by zhukov vladislav
Copyright © 2023
Ліна Костенко
“Маруся Чурай”
Асоціативний етюд, есей, розгорнута характеристика, цитатна характеристика певного героя роману.
Розгорнута характеристика твору
Рід літератури «Маруся Чурай»: ліро-епос.
Жанр «Маруся Чурай»: історико-філософський соціально-психологічний роман у віршах.
Тема «Маруся Чурай»: зображення головної героїні Марусі Чурай як легендарної народної поетеси і талановитої співачки з Полтави; відтворення духовного життя України XVII ст.; усенародна участь у Національно-визвольній війні під проводом Богдана Хмельницького.
Ідея «Маруся Чурай»: возвеличення Марусі Чурай — хранительки національних оберегів, інтелектуальної й незалежної жінки; утвердження в образі Марусі Чурай найкращих рис українського жіноцтва — багатої духовності, співучості, ліризму, романтичної вдачі, незалежності натури, що засвідчують незнищенність національного духу, глибоку віру в духовну силу й могутність українців.
Герої: Маруся Чурай, Гриць Бобренко, полковий обозний Іван Іскра, полтавський полковник Мартин Пушкар, козак Чесько Черкес, Галя Вишняківна, війт Семен Горбань.
Композиційно-стильові особливості «Маруся Чурай»: тематично й композиційно роман надзвичайно складний, багаторівневий, бага- топроблемний. Він «нагадує кристал, у якому безліч граней» (В. Панченко). Майже три з половиною століття живе в народі легенда про Марусю Чурай — славнозвісну піснярку. Легенда про любовну помсту (отруєння дівчиною свого коханого) була поширеною темою і в художній літературі (драма М. Старицького «Ой не ходи, Грицю…», повість О. Кобилянської «В неділю рано зілля копала»).
В авторському міні-пролозі — вказівка на історичну основу твору: «Влітку 1658 р. Полтава згоріла дощенту». У творі справжні факти пересипані домислами автора; важливі події української історії середини XVII ст. відтворено в образах Богдана Хмельницького, Якова Остряниці, Северина Наливайка, Павла Павлюка, Яреми Вишневецького та ін.
Назва роману — своєрідна легенда, національний символ, що передає і зміст епохи, і особливості українського етносу.
Роман складається з дев’яти розділів, події в яких розгортаються протягом року: судять Марусю влітку, а помирає дівчина від сухот навесні.
Розділи роману «Маруся Чурай»:
I — «Якби знайшлась неопалима книга»;
II — «Полтавський полк виходить на зорі»;
III — «Сповідь» (внутрішній монолог героїні, у якому є екскурси в минуле);
IV — «Гінець до гетьмана»;
V — «Страта»;
VI — «Проща»;
VII — «Дідова Балка»;
VIII — «Облога Полтави»;
IX — «Весна, і смерть, і світле воскресіння». Центральним є розділ «Сповідь» — три ночі Марусі, проведені в темниці перед стратою. Через спогади героїні перед нами проходять епізоди історії України, змальовано переживання і страждання дівчини, її особисту драму. Сюжетні колізії трактуються у двох площинах — особистісній і суспільній (сцени особистого життя Марусі органічно вплітаються в драматичні події Національно-визвольної війни українського народу під проводом Б. Хмельницького проти польської шляхти).
Кульмінація 1 — суд і вирок.
Зав ‘язка — спогади Марусі про стосунки з Грицем.
Розвиток дії — Маруся йде на прощу.
Кульмінація 2 — облога Полтави.
Розв’язка — зняття облоги, Маруся проводжає полк, що співає її пісні. Позасюжетні елементи: портрети героїв, пейзажі, опис саду, пісні, діалоги, монологи, авторські відступи.
Особливості сюжету «Маруся Чурай»: на початку твору — розв’язка, що поєднує його з новелою. Дві сюжетні лінії: визвольна боротьба українського народу проти польської шляхти під проводом Б. Хмельницького; любовна лінія, що розвивається за принципом трикутника: Маруся — Гриць — Іван Іскра.
Образ Марусі Чурай — образ митця свого часу, який органічно зливається з образом України. Постать реальної дівчини з народу, обдарованої чарівним голосом і поетичним світосприйняттям, виростає до символу, ніби вбираючи в себе духовний потенціал Вітчизни. За словами Івана, Маруся — це голос України, душа її. «Звитяги наші, муки і руїни безсмертні будуть у її словах», — каже про поетесу Іван Іскра. Таку ж характеристику дає дівчині й гетьман Богдан Хмельницький, який говорить, що «її пісні — як перло мно- гоцінне, як дивен скарб серед земних марнот».
