Петунія 

Петунія, або Петунія (лат. Petunia від фр. petun – тютюн) – рід трав’янистих або напівчагарникових багаторічних рослин сімейства Пасльонові (Solanaceae), заввишки від 10 см до 1 метра. Походить з тропічних регіонів Південної Америки, головним чином Бразилії, у природних умовах зростає в Парагваї, Болівії, Аргентині та Уругваї. Один вид, Petunia parviflora Juss. зустрічається у Північній Америці.

За різними даними, налічується від 15 до 40 видів.

Ряд видів, які належали раніше до роду Петунія, нині відносять до інших родів, передусім до роду Calibrachoa Cerv.

У культурі з XVIII ст. Гібриди, що з’явилися понад сто років тому, розлучаються як однорічні садові або балконні декоративні рослини, що застосовуються зазвичай для горщикової культури. Красиві великі та яскраві квітки з різноманітним забарвленням зробили Петунію популярною серед квітникарів.

Айлант найвищий

Айла́нт найви́щий (Ailanthus altissima) — вид дерев з роду айлант родини симарубових. Виявляє схильність до алелопатії.  Дерево швидко росте, досягаючи висоти 20-30 м, однорічна поросль може досягати висоти 3 м.  Листки складні, непарно- або парноперисті, завдовжки до 60 см. (у молодих дерев — до 1 м). При деформації видають специфічний неприємний запах. Серцевина стовбура пориста і м’яка. Квітки одностатеві, у волотистих суцвіттях завдовжки до 20 см. Плід — крилатка. Насіння отруйне

Геліопсис шорсткуватий

Соняшничок садовий (Heliopsis helianthoides) — вид рослин із родини айстрових.

Біоморфологічна характеристика геліопсиса шорсткового

Багаторічник, (40)80–150 см заввишки. Від повзучих кореневищ ростуть надземні стебла в числі 1–10+, від солом’яного до червонувато-коричневого забарвлення, голі чи волохаті. Листові пластинки від яйцеподібних до трикутно-ланцетних, 6–12(15) × 2–6(12) см, краї від рівномірно до нерівномірно і грубо зубчастих, верхівки від гострих до загострених, поверхні голі, рідко запушені, від помірно до густо шорсткі. Голови 1–15+. Обгортка 12–25 мм у діаметрі. Променевих квіток 10–18; віночки золотисто-жовті, пластинки переважно 2–4 см × 6–13 мм. Дискових квіток 10–75+; віночки від жовтуватих до коричнювато-жовтих (часточки яскравіші за трубочки), 4–5 мм, голі. Ципсели [вид сім’янок] 4–5 мм, голі чи запушені на кутах, гладкі; папуси відсутні чи крихітні. 2n = 28.

Cерпенева лілія

Hosta plantaginea, ароматна лілія подорожника або серпнева лілія, є видом квітучої рослини сімейства Asparagaceae, що росте в південно-східному та південно-центральному Китаї, а також у садах, розкиданих по всьому світу.  Це і похідні від нього сорти та гібриди є єдиними ароматними хостами. Як дикоросла рослина зазвичай зустрічається в трав’янистих ярусах гірських лісів на висоті нижче 2000 м

Сокирки польові

 Сокирки польові (Consolida regalis) — вид квіткових рослин родини жовтецеві (Ranunculaceae).

Квітки зигоморфні, геміциклічні, протерандричні, розташовані на квітконіжках з двома приквітками, зібрані в складні ботрично-цимоїдні суцвіття (плейохазій із китиць). Оцвітина подвійна. 

Чашечка з 5 пелюсткоподібних фіолетових, синіх, рідше червонуватих або білих, запушених чашолистків; бічні й нижні чашолистки довгасті, верхній — з порожниною, довгою, злегка загнутою доверху шпоркою. Віночок з двох пелюсток-нектарників, які зрослися в одну пелюстку з трилопатевою пластинкою (середня лопать вузька, виїмчаста; бічні — широкі, напівкруглі) і порожнистою шпоркою, що вкладена в шпорку чашолистка. Тичинки численні, з розширеними тичинковими нитками і нерухомими пиляками. Маточка одна, гола. Плід — листянка з гострим залишком стовпчика маточки (стилодієм). Насінини численні, овально гранчасті, темно-сірі з поперечними зморшками і лусочками.

