Розмноження лекал за розмірами і зростанням Лекція 1

1.1. Основні принципи градації лекал

При промисловому виробництві одягу первинну конструкцію розробляють на середній (базовий) розмір і зріст для групи розмірів, що рекомендований при виготовленні даної моделі одягу. Лекала інших розмірів та зростів отримують шляхом пропорційного зменшення або збільшення лінійних  вимірів лекал середнього (базового) розміру і зросту. Цей процес називається градацією або технічним розмноженням лекал.

На процес градації лекал впливають наступні чинники:

• мінливість розмірних ознак;
• структура розрахункових формул, що прийнята в методиках конструювання одягу;
• спосіб розрахунку величин переміщень конструктивних точок відносно вихідних осей;
• характер розгорток об’ємної форми фігур різних розмірів;
• покрій та зовнішній вид виробу;
• властивості матеріалів.

Градація лекал виконується за єдиними принципами і правилами при отриманні лекал на суміжні розміри і рости, які не залежать від виду одягу або статі.

1.2. Способи градації лекал

Існує декілька способів градації лекал, які мають певні правила виконання та  послідовності градації лекал і використовуються в різних цілях.

Променевий спосіб. Полягає в тому, що з певної точки (центру) через конструктивні точки деталі проводять прямі лінії (промені). Від контуру деталі вздовж променів відкладають величини приростів, отримані точки з’єднують між собою (рис.3,а). Променевий спосіб використовують для градації лекал деталей виробів що мають округлу форму: деталі головних уборів, корсетних виробів тощо.

Спосіб групування. Полягає в тому, що виконується суміщення двох комплектів лекал крайніх розмірів за певними лініями, наприклад: лінія середини спинки, лінія середини переду, лінія глибини пройми, лінія талії. Однойменні конструктивні точки з’єднуються прямими лініями що поділяються на рівні частини на кількість проміжних розмірів плюс одиниця (рис.3,б). Спосіб використовують для визначення величин приростів в конструктивних точках.

Пропорційно-розрахунковий спосіб. Полягає в тому, що переміщення точок визначають пропорційно відстані від конструктивної точки до вихідної лінії градації. При цьому використовують раніше визначені вихідні прирости в найближчих конструктивних точках (рис.3,в). Різновидом є спосіб постійних приростів, який полягає в використанні типових схем градації лекал. 

1.3. Типові схеми градації лекал

Схема градації – це запис величин між розмірних та між ростових переміщень конструктивних точок вихідної деталі до суміжних деталей. Діагональ переміщення конструктивної точки на схемі надана в прямокутній системі координат і позначається стрілками (рис.4,а). Типові схеми градації розробляються для плечових і поясних виробів для певного покрою на основі єдиних принципів розрахунку величин переміщення конструктивних точок.

Точками градації називаються точки перетину конструктивних ліній або точки, що розташовані на контурних лініях деталей, які при градації змінюють своє положення відносно до вихідних осей.

Вихідними лініями або осями  градації називаються умовні лінії, відносно яких виконується перетворення контуру лекал базового розміру. В залежності від методики побудови лекал та їх складності можливе різне розташування вихідних осей градації. Осі градації можна визначити за напрямом переміщення конструктивних точок. Якщо точка градації має тільки один напрям переміщення – це означає що вона розташована на осі градації, якщо напрями переміщення відсутні – це означає що вона розташована в точці перетину осей. Розташування вихідних осей градації залежить від методики побудови креслення конструкції. Найбільш характерне розташування вихідних осей градації надано на рис.4.

Переміщення конструктивних точок, що лежать на вихідних лініях градації, виконується тільки в одному напрямі вздовж лінії – вертикально або горизонтально. Напрям переміщень конструктивних точок між розмірами позначається одинарними стрілками, між ростами – подвійними стрілками. Величини переміщень можуть надаватися в табличній формі з позначками (+) або (-).

Типові схеми градації лекал за зростами значно спрощені. Сутність цих схем градації полягає в тому, що верхня частина деталі (відносно горизонтальної вихідної осі градації) залишається незмінною, а змінюється положення ліній талії, стегон, низу виробу.

