Лариса Перехрест. Відокремлені і уточнювальні члени речення 8 клас

                                          Опорний конспект

Тема: Просте ускладнене речення. Відокремлені члени речення . Відокремлене означення. Розділові знаки в реченнях з відокремленими означеннями.

     Означенням називається другорядний член речення, який вказує на ознаку предмета і відповідає на питання який? чий? котрий? (у всіх родових, числових і відмінкових формах) скільки? (лише в непрямих відмінках). Означення відноситься до іменника або до іншої частини мови, вжитої у значенні іменника. Означення бувають узгоджені та неузгоджені.

Узгодженим називається означення, яке узгоджується з означуваним словом у роді, числі й відмінку (Теплий краплистий дощ застав птахів і людей серед поля (В. Земляк)). Узгоджені означення виражаються прикметниками, дієприкметниками, займенниками, порядковими числівниками.

Неузгодженим називається означення, яке не має спільного з означуваним словом роду, числа, відмінка або виражене невідмінюваним словом (Стала наближатися година рушати в дорогу (С. Васильченко)). Неузгоджені означення виражаються іменниками в непрямих відмінках; займенниками його, її, їх, якщо вони відносяться до іменника і вживаються у присвійному значенні; неозначеною формою дієслова; прислівниками, а також цілими словосполученнями, зокрема фразеологізмами (У селі знайшовся такий майстер на всі руки).

Другорядні члени речення, які для підсилення їхньої смислової ролі виділяються в усному мовленні інтонацією й паузами, а на письмі – відповідними розділовими знаками, називаються відокремленими.

Означення і прикладки можуть відокремлюватися на письмі розділовими знаками, а в мовленні — інтонацією, якщо: 1) вони (непоширені й поширені) відносяться до особового займенника (Там він, клятий, і загине); 2) вони поширені та стоять після означуваного слова, вираженого іменником (Причаїлися гори, заворожені красою ще ніколи не бачених степів (О. Гончар)); 3) поширене означення стоїть перед означуваним словом і має додаткове значення причини (Обізнаний з багатьма європейськими літературами, М. Рильський збагатив українську культуру майстерними перекладами класичних творів); 4) непоширені означення стоять після означуваного слова, а перед ним уже є означення (По стеблинці повзло крапчасте сонечко, кволе, передосіннє); 5) означуване слово та прикладки або означення відокремлені в реченні іншими членами (У світлиці на столі, обставлений свічками з чистісінького воску, красувався коровай (Гр. Тютюнник)). 6) означення або прикладка відносяться до члена, який відсутній у реченні, але відновлюється з контексту (Похмурий і задумливий, мимоволі забрів до лісових хащів); 7) непоширені прикладки стоять після означуваного слова, вираженого власним іменником (Митрик, восьмилітній хлопчик, вибіг на вулицю з курної хати (М. Коцюбинський)). Виняток становлять ті непоширені прикладки, які зливаються з власною назвою за змістом і у вимові і пишуться з нею через дефіс (Діти впізнали Андрія-коваля).

Відокремлені означення на письмі виділяються комами, а іноді — тире. Тире ставиться у випадку, коли декілька відокремлених (узгоджених і неузгоджених) означень або прикладок стоять у кінці речення (Перед очима в Маланки стала левада — зелена, весела, над річкою (М. Коцюбинський)).

Прикладка зі сполучником як може бути відокремлена і невідокремлена. Відокремлюється вона, якщо має відтінок причиновості (Франко, як учений, етнограф і фольклорист, усе життя цікавився народною творчістю). Якщо такого додаткового значення немає і прикладка характеризує предмет з якогось одного боку або показує, у ролі кого або чого він виступає, то така прикладка з як не відокремлюється (Дерево як будівельний матеріал має велике значення у промисловості).

Відокремлюються у вимові й на письмі прикладки, які уводяться до речення словами родом, за походженням, на ймення, на прізвище, особливо, чи, або, наприклад, так званий (Ой, був на Січі старий козак, на прізвище Чалий (Нар. тв.)).

При відокремленій прикладці ставиться кома. Тире ставиться у випадку, коли відокремлена поширена прикладка має особливе смислове навантаження й у вимові виділяється довгою паузою (Унизу, як величезне біле покривало, простяглась північна пустиня — тундра).

Відокремлені прикладки відділяються тире, якщо вони стоять у кінці речення й перед ними можна, не змінюючи змісту, вставити слова а саме: У хаті є ще у нього дві дівчини — Домаха й Меланка — якщо поширені прикладки уже мають у своєму складі розділові знаки: Мати — ставна, смаглява гречанка, що була ніби старшою сестрою Ользі, — сама ув’язувала вузли, коли дівчата зайшли до хати.

Відокремлені прикладки відділяються тире, якщо поширена прикладка має у своєму складі розділові знаки: Там, по тому боці, були хащі кущів і дерев — густі й непролазні зарослі, і від них пахло вогкістю і рясним листям (Ю. Смолич).

Добрий день, діти! Продовжуємо поглиблювати знання про відокремлені члени речення. Пригадаємо, що другорядні члени речення, які для підсилення їхньої смислової ролі виділяються в усному мовленні інтонацією й паузами, а на письмі – відповідними розділовими знаками, називаються відокремленими. Сьогодні поговоримо про  відокремлене означення та прикладку. Тема нашого уроку – Відокремлене означення, прикладка. Узгоджене та неузгоджене означення.  Розділові знаки в реченнях з відокремленими означеннями.

Пригадаймо, що називається означенням?

Означення бувають узгоджені і неузгоджені, і це дуже важливо для розкриття теми .

Узгодженим називається означення, яке узгоджується з означуваним словом у роді, числі й відмінку (Теплий краплистий дощ застав птахів і людей серед поля (В. Земляк)). Узгоджені означення виражаються прикметниками, дієприкметниками, займенниками, порядковими числівниками.

Неузгодженим називається означення, яке не має спільного з означуваним словом роду, числа, відмінка або виражене невідмінюваним словом (Стала наближатися година рушати в дорогу (С. Васильченко)). Неузгоджені означення виражаються іменниками в непрямих відмінках; займенниками його, її, їх,  неозначеною формою дієслова; прислівниками, а також цілими словосполученнями, зокрема фразеологізмами (У селі знайшовся такий майстер на всі руки).

Поговоримо про неузгоджені означення , виражені іменниками в непрямих відмінках  та інфінітивом. Уважно вчитайтеся в таблицю, зверніть увагу на приклади речень.

Як бачите, можуть відокремлюватись і не відокремлюватись неузгоджені означення, виражені іменниками з  прийменниками в непрямих відмінках. Якщо перед інфінітивом можна поставити слово а саме,тоді таке означення відокремлюється тире.

Відокремлені означення на письмі виділяються комами, а іноді — тире. Тире ставиться у випадку, коли декілька відокремлених (узгоджених і неузгоджених) означень або прикладок стоять у кінці речення: Перед очима в Маланки стала левада — зелена, весела, над річкою.

(М. Коцюбинський)).

Виконаємо вправи на закріплення.  Уважно прочитайте речення. Знайдіть пунктуаційну помилку . Пауза.

 Відповідь : У реченні 4 слід поставити кому.   Між  означенням і означуваним словом є інші члени речення .

При відокремленій прикладці ставиться кома. Тире ставиться у випадку, коли відокремлена поширена прикладка має особливе смислове навантаження й у вимові виділяється довгою паузою (Унизу, як величезне біле покривало, простяглась північна пустиня — тундра).

Виконайте вправу 2. Пауза. У реченні 4 слід поставити кому  замість тире .

Вправа 3  Пауза . Не слід ставити кому у реченні 2. Тут відсутній відтінок причини .

   Запам’ятайте !  Якщо прикладка стоїть перед означуваним іменником і не має обставинного відтінку, то вона не відокремлюється: Вели­кий український філософ Григорій Сковорода був сам патріотом 1 прищеплював та виховував у народу священне почуття любові до своєї батьківщини (В. Яременко).

Відокремлюється  завжди поширене узгоджене означення, якщо воно стоїть після означуваного іменника.

Якщо узгоджуване означення має відтінок причини, то воно відокремлюється перед означуваним словом.

Перед означуваним словом узгоджене означення відокремлюється тоді, коли це означуване слово виражене займенником.

Якщо між узгодженим означенням і означуваним словом є інші члени речення, тоді відокремлення теж можливе.

Ці правила стосуються відокремленої прикладки

Прикладка  відокремлюється,  коли приєднується до означуваного слова (іменника) за допомогою сполучників або (чи), тобто, як та інших уточнювальних слів, зокрема: як-от, а саме, так званий, особливо, навіть, переважно, родом, на прізвище (на ймення)

Прикладка відокремлюється , якщо має відтінок причиновості. Якщо такого додаткового значення немає і прикладка характеризує предмет з якогось одного боку або показує, у ролі кого або чого він виступає, то така прикладка з як не відокремлюється.   Дякую за увагу!

Опорний конспект( самостійне опрацювання теорії)

Відокремлення — це виділення одного із членів речення у вимові за допомогою інтонації, а на письмі з обох боків за допомогою  ком (найчастіше), рідше — тире.

Відокремлюються тільки другорядні члени речення!

Відокремленими називають такі другорядні члени речення , які виражають додаткове  повідомлення або доповнюють основне твердження.   Для вираження відокремлених членів речення використовують різні граматичні засоби:паузи , прямий і непрямий порядок слів,темп вимови , інтонація, сполучники, розділові знаки.

Відокремлюються додатки, виражені зворотами зі значеннями виключення, включення,заміщення, доповнення

1. На шкільній ділянці висадили розсаду ранніх овочів , в тім числі сортових помідорів. 2. Усі школярі  взяли участь у трудовому десанті, крім учнів початкової школи.  З. Матуся любить осінні квіти, особливо хризантеми.  4.У дитсадку, замість старого спортивного майданчика,  побудували відкритий басейн. 

Відокремлення додатка із прийменником замість ― питання неоднозначне і складне, адже багато залежить від змісту речення та інтонації мовця.

1. На краю села, замість старого приміщення аптеки, виросла сучасна споруда нової амбулаторії.2. На перший урок прийшов учитель фізики замість учителя історії.  3.  Я це зроблю замість тебе.

Запам′ятайте: якщо прийменник замість можна замінити прийменником за, то додаток не відокремлюється.  В інших випадках варто звертати увагу на зміст речення.

1. У кутку під божницею за­мість стола стояла вузесенька примостка на чотирьох пат­лах, убитих в землю (Панас Мирний). 2. У нашому окрузі, замість тополь, крайшляху виросли металеві щогли, вищі за всяку то­полю (О. Гончар). 

Якщо такий додаток виражений неозначеною формою дієслова, він завжди відокремлюється:  Замість відвідати спортивну секцію, Олег пішов до  друга на іменини. 

Відокремлені додатки приєднуються до основного речення прийменниками:

крім, окрім, опріч, за винятком, зокрема , особливо, замість та ін.

Про ускладнення речень однорідними членами, вставними словами, звертаннями ми говорили на попередніх уроках. Отже, сьогодні будемо вивчати речення, ускладнені відокремленими членами.  Зверніть увагу на мету уроку. Не залишайте поза увагою рубрику « Культура мовлення», оскільки це є виховною метою  уроків української мови.

Ознайомтеся із очікуваними результатами вашої навчальної діяльності

Повторимо, який член речення називається додатком ? Читаємо визначення на слайді.

Відокремлюються додатки, виражені зворотами зі значеннями виключення , включення,заміщення , доповнення

Перегляньте таблицю. Зверніть увагу на прийменники, якими приєднуються відокремлені додатки. Прочитайте зразки речень.

Вправа 2. Прочитати визначення лінгвістичних понять. Уточнити поняття, уводячи в них відокремлені додатки. ( Пауза)

Послухайте правильні відповіді. 1 — називних; 2. — прислівника; 3 — встав­ні речення; 4 — головних членів; 5 — словосполучення й речення; 6 — підрядних зв’язків.

Пропонуємо виконати тематичні тестові завдання

Підведемо підсумки вивченого. Розгляньте таблицю,  в ній узагальнено відомості  про відокремлений додаток.

Дякую за увагу! Зичу успіхів !

                                             Опорний конспект

Тема:  Просте ускладнене речення. Відокремлені члени речення . Відокремлена обставина. Види обставин за значенням. Способи їх вираження . Розділові знаки при відокремлених обставинах. 

                                   Відокремлені обставини

Відокремлені обставини виділяються у вимові інтонацією, а на письмі — комами. Вони, як правило, пояснюють дієслово-присудок і можуть стояти в різних позиціях по відношенню до нього. За будовою відокремлені обставини бувають поширені та непоширені.

Відокремлюються:

1) поширені обставини, виражені дієприслівниковим зворотом у будь-якій позиції по відношенню до означуваного дієслова-присудка (При в’їзді в село вершників уже чекали, юрмлячись край доріжки, босоногі діти);

2) обставини, виражені іменниками зі словами незважаючи на, починаючи з, кінчаючи (Сікач, незважаючи на свою чималу вагу й короткі ноги, дуже прудко бігає (Остап Вишня));

3) непоширені обставини, виражені одиничними дієприслівниками (Мружачись, Софія взяла зі стола маленький срібний дзвоник).

За бажанням автора можуть відокремлюватись обставини, що починаються словами всупереч, наперекір, на зло, попри, залежно від, відповідно до, подібно до, у зв’язку з, завдяки, внаслідок, на випадок, за браком, за відсутністю, на відміну від, особливо (Наперекір огню і смерті, полки незборені і вперті боям виходили навстріч (М. Упеник)).

Не відокремлюються інтонацією й на письмі одиничні дієприслівники, що виступають у ролі обставин способу дії, які позначають фізичний чи психічний стан або положення в просторі. Такі дієприслівники стоять після дієслова-присудка, до якого відносяться, і набувають значення прислівника (Вона сиділа замислившись (Ю. Яновський)). Не відокремлюються дієприслівники фразеологічного типу:

 Сергійко йшов похнюпивши носа.

    Деякі дієприслівники і дієприслівникові звороти за значенням дещо подібні до підрядних частин часу, причини, умови і порівняльних способу дії, наприклад: Закінчивши читати книгу, не поспішай закрити її.— Коли ти закінчив читати книгу, то не поспішай закрити її. Подібні за значенням дієприслівникові звороти і підрядні частини складних речень називаються синонімічним.

Тож можлива заміна  підрядних речень відокремленими обставинами з дотриманням правил заміни.

Добридень, діти! Продовжуємо  поглиблювати знання про  відокремлені члени речення. Сьогодні, зокрема, з′ясуємо питання  про відокремлену обставину. Подивіться уважно на визначення теми.  Засвоївши теоретичний матеріал та виконавши тренувальні вправи,  ви вмітимете  знаходити відокремлені обставини  в реченні; правильно розставляти розділові знаки при них; правильно будувати та інтонувати речення з відокремленими обставинами;  аналізувати й оцінювати виражальні можливості речень із відокремленими  обставинами,  формувати мовленнєву, орфографічну та стилістичну компетентності;

Як бачите, в одних реченнях одиничні дієприслівники відокремлюються, в інших – ні.  Пауза.

Зробімо висновок : не відокремлюються  обставини, виражені одиничними дієприслівниками, які стоять після присудка і мають значення способу дії, відповідаючи на питання як?

За бажанням автора можуть відокремлюватися обставини, що починаються словами: всупереч, наперекір, на зло, попри, залежно від, відповідно до, згідно з, подібно до, у зв’язку з, завдяки,внаслідок, на випадок, за браком, за відсутністю, на відміну від, особливо тощо.

Обов′язково відокремлюються обставини з прийменниками починаючи з, кінчаючи, незважаючи на.

Виконаємо вправи  на закріплення.  Знайдіть речення з відокремленою обставиною . Пауза ! … Це речення – 1. Відокремлена обставина, виражена дієприслівниковим зворотом, завжди виділяється комою в будь – якій позиції речення.

Пауза!

Є ще одна проблема щодо правильного вживання діє прислівникового звороту.  Ні в якому разі  не можна приєднувати до нього безособову конструкцію, адже в такому речення відсутній підмет, до якого мали б відноситися головна і додаткова дії .   Погляньте на слайд. У цих реченнях допущена граматична помилка. Пауза.

Виконайте тестове завдання. Пауза. Правильна відповідь Г.

Під час підготовки до ЗНО часто трапляються тести на заміні підрядної частини відокремленою обставиною. Давайте розглянемо ці правила.

 Деякі дієприслівники і дієприслівникові звороти за значенням дещо подібні до підрядних частин часу, причини, умови і порівняльних способу дії, наприклад: Закінчивши читати книгу, не поспішай закрити її.— Коли ти закінчив читати книгу, то не поспішай закрити її. Подібні за значенням дієприслівникові звороти і підрядні частини складних речень називаються синонімічним.

Наприклад:

1) час: Коли черговий зайшов до аудиторії, то він спочатку відчинив вікно.— Зайшовши до аудиторії, черговий спочатку відчинив вікно;

2) причина: Оскільки хлібороби закрили вологу своєчасно, то вони виграли час у битві за високий урожай.— Закривши вологу своєчасно, колгоспники виграли час у битві за високий урожай;

3) умова: Якщо учень готується до занять систематично, то він гарантує себе від будь-яких випадковостей.— Готуючись до занять систематично, учень гарантує себе від будь-яких випадковостей;

4) спосіб дії (порівняння): Рибалки дуже уважно вдивлялися в прозору товщу води, ніби чекали звідти здоровенного сома.— Рибалки дуже уважно вдивлялися в прозору товщу води, ніби чекаючи звідти здоровенного сома.

Заміна відбувається так:

1) сполучник підрядної частини і співвідносне слово в головній (якщо воно є) опускаються;

2) дієслово-присудок підрядної частини замінюється дієприслівником того самого виду (доконаного чи недоконаного), що й дієслово;

3) підмет-займенник підрядної частини опускається; якщо ж у підрядній частині підмет виражений іменником, то він разом із залежними від нього словами переноситься в головну частину на місце підмета-займенника;

4) при потребі замінюється порядок слів у реченні. Наприклад: Коли екскурсанти під’їхали до міста, то вони побачили море вогнів.— Під’їхавши до міста, екскурсанти побачили море вогнів.

Виконаємо тематичні тестові завдання. Уважно дивіться на слайд.  Пауза.

Відповідь: 1- Г; 2-А

Уважно прочитайте висновок. Зверніть увагу на умови відокремлення – не відокремлення обставин ! Поліпшуйте пунктуаційні навики ! Пауза.

Дякую за увагу! Бажаю успіхів!

Добрий день, діти ! Сьогодні ми узагальнимо та закріпимо вивчене на попередніх уроках. На попередніх уроках ми поглиблювали знання про прості ускладнені речення , зокрема акцентували увагу  на відокремлених членах. Вивчаючи тему , ви мали отримати пунктуаційні навики, як вам це вдалося перевіримо, виконавши  тематичні тести у форматі ЗНО.

Контрольна робота містить 20 тестових завдань з вибірковою відповіддю та на знаходження логічних пар ( на відповідність )

Завдання з вибірковою відповіддю оцінені в 0,5 бала, на відповідність – 1бал. У сумі це складає 12 балів.

Ви будете виконувати тестові завдання, а я буду  через відповідну паузу озвучувати правильні відповіді.

Бажаю успіху !

1.В якому реченні є відокремлений додаток (розділові знаки вилучено)

2. Установіть відповідність між відокремленим членом речення та прикладом

Пауза.

Правильні відповіді:

Тест 1- відповідь А;  Тест 2: 1-Б, 2-Г,3-А, 4-Д.

3. Відокремлений додаток є в усіх реченнях, окрім
4. Установіть відповідність між відокремленим членом речення та прикладом

Пауза.

Правильні відповіді:

Тест 3 – відповідь В; Тест 4. – відповідь 1-В, 2-Г, 3 –А,  4-Б.

5. Обставина, виражена дієприслівником, не відокремлюється в реченні (розділові знаки вилучено)
6. Відокремлена обставина у всіх реченнях, окрім

Правильні відповіді:

Тест 5 – А; Тест 6 –Д.

9. В усіх реченнях є порівняльний зворот, окрім ( розділові знаки пропущено )
10. Відокремлена обставина є в реченні (розділові знаки вилучено)

11. 11. Установіть відповідність між відокремленим членом речення та прикладом

Відповідь : 1-Б, 2-А, 3-В, 4-Д.

12.Правильно розставлено розділові знаки в реченні

13. Граматично правильне закінчення речення «Читаючи «Зачаровану Десну» О. Довженка…»

Правильні відповіді:

Тест 12 – відповідь Г; Тест 13- відповідь Б.

14. В якому реченні означення відокремлюється комою (розділові знаки вилучено)
15. Прикладку вжито в реченні

Правильні відповіді:

Тест 14 – відповідь Д; Тест 15- відповідь А.

16. У всіх реченнях є прикладка, окрім (розділові знаки вилучено) г
17. У всіх реченнях є прикладка, окрім (розділові знаки вилучено)

Правильні відповіді:

Тест 16 – відповідь Г; Тест 17- відповідь А.

19. Відокремлене означення є в реченні

Тест 18 – правильна відповідь Б.

19 .Відокремленою уточнюючою прикладкою ускладнено речення (розділові знаки вилучено)

20. 20. Установіть відповідність між відокремленим членом речення та прикладом

Правильні відповіді:

Тест 19- відповідь Г; Тест 20- відповідь 1- Г, 2-В, 3-Д,  4-А.

 Озвучено всі відповіді. Сподіваюсь на хороший результат .  

Дякую за увагу!

Опорний конспект

Тема: Відокремлені уточнювальні члени речення. Розділові знаки в реченнях, ускладнених   відокремленими уточнювальними членами речення

Відокремлений уточнювальний член речення конкретизує зміст однойменного попереднього члена, звужуючи або обмежуючи його значення. Уточнювальні члени відповідають на питання а де саме? а коли саме? а як саме? а який саме? а що саме? і под. (внизу, біля підніжжя гори; вчора, о першій годині; темний, аж чорний).

Але за уточнювальні не слід сприймати такі члени речення, які пов’язані з однойменними членами підрядним або опосередкованим зв’язком.

Відокремлені уточнювальні члени речення в усній мові виділяються паузами та зміною інтонації, а на письмі — парними комами, рідше — парними тире.

Найчастіше уточнювальними бувають обставини місця, часу, а іноді — й обставини способу дії, означення, присудок, підмет, додаток.
1. [звідки?] Згори, [а звідки саме?] з міста, текли до води запахи вечірніх лип. (Ю. Яновський.)
2. [коли?] Рано, [а коли саме?] за холоду, з росою добре жати. (І. Франко.)
3. Данилко [як?] радо, [а як саме?] з підскоком, біг до сусідів. (Петро Панч.)
4. Над оболонню висять низько [які?] білі, [а які саме білі?] аж прозорі, хмари. (І. Нечуй-Левицький.)
5. Під синім склепінням високого неба розкинувся [який?] широкий, [а який саме широкий?] аж до самого обрію, степ. (Ю. Бедзик.)

Іноді виділення тих чи інших членів речення як уточнювальних залежить від того, який зміст вкладає автор у своє висловлювання. Відповідно до цього й вимовляються вони з різною інтонацією.
1. [де?] Там, [а де саме?] далеко, [а де саме далеко?] на Вкраїні, сяє сонечко ясне. (П. Грабовський.) — [де?] Там далеко під горами смужкою блищить Дніпро. (І. Нечуй-Левицький.)
2. [де?] У нас, [а де саме?] на Волині, найбільші й, мабуть, наймальовничіші озера. — Мені здається, що пейзажі [де?] в нас на Україні якоїсь приголомшливої краси й величі. (Ю. Яновський.)

     Відокремлені уточнювальні члени речення можуть вводитися в речення також за допомогою слів тобто, цебто, або (=тобто), чи (=тобто), а саме, наприклад, зокрема, у тому числі, особливо, навіть, хіба що, