ОСНОВИ ОХОРОНИ ПРАЦІ “Електробезпека”

Анотація

   Методичний посібник з предмету «Охорона праці»,  розроблений викладачем ДПТНЗ «Білоцерківський професійний ліцей» Маляренко О.М., містить матеріали з розділу  «Електробезпека». В посібнику розміщені дидактичні матеріали (теоретичний матеріал,  відеоролики, інтерактивні вправи, тестування  та ін.), застосування яких під час  уроків  сприятиме формуванню в здобувачів освіти ключових,  загально професійних, професійних  компетентностей,  образного мислення, розвитку творчої активності,  інтересу до предмету в процесі здобуття знань. Навчально-методичний посібник розрахований для використання у закладах П(ПТ)О при викладанні предмету «Охорона праці» та предметів професійно-теоретичної підготовки з професій електроенергетичного напряму та   самостійної роботи здобувачів освіти.

ЗМІСТ

ІІ розділ. Основи електробезпеки

• Промислова, статична і атмосферна електрика
• Причини і види ураження електричним струмом
• Класифікація виробничих приміщень з небезпеки електротравмування. Знаки і плакати з електробезпеки
• Безпечні способи звільнення потерпілого від  дії електроструму
• Повторення, узагальнення та систематизація вивченого матеріалу з теми «Електробезпека»

ІІ розділ Основи електробезпеки

2.1 Промислова, статична і атмосферна електрика

  Промислова електрика — це електричний струм, який вироб­ляється промисловими установками та індивідуальними дже­релами для використання на виробництві та в побуті. Промислова електрика виробляється електричними генерато­рами на електростанціях та гальванічними елементами спеціаль­них приладів — акумуляторів.

Статична електрика — це заряди електрики, що накопичу­ються на виробничому обладнанні, предметах побуту, на тілі чи одязі людини внаслідок контактного або індуктивного впливу.

Атмосферна електрика — це явище природи, пов’язане із вза­ємодією електричних зарядів, що утворюються внаслідок елект­ризації грозових хмар під час руху потужних повітряних потоків.

Накопичення зарядів статичної електрики відбувається під час:

• наливання електризуючих рідин (етилового ефіру, бензину, етилового і метилового спирту, бензолу) в не заземлені резервуари, цистерни;
• протікання рідини по трубах, ізольованих від землі або по гумових шлангах (із збільшенням швидкості витікання рідини величина заряду і його потужність збільшується);
• очищення тканин, забруднених діелектричними рідинами та подібних процесів;
• перемішування речовин у змішувачах.

2.2 Причини і види ураження електричним струмом

Електробезпека — це система організаційних і технічних заходів і засобів, що забезпечують захист людей від шкідливої і небезпечної дії електричного струму, електричної дуги, електричного поля і статичної електрики

Електротравматизм  — явище, що характеризується сукупністю електротравм.

Електроустановка — машини, апарати, лінії електропередач і допоміжне обладнання (разом зі спорудами і приміщеннями, в яких вони розташовані), призначені для виробництва, перетворення, трансформації, передачі, розподілу електричної енергії та перетворення її в інші види енергії.

Електроприміщення — приміщення, або відгорожені, наприклад, сітками частини приміщень, доступні тільки для кваліфікованого обслуговуючого персоналу, в яких розміщені електроустановки.

Найчастіша причина ураження людини електричним струмом — торкання до неізольованих струмопровідних провідників; до провідників із пошкодженою ізоляцією, а також до металевих елементів конструкції машин, і механізмів, які випадково опинилися під напругою.

2.3 Класифікація виробничих приміщень з небезпеки електротравмування. Знаки і плакати з електробезпеки

Приміщення класифікуються:

1. Приміщення без підвищеної небезпеки
2. Приміщення із підвищеною небезпекою
3. Особливо небезпечні приміщення

Приміщення без підвищеної небезпеки, характеризуються відсутністю умов, що створюють «підвищену небезпеку» або «особливу небезпеку»

Приміщення із підвищеною небезпекою  Характеризуються наявністю в них однієї з наступних умов:

• сирість ( відносна вологість повітря перевищує 75%)
• струмопровідний пил
• струмопровідна підлога (металева, земляна, залізобетонна тощо)
• висока температура (вище +35 ⁰С)
• можливість одночасного дотику людини до тих металоконструкцій будівель, що мають з’єднання із землею з одного боку і до металевих корпусів електрообладнання — з іншого

Особливо небезпечні приміщення

Характеризуються наявністю в них однієї з наступних умов:

• особлива сирість ( відносна вологість близька до 100 % — стеля, стіни, підлога і предмети в приміщенні покриті вологою)
• хімічно активне або органічне середовище ( що руйнує ізоляцію і струмопровідні частини електрообладнання)
• одночасно дві або більше умови підвищеної небезпеки

2.4 Безпечні способи звільнення потерпілого  від  дії електроструму

Алгоритм надання домедичної допомоги при ураженні електричним струмом:

1. Перевірити, чи є в постраждалого пульс.
2. Відкинути за допомогою дерев’яної палиці електричний дріт від людини.
3. Викликати «Швидку допомогу».
4. Перевірити, чи постраждалий притомний.
5. Перевірити, чи дихає постраждалий.
6. Відтягнути постраждалого від електричного дроту.
7. Виходити із зони дроту «гусячим» кроком.
8. Повідомити про нещастя до аварійної електричної служби або за номером 101.

Якщо вимикання не може бути виконане досить швидко, треба терміново звільнити потерпілого від дії струмопровідних частин, до яких він доторкається. При цьому особа, яка надає допомогу, повинна пам’ятати, що не можна доторкатися до потерпілого, бо це небезпечно для життя рятівника. Для звільнення потерпілого від струмопровідних частин або проводу до 1000В користуються ізольованою штангою, сухою палицею, дошкою або іншим сухим діелектричним предметом.

У разі необхідності проводи перерізають пофазно інструментом з ізольованими рукоятками або перерубують сокирою з дерев’яним сухим держаком.

Відтягнути потерпілого від струмопровідних частин можна і за одяг, якщо він сухий, уникаючи при цьому доторкання до оточуючих металевих предметів та відкритих частин тіла потерпілого.

Особа, яка надає допомогу, повинна ізолювати себе від струмопровідних частин, дотримуючись при цьому правил безпеки. Можна, наприклад, одягти діелектричні рукавиці або обмотати руки шарфом, накинути на потерпілого прогумовану тканину, стати на гумовий килим чи суху дошку або будь—який інший предмет, що не проводить електричний струм.

Під час звільнення потерпілого від струмопровідних частин, що перебувають під напругою понад 1000В, треба одягти діелектричні рукавиці, взути гумові боти і діяти штангою або ізоляційними обценьками, розрахованими на відповідну напругу.

Якщо струмопровідна частина має напругу понад 1000 В (провід тощо) і знаходиться на землі, особі, яка надає допомогу, необхідно пам’ятати про небезпеку напруги кроку.

Пересуватися на такій ділянці необхідно з особливою обережністю, використовуючи засоби захисту для ізоляції від землі (діелектричні боти, колоші тощо). Без засобів захисту пересуватися на ділянці розтікання струму, що замкнений на землю, необхідно вкрай обережно, переставляючи ступні ніг одна за одною, намагатися не відривати їх від землі. При звільнені потерпілого від дії електричного струму бажано (по можливості) діяти однією рукою.

Після звільнення від струмопровідних частин потерпілого потрібно винести з небезпечної зони і надати долікарську допомогу. Методи надання долікарської допомоги потерпілому залежить від його стану.

Якщо потерпілий почуває себе задовільно, то йому все одно необхідно деякий час полежати. Коли потерпілий перебуває у стані непритомності, але у нього зберігається помірне дихання і пульс, слід дати йому понюхати розчин аміаку, обличчя облити холодною водою, забезпечити спокій до приходу лікаря.

