Шевченко та його події у житті

Тарас Шевченко, з’явився на світ 25 лютого 1814 року (9 березня за новим календарем). Він був третьою дитиною в сім’ї кріпаків, що проживали в селі Моринці, Київської губернії. В сімейних переказах, які малий Тарас надовго запам’ятав, розповідали також про дідусів та прадідів, котрі служили запорожцями, й воювали у визвольних війнах XVII–XVIII століть.

Дитинство Тараса

Шевченко і Петербург 

Петербург знайомить Шевченка з відомими й прогресивними діячами того часу.

Прибувши до Петербурга, а згодом отримавши таку довгоочікувану свободу, молодий митець почав органічно зживатися з новим середовищем. Розпочалася наука в Академії у відомого художника Карла Брюлова.

~Знайомство з Карлом Брюлова~

Для Шевченка, що опинився відразу в товаристві митців-романтиків, де він раз-у-раз чув патетичні вигуки про “божественне мистецтво”, де всі присягалися на Венеру Медіцейську, а самих себе називали “жерцями бога Аполлона”, – “божественний” Карл справді був якимсь півбогом, а майстерні його – святинями, де відбувалися містерії мистецької творчості. Шевченко знав, що перед його вчителем схиляли голову Вальтер Скотт і Пушкін, бачив, як його цілував захоплений його мистецтвом Жуковський.

Учитель теж, очевидно, умів оцінити щиру, чужу будь-якій підлесливості вдачу свого учня, його справжню глибоку вдячність, що виливалася з чистого серця, а як митець не міг не бачити й Шевченкового мистецького ентузіазму, і його справді небуденних мистецьких здібностей. Учитель і учень зблизилися. Вчорашньому кріпакові любо було читати вголос своєму професорові улюблені твори Вальтера Скотта або Діккенса, а самотньому півбогові було комфортніше в присутності щирого й відданого йому юнака.

~Знайомоство з Вільгельмом Штернберґом ~

Ще одна постать у долі Шевченка – талановитий митець-маляр Вільгельм Штернберґ – типовий ідеаліст-романтик; скромний, лагідної вдачі, сентиментальний, щирий у відносинах, був він людиною високих моральних чеснот. “…Яка ж він добра й лагідна істота! – писав про нього Шевченко. – Справжній мистець! До нього все всміхається, як і він до всього. Щасливий завидний характер!”. Головним цементом їхньої дружби була спільність мистецьких зацікавлень: Штернберґ, перебуваючи в Україні, відчув усю красу нашої батьківщини і з великою експресією вмів на своїх малюнках відтворити всі характеристичні риси нашого пейзажу й колоритного українського побуту. Малюнки Штернберґа воскрешали в Тарасовій уяві образ його мальовничої батьківщини.

Літературна освіта Шевченка

Першим, хто зайнявся саме літературною освітою Шевченка, був Євген Гребінка. І припускають, що Шевченко почав писати поезії незабаром по тому, як пізнав Гребінку. Саме Гребінка познайомив майбутнього поета з творами українських письменників. Шевченко довідався, що існують не тільки українські народні пісні, яких він знав “силу без ліку”, а також, хоч і нечисленні, щоправда, але гарні поезії українських авторів. Довідався теж, що його рідні народні пісні, яких він співав завжди залюбки – чи вдома, чи в полі, чи на чужині під час праці, – що ці пісні – теж справжня поезія, поезія, високо цінена також і чужими ученими й поетами.

Поезія

Друзі-земляки посприяли виходу у світ першої книги його віршів — «Кобзаря».

Поезія Шевченка не просто зачаровувала: вона будила прагнення до волі, національну гідність українців. Тому поет був небезпечним для царського уряду, і його було заслано рядовим солдатом на довгих десять років із забороною писати й малювати.

Полон та смерть

24 березня 1847 р. за участь в діяльності Кирило-Мефодіївського товариства та за антисамодержавницькі поезії Т.Шевченка заарештовано та заслано до Орської фортеці Оренбурзького окремого корпусу з царською резолюцією про заборону писати i малювати. Під час заслання Шевченко як художник увійшов до складу експедиції, завданням якої було дослідження Аральського моря.

У 1857 році зусиллями друзів Т. Шевченка повернули з заслання й у 1858 році він прибув до Москви, потім до Петербурга. У 1859 році приїхав в Україну, але перебував під наглядом поліції. Йому заборонили постійно проживати в Україні і зобов’язали переїхати до столиці. Десятирічне заслання, хвороби призвели до передчасної смерті Т. Шевченка 10 березня.

Поховали його спочатку на Смоленському цвинтарі у Петербурзi, у травні 1861 року прах перевезли на Чернечу (тепер Тарасову) гору поблизу Канева.

Цікаві факти 

1. За життя Шевченко був більш відомий як художник, ніж як поет. Він був улюбленим учнем Карла Брюллова, а в 1860 році здобув звання Академік гравіювання Імператорської Академії мистецтв за гравюру, зроблену на основі картини Рембрандта «Притча про робітників на винограднику»

2. Тарас Шевченко був невисокого зросту — близько 165 сантиметрів.

3.Його улюбленим напоєм був чай з ромом. Також поет не відмовлявся випити, хоча деякі його сучасники згадували, що п`яним його бачили дуже рідко.

4.У 1975 році на честь Тараса Шевченка було названо один із кратерів на М

5.Всього в світі встановлено 1 384 пам’ятника Шевченку, з них в Україні — 1256.

Дякую за увагу!