Світ фразеологізмів + мінісловник

Фразеологія — розділ мовознавчої науки, що вивчає фразеологізми.

Фразеологізми — стійке сполучення слів, яке за значенням відповідає одному слову.

А
авгієві стайні – безлад;
адамове реберце – жінка;
аж жижки трусяться – мати сильне бажання або боятись;
аж з медом та маком – казати щось нещиро, облесливо;
аж кипить у руках – швидко щось робити;
аж у вухах свистить – швидко бігти;
альфа і омега – початок і кінець;
ані рудої миші – безлюдно;
аріаднина нитка – вихід, підказка;
ахіллесова п’ята – вразливе місце.

Б
бабине літо – період теплої погоди восени;
баглаї бити – ледарювати;

байдики бити – ледарювати;
байки правити – розказувати небилиці;
баляндраси точити – базікати, говорити пусте, нецікаве;
без кінця-краю – щось безмежне;
без продиху – не зупиняючись;
березової каші дати – побити різками;
бити лихом об землю – веселитись, бути оптимістом;
бити у хвіст і гриву – дуже сильно, нещадно;
битий жук – бувала, із великим життєвим
досвідом людина, яку важко перехитрити, обманути;
бісики пускати – залицятися;
боби розводити – базікати, вести нікому не потрібні розмови;

брати бика за роги – діти рішуче, енергійно;
брати на кпини – насміхатися;
бути на сьомому небі – радіти, бути задоволеним.

В
вавилонське створіння – безлад;
важкий на підйом – який не любить виходити, виїздити куди-небудь;
валитися з ніг – бути дуже втомленим;
вдатися на славу – бути зразковим;
веремію закрутити – галасувати;
верства келебердянська – дуже висока людина;
вивести на чисту воду – викрити когось,
знайти правду;
вийти в люди – досягнути успіху;

вийти сухим із води – уникнути покарання;

викинути з голови – забути;
викинути на вітер – марно витратити;
викинути фокуси – дивувати своїми вчинками;
вилами по воді писано – невиконання, невідомість;
вильнути наверх донцем – померти;
виносити сміття з хати – розповідати стороннім таємниці сім’ї, колективу;
висмоктати з пальця – запевняти в чомусь, не спираючись на факти;
витати у хмарах – фантазувати, мріяти;
витрішки продавати – дивитись на когось (щось) із надмірною пильністю;
вискочити як Пилип з конопель – зненацька, неочікувано;
віддати пальму першості – перемогти когось;

вітер у голові – легковажність;

водити за носа – обманювати;

воду решетом носити – даремно витрачати сили;
впасти в око – сподобатися;
втерти носа – провчити;
вхопити Бога за бороду – досягти чогось особливого, вимріяного.

Ґ
ґринджоли малювати – нічого не робити.
Г
ганяти вітер по полю (світі) – робити дурниці;
гаряча голова – запальний;
гладити по голові – хвалити;
гладити по спи́ні – карати;
гнути кирпу – зазнаватися;

гнути спину – важко працювати;

годувати злидні – жити в бідності;

годувати обіцянками (жда́никами) – неодноразово обіцяти, але не виконувати;

гордіїв вузол – щось заплутане;
горобина ніч – щось сильне, страшне в природі;
горшки не зліпити – непорозуміння;
грати в одну дудку – бути заодно з кимось;
грати на нервах – дратувати, нервувати;
грати очима – кокетувати;
грати першу скрипку – бути головним в будь-якій справі;
гріти чуба – важко працювати;
гріти руки – нечесно наживатися.

Д
далеко куцому до зайця – велика різниця між ким-небудь;
дамоклів меч – постійна небезпека;

дати відкоша (гарбуза) – відмовити;

дати драла – втекти;
дати ляща – вдарити (долонею);
дати перцю – сварити, бити;
дати стрекача – швидко втекти;
де Макар телят не пас – далеко;
десята вода на киселі – далека рідня;
десята спиця в колесі – щось незначне;
дешевий як борщ – дуже дешевий;
дивитися вовком – сердитися;
дивитися крізь пальці – не зважати на щось;

дим в очі пускати – вводити когось в оману;
ділити шкуру невбитого ведмедя – розпоряджатись ще не досягнутим;
дірка від бублика – абсолютно нічого;

до сьомого поту – важко працювати;

допікати до живого – справляти на когось сильне неприємне враження;
дрижаки хапати – мерзнути, перебувати в стані нервового збудження;
дутеля з’їсти – померти;
думкою багатіти – втішати себе намірами, задумами;
душа в душу – жити дружно;
душа не з лопуцька – хто-небудь небайдужий до чогось;
душу мотати – завдавати клопотів, мук, страждань.