Якщо потерпілий дихає погано або не дихає взагалі, у нього відсутній пульс, ділянки шкіряного покрову мають синюваті відтінки, а зіниці розширені, необхідно негайно розпочати відновлення життєвих функцій організму проведенням штучного дихання та непрямого масажу серця.

Необхідно пам’ятати, що оживлення ефективне лише в тих випадках, коли з моменту зупинки серця пройшло не більше 4-х хвилин, тому першу допомогу слід надавати безпосередньо на місці нещасного випадку.

Відомо багато випадків, коли  людина, уражена струмом, певний час була у стані клінічної смерті, але після вжитих заходів одужувала і з часом поверталася до праці.

2.5 Повторення , узагальнення та систематизація  вивченого матеріалу з теми «Електробезпека»

Метод «Передай слово»

• Назвіть теми, які ви вивчали з електробезпеки?
• Класифікація ураження електричним струмом?
• Від чого залежить важкість ураження людини електричним струмом ?
• Перерахуйте основні дії електричного струму на організм людини.
• Назвіть електротравми, які ви знаєте?
• Які знаки і плакати для безпечного виконання робіт використовують в діючих електроустановках?
• Причина виникнення крокової напруги?
• Чим необхідно користуватися для звільнення потерпілого від струмопровідних частин?

Перевір себе. Закінчи речення

1. Види ураження людини електричним струмом…
2. Для промислових установок використовується величина напруги ….
3. Вид електрики, пов’язаний із взаємодією електричних зарядів, які утворюються внаслідок електризації грозових хмар — ……
4. ……… — це явище, що характеризується сукупністю електротравм .
5. Найбільш небезпечним вважається …… удар блискавки.
6. Величина напруги, яка повинна використовуватися в особливо небезпечних приміщеннях — …..
7. ……… — це заряди електрики, що накопичуються на виробничому устаткуванні, предметах побуту, тілі людини внаслідок контакту або індуктивного впливу.
8. Коли дві хмари зближуються різнойменно зарядженими частинами, то між ними проскакує ……
9. Одна з причин електротравматизму — допуск до роботи осіб, які не мають кваліфікаційної …….. з електробезпеки.
10. Ступінь негативної дії на організм електричного удару може бути різним, залежно від …….
11. Особа, яка надає долікарську допомогу повинна визначити?
12. …….……. безболісний й через деякий час зникають.
13. Чим …… проходження струму, тим більша можливість тяжкого і смертельного наслідку.
14. Промислова електрика виробляється на ……
15. Долікарську допомогу може надавати тільки медичний робітник?
16. Найбільший електричний опір має ….. шар шкіри людини.
17. Групи факторів, що впливають на ступінь ураження людини електричним струмом: ………. ………. ……….
18. Фібриляційний струм, під час проходження через організм людини викликає ………
19. Значення порогового невідпускаючого струму …..
20. …… струм у 4-5 разів безпечніший за ……… з частотою 50 Гц.

Джерела інформації

1. Основи охорони праці: Навчальний посібник для професійно—технічних навчальних закладів /Л.Е. Винокурова, М.В. Васильчук, М.В. Гаман.—К.: Факт,2005.-344 с.: іл
2. Збірник методичних розробок уроків з предмету «Охорона праці» [Текст] : навчально-методичний посібник / уклад. Г. Д. Гладкіх. — Луганськ : НМЦ ПТО у Луганській області, 2012. — 67 с.
3. https://ts.kiev.ua/statystyka-pozhezh-za-6-misyaciv-2019-roku/
4. https://web.posibnyky.vntu.edu.ua/fmbt/kobilyanskij_ohorona_praci/7-2.html
5. https://studfile.net/preview/5415708/page:25/
6. https://ts.kiev.ua/pozhezhnyj-shyt-umovy-vstanovlennya/
7. ttps://en.ppt-online.org/741738
8. https://osvita.ua/vnz/reports/bjd/22819/
9. https://www.slideshare.net/IvanSteliga/12-2016-72110092
10. http://bcpl.pto.org.ua/index.php/dopomoga/itemlist/category/434-4-4-bezpechni-metodi-zvilnennya-poterpilogo-vid-diji-elektrichnogo-strumu