Миколайчики плоскі

Царство: Рослини (Plantae)
Клада: Судинні рослини (Tracheophyta)
Клада: Покритонасінні (Angiosperms)
Клада: Евдікоті (Eudicots)
Клада: Айстеріді (Asterids)
Порядок: Аралієцвіті (Apiales)
Родина: Окружкові (Apiaceae)
Рід: Миколайчики (Eryngium)
Вид: Миколайчики плоскі (E. planum)

Миколайчики плоскі (миколайка, миколайчики сині, миколайчик синій, синьоголів, перенос-зілля; Eryngium planum) — багаторічна гола рослина родини окружкових.

Стебло 30—80 см заввишки, у верхній частині розгалужене, синювате. Листки шкірясті, прикореневі — довгочерешкові, цілісні, колючі, нижні стеблові — короткочерешкові, цілісні, або більш-менш роздільні, верхні — сидячі, 3—5-роздільні, поділені на колючі частки. Квіткові головки яйцеподібні, розміщені на кінцях гілок, листочки обгортки — з колючими зубцями. Пелюстки блакитні. Плід — двосім’янка, вкрита лусочками. Цвіте у червні — вересні.

Росте на більшій частині України, крім Карпат і Криму, по степах, перелогах, пісках, по заплавних луках, біля шляхів.

Лядвенець рогатий

Царство: Рослини (Plantae)
Клада: Судинні рослини (Tracheophyta)
Клада: Покритонасінні (Angiosperms)
Клада: Евдикоти (Eudicots)
Клада: Розиди (Rosids)
Порядок: Бобовоцвіті (Fabales)
Родина: Бобові (Fabaceae)
Рід: Лядвенець (Lotus)
Вид: Лядвенець рогатий (L. corniculatus)

Суцвіття лядвенцю має 5–6 квіток типу простого зонтика. Віночок квіток має жовтий, інколи помаранчевий колір. Боби бурі, прямі, тонкі, довжиною 2,5–3, відходять радіально від спільної. Стебла виткі, в природних травостоях мають висоту 30–40 см, у посівах досягають 80 см. Насіння дрібне, має овальну форму, злегка сплющене, темно-коричневе, інколи темно-мармурово-плямисте. Маса 1000 насінин 1,4–1,6 до 2 г залежно від екотипу.

Чистець лісовий

Царство: Рослини (Plantae)
Клада: Судинні рослини (Tracheophyta)
Клада: Покритонасінні (Angiosperms)
Клада: Евдикоти (Eudicots)
Клада: Айстериди (Asterids)
Порядок: Губоцвіті (Lamiales)
Родина: Глухокропивові (Lamiaceae)
Рід: Чистець (Stachys)
Вид: S. sylvatica

Стебло чотиригранне, прямостояче, вгорі розгалужене, 30—70 см заввишки. Листки супротивні, прості, черешкові, темно-зелені, іноді зі світлою плямою на верхньому боці, великозарубчасто-пилчасті, загострені; нижні — яйцеподібні, з серцеподібною основою, верхні- ланцетні, решта — видовженояйцеподібні. Квітки неправильні, двостатеві, у 4—6-квіткових кільцях, які утворюють довге рідке суцвіття; віночок темно-червоний, з білими плямами на нижній губі. Плід — горішок. Цвіте у червні — липні.

Гвоздики бородаті

Гвозди́ки бородаті (Dianthus barbatus) — вид багаторічних рослин родини гвоздичні.

Листя супротивне, ланцетоподібне, гостре, зелене або зелене з червонястим відтінком. Численні прямостоячі міцні стебла заввишки до 60 см закінчуються великими з великою кількістю квіток щиткоподібними голівками діаметром 8-12 см. Квітки різного забарвлення: білі, кремові, рожеві, червоні, темно-червоні і інших забарвлень і відтінків, нерідко строкаті або з очком і облямівкою, оксамитові, ароматні. У культурі багато сортів гвоздики турецької з простими і махровими квітками.

Природно гвоздики бородаті ростуть на луках Південної Європи та Західної Азії. Як декоративна садова рослина, вирощується по всьому світі.

Незабудка польова

Клас — Дводольні, родина — Шорстколисті (Boraginaceae).

   Незабудка польова

      Опис. Дворічна, іноді однорічна трав’яниста сірувата густо опушена м’якими і довгими волосками. Стебла прямостоячі, 10-60 см заввишки. Листки чергові, прості, з цілими краями, прикореневі листки в розетці, довгасто еліптичні, до основи звужені в крилаті черешки; стеблові — довгасто ланцетні, сидячі. Квітки двостатеві, правильні, в рідких квіткових безлисткових завійках, які розміщені на верхівках стебел; квітконіжки майже вдвоє довші за чашечку. Віночок голубий, 5-лопатевий, з трубочкою, вдвоє коротшою за чашечку. Плід сухий, розпадається на 4 горішки. Цвіте у травні — червні.

       Поширення. Незабудка польова росте по всій території України як бур’ян на полях, серед чагарників, у гаях.

Цибуля круглоголова

    Цибуля круглоголова— вид рослин родини амарилісові (Amaryllidaceae). Вид поширений у Північній Африці, Західній Азії та Європі крім півночі (на Британських островах — рідний або інтродукований вид).

Багаторічна трав’яниста рослина заввишки від 30 до 90 сантиметрів. Цибулина яйцеподібна або куляста діаметром до 3,5 см. Листків 2–6, завширшки 1–4 мм, напівциліндричні, жолобчасті. На довгому квітковому стеблі виростає суцвіття з безліччю червоно-фіолетових квітів. Суцвіття (1)1,5–4(4.5) × (1,5)2–4 см, сферичні, еліптичні або яйцеподібні, щільні. Коробочка 2,5–4,5 мм. Насіння 2,5–3,5 × 1,5–2 мм. 2n = 16

Ведмежа цибуля

Цибу́ля ведме́жа(Allium ursinum) — багаторічна трав’яниста рослина родини цибулевих, відома також під народними назвами черемша́, левурда, леверда, ди́кий часни́к. Росте на більшій частині Європи. Рідкісний вид, занесений до Червоної книги України та кількох інших сусідніх країн (Білорусь, Литва тощо).

Опис черемша( цибулі ведмежой) 

Трав’яниста рослина з довгастою цибулиною (2–5 см завдовжки), що складається з білуватих напівпрозорих лусок. Стебло висхідне, нерозгалужене, безлисте, тригранне або циліндричне, зверху кутасте, 15–40 см заввишки, за довжиною перевищує листя, рідше однакової з ним довжини, в підземній частині обгорнуте піхвами листків.

Листків 2, рідко 1 або 3, вони прикореневі, пласкі, цілокраї, довгасті, еліптично-ланцетні, на верхівці загострені, при основі раптово звужені в черешок, який дорівнює пластинці або довший за неї. Довгасто-ланцетна пластинка листка, шириною в 3—5 сантиметрів, поступово звужується в черешок. Ця ознака відрізняє ведмежу цибулю від цибулі звичайної з дудчастим листям — пір’ям.

Листки своєю верхньою блідішою стороною обернені до ґрунту і мають між поздовжніми жилками численні косо спрямовані сполучні жилки. Черешки листків завдовжки майже дорівнюють листковим пластинкам.

Суцвіття — небагатоквітковий, зверху плаский зонтик з опадним покривалом, що складається з двох-трьох листочків, які завдовжки дорівнюють зонтику. Квітки правильні, оцвітина проста, шестичленна, роздільнопелюсткова, листочки оцвітини білі, 9–12 мм завдовжки. Тичинок шість, маточка одна з верхньою зав’яззю.

Плід — коробочка з трьома глибокими рівчачками.

Шипшина звичайна

Шипши́на звичайна, або соба́ча (Rosa canina L.) — багаторічна рослина родини розових, високий кущ з дугоподібно звисаючими гілками, вкритими міцними гачкуватими шипиками.

Опис шипшини.

Листопадний кущ 1,5 — 2,5 м заввишки з дугоподібно звисаючими гілками. Молоді пагони зеленувато-червоні з шилоподібними шипиками і щетинками. Листки 10 — 16 см завдовжки, 6 — 12 см завширшки, чергові, непарнопірчасті з сімома, рідше дев’ятьма, листочками. Листочки з обох боків голі, овально-видовжені, пильчасті, прилистки довгі, зрослися з черешком.

Квітки поодинокі, рідше зібрані по три — п’ять у щиткоподібних суцвіттях, оточених приквітками. Чашолистків п’ять, вони пірчасторозсічені, після цвітіння спрямовані вниз, а незадовго до достигання плодів частково відпадають. Віночок до 5 см завширшки, рожевий або біло-рожевий з п’ятьма вільними пелюстками. Квітколоже увігнуте, тичинок і маточок багато.

Плоди ягодоподібні, 18 — 20 мм завдовжки, червоно-оранжеві, різні за формою, з численними волосистими сім’янками.

Шипшина собача росте на схилах, узліссях, рідше під пологом мішаних і листяних лісів, уздовж доріг, на пустищах.

Світлолюбна, морозостійка рослина. Цвіте у травні — червні, плоди достигають у серпні — вересні. Поширена шипшина собача на Поліссі, в лісостепу, степу.

Канадський клен

Опис клена

Клен (Acer L.) — рід дерев і кущів родини сапіндових. Налічує близько 150 видів, батьківщина більшості з яких — Азія, але кілька видів також мешкають в Європі, Північній Африці та Північній Америці.

Це дерева та кущі. Листки прості та пальчасто-лопатеві або, принаймні, пальчасто-жилкуваті, у деяких видів перисто-жилкуваті та цілісні або зубчасті, або перисто- чи пальчасто 3–5-листчасті. Суцвіття щиткоподібні чи зонтикоподібні, іноді китицеподібні чи велико-волотисті. Чашолистків (4 або)5, рідко 6. Пелюсток (4 або)5, рідко 6, рідко відсутні. Тичинок (4 або 5 або)8 (або 10 або 12). Плід — крилатий схизокарпій, зазвичай подвійна крилатка, зазвичай 1-насінна; ендосперм відсутній.

Амброзія полинолиста 

Царство: Рослини (Plantae)
Клада: Судинні рослини (Tracheophyta)
Клада: Покритонасінні (Angiosperms)
Клада: Евдикоти (Eudicots)
Клада: Айстериди (Asterids)
Порядок: Айстроцвіті (Asterales)
Родина: Айстрові (Asteraceae)
Рід: Амброзія (Ambrosia)
Вид: Амброзія полинолиста (A. artemisiifolia)

Амброзія полинолиста — однорічна яра рослина, зовнішнім виглядом схожа на коноплю, а розмірами і формою листків нагадує полин гіркий (звідки й назва полинолиста). Стебло і листя запушені. Амброзія — однодомна рослина, має одностатеві чоловічі квітки, зібрані в колосоподібні суцвіття на вершинах гілок, кошики з жіночими квітами розміщені в пазухах верхніх листків.

Буряк

Біологічна класифікація Буряка
Царство: Рослини (Plantae)
Клада: Судинні рослини (Tracheophyta)
Клада: Покритонасінні (Angiosperms)
Клада: Евдикоти (Eudicots)
Порядок: Гвоздикоцвіті (Caryophyllales)
Родина: Щирицеві (Amaranthaceae)
Підродина: Betoideae
Триба: Beteae
Рід: Буряк (Beta)

Алича

Царство:   Рослини (Plantae)
Клада:      Судинні рослини (Tracheophyta)
Клада:      Покритонасінні (Angiosperms)
Клада:      Евдикоти (Eudicots)
Клада:      Розиди (Rosids)
Порядок:  Розоцвіті (Rosales)
Родина:    Трояндові (Rosaceae)
Рід:          Слива (рід) (Prunus)
Підрід:     Слива (підрід) (Prunus subg. Prunus)
Section:    Prunus sect. Prunus
Вид:         Алича (P. cerasifera)

Дерево висотою 4—10 м. Має гладеньку, як у вишні, але сірішу кору. Цвіте в кінці березня – на початку квітня, медопродуктивність до 40кг/га.

Плоди невеликі, жовті, рідше — рожеві або червоні, округлі, кислуваті.

Алое деревовидне

АЛО́Е ДЕРЕВОВИ́ДНЕ, столітник; алоэ древовидное.Aloë arborescens — багаторічна вічнозелена рослина родини лілійних. Стебло дерев’янисте, кільчасте. Листки чергові, мечовидно-видовжені, м’ясисті, з восковим нальотом і шипуватим краєм. Квітки оранжеві, зібрані в китицю. Плід — коробочка.

Біологічна класифікація столітника

Царство:    Рослини (Plantae)
Клада:       Судинні рослини (Tracheophyta)
Клада:       Покритонасінні (Angiosperms)
Клада:       Однодольні (Monocotyledon)
Порядок:    Холодкоцвіті (Asparagales)
Родина:      Асфоделові (Asphodelaceae)
Підродина: Asphodeloideae
Рід:            Алое (Aloe)
Вид:           Алое деревоподібне (A. arborescens)

Артишок іспанський

Біологічна класифікація А.І.

Біологічний опис

Артишо́к іспа́нський (лат. Cynara scolymus, синонім Cynara cardunculus var. scolymus) — вид багаторічних рослин роду родини айстрових, росте в Європі й Азії.

Багаторічна трав’яниста рослина.

