Дорогий друже!

Чи відомий тобі вислів: «Життя в стилі «ЕКО»?

Ні не чув!

А чи знаєш ти, що таке екологічно свідома поведінка, або екологічно дружне споживання?

Тоді цей проект стане для тебе пізнавальним! Адже у ході роботи ти дізнаєшся про збереження водних ресурсів, охорону атмосферного повітря, збереження біорізноманіття, збереження та відновлення лісів.

22 квітня – міжнародний день Землі!

Земля – наш спільний дім

Пам’ятаймо, все залежить від нас. Ми всі відповідальні за мир і гармонію, без якої життя на нашій планеті знаходиться під великим питанням. Щорічно, 22 квітня люди по всій планеті відзначають День Землі. Небайдужі до екологічних проблем планети активісти проводять різні масові заходи. День Землі виник як громадська ініціатива в 1970-му році у США.

Щороку людство продукує понад 2 мільярди тонн сміття. Це в середньому 200 кілограмів на людину. В країнах активного споживання ця цифра сягає 2 тонни на рік на людину

Тобто кожен представник «середнього класу» продукує щороку маленьку вантажівку сміття.

Відходи гниють на сміттєзвалищах, забруднюють океани та руйнують екосистеми.

У багатьох країнах світу давно замислилися над тим, як уникнути перетворення планети на великий смітник. Виявляється, сміття можна переробляти знову в ресурс – і робити з нього або речі, або енергію.

Сьогодні – про найбільш успішні світові приклади розумного поводження зі сміттям.

ШВЕЦІЯ: СМІТТЯ СТАЄ ЕНЕРГІЄЮ

Швеція є одним зі світових лідерів, що використовують технологію «енергія-зі-сміття» (waste-to-energy). Близько 2,5 мільйонів тонн сміття щороку спалюється для вироблення електрики або тепла.

У країні – десятки сміттєпереробних заводів та «сміттєвих» електростанцій. Вони забезпечують енергією близько мільйона сімей – чимало як для 10-мільйонної країни. Таке місто як Мальме 60% своєї енергії бере з відходів.

99% сміття в країні використовується або як паливо для електростанцій, або як сировина для виробництва.

Швеція настільки успішна в переробці власного сміття, що їй його не вистачає. Тому вона почала його завозити з-за кордону. Країна імпортує сміття з Норвегії, Британії, Німеччини та інших країн.

При цьому шведи аж ніяк не «купують» цей мотлох: навпаки, інші країни доплачують їм для використання своїх відходів.

АВСТРІЯ: РОЗЩЕПЛЕННЯ ПЛАСТИКУ

У Відні, столиці Австрії, сміттєпереробний завод став теплоелектростанцією – і водночас мистецьким об’єктом.

На ньому сьогодні на теплову енергію перетворюється 265 тисяч тонн сміття на рік, що дозволяє опалювати цілі райони Відня.

Але австрійці навчилися й іншому мистецтву: перетворення відходів на ресурс. Вони непогано почуваються в концепції «циркулярної економіки» — коли сміття стає сировиною для виробництва нових речей.

Сьогодні, наприклад, вони активно застосовують біотехнологію, що дозволяє розщеплювати пластик. Для цього використовується особливий грибковий фермент, який здатен розщеплювати полімери на прості мономерні елементи. Так забезпечується “колообіг пластику”: відхід від одного продукту використовується для створення іншого.

За допомогою цього ферменту можна розщепляти, наприклад, пластикові пляшки. Чи поліестер, який сьогодні масово використовується в текстилі.

БРИТАНІЯ: ЕНЕРГІЯ З ОРГАНІКИ

Британія є одним із світових лідерів в іншій технології: перетворенні харчових відходів на енергію.
Для цього застосовується так зване “анаеробне розщеплення”. Просто кажучи – використання бактерій для переробки харчових відходів і отримання біогазу та біодобрива.
На спеціальному заводі перекривається доступ кисню, в результаті чого розмножуються бактерії, що розщепляють залишки їжі.
За оцінками британського уряду, в середньому подібний завод може виробляти енергії розміром у 200 кВт-год. з однієї тонни сміття.
У Британії цю технологію застосовують кілька сотень заводів. Вони здатні забезпечувати енергією понад півмільйону будинків.

