Краплинка-веселинка
Казка
Автор: Жеруха Оксана

      Давним – давно посеред густого лісу, протікала невеличка грайлива річечка, яка поповнювала чистою свіжою водою кришталеве озеро.

     В цій річці жила собі Краплинка-веселинка. Вона була дуже бадьора, непосидюча , але зовсім самотня, у неї не було друзів, бо з нею ніхто не хотів гратись. Усі місця в своєму озері вона вже відвідала, тому вирішила відправитись в захопливу подорож.

     Одного теплого дня, коли сонечко радісно пускало свої промінчики на землю, Краплинка-веселинка полетіла в небо. Вона весело кружляла , веселилась та раділа, що відкриває для себе нові місця. Подорож була дуже довгою, але раптом вона побачила таких же краплин, як і вона.
Тому вирішила спитати:
– Привіт, а ви хто? Та чому ви так похожі на мене?
А вони їй відповіли:
– Ми маленькі крапельки. Ми піднялись сюди із землі.
-А ти хто?
-Я Краплинка – веселинка. Жила у річці, але була зовсім самотня , тому я вирішила відправитись у мандрівку.
-То ти наша сестричка. Ми дуже раді, що ти піднялась до нас. Ходімо з нами в танок.

Краплинки почали дружно кружляли у танку. А тоді вони почали разом водити хоровод та перетворились на легеньку хмаринку. Кружляючи, до них приєднались ,ще багато нових та веселих краплинок.
Хмаринка ставала дедалі більшою, бо була наповнена багатьма краплинками. Тоді вона стала настільки великою та важкою, що не витримала та порвалась й краплинки попадали на землю , Краплинка-веселинка назад в річку, одні потрапили до рослин та напували їх, другі впали у грунт та живили його.
Але зовсім скоро Краплинці-веселинці стало нудно. Їй було весело разом з сестричками та вона не хотіла залишатись сама у річці. Тоді вона стала чекати сонечка, щоб знову відправитись у мандрівку в небо та закружляти у танку із своїми сестричками.