Вересень 2019 року змінив наше життя. Наші шляхи перетнулися, коли допитливими малюками ви прийшли до 1 – В класу Кременчуцького ліцею №4. Чотири роки навчання в початковій школі були цікавими, повними відкриттів, радості, дружби, творчих і колективних справ. Ми відкривали світ знань разом, одночасно пізнаючи одне одного. У кожного з вас, мої дорогі діти, є події, які закарбувалися в пам’яті найбільше. Саме ці спогади написані на сторінках цієї книги.
Маю надію, що інколи вам обов’язково захочеться погортати цю книгу та поринути у світ дитинства. Для мене ці чотири роки були незабутніми. Дякую вам за те, що ви були в моєму житті.
Ваша перша вчителька Цвелих Ірина Петрівна.
Спогад про цікаву подію від Берези Крістіни
Привіт! Я, Крістіна хочу розповісти свою історію про екскурсію до коней.
Це була запланована екскурсія нашого класу. Вона мені надзвичайно сподобалась. Ми каталися на конях, годували їх, фотографувалися. Було дуже цікаво і весело. Повертаючись назад ми були в чудовому настрої, слухали музику, спілкувалися. Напевно, коні зарядили нас позитивною енергією.
До зустрічі в 5 класі!
Спогад про цікаву подію від Гостєва Даміра
Привіт сьогодні я розповім про те, як ми з класом їздили до коней.
Ми спочатку пішли їздити верхом на них, це було чудово, усім сподобалось. Коні були гарні, білі, чорні, коричневі, у них на шиї була чудово, блискуча грива.
Потім ми давали коням їжу: цукор, яблучка. Мені дуже сподобалась ця поїздка!
Спогади про шкільні події від Кобеляцької Вероніки
Всім привітик! Я Вероніка Кобеляцька і сьогодні ви послухаєте мою історію. І так я починаю…
Наш чудовий клас вже разом чотири роки. Від тоді в нашому шкільному житті трапилося багато подій і цікавих, і тривожних, і несподіваних. Наприклад, ми вчилися два роки в нашому чудовому, затишному класі приходили кожного тижня, ранку до класу, віталися, обіймалися, сідали за улюблені парти, відповідали біля дошки, допомагали Ірині Петрівні готуватися до уроків.
Але наше насичене шкільне життя змінили спочатку пандемія, ми вимушено навчилися працювати дистанційно, а потім війна також внесла зміни. Окрім дистанційного навчання ми навчилися працювати під звуки сирен.
Я хочу розповісти історію, яка запам’яталась мені. Це був сонячний жовтень, уроки почалися як звичайно, але їх перервали звуки сирен, Батьки, дідусь та бабуся були на роботі, я сама вдома. Стало ніяково і страшно, в небі стало чутно гул ракет та вибухи від роботи ППО. Мені було страшно, але я залишалася на зв’язку зі своїми однокласниками, під час цих моторошних подій. Цього важкого моменту всі мене підтримували, кожен як міг своїми порадами, словами, емоціями. Я дуже вдячна всім однокласникам за таку теплу, чуйну підтримку в таку непросту для мене хвилину.
Тепер я впевнена, що найкращі – мої однокласники, мій 4-В!!!
Шкільні історії
від Кукіної Анастасії
Мене звати Анастасія. Одного разу на дистанційному уроці математики нам вчителька сказала подзвонити одне одному й звірити відповіді. Нам це завдання дуже сподобалося.
А ще ми їздили на конях, ходили у похід, на ферму. Пам’ятаєте ми грали у таку гру як «Відгадай число», ото було весело. Якщо хлопці вгадували наше число, то ми бігли від них хто куди, а якщо ми відгадували, хлопці тікали, як блискавки, раз і їх вже немає.
Найцікавіший спогад
від Артеменко Іванки
Найцікавіша моя історія – це гра у “Фараона”. Ми її просто обожнювали. Ми грали в цю гру цілий день, поки не треба було йти додому. Правила були такі: ми вирішували, хто буде Фараоном на “стакан-лимон”. Хто залишився, той і Фараон. Йому треба спіймати усіх, але не все так просто. У людей, які тікають, кожна стінка – це будиночок, де можна сховатися від фараона.
Я обожнюю наш клас!!! 🎉
Дивовижна історія
від Оксененка Влада
Я Влад, та я навчаюся в 4-в класі.
За чотири роки в мене було вдосталь цікавих історій, але я хочу розповісти одну.
Я пам’ятаю, як ми відзначали початок 2 класу.
Спочатку в нас був квест в Придніпровському парку, а
потім ми подорожували на кораблі по Дніпру і Гліб
висунув голову у вікно і в нього з голови злетіла кепка.
Майже детективна історія
від Пиляк Єлизавети
Мене звуть Ліза. Я вчуся у 4-В класі. Хочу розповісти цікавий випадок, який трапився зі мною в перший день навчання у школі.
Всі учні нашого класу поклали спортивну форму в шафи перед класом. Мої спортивні речі лежали
в одній шафі разом з речами мого однокласника. Після уроків я вийшла з класу і побачила свої речі на лавці біля вікна. Це мене дуже здивувало, адже я точно знаю, що поклала їх у шафу, яку виділила мені вчителька.
Для мене й досі загадка, хто з моїх однокласників так пожартував у перший день навчання.
PS від Ірини Петрівни: сподіваюся, що скоро ти дізнаєшся, хто був той “жартівник”.
Історія з життя класу
від Радченко Марії
Привіт! Мене звати Марія.Сьогодні я розповім історію з життя нашого класу. Пам’ятаю: був день, коли в нас була вікторина, яку нам проводили старшокласники. Мені, як і всім сподобалось. Я дуже вдячна всім, хто організував цей захід, особливо старшокласникам. Я б ще хотіла таку вікторину.
Ось така історія.
Дякую за увагу.
Цікава історія з життя класу
від Сальніка Дмитра
Привіт! Мене звати Діма, мені 10 років. Я навчаюся у 4 класі Кременчуцького ліцею “Кремінь”. Сьогодні я вам хочу розповісти 1 історію про наш дружній клас. Це було нещодавно: навесні цього року. Через розпочату війну ми навчаємось дистанційно. Але попри це ми змогли зустрітися з однокласниками. Батьки з нашою вчителькою Іриною Петрівною зібрали нас для відвідування кінного клубу “Silver Foal”. Ми зустрілися у визначений час біля школи й всі разом поїхали до коней. Екскурсія видалася напрочуд позитивною з яскравими емоціями. Стояла гарна тепла погода, зі мною були мої друзі, та спілкування з конями було цікавим та незабутнім. Я катався на білій конячці, хоча до цього жодного разу не мав спілкування з конями. Коні, виявилося, дуже слухняні тварини. На пам’ять ми зробили фото кожного з нас верхи на коні та загальне фото класу.
Після екскурсії я зі своїми кращими друзями Лєрою та Веронікою пішли на прогулянку в парк. Нам було весело і ми раділи з того, що нарешті зустрілися. Але ж час прогулянки швидко промайнув, треба було повертатися додому. Ми цікаво провели той день і зараз я маю незабутні
спогади про екскурсію до кінного клубу і зустріч з друзями.
Дякую, що вислухали мою історію та буду радий почути вашу.
Цікава історія з життя класу
від Слюсаренко Валерії
Одного разу ми з нашими однокласниками пішли на кінну ферму.
Спочатку ми навіть і не здогадувалися, що нас чекає. Але ми все одно раді були зустріти один одного!
Коли ми зайшли в середину, ми побачили коней, на яких можна було кататись.Я не хотіла йти до них, бо боялася. Тому що можна впасти з коня і це б привело до серйозних наслідків. Але нам розповіли і про коней, і про правила безпеки, поведінки тощо.
Ми прийшли до коней. Я начебто вже не боялася, але мозок казав мені зворотне. Ну і звісно я пішла не перша, а коли побачила, що коня будуть вести інструктори, то вирішила спробувати. Було три коні, я пішла до третього. Коли ми доходили до середини, нас фотографували.
Продовжуйте писати книгу свого шкільного життя…
Published: Jun 25, 2023
Latest Revision: Jun 25, 2023
Ourboox Unique Identifier: OB-1471751
Copyright © 2023