ПІВДЕННА КОРЕЯ: ПІДЗЕМНІ МАШИНИ

Інша азійська країна, Південна Корея, пішла ще далі. Місто Сонґдо (60 кілометрів від Сеула) – один із найяскравіших прикладів «смарт-міста» – чи навіть «міста майбутнього». Створене фактично «з нуля», біля найбільшого в країні аеропорту, місто запроваджує небачені раніше нові технології.

Одна з них стосується сміття. Замість сміттєзбиральних машин, за відходи відповідає підземна система. Спеціальна пневматична каналізація забирає сміття безпосередньо з квартир. Через підземні труби воно транспортується до сортувальних механізмів. У майбутньому воно постачатиметься на завод, що вироблятиме з цього сміття газ.

ІНДІЯ: ДОРОГИ З ПЛАСТИКОМ

Індія відома своєю складною ситуацією з відходами, особливо пластиком. Майже половина сміття просто не збирається. Ще менше сортується та перероблюється.
Можливо, саме тому в країні народжуються несподівані ідеї. Індійський професор хімії винайшов новий спосіб використання пластику.
Поліетиленові пакети, обгортки шоколадок, упаковки від печива – все це тепер використовується для… будівництва доріг.
Пластик стає частковою заміною бітуму – вуглеводню, який використовується для виробництва асфальту. За індійською технологією, з пластикових відходів в конструкції дороги можна замінити близько 15% бітуму.
Це мало свої результати: вже побудовані тисячі кілометрів доріг, а пластик поволі стає товаром. Уряд його купує в громадян для будівництва доріг, що може допомогти розв’язати проблему сміття.

БЕЛЬГІЯ: КАЛЬКУЛЯТОР ЗАБРУДНЕННЯ

Ще одна цікава інновація народилася в Бельгії.
Країна утилізує 75% свого сміття. Бельгійці перетворюють його на енергію, добрива чи сировину для виробництва.
Але особлива бельгійська інновація має назву Ecolizer. Вона дозволяє оцінювати виробничі чи споживчі ідеї на самому початку. Ви можете визначити, скільки відходів вони можуть спричинити, чи будуть вони забруднювати атмосферу чи ґрунт, скільки ресурсів піде на транспортування, енергетичне забезпечення, утилізацію сміття тощо.
Наприклад, купуючи собі електроплиту ви можете порахувати її вплив на екологію – і порівняти з іншими товарами.

СМІТТЯ ЯК РЕСУРС

Всі ці історії свідчать про те, наскільки уважно провідні країни світу ставляться до сміття. І наскільки важливо сьогодні забезпечувати циркуляцію відходів: не викидати відходи подалі з очей, а переробляти їх та знову використовувати.

Це важливо і з точки зору економіки, і з точки зору екології, і з точки зору елементарної гігієни.

Цифра дня. Скільки сміття утворилось в Україні за рік

За рік в Україні утворюється понад 54 мільйонів кубічних метрів побутових відходів. Це близько 10 млн тонн, тобто 250-300 кг на людину. Саме жахливе, що все це попадає на на сміттєзвалища, яких щороку стає все більше.

На жаль, понад 93% всіх побутових відходів потрапляють на сміттєзвалища. Яких в Україні, лише за офіційними джерелами, близько 6 тисяч з загальною площею понад 9 тисяч гектарів. Не санкціонованих звалищ, за різними даними, – від 27 до 35 тисяч!

В Україні лише 1,7 % побутових відходів – спалюється,

а 4,6 % – переробляється.

У ЦУВ кажуть, що добре було б Україні перейняти європейський досвід та повністю видозмінити систему управління відходами.

Та поки держава цього не робить, ми можемо почати з себе – ставитись більш свідомо до свого споживання та продукування відходів, задуматись про долю того сміття, яке викидаємо у смітник, спробувати започаткувати роздільний збір відходів.

Врятуй планету Земля