В існуючих методиках між зростова різниця між суміжними довжинами виробів наступна.

У жіночому одязі:

3,0 см – для сукні класичної довжини;

5,0 см – для довгої сукні;

2,0 см – для блузки, жакету, куртки, довгого рукава;

1,0 см – для короткого рукава;

4,0 см – для брюк і пальто;

2,0-3,0 см – для спідниці.

У чоловічому одязі:

2,0 см – для піджака, куртки, довгого рукава;

6,0 см – для сорочки та 4,0 см – для довгого сорочкового рукава;

4,0 см – для брюк і пальто.

Питання для самоконтролю

1. Дайте визначення процесу градації деталей одягу?
2. Які способи градації деталей одягу Вам відомі?
3. На основі яких даних розраховують величини приростів для переміщення конструктивних точок?
4. Чому дорівнює між розмірна різниця між суміжними розмірами одягу?
5. У чому полягає сутність пропорційно-розрахункового способу?

Практична робота 1

           Тема: Градація лекал деталей одягу

Мета: систематизувати і вивчити способи градації  лекал по розмірам.

Прилади і матеріали: конспект лекції, олівець, папір для креслення лекал, приладдя для креслення, таблиці приростів..

Зміст роботи

1. Способи градації лекал
2. Типові схеми градації лекал
3. Виконати градацію лекал деталей одягу ( за вибором студента) з 88 по 92 розмір у М 1:2

пропорційно-розрахунковим способом, використовуючи таблицю приростів за посиланням – https://docs.google.com/document/d/1A-8M1dTIPnBNo4SEKYtk48d61ctXlzJ6/edit?usp=share_link&ouid=118164104436292626136&rtpof=true&sd=true,  стор.414 – 480.

Методичні вказівки.

При розробці конструкцій нових моделей одягу змінюються контури деталей, які не відповідають типовим схемам градації лекал. Тому виникає необхідність визначення величин переміщень в точках перетину нових ліній членування деталей.

На основі пропорційно-розрахункового способу можна виконати розрахунок величин приростів в конструктивних точках при наступних умовах.

1. Якщо точка знаходиться на прямій між точками, приріст яких відомий.
2. Якщо точка знаходиться на кривій між точками, приріст яких відомий.
3. Якщо точка знаходиться на ділянці переносу розхилу виточки.

При першій та другій умовах розрахунок може здійснюється через складання пропорційних відношень двома шляхами:

• відношенням величин відомих приростів до величин довжин між відповідними точками (для першої умови);
• відношенням величин відомих приростів до величин координат відповідних точок (для першої та другої умов).

Визначення величин приростів відмічених точок виконують у наступній послідовності.

• На кресленні деталі наносять вихідні осі градації, що відповідають даній схемі градації.
• На деталь наносять внутрішні лінії членування.
• Позначають конструктивні точки, що розташовані на перетині контуру деталі і лінії членування.
• Виконують розрахунок величин приростів в конструктивних точках градації .

Інший спосіб – це використання таблиць переміщень конструктивних точок від розміру до розміру і від зростання до зростання в основних деталях плечових виробів з обхватом грудей 84-92 см.

Знак «+» означає, що при збільшенні розміру або зростання, крапка переміщується по горизонталі праворуч, по вертикалі – до гори; відповідно при зменшенні розміру чи зростання крапка переміщується по горизонталі ліворуч, а по вертикалі – до низу.

Знак « – « означає, що при збільшенні розміру або зростання крапка переміщується по горизонталі ліворуч, по вертикалі – до низу; відповідно при зменшенні розміру або зростання, крапка переміщується по горизонталі праворуч, по вертикалі – до гори.

Табличні дані – це направлення переміщення кожної конструктивної крапки при збільшенні розміру або зростання («+»).

Одинарна стрілка відповідає переміщенню крапок при збільшенні розміру, подвійна  – при збільшенні зростання. 

Висновки.