Що ми знаємо про прислівник

СПОСОБИ ТВОРЕННЯ ПРИСЛІВНИКІВ

Прислівники можуть утворюватись:

• від інших прислівників: довго –> задовго; скільки –> ніскільки; коли –> коли-небудь; точно –> точнісінько;
• від прикметників: сумний –> сумно; український –> по-українськи; близький –> зблизька;
• від іменників: верх –> зверху; вік –> довіку; пора (ім.) –> пора (присл.): Нам пора для України жить (Франко);
• від числівників: три –> тричі; чотири –> учотирьох; двоє –> надвоє;
• від займенників: інший  –> по-іншому; свій –> по-своєму;
• від сполучень слів: права рука –> праворуч; обома руками –>обіруч; угору лицем –> горілиць; проходячи мимо > мимохідь; попід тином –> попідтинню.

 Способи творення прислівників різні.

1. Префіксальний: коли –> будь-коли; гарно –> прегарно; достатньо –> недостатньо.
2. Суфіксальний: вірно –> вірненько; три –> тричі.
3. Префіксально-суфіксальний: низ –> знизу;наш –> по-нашому;лівий –> зліва.
4. Перехід з інших частин мови: жаль (ім.) –> жаль.(присл.); шкода (ім.) –> шкода (присл.).
5. Складання слів однакових або протилежних за значенням: ледве-ледве; тишком-нишком; більш-менш.
6. Злиття основ слів: босі ноги –> босоніж; пан і брат –> запанібрата; не сам хотів –> несамохіть; ходити мимо –> мимохідь.

Походження деяких прислівників важко пояснити (наприклад, заздалегідь).

РОЗРІЗНЕННЯ ПРИСЛІВНИКІВ ТА ОДНОЗВУЧНИХ З НИМИ СПОЛУЧЕНЬ СЛІВ

Необхідно розрізняти прислівники з префіксами та спільнокореневі з ними іменники, прикметники, числівники, займенники, що стоять після прийменника. Порівняйте:

• Усі звели погляд (куди?) догори. — Туристи підійшли (до чого?) до гори Говерли.
• Гості добре говорили (як?) по-нашому — По(чийому?) нашому парку прокладено біговудоріжку.
• Ми зустрічалися торік (як?) востаннє. — Сонце ще заглядало в (яке?) останнє вікно.
• На прогулянку друзі вирушили (як?) утрьох. —Шкільний музей розміщено у (скількох?) трьох кімнатах.

Зверніть увагу!
У тих випадках, коли маємо прийменник з іменником, між ними можна вставити залежне від іменника слово — означення (підійшли до самої гори); коли ж після прийменника стоїть прикметник, числівник чи займенник, а після них — іменник, слова між прийменником та іменником можна вилучити (по парку, у вікно, у кімнатах).

У реченнях із прислівниками внести такі зміни неможливо.

Послідовність розбору прислівника

1. Речення з прислівником.
2. Аналізований прислівник.
3. Розряд за значенням.
4. Ступінь порівняння (якщо є).
5. Синтаксична роль.
6. Особливості вимови і написання.