Природа

Розділ I

Приро́да (термін є частковою калькою латинського слова natūra — від лат. natus — «народжений, породжений»)^[1] — багатозначний термін, що залежно від контексту, може означати:

• У широкому розумінні природа — органічний і неорганічний матеріальний світ, Всесвіт, у всій сукупності і зв’язках його форм, що є об’єктом людської діяльності і пізнання, основний предмет вивчення науки, зокрема з тим, що створене діяльністю людини. Саме в такому, найширшому розумінні, природа вивчається природознавством — сукупністю наук про світ, котрі ставлять перед собою мету відкриття законів природи. Природу в цьому розумінні, прихильники пантеїзму ототожнюють із Богом. Відповідно до уявлення про природну цілісність світу (О. М. Костенко) «Природа — це сутність, що породжує усе суще і дає йому закони». На такому визначенні «природи» засновується так звана теорія «трьох природ», згідно якої існують три природи: фізична природа, біологічна природа, соціальна природа.

• У вужчому розумінні природа — те, що не створене людською діяльністю. В цьому визначенні, природне протиставляється штучному, як наприклад природний інтелект протиставляється штучному інтелекту, або природний шовк, штучному шовку.

• Природа у розумінні пересічної мови — сукупність буденних умов існування людства, тобто земне оточення, в якому живе людина (за винятком створеного нею): ліси, поля, гори й степи, флора й фауна. Саме в такому визначенні, слово природа входить у словосполучення дика природа, незаймана природа, первісна природа.

• У своєрідному розумінні слова, природа вживається для позначання сукупності основних якостей, властивостей чогось, сутність, наприклад, як у словосполученнях природа процесу, природа явища тощо.

• Термін «друга природа» означає створені людиною матеріальні умови її існування.
• Виходячи з ідеї природної цілісності світу, український вчений О. М. Костенко запропонував таке тлумачення «природи».

Природа це сутність, яка породжує усе суще і дає йому закони.

Із цього він доходить висновку, що наявні три «природи» (так звана «теорія трьох природ»): 1) фізична природа; 2) біологічна природа; 3) соціальна природа. Усі вони знаходяться у генетичному зв’язку між собою, але кожна існує за власними законами. Таким чином, фізичні явища відбуваються за фізичними законами природи, біологічні явища — за біологічними законами природи, соціальні явища — за соціальними законами природи. Із цього випливає, що «головним питанням світогляду» є таке питання: «Яке призначення волі і свідомості людей у світі, що існує за законами природи?». І відповідь на нього пропонується така: «Воля і свідомість людей слугують для того, щоби відкривати закони фізичної, біологічної і соціальної природи і пристосовувати власне життя до них». У цьому основа поступу людства.

Висновок: Отже, природа це все, що нас оточує, крім того, що зроблено людиною.