Культура

Роки незалежності стали переламними в розвитку української культури. Для цього періоду характерні ліквідація перепон на шляху національної культури, скасування цензурних заборон, звільнення від ідеологічних догм соціалістичного реалізму, вільний доступ до здобутків світової культурної скарбниці. Найпомітнішими є позитивні зрушення в галузі відродження історичної пам’яті, повернення забутої або забороненої культурної та мистецької спадщини, активізація культурного життя в регіонах, піднесення народної творчості.

Творчий процес в українському мистецтві набув динаміки та нової якості. Позбавляючись замовного характеру, творчість митців стає розкутішою й самобутнішою. Сучасна українська культура вражає стильовим розмаїттям і багатством форм. Зросли можливості для розкриття й розвитку здібностей молоді. За останні десятиліття засновано багато фондів, асоціацій, товариств, які прагнуть відродити національні культурні традиції. Водночас на стані літератури та мистецтва несприятливо позначаються економічні негаразди. У найскрутнішому становищі опинилися великі творчі колективи: оркестри, хори, ансамблі. Вони й у країнах із розвинутою ринковою економікою можуть функціонувати лише за державної підтримки.

Мовна політика

Важливим аспектом культурної політики є її мовний складник. Конституція України визнає одну державну мову – українську. Перепис 2001 р. показав, що вона є рідною для 67,5 % населення України. У політичній боротьбі за роки незалежності проросійські політичні сили активно використовували гасло надання російській мові статусу другої державної.25 квітня 2019 р. Верховна Рада ухвалила Закон України «Про забезпечення функціонування української мови як державної».

Відеокліп українськомовної пісні «Плакала» київського гурту KAZKA став найпопулярнішим в українському сегменті YouTube. KAZKA – перший українськомовний гурт, що потрапив до топ-10 світового чарту Shazam (2018).

Розвиток науки

На початку 90-х рр. минулого століття Україна мала потужний науковий потенціал. У сфері науки й наукового обслуговування працювало 450 тис. осіб, налічувалося майже 1300 різноманітних наукових установ: науково-дослідних інститутів, вищих навчальних закладів, архівів, музеїв, бібліотек. Досягнення української науки пов’язані передусім із результатами діяльності Академії наук, яка в 1994 р. одержала статус національної. Згідно з класифікацією ЮНЕСКО за науковим потенціалом Україна в середині 90-х рр. 20 ст. посідала сьоме місце у світі.

У травні 2018 р. Кабінет Міністрів України схвалив Стратегію відродження українського авіабудування на період до 2022 року. Мета Стратегії – відновити стабільний розвиток галузі авіабудування та забезпечити рентабельність високотехнологічного виробництва авіаційної техніки в Україні.

Серед рішень, які пропонує Стратегія відродження українського авіабудування:

– оптимізація та модернізація виробництва літаків Ан;

– модернізація і виробництво вертольотів Мі;

– імпортозаміщення комплектуючих з РФ;

– структурне реформування підприємств галузі авіабудування.

Новий Закон України «Про освіту» передбачає такі ключові компетентності:

– вільне володіння державною мовою;

– здатність спілкуватися рідною (у разі відмінності від державної) та іноземними мовами;

– математична компетентність;

– компетентності у галузі природничих наук, техніки і технологій;

– інноваційність;

– екологічна компетентність;

– інформаційно-комунікаційна компетентність;

– навчання впродовж життя;

громадянські та соціальні компетентності, пов’язані з ідеями демократії, справедливості, рівності, прав людини, добробуту та здорового способу життя, з усвідомленням рівних прав і можливостей;

– культурна компетентність;

підприємливість і фінансова грамотність;

– інші компетентності, передбачені стандартом освіти.

Література та мистецтво

Від кінця 80-х рр. 20 ст. відбувалася переоцінка суспільних ідеалів, зумовлена викриттям демагогічної сутності комуністичної ідеології та відновленням історичної пам’яті, що спричинило відхід більшості письменників від принципів соцреалізму. Справжньою легендою української культури кінця 80-х – початку 90-х рр. минулого століття, як визнають літературознавці, стала різнопланова творча діяльність літературного гурту «Бу-Ба-Бу», створеного у Львові 1985 р. поетами Ю. Андруховичем

На сучасній українській сцені популярна музика (поп-музика) представлена майже всіма музичними напрямами. З’являються нові яскраві виконавці, а вже відомі українські колективи створюють нові альбоми. Популярність серед публіки мають гурти ONUKA, «ДахаБраха», Dakh Daughters, Kozak System, «Бумбокс», KAZKA, «Океан Ельзи» та багато інших, які у своїй творчості активно експериментують з формою та виражальними засобами.

Представники поп-музики з 2003 р. гідно представляють Україну на конкурсі «Євробачення». За цей період українці двічі здобули перемогу. Під час пісенного конкурсу 2016 р., який відбувся у шведській столиці Стокгольмі, українська співачка кримськотатарського походження Джамала із піснею «1944», присвяченою депортації кримськотатарського народу сталінським режимом у 1944 р., здобула перемогу. А вперше Україна перемогла на «Євробаченні» у 2004 р. у Стамбулі (Туреччина). Тоді перше місце виборола Руслана Лижичко з піснею «Wild dances» («Дикі танці»).