Ж
жити як вареник у маслі – дуже добре, безтурботно чи заможно.

З
з доброго дива – безпричинно;
з горем пополам – ледве;
з притиском – суворо;
з себе вискакувати – дуже старатися;
за всяку ціну – незважаючи ні на що, будь-яким способом;

за милу душу – охоче;
за холодну воду не братися – ледарювати;
заварити кашу (халепу) – затіяти щось складне;
задирати носа – зазнаватися;

заливати за шкуру сала – завдавати комусь великого горя, страждань;
замазати рота – примушувати когось мовчати;
заткнути когось за пояс – перевершити;
зачепити за живе – дошкульно образити;

збити пиху – змусити когось стати скромнішим;
згустити фарбу – перебільшити чи посилити щось;
землі під ногами не чути – дуже швидко бігти;
зі шкури лізти (пнутися) – намагатися чогось досягти;
знайти сокиру під лавкою – відкривати для себе те, що для більшості давно відоме;
знову за рибу гроші – наполягати на чомусь;
настирливо домагатися чогось, повторювати те саме;
золота молодь – діти олігархів, які поводяться антигромадсько;
золоте правило – найкраща в усіх випадках форма поведінки;
золоті верби ростуть – нічого путнього не виходить;
з-під ринви на дощ – потрапити з однієї неприємності в ще гіршу;

зривати маску – викривати когось, показуючи справжню суть;
зробити з мухи слона – перебільшити;
зуби заговорювати – задурювати голову кому-небудь;
зуби з’їсти – набути досвід.

І
і за вухом не свербить – лінуватися, бути байдужим;
і в кінці в воду – не залишити ніяких слідів;
і в ступі не товкти – важко, неможливо розібратися в чиїхось діях;
і кіт не валявся – нічого не робиться.
К
кадити фіміамом – возвеличувати когось, підлещуватись;
каїнова печать – братовбивство;
каліф на годину – щось на короткий час;

кинути оком – подивитися;
кипіти в руках – робота здійснюється швидко;
китайська грамота – що-небудь недоступне для розуміння;
кирпата свашка – смерть;
кишка тонка – хтось слабкий;
кипіти від злості – бути дуже розлюченим;

книга за сімома печатями – щось далеке, неприступне;
коваль бабі рідній швець – далекий родич;
комар носа не підточить – акуратно, дуже добре щось виконати;
конем не доженеш – дуже швидко;
конем не об’їдеш – неможливо уникнути чогось;
кров з носа – обов’язково, вкрай необхідно;
крокодилячі сльози – нещире співчуття;

крутитися на слизькому – бути в скрутному становищі;
кувати вухналі зубами – цокати зубами від холоду.
Л
лантух із маслаками – виснажений;
лебедя рубати – робити чи говорити щось дурне;
ловити ґав – марно витрачати час;
ловити рибку – мати користь, вигоду з чогось.

М
мамаєве побоїще – страшна бійка;
мастити салом п’яти – втікати;
мати лій у голові – бути розумним;
межи хатою й коморою заблукати – не розібратися в простому;
між молотом і ковадлом – небезпека загрожує з обох боків;

між небом і землею – невизначене, непевне становище;
міняти шило на мило – безглуздий обмін;
міряти лозиною – бити;
мов з гуски вода – ніщо не впливає;
мов на світ народитися – добре самопочуття після страждань;
мотузяна душа – несміливий;
море по коліна – нічого не страшно;
мороз пробирає по спині – дуже холодно;
мотати на вус – запам’ятовувати, брати до уваги, помічати;
мухи не зобидить – про тиху людину;
мухою летіти – дуже швидко бігти.

