Глибоцька громада

Глибоцька селищна об’єднана територіальна громада — об’єднана територіальна громада в Україні, у Чернівецькому районі Чернівецької області. Адміністративний центр — смт Глибока.

Площа громади — 91,85 км², населення — 13 326 мешканців (2018) (без Черепковецької с/р).

Утворена в рамках адміністративно-територіальної реформи 2015 року. До складу громади ввійшли Глибоцька селищна рада та Михайлівська сільська рада Глибоцького району, які 10 липня 2015 року прийняли рішення про добровільне об’єднання громад. А 14 серпня утворення громади затверджене рішенням обласної ради.

7 серпня 2017 року внаслідок добровільного приєднання до громади приєдналася Черепковецька сільська рада.

До складу громади входять 1 смт (Глибока) і 4 села:

Михайлівка
Новий Вовчинець
Червона Діброва
Черепківці

Основні дані:
Країна Україна Україна
Область Чернівецька область
Район Чернівецький район

Територія та населення
Площа 91,85 км²
Населення 13 326 осіб (2018)
Густота 145,08 осіб/км²

Проект Ukraїner, учасники якого розповідають про людей, які творять нашу країну, побував у Чернівецькій області.  Сьогодні волонтери оприлюднили відеозапис, у якому розповіли про Глибоцьку ОТГ – за їхнім переконанням, одну із найбільш успішних громад країни. Далі дослівно:

“Ми поставили собі за мету відвідати кілька найбільш успішних громад, розповісти про їхній успіх та показати як ці можливості можна використовувати. Першою громадою, про яку ми розповімо, буде Глибоцька ОТГ, на Буковині. Це справжня громада проектів: місцеві мешканці беруть участь у всіх можливих конкурсах і час від часу перемагають, приносячи нові соціальні та бізнесові ініціативи до своєї громади.

З середини 2014 року в Україні почалася децентралізація. Це процес об’єднання сіл та міст в об’єднані територіальні громади, формування власної економіки регіону, окремого бюджету та господарювання на місцях. З того моменту до грудня 2017 року в об’єднаних територіальних громадах (далі – ОТГ) вже проживало до 6 млн осіб. З появою ОТГ для багатьох людей одночасно відкрилися раніше наглухо зачинені вікна можливостей. Втім, ще й досі не всі зуміли тими можливостями скористатися. Ми поставили собі за мету відвідати кілька найбільш успішних громад, розповісти про їхній успіх та показати як ці можливості можна використовувати.

Першою громадою, про яку ми розповімо, буде Глибоцька ОТГ, на Буковині. Це справжня громада проектів: місцеві мешканці беруть участь у всіх можливих конкурсах і час від часу перемагають, приносячи нові соціальні та бізнесові ініціативи до своєї громади.

Після об’єднання в громади – найважливішим чинником успішності тої чи іншої громади став не вдячний електорат і його кількість, як раніше, а кількість бізнесу, зосередженого на тій чи іншій території, який акумулює кошти і сплачує податки, які пізніше і потрапляють безпосередньо в бюджет громади, на території якого він зареєстрований. Саме тому мудрі громади почали рух із залучення інвестицій, створення бізнес- і соціальних проектів, об’єднання людей у кооперативи.

Глибоцька ОТГ об’єднує всього два села й одне селище, що розташовані неподалік великого міста – Чернівців, куди більшість місцевих мешканців їздить на роботу, навчання або базар. Не зважаючи на безпосередню близькість Глибоцької ОТГ до українсько-румунського кордону та дороги М19, яка є частиною важливої європейської магістралі Е85, що простягається з порту у Клайпеді (Литва) до порту в Александруполісі (Греція), об’єднана громада жодного зиску з цього не має, оскільки усі три населених пункти розташовані в стороні від цієї автомагістралі.

Потрапити до Глибоки не складно. Їдучи вже згаданою М19, на двадцять четвертому кілометрі від Чернівців повертаємо праворуч і за 6 км ми вже у Глибоці. До Михайлівки та Червоної Діброви шлях складніший, оскільки дорога там розбита.

— Ми той народ, який себе ще не знайшов. Населені пункти Глибоцької громади шукають своє місце, власну економіку. – Так говорить Григорій Ванзуряк, – голова Глибоцької ОТГ.

Михайлівка. Відродження сільського господарства

У селі Михайлівка відродження почалося зі створення сироварні. В цьому селі колись був досить потужний колгосп, після розпаду якого у людей залишилося багато худоби. Місцеві мешканці заснували кооператив “Добрі Ѓазди”, що переміг у конкурсі проектів від Австрійської комісії та отримав часткове фінансування на обладнання для сироварні. За кошти громади було проведено також реставрацію будівлі старої сільської сауни. Відібрана команда сироварні вже працювала над розробкою сирів у приміщенні шкільної їдальні ще до початку перетворення сауни на приміщення для виробництва крафтового сиру.