Шедеври Європейського живопису

“Розпусне сімейство” 

Ян Стен (1664)

Справді, на картині Стен зобразив лінощі, представлену сплячою старою; хіть у вигляді батька сімейства, який за спиною дружини тримає руку служниці, поки та наливає вино господині (пияцтво).

Зруйнований стіл зі зім’ятою скатертиною символізує ненажерливість; пані, яка зневажає Біблію, втілює блюзнірство; дошка для нард – азартні ігри; розбита пляшка і кішка, яка готується вчепитися в стегенце на підлозі, – безладність.

При цьому Ян Стен не злякався написати персонажів картини зі своїх домашніх. Себе він зобразив у ролі патріарха сім’ї, свою дружину Маргріт ван Гойєн – у вигляді господині будинку, а їхні сини Фаддей (позаду бабусі) та Корнеліс (біля вікна) втілили погане виховання.

“Викрадення дочок Левкіпу”

Пітер Пауль Рубенс (1618)

Брати Кастор і Полідевк, сини Леди та Зевса, прославилися і дали назву сузір’ю Близнюки зовсім не за той вчинок, який зображує Рубенс. Головна їхня чеснота, яка привела досить сумнівних персонажів в історію, – справжня братня любов і самовіддача.

Тут, у Рубенса, вони ще не підозрюють про ті випробування, в яких їм доведеться один одного підтримувати і витягувати з того світу, поки вони думають лише про одне – про помсту. Кастор і Полідевк крадуть наречених своїх двоюрідних братів просто з весілля, не тому, що дівчата їм подобаються, а тому, що сильно посварилися з братами. Це потім близнюкам доведеться відповідати за свою підлість: один загине, другий, безсмертний, поділиться своїм безсмертям з братом – і обоє, наполовину безсмертні, житимуть то на Олімпі, то в Аїді через день.

“Даная”

Рембрандт ван Рейн (1636)

Для створення цього шедевра митець використовував м’які теплі відтінки від золотаво-жовтого до коричневого. На передньому плані ми бачимо розкішне ложе з Данаєю, що лежить на ньому. Дівчина щойно прокинулася, розбуджена тим, що відбувається, вона дивиться туди, звідки виходить золоте сяйво, прикриваючи витягнутою вперед рукою очі від сліпучого світла. З-за пологу виглядає стара-служниця, а в узголів’ї алькова видніється зображення Ероса, обличчя якого виражає страждання, а руки пов’язані — символ «вимушеної цнотливості»

“Поховання сардини”

Франсіско Гойя (1810)

“Поховання сардини” – не плід авторської фантазії, а справжня іспанська церемонія з відтінком абсурду.

У Попільну середу жителі іспанських міст галасливим натовпом вийшли на вулиці. Багатолюдна процесія несла величезну рибу, зроблену з підручних матеріалів. Навколо були вигадані сльози і гучний смішний плач. Усі, хто йшов, висловлювалися невтішну скорботу, яка неминуче перетворювалася на народне гуляння з піснями та танцями. Мета поховання риби та ж, що й у будь-якого карнавалу: трохи повеселитися та побажати, щоб вистачило на сім днів.

“Свято вервиці”

Альбрехт Дюррер (1506)

Вказується, що Дюррер створив цю картину в “другий венеціанський період”. Коли уродженець Нюрнберга Альбрехт Дюррер вперше опинився в “місті лагун” йому було всього близько 23 років. Молодий Дюррер, який раніше не бачив “вдиву” жодної античної скульптури і не був знайомий з італійським живописом, який вразив його свободою у поводженні з фарбою, світлом, оголеним людським тілом, відвідував майстерні.

Темою картини Дюррер вибрав “свято розарію” або “свято троянд-покладаггя вінків”. За легендою, з’явилася Пресвята Діва Марія і подарувала вервиці, кожна з яких була просочена ароматом троянд.

“Падіння бунтівних ангелів”

Пітер Брейгель Старший (1562)

“Падіння бунтівних ангелів” Пітера Брейгеля Старшого є одним із шедеврів у колекції Королівського музею образльвлрчого мистецтва Бельгії. Тема картини-перша битва між Добром і Злом, яка відбулася до гріхопадіння. Тоді наймогутніший ангел Люцифер повстав проти божественної сили і був наказаний Богом бути скинутим архангелом Михаїлом разом з іншими бунтівними ангелами. Під час падіння вони прертворилися на демонів і були приречені жити в підземному світі.

“Портрет Маддалени Доні”

Рафаель Санті (1506)

Переїхавши в преші роки 16 ст. з Урбіно і Перуджі, художній рівень яких він швидко переніс, до “столиці Відродження” Флоренці,Рафаель домігся великих успіхів у новому портретному жанрі. Однією з помітних робіт став подвійний портрет подружньої пари Доньї, багатого торговця вовною Аньоло та його молодої дружини Маддалени, яка походила зі знатного флорентійського роду Строцці.