Н
на голові ходити – бешкетувати;
на голову вилізти – поводитися зухвало;

на все горло – дуже голосно;
на всю губу – багато, розкішно;

на руку кові́нька – вдало, пощастило, саме те, що треба;
на чистоту – прямолінійно, щиро, відверто;

набити оскому – дуже набриднути;
накивати п’ятами – утекти;
накрити мокрим рядном – докоряти, висварити;
напускати туману – робити щось незрозумілим, заплутаним;
напхати пельку – їсти;
не бачити смаленого вовка – бути недосвідченим;
не з того кінця – не так, як треба;
не за горами – близько, скоро;
не обібратися лиха – мати багато турбот;
не по кишені – надто дорого;

не показувати очей – не з’являтися;

не чути ні рук ні ніг – бути дуже втомленим;
нема кебети – щось не вміти;
ні за цапову душу – задарма, марно;
ні в тин ні в ворота – нідо чого не придатний, нікчемний;
ні в сих ні в тих – ніяково;
ні живий ні мертвий – переляканий, схвильований;
ні риба ні м’ясо – безхарактерна людина;
ні сіло ні впало – раптом, безпричинно;
ні тепер ні в четвер – ніколи;
ніде яблуку впасти – тісно;
ніде голку встромити – тісно;
ніде курці плюнути – тісно;
носом клювати – дрімати;
нуль без палички – нічого не вартий.

О
оббивати пороги – часто бувати в когось, щось просити;
обдерти як липку – забрати в когось щось;
обітована земля – мрія;
обіцяти золоті гори – знаджувати неймовірними обіцянками;
обливати брудом – несправедливо звинувачувати;
облизати макогона – зазнати невдачі;
обкрутити довкола носа (пальця) – перехитрити;
останній з могікан – найстаріший, єдиний у своєму роді представник покоління.
П
пан чи пропав – здобути все, що хочеться, або втратити все;

пахне смаленим – небезпека;

передати куті меду – переборщити;
перейти рубікон – вирішальний крок;
перемивати кісточки – обмовляти;

писана красуня – дуже вродлива;
під п’ятою сидіти – під владою в когось;
підливати масла у вогонь – підсилювати, ускладнювати;
підносити до неба – надмірно хвалити;
піймати на гачок – обманути;
піррова перемога – перемога, яка далась великими жертвами;
плести сухого дуба – говорити дурниці;
по струні ходити – бути слухняним, покірним;
побувати в бувальцях – багато в житті побачити, зазнати;

посадити когось на лід – підвести, поставити в скрутне становище;

порости в пір’я – змужніти, набратися сил;
пороху не видумає – бути звичайним;
прибитий на цвіту – розумово обмежений;
прикусити язика – замовчати;
притча во язицех – бути об’єктом для постійного пліткування, обговорення;
пройти вогонь і воду – пройти багато поневірянь, загартуватися;
пройти крізь сито й решето – здобути великий досвід;
прокрустове ложе – надумане мірило;
пропустити крізь вуха – не сприйняти, не звернути уваги на сказане;
пташеня жовтороте – молода, недосвідчена людина;

пуд солі з’їсти – добре знати когось;

пускати (ловити) півня – видавати фальшиві звуки під час співу; підпалювати;
п’яте колесо у возі – щось зайве, непотрібне.

Р
раків пекти – червоніти;
рвати і метати – бурхливо виявляти своє незадоволення;
рвати на шматки – звертатися з проханнями, дорученнями, не даючи ні хвилини спокою;
ребра полічити – набити;
ревма ревіти – дуже сильно ридати;
реготи справляти – дуже сильно сміятися;
розбити глек – посваритися;
роззявити рота – починати говорити; лаяти кого-небудь; захоплено слухати;

розсьорбувати кашу – розплутувати, уладжувати якусь (складну) справу;
ротом мух ловити – бути неуважним;

руки нагріти – наживитися;
руки опустити – ставати байдужим, бездіяльним, здаватися;

руки сверблять – дуже кортить;
рукою сягнути – дуже близько;
ряст топтати – жити, існувати.
С
сам собі на умі – приховує свої думки, настрій, почуття;
серед села дороги не знайти – не розібратися в простому;
сидіти на двох стільцях – поділяти дві різні думки;
сізіфова праця – непотрібна виснажлива робота;
сіль землі – щось найкраще, найвидатніше;

