Відокремлення

                    Основні правила

Відокремленими бувають другорядні члени, яким властивий відтінок додаткового повідомлення, значення виключення обо виділення тощо. Відокремлені члени речення доповнюють основний зміст речення, виражений іншими членами речення.

Але за уточнювальні не слід сприймати такі члени речення, які пов’язані з однойменними членами підрядним або опосередкованим зв’язком.

Уточнювальні члени відповідають на питання а де саме? а коли саме? а як саме? а який саме? а що саме?

                           Додатки

Якщо поширене узгоджене означення (дієприкметниковий чи прикметниковий зворот) стоїть безпосередньо перед означуваним іменником (або перед сполученням прикметника з іменником) і не має обставинного відтінку, то воно не відокремлюється

Два або більше непоширених означень після означуваного іменника обов’язково відокремлюються лише тоді, коли перед цим словом є вже узгоджене означення. В іншому випадку — відокремлення необов’язкове.

Від означення слід відрізняти виражений дієприкметником або прикметником присудок, який ніколи не відокремлюється.

Не відокремлюється одиничне непоширене означення, яке стоїть безпосередньо після означуваного іменника, якщо воно не має обставинного відтінку.

             Відокремлення Прикладок

Прикладки відокремлюються в тих самих випадках, що й означення взагалі, з тою лише різницею, що тут для виділення частіше використовують тире.

Завжди відокремлюються прикладки, які приєднуються до означуваного іменника словами тобто, або (=тобто), чи (=тобто), наприклад, зокрема, особливо, на ім’я, на прізвище, родом, так званий.

Прикладка із словом як відокремлюються лише тоді, коли вона має відтінок причини. В інших випадках прикладка із словом як не відокремлюється.