Листки перисторозсічені, з зубчастими лопатевими сегментами, іноді колючі, знизу опушені, зелені або сірувато-зелені.

Квітки зібрані у великі (до 12 см в діаметрі) кошики.              Обгортка майже куляста з багаторядних, м’ясистих при основі, листочків. Віночок трубчастий, п’ятироздільний, синій або синьо-фіолетовий.

Плід — сім’янка, велика, гола, сплюснута або чотирикутна, із зрізаною верхівкою.

Іпомея

Іпомея (лат. Ipomoea) – рід квіткових рослин, найбільш численний з родини Березкові, який налічує понад п’ятсот видів. Його представники зустрічаються у тропічних і субтропічних районах світу і бувають як багаторічними, так і однорічними рослинами – кущами, деревами і ліанами.

Висота рослини може досягати 4-5м, пагони добре кущаться. Листя серцеподібне, велике, розташоване супротивно. Квітки лійчасті, 8-10 см у діаметрі, кожна квітка цвіте один день. Великі віночки іпомеї відкриваються рано-вранці серед насиченої зелені листя і закриваються вже надвечір. У спекотну сонячну погоду вони відкриті лише до полудня.

Баклажан

Баклажан – світлолюбна рослина короткого дня, однак чутливість до короткого дня в нього виявляється тільки через 10 днів після появи сходів. Вирощування при 12-14-годинному дні з 10-денного віку і до початку цвітіння помітно прискорює розвиток рослин і плодоутворення. Від сходів до збору врожаю в ранніх сортів проходить 80-120 днів, у средньоспілих 110-140, у пізніх 140-160 днів.

Біологічний опис. Коренева система в баклажана в молодому віці слабка, потім сильно розростається освоюючи верхній шар ґрунту на глибині 20-30 см, окремі корені досягають глибини150 см. Корені чуттєві до нестачі вологи в грунті та повітря і поживних речовин.

Стебло прямостояче, дуже міцний, спочатку трав’янистий, з 50-60-денного віку дерев’янистий. Висотою від 25 і до 150 см. (у високорослих сортів), позбарвлення стебла і вузлів зелене, у верхній частині фіолетове.

Листя баклажана великі (7-35 см у довжину), прості, овальної форми, опушені, іноді з гострими колючками. Збарвлення листя зелена, фіолетова з різними відтінками.

Квітки одиночні чи зібрані в невеликі кисті (від 2 до 5 квіток), двостатеві, великі, світло-лілової збарвлення. Пилок у баклажана важка, переноситься вітром не більше ніж на 1 метр. Запліднення відбувається в основному шляхом самозапилення.

На рослині формується від 3 до 15 плодів. У залежності від сорту плоди можуть бути відносно дрібними 50-100 гр чи великими до 1 кг; кулястими, грушоподібними, циліндричними і вигнутими. Збарвлення плодів у технічній спілості від світло-лілової до темно-фіолетової, майже чорної, блискуче чи без блиску; у біологічній спілості – бура чи сіро-зелена. Зустрічаються декоративні сорти з білими, жовтими, червоними і смугастими плодами.

Плід – багатогніздова камера, м’якоть біла чи зеленувата, буває буруватої, з чи гіркотою без її (найбільш солодка – біла). Наявність гіркоти обумовлена соланіном М, у підсоленій воді гіркота з м’якоті зникає. Насіння плоске, округле, гладке, сірувато-жовте. Число насінин у плоді 150-200 шт і більш, маса 1000 насінин 3,5-5 гр. Схожість зберігають .

Боби

 Біб (Vicia faba L.) — однорічна трав’яна рослина родини бобові (Fabaceae), кормова й овочева культура.

Біологічний опис. 

Стебло — прямостояче, 4-гранне, висоти до 150 см.

Листки — складні, парнопірчасті, з 4—6 великих (4—8 см завдовжки), еліптичних або видовжених, трохи м’ясистих листочків.

Квітки — білі з чорною плямою (віночок білий з чорними оксамитними плямами на крильцях), зигоморфні, двостатеві, по 2—4 в коротеньких китицях.

Плід — великий товстий біб, який містить 1-5 їстівних насінин. Цвіте у червні — липні.

Маса 1000 насінин до 1500 г.

Виноград звичайний

Виноград справжній, виноград звичайний (Vitis vinifera) — вид багаторічних чагарникових ліан з роду виноград родини виноградні.

Виноград розмножують практично всіма відомими способами — як насінням, так і вегетативно — живцями, відводками, щепленням.

Вишня звичайна

Біологічний опис. 

Вишня звичайна — дерево або чагарник, сягає до 10 м заввишки.

Листки черешкові, широко-еліптичні, загострені, темно-зелені зверху, знизу світліші, досягають 8 см завдовжки.

Квітки білого кольору, зібрані в суцвіття по 2-3 квітки. Чашолистків та пелюстків — по п’ять, тичинок — 15–20, маточка — одна.

Плід — кисло-солодкий, куляста кістянка, до 1 см в діаметрі.

Цвіте з квітня до початку травня, плодоносить з другої половини червня.

Гарбуз кормовий 

Однорічна трав’яниста рослина з повзучим стеблом, п’ятилопате­вими листками та великими жовтими квітками. Вирощують її на горо­дах і баштанах.Перевагою гарбузових є невибагливість до обробки ґрунтів, що не потребують орання.

Біологічний опис.  Стебло: потужнорозвинуте довжиною до 5 метрів. Наявні і короткоплетючі, кущові сорти. Листя сильно посічене, особливо в жаростійких сортів. У пазухах листя утворяться квітки.  Листя сильно посічене, особливо в жаростійких сортів. У пазухах листя утворяться квітки. Коренева система: могутня і добре розгалужена, володіє великою усмоктувальною силою. Головний корінь проникає в ґрунт на глибину одного метра, а бічні відгалуження довжиною до 5 метрів розташовані горизонтально на глибині 20-30 см. Насіння: Вкрите твердою оболонкою, висушене на повітрі, воно добре зберігається в сухому місці до сівби наступного року. Квіти гарбузів — роздільностатеві, великі за розмірами, жовті.Плоди: ягодоподібний гарбуз, який складається з кори, м’якоті і насіння. Форма плоду, його розміри, вага і збарвлення залежать від сорту й умов вирощування. Розвивається і дозріває плід через 30-40 днів після запліднення, плоди формуються на головному стеблі.

Диня звичайна 

Вид однолітніх трав’янистих рослин роду огірок сімейства Гарбузових, баштанна культура. Центр формування культурних сортів – Мала і середня Азія (обробляють більш 2-х тис. років).Диня тепло- і світлолюбна рослина, стійка до засолення ґрунту і посухи, погано переносить підвищену вологість повітря (при вологості повітря більш 75-80% уражається хворобами).

Біологічний опис. 

  Стебло: повзуче, порожнинне, коротке, завдовжки 1 м.
Листки: довго черешкові, без прилистків, опушені, ниркоподібні.

Коренева система дині досить розвинена. Вона складається з головного кореня та довгих бічних відгалужень. Головний корінь проникає у ґрунт на глибину до 1 м, а довжина кожного з 10–15 бічних коренів першого порядку (що відходять від головного) може сягати 2–3 м.
Суцвіття: щиток.
Квітки: жовтого кольору, запилюються бджолами. У пазухах листків розміщені чоловічі і жіночі квітки. На головному стеблі формується більшість чоловічих квіток, а на бічних – жіночих.
Плід ягодоподібний (несправжня ягода), багатонасінний, зеленуватий або жовтуватий, кулястий, овальний або видовжений.

Калина звичайна

Калина звичайна – швидкорослий чагарник.

Біологічний опис.

Стебло: Калина звичайна Compactum – густий компактний чагарник, до 1,5 м у висоту, з щільною, полушаровидною формою крони. Пагони зеленувато-сірі з супротивними, великими (до 57 мм) бруньками.Листки: Листки до 10 см завдовжки, супротивні, майже голі. Пластинка їх 3-5-лопатева з серцеподібною основою, зелена, з двома ниткоподібними прилистками, черешки довгі.
Коренева система: поверхнева, широкорозкидиста, не чутлива до ущільнення.

Суцвіття: Квіти зібрані в плоскі кінцеві щиткоподібні суцвіття: крайові квітки — великі, білі, безплідні; серединні — дрібніші, двостатеві. Чашечка з п’ятьма зубчиками, віночок (до 5 мм у діаметрі) п’ятироздільний, тичинок п’ять, маточка одна, стовпчик короткий з трироздільною приймочкою, зав’язь нижня.
Квітки: Квіти зібрані в плоскі кінцеві щиткоподібні суцвіття: крайові квітки – великі, білі, безплідні; серединні — дрібніші, двостатеві. Чашечка з п’ятьма зубчиками, віночок (до 5 мм у діаметрі) п’ятироздільний, тичинок п’ять, маточка одна, стовпчик короткий з трироздільною приймочкою, зав’язь нижня.
Плоди — ягодоподібні червоні, овальні кістянки (6,514 мм завдовжки і 4,5-12 мм завширшки), містять забарвлену червоним соком плоску тверду кісточку. Залишаються на гілках дуже довго і прикрашають кущ навіть зимою.

Камелія

Камелія – це рослина, яка вражає своєю оригінальною формою квітки, її ще називають «королевою» кімнатних рослин. Але, нажаль, камелія вважається дуже капризною рослиною в некомфортних для неї умовах, за нею важко доглядати.

Біологічний опис. 

Стебло: Представники роду невеликі чагарники або дерева висотою від 2 до 20 метрів.
Листки: Листки прості, еліптичні аж до широко- та продовгувато-яйцевидних, шкіристі, глянцеваті, загострені чи тупі, по одному, інколи по 2-3, розміщуються по черзі на коротких черешках.

Коренева система: Коренева система Камелії дуже ніжна і тендітна. Вона може загинути від будь-якого несприятливого фактора. Коріння легко замерзають, не переносять зайвої вологості і, навпаки, надмірної сухості.
Суцвіття: Квітки поодинокі або зібрані по 2-3 суцвіття, що ростуть на коротких квітконіжках.
Квітки: Квітки одиночні, пелюстки зрослі біля основи, рожеві, червоні, білі чи строкаті, тичинки численні. Камелія зацвітає одиночними квітками, діаметр яких варіюється від 1 до 12 див. Всі квіткові пелюстки біля основи зрослі, вони можуть мати рожевий, червоний, білий, строкатий забарвлення.Після закінчення періоду цвітіння формується плід у вигляді капсули, яка, дозрівши, стає сухою і поділяється на п’ять відсіків, в кожному з яких знаходиться по вісім насіння.
Плід-суха капсула, яка зазвичай ділиться на 5 відділень з 8 насінням.

КАПУСТА БIЛОГОЛОВА

Капуста білокачанна (Brassica oleraceae L. var. capitata L. forma alba) відноситься до сімейства капустяні (Brassicaceae) і відрізняється великим поліморфізмом морфологічних ознак, особливо вегетативних.

Біологічний опис.

Стебло (кочерига) капусти першого року вирощування в діаметрі від 3,5 до 6 см, коротке (15-50 см), потовщено-циліндричної, веретеноподібної та потовщено-веретеноподібної форми, густооблиственне. Частина стебла нижче качана називається зовнішньою кочеригою. На другий рік рослини розвивають потужні квітучі кущі, з прямостоящим головним стеблом висотою до 1,7 м, з численними бічними гілками, що несуть гілки-другого і рідше третього порядку, більш тонкі, що поникають і менш тонкі, що не поникають. Наприкінці першого року вирощування капуста білокачанна формує великий качан (розросла до великих розмірів верхівкова брунька) діаметром у ранньостиглих сортів 10-20 см, у середньостиглих і пізньостиглих – 25-45 см і більше.

Форма качана може бути округла, плоска, округло-плоска, конічна, овальна. За щільністю качани діляться на не щільні, середньо-нещільні і дуже щільні. Щільність пов’язана з формою качана і залежить від умов вирощування: підвищується від північних районів до південних, від вологих до сухіших. Найбільшу щільність мають сорти округлої форми. За кольором качани бувають білі або зеленувато-білі. Зростання качанів відбувається за рахунок збільшення кількості листя. Верхівкова брунька-качан перешкоджає зростанню пазушних (бічних) бруньок на кочеризі. Але якщо качан видаляють (зрізають), то пазушні бруньки торкаються зростання і, своєю чергою, утворюють нові качани, особливо в ранньостиглих сортів. Залежно від сорту качан формується 1,5-2 місяці.

Листки:  Сходи характеризуються виходом із ґрунту двох зелених серцеподібних сім’ядольних листочків на короткому підсім’ядольному коліні. Через 8-10 діб після виходу сім’ядолей між ними з бруньки починає розвиватися перший справжній неопушений листок. А наступні листки в капусти білоголової бувають трьох типів: суцільні, малоліровидні та ліровидні, черешкові або сидячі завдовжки 25-90 см. У ранньостиглих сортів вони менші та припідняті над головкою (качаном). У пізньостиглих — великі, середньо-припідняті або горизонтально розміщені до ґрунту. Поверхня листків гладенька або зморшкувата, краї гладенькі або злегка хвилясті. Жилкування добре виражене. Воно буває слабке, нерізке, грубе, рідке, напіввіялоподібне та віялоподібне.За забарвленням листки бувають світло-зелені, зелені, темно-зелені, світло-сіро-зелені, сизо-зелені, зелені з блакитним відтінками та зелені з фіолетовим відтінком на краях і вздовж жилок.

Для ряду сортів, особливо пізньостиглих, характерним є антоціанова пігментація на головках та листках. Листки розетки вкриті різного ступеня восковим нальотом. З сильним восковим нальотом сорти (гібриди) найбільш придатні для зберігання. Головка (продуктовий орган) утворюється з верхівкової бруньки. Листки, які з неї формуються, не розкриваються, а продовжують наростати від качана та обгортати рівномірно за колом верхівкову бруньку. Внаслідок цього формується головка, різна за величиною, масою і щільністю. Величина її залежить від кількості та величини листків розетки, тривалості вегетаційного періоду, умов живлення та інших факторів зовнішнього середовища. Бокові бруньки, які сформовані всередині розетки листків на качані, залишаються сплячими. Однак, як уже зазначалося, в скоростиглих сортів при загибелі центральної бруньки або зрізуванні головки у верхніх листках ці бруньки пробуджуються, утворюють пагони завдовжки 5-15 см і більше, на яких з верхівкових бруньок зрізаного качана формуються головки менших розмірів

Коренева система стрижнева. Рослини капусти розвивають досить велику, добре розгалужену кореневу систему. При безрозсадній культурі формується головний корінь, який проникає в ґрунт на глибину 150—180 см. При розсадній культурі, внаслідок обриву кореневої системи при пересаджувані рослин, формується мичкувата коренева система. Окремі корінці її проникають у ґрунт на глибину до 100—130 см. Основна маса кореневої системи капусти розміщається на глибині до 60-80 см і в діаметрі до 120-140 см. При підгортанні рослин вологим ґрунтом на підсім`ядольному коліні та основі стебла рослини швидко утворюють додаткові корінці. Це покращує стійкість їх у вертикальному положенні та посилює живлення рослин.

Суцвіття – видовжені китиці (60-80 см і більше), з тонкими квітконіжками, що поникають, і більш товстими непоникаючими, містять до 150 квіток у кожній.

Насіння округлої форми, зі слабодрібновиїмчастою поверхнею, від коричневого до чорного забарвлення, блискуче, дрібне (діаметр 2-2,5 мм). Маса 1000 насінин становить від 2,5 до 5 г. У 1 г міститься 250-300 шт. насіння.

Квітки – двостатеві, середнього і великого розмірів (діаметр 1,8-2,8 см), рідше дрібні, мають 6 тичинок (2 зовнішні короткі, 4 внутрішні довгі) і маточкою, віночок з 4 пелюсток, пофарбованих у жовтий колір. Пелюстки гладкі або різною мірою гофровані, оберненояйцеподібної форми з відгином. Відгин пелюстки від округлої до вузько еліптичної.

Плід — двогніздний стручок довжиною 10—15 см, з коротким носиком, що легко розкривається при дозріванні насіння, яких міститься від 25 до 35 шт. Стручок циліндричної, плоскоциліндричної та плоскої форми, з гладкою поверхнею.

Ромашка

Рома́шка або рома́шка польова́ (Matricaria L.; інші назви: рома́н, роме́н, неві́стка, невісту́льки; рідко, рум’я́нок, королька) — рід однорічних дуже розгалужених рослин з сильним ароматичним запахом з родини айстрові.

Біологічний опис.

Родина складноцвіті (айстрові). Однорічна рослина 15-60 см заввишки, з розгалуженим, борозенчастим стеблом. Листки чергові, 2-3-перисто-розсічені, сидячі. Квітки дрібні, зібрані у верхівкові суцвіття — кошики.

Крайові квітки кошиків язичкові, білі, серединні — трубчасті, жовті, містяться на довгому, конічному, всередині порожнистому квітколожі. Цвіте в червні — серпні. Плід — довгаста сім’янка без чубка волосків.

Рослина з сильним ароматним запахом. Росте невеликими заростями або групами на подвір’ях, біля доріг, на вулицях, у садах майже по всій території України, проте на Поліссі — рідше. Культивується. Важлива лікарська рослина. Збирають суцвіття (кошики). Використовуються як потогінний, дезінфікуючий, в’яжучий, заспокійливий та протизапальний засіб. Кошики також використовують у парфумерній промисловості.