сім п’ятниць на тиждень – легко й часто змінювати погляди;
сім футів під килем – побажання успіху;

сісти маком – зазнати невдачі;
сісти на мілину – потрапити в складне становище;
сміятися на кутні – плакати;
скалити зуби – сміятися (без очевидної причини);
скорчити Лазаря – прикидатися нещасним;
скреготати зубами – виявляти гнів, роздратування, невдоволення;
скрутити в три погибелі – дуже низько нахилитися;
собаку з’їсти – бути досвідченим;
спину гнути – тяжко працювати;
співати дифірамби – вихваляти когось;
спіймати облизня – зазнати невдачі;

спускатися з неба на землю – звільнятися від ілюзій;
стояти як пень – не рухаючись, бездумно;

стріляний птах – досвідчений;
строїти коми́зу – вередувати;
сунути свого носа – втручатись у чужі справи;
сушити голову – перейматись якоюсь проблемою;
сходити на пси – зводитися нінащо.
Т
танцювати під чужу дудку – діяти не за власним бажанням;
теревені правити – базікати;
товкти воду в ступі – займатись чимось непотрібним;
тримати язик за зубами – мовчати;
трубити в кулак – терпіти нужду, голод;
тягти жили – виснажувати когось важкою роботою, вередуванням.

У
у свинячий голос – невчасно, дуже пізно;
узяти ноги в руки – втекти;
укласти в копи – дуже багато з’їсти;
уривати терпець – довести когось до втрати терпіння.
Х
ханьки м’яти – нічого не робити;
хвацька душа – відчайдух;
хвіст собачий – нічого не важить у суспільстві;
ховати очі – соромитися;
ходити під вусом – дорослішати;
Хома невірячий – людина, яка сумнівається;
хоч в око стрель – темно;
хоч вовком вий – тяжке, безвихідне становище;
хоч голки збирай – ясно;

хоч греблю гати – багато;
хоч із лиця воду пий – вродливий;
хоч кіл на голові теши – про вперту, неслухняну людину;
хоч конем грай (ґрасуй) – просторо;
хоч кричи – скрутне становище, відчай;
хоч мак сій – тихо, безвітряно;
хоч у вухо вбгай – спокійно, тихо.
Ч
через дорогу навприсядки – не мати прямих родинних зав’язків;
через пень-колоду – абияк, недбало;
через п’яте-десяте – абияк, недбало;
чорт злизав – зникнути.

Щ
ще мак росте в голові – хтось молодий, недосвідчений, нерозумний;
що б там не було – неодмінно, за всіх умов та обставин.
Я
яблуко розбрату – причина сварки, ворожнечі;
як бджіл у вулику – дуже багато
як білка в колесі – бути весь час заклопотаним;
як бобер у салі – дуже добре;
як Бог дасть – що буде, те буде;
як горох при дорозі – беззахисний;
як горохом об стіну – без толку;
як гриби після дощу – швидко й у великій кількості;
як грім з ясного неба – раптово, неочікувано;
як дві краплі води – дуже схожі;

як дурному з гори бігти – легко;
як із заячий хвіст – мало;
як із рога достатку – багато;
як камінь під гору котити – важко
як кіт із собакою – постійно у ворожнечі;
як кіт наплакав – мало;
як курка лапою – неохайно, абияк;
як мокре (мерзле) горить – повільно;
як на гарячому вугіллі – дуже схвильований;
як на долоні – чітко;
як на пожежу – дуже швидко;
як по маслу – без труднощів;
як свиня на коня – зовсім не схожі;
як свої п’ять пальців – дуже добре (щось знати);
як Сірку музу з’їсти – легко;

як сніг на голову – несподівано;
як рак на горі свисне – ніколи;
як у Бога за пазухою – спокійно, затишно;
як у воду дивитися – передбачати події;
як у воду опущений – знітитися, засмутитися;
як у тумані – нечітко.

Далі фразеологізми з лепетунами вивчатимемо

Ще фразеологізми виконують синтаксичну роль будь-якого члена речення.

Кінець.