимовлялася як «аб’я», а в турецькій перетворилася спочатку на «ав’я», а з XIII сторіччя — на «айва»[2]. До української слово потрапило або безпосередньо з турецької, або через посередництво кримськотатарської мови [ЕСУМ І, 53]. Народні назви: айва́, пигва́, пи́ґва, піґва, а́лева, альва́, бедрянка цареградська[3], бодряна, гду́ля, гуни, гуні(я), гунна, гуня, гунь, гутуля, ґду́ля, ґу́та, ґуте́й(я)[4], ґуту́ля, дуня, журави́нник, ї́ва, квіт, квітове́ де́рево, кормо́ша, косма́чка, куделя, ліма́й, квітове дерево[5].

Граб

Граб звичайний [1] (Carpinus betulus L.) — дерево роду граб родини березових (Betulaceae).Поширений граб звичайний у Центральній і Західній Європі, частково в Південній, на Кавказі та на узбережжі Чорного моря. На території України росте в Карпатах, Лісостепу, на Поліссі (зокрема проводяться періодичні поновлення насаджень^[5] на території НПП Кременецькі гори^[5][6]), зрідка в Степу. Займає 3,7 % площі державного лісового фонду України. Райони заготівлі зосереджені в Лісостепу, Поліссі та Карпатах.