Справжній митець, Маруся, наділена даром глибше й гостріше за інших відчувати світ, близько перейматися людськими радощами й стражданнями.
У свідомості читача образ Марусі Чурай зливається з образом України не лише тому, що її підносять до символу інші герої роману, а передусім через те, що в ній уособлені найкращі моральні риси українського народу, його найвищі духовні злети, найкращі моральні переконання і судження митця своєї доби, оскільки тема митця і мистецтва проходить через історичний роман у віршах «Маруся Чурай» наскрізно.
Проблематика «Маруся Чурай»:
– любові й зради;
– патріотизму і пристосуванства;
– митця і народу, свободи творчості;
– причин утрати української державності;
– родинних стосунків; батьків і дітей;
– виховання; служіння народові.
Примітки: В основу свого твору Ліна Костенко поклала відому чи не кожному українцеві, знану в багатьох країнах світу баладу «Ой не ходи, Грицю…». Історичне полотно твору становить окрему сторінку, через яку ще раз висвітилися долі героїв роману. І життєву лінію головної героїні, Марусі Чурай, Ліна Костенко ввела в бурхливі соціально-політичні перипетії суспільного поступу України XVII ст., а ще точніше — періоду визвольної війни під проводом Богдана Хмельницького. Представники козацької республіки в романі — Богдан Хмельницький, Лесько Черкес, Мартин Пушкар, Іван Іскра, Яким Шибилист і ті, хто з небуття «повернулися в думі» (Яків Остряниця, Гордій Чурай, Павлюк, Наливайко). До цього славного лицарства належить і дід Галерник, «самітник і химерник», котрий «од трьох шабель ще й досі не загоєн». Грицько Бобренко теж козак, але він з часом засвоїть іншу мораль, далеко не козацьку, неодноразово повторивши Марусі: «Любов любов’ю, а життя життям».
Любов і зрада, пісня й історія — найголовніші ідейно-естетичні начала, що визначають багатство поліфонії твору.
Твір побудований на антитезі — протиставленні високого й низького, приземленого й духовного. Вибір життєвих пріоритетів ділить персонажів твору на два світи, які перебувають у жорсткому конфлікті. І всі події життя героїв визначаються їх належністю до котрогось із цих світів. Протиборство двох таборів не лише соціальне — воно має ширше підгрунтя. Соціальне розшарування помітне вже в першому розділі, коли знайомимося із запорожцями та «домариками»; наявна також і відмінність їх духовних світів. Саме цей конфлікт у романі — чи не найголовніший. Для українця того часу основний спосіб життя — осілий, тобто життя хлібороба, селянина. Тому, наприклад, не можна сприймати образ Бобренчихи, яка закопалася в землю, «як кріт», лише негативно. Цей образ радше правило, ніж виняток. Винятком є Маруся — з її духовним буттям понад своїм часом.
За роман у віршах «Маруся Чурай» і збірку поезій «Неповторність» 1987 р. Ліна Костенко удостоєна Державної премії УРСР ім. Т. Г. Шевченка.
Асоціативний етюд
Хто така Маруся Чурай? Ліна Костенко зображує її як легендарну народну поетессу і талановиту співачку з Полтави. У творі покладено ідею возвеличення Марусі Чурай — хранительки національних оберегів, інтелектуальної й незалежної жінки; утвердження в її образі найкращих рис українського жіноцтва — багатої духовності, співучості, ліризму, романтичної вдачі, незалежності натури, що засвідчують незнищенність національного духу, глибоку віру в духовну силу й могутність українців!
Неперевершено передана мальовничість української природи. У цьому романі так багато чудових описів природи, що можна уявити себе серед зелених полів, квітучих луках та синіх річок!
Можна уявити, що ви знаходитесь взимку на лісовій галявині, яка повністю вкрита снігом. Ви стоїте на тій самій галявині, де Маруся зустріла Івана, та дивитесь на красу, що вас оточує. Здається, що час зупинився, і все, що ви бачите – це білий сніг і мерехтливі зірки на небі.
