Джерела забруднення грунтів

підготувала Стефанюк Ксенія

ЗАБРУДНЕННЯ ҐРУНТІВ – надходження фізичних агентів, хімічних речовин й організмів, що змінюють властивості ґрунтів і порушують їхні функції.

Землі вважаються забрудненими, якщо в їх складі виявлені негативні кількісні або якісні зміни, що сталися в результаті господарської діяльності чи впливу інших чинників.

Особливості їхнього забруднення визначаються тим, що ґрунти – це біокосне тіло природи:

 1) має структурні живу й неживу фази;

2) складається з органічних речовин, мінералів, води й повітря;

3) чинниками його формування є гірські породи й мінерали, вода, рельєф, повітря, тепло;

4) вирізняється такою властивістю, як родючість.

2) Основні забруднювачі ґрунтів.

Найпоширенішими полютантами є хімічні речовини:пестициди – отрутохімікати для боротьби з бур’янами (гербіциди), комахами (інсектициди), кліщами (акароциди), грибами (фунгіциди), для скидання листя перед збиранням врожаю (дефоліанти);

мінеральні добрива, що їх вносять для компенсації біогенних елементів (здебільшого N, K, P);

компоненти газодимових викидів (діоксини, феноли);нафта і нафтопродукти (бензин, мастильні матеріали);

радіонукліди.

3) Види забруднень ґрунтів

• Найнебезпечніший вид забруднення ґрунтів – хімічне.

• Спостерігаються порушення біогеохімічного кругообігу азоту й нітрогенне забруднення ґрунтів.

• Біологічне забруднення, пов’язане із накопиченням (бактеріальні добрива), масовим розмноженням (хвороботворні бактерії, збудники мікозів, личинки комах-шкідників), розвитком (стадії гельмінтів), появою нових мікроорганізмів, порушенням складу біоти редуцентів.

Так, у надто забруднених ґрунтах збудники тифу і паратифу можуть зберігатися впродовж півтора року, тоді як у незабруднених – лише протягом двох-трьох діб. Ще одним видом біозабруднення є поширення алергенних видів рослин-бур’янів.

• Суттєвим є й механічне забруднення ґрунтів залишками будівельних матеріалів, азбесту, битого скла, кераміки.

4) Основні джерела забруднення ґрунтів.

• Сільське господарство, що широко використовує добрива і пестициди.

• Радіоактивні елементи можуть потрапляти в ґрунт і накопичуватися в ньому внаслідок викидів промислових підприємств, аварій на АЕС.

• Поблизу великих центрів чорної і кольорової металургії ґрунти забруднено сполуками важких металів.

• Автотранспорт є серйозним джерелом свинцевого забруднення.

• Теплоенергетика спричиняє появу сажі та незгорілих речовин, що викидаються в атмосферу.

2. НАСЛІДКИ АНТРОПІЧНОГО ВПЛИВУ НА ГРУНТИ

1) Зменшення площ земель, придатних для землеробства відбувається внаслідок:

• урбанізації,

• відведення земель під будівництво,

• транспортні мережі,

• водосховища,

• сміттєзвалища,

•  добування корисних копалин у відходах гірничодобувної промисловості.

2) Деградація ґрунтів – це поступове погіршення її властивостей, що супроводжується зменшенням вмісту гумусу і зниженням родючості.

Чинниками деградації ґрунтів є:

• неправильне землекористування;

• знищення екосистем;

• забруднення відходами;

• зміни кліматичних чинників.

•  втрата гумусу (органічна складова ґрунтів),

• ерозія, забруднення,

• вторинне засолення,

• заболочування,

• спустелювання.

Так, у світі майже 33 % ґрунтів втратили родючість, а в Україні кількість забруднених і малопродуктивних ґрунтів сягає 15 млн гектарів, при цьому за останні 130 років склад гумусу в  чорноземах зменшився на 30 %.

3) Основними екологічними проблемами у відносинах «людина – ґрунт» є:

• ерозія ґрунтів – руйнування і знесення верхніх, найбільш родючих горизонтів ґрунту під дією вітру (вітрова ерозія), потоків води (водна), перевипасання (пасовищна), зрошення (іригаційна), оранки (агротехнічна);

• забруднення важкими металами – це потрапляння й накопичення в ґрунті металів у концентраціях, що є вищими від фонових. Це спричиняє зниження рН, зменшення кількості корисних бактерій (наприклад, бульбочкових бактерій або актиноміцетів), збільшення кількості хвороботворних грибів, зменшення кількості корисних ґрунтових комах, червів та ін.

• радіоактивне забруднення – це потрапляння й накопичення в ґрунті радіонуклідів (Цезій-137, Стронцій-90, Калій-40) у концентраціях, що є вищими від фонових;

• засолення – процес накопичення в ґрунтах легкорозчинних солей (хлоридів, сульфатів і карбонатів). Це явище може бути наслідком підвищеного вмісту їх у корінній породі й подальшим винесенням у ґрунт або тривалого накопичення в умовах високого випаровування вологи з розташованих близько від поверхні ґрунтових вод.

ерозія грунтів

засолення грунтів

радіоактивне забруднення грунтів

забруднення важкими металами

3. ОХОРОНА ГРУНТІВ

• Найважливішим заходом збереження ґрунтів є правильне формування культурного агроландшафту.

• У кожній екосистемі має бути своє, науково обґрунтоване співвідношення між полем, лісом, луками, болотами, водоймами.

• Організація й дотримання сівозмін.

• Перехід на прогресивні форми обробітку землі, ефективні та легкі машини й механізми, скорочення повторного обробітку ґрунту, перехід на безплужний обробіток.

• Впровадження органічного (біологічного) землеробства без застосування отрутохімікатів і неякісних мінеральних добрив.

•  Застосування методу фіторемедіація. Цей метод полягає в тому, що рослинне коріння всмоктує пестициди й розкладає шкідливі речовини. Застосування фітотехнологій може не лише зменшити рівень забруднення довкілля стійкими органічними ксенобіотиками, а й повернути рекультивовані землі в систему землекористування та аграрного виробництва.

Для захисту ґрунтів від ерозій здійснюють лісомеліоративні (полезахисні смуги, насадження навколо ставків), гідротехнічні (водозатримувальні вали), агротехнічні (залуження багаторічними травами, скріплення