Але раптом ви чуєте звук криків та зітхань, і звертаєте увагу на групу людей, які біжать по снігу. Це Маруся та її друзі, які намагаються уникнути полону. Ви розумієте, що вони біжать до вас, і зі сльозами на очах пропускаєте їх крізь лісовий поріг, що веде до безпечності.
Коли ви дивитесь на залишки їхнього шляху, вам здається, що весь ліс та галявина залишаються за їхніми спиною. Ви розумієте, що ніщо не може відібрати у вас той красивий краєвид, який зараз знаходиться перед вами.
п
Есей
Роман “Маруся Чурай” Ліни Костенко – це шедевр української літератури, який досі залишається актуальним і важливим. Це твір про любов, вірність, національну свідомість та важливість боротьби за свої права та ідеали.
Одна з головних тем твору – це любов Марусі Чурай та Івана Сірка. Вона представлена у всіх її виявів: як романтична мрія, як рішуча дія, як непокірна боротьба. Маруся зображена як сильна та незалежна жінка, яка готова боротися за своє щастя та своє право на вибір. Її героїзм та відданість роблять її персонажем, який залишається у пам’яті читачів надовго.
Історія кохання Марусі та Івана – це не тільки історія двох людей, але й історія нації. Вона розповідає про боротьбу українського народу за своє місце у світі, про те, як заслання та репресії стали непереборними перешкодами на шляху до свободи та демократії. Через життя та долю Марусі та Івана ми бачимо трагічну історію нашої країни, яка була змушена боротися за свої права та ідеали.
До того ж, Ліна Костенко висвітлює питання національної самосвідомості та національної гідності. Головні герої твору, Маруся та Іван, не згодні жити відокремлено від своєї культури та нації. Вони прагнуть зберегти та захищати своє українське коріння, традиції та мову. Це є основою їхньої любові та вірності один до одного. Через долю героїв твору ми бачимо, що національна самосвідомість та гідність є надзвичайно важливими елементами в житті кожного українця.
Окрім цього, твір Ліни Костенко показує важливість боротьби за свої ідеали та права. Герої твору не згодні жити за рамками законів та вимог соціуму, вони готові боротися за свої права та свободу. Їхня боротьба надихає нас до того, щоб бути мужніми та відважними в житті та дотримуватися своїх принципів.
Таким чином, твір “Маруся Чурай” Ліни Костенко є надзвичайно важливим для української літератури та культури взагалі. Він нагадує нам про важливість любові, вірності, національної свідомості та гідності, боротьби за свої ідеали та права. Цей твір не залишає байдужим жодного читача та надихає нас до того, щоб бути мужніми та відважними у своєму житті.
а
Цитатна характеристика певного героя роману
Маруся Чурай – талановита піснярка з Полтави. Це вродлива та талановита дівчина. Її образ поєднаний з образом України. Всі свої почуття та переживання вона оспівувала в піснях. Маруся добра, розумна та талановита. Пісні Марусі є її способом самовираження. Її пісні співають, вирушаючи у похід козаки, співають дівчата, чекаючи коханих. Марусині пісні можуть повести за собою людей, оживити мертвих, підняти дух козаків, надихнути на перемогу.
“Маруся Чурай” цитатна характеристика Марусі:
“В розмові я, сказати б, то не дуже. А в пісні можу виспівати все”,
“Вона ж співала, наче голосила,
на себе кари божої просила.
Співала так, як лиш вона уміла!
А потім враз – неначе заніміла”.
“Ця дівчина не просто так, Маруся.
Це – голос наш. Це – пісня. Це – душа.
Коли в похід виходила батава,
Її піснями плакала Полтава.
Що нам було потрібно на війні?
Шаблі, знамена і її пісні” (Іван Іскра про Марусю).
“Ця дівчина… Обличчя, як з ікон.
І ви її збираєтесь карати?!
…
Що ж це виходить? Зрадити в житті
державу — злочин, а людину — можна?!”
“Моя любов чолом сягала неба, а Гриць ходив ногами по землі” (так Маруся пояснює причину трагедії їхнього кохання).
“Моє життя — руйновище любові, де вже ніякий цвіт не процвіте”.
“Вона піснями виспівала душу, Вона пісні ці залишає нам” (Іван Іскра про Марусю)
“Вона була як голос України, що клекотів у наших корогвах”.
“Коли так душу випалила зрада, то вже душа так наче й не болить”.
а
Published: Mar 14, 2023
Latest Revision: Mar 14, 2023
Ourboox Unique Identifier: OB-1429209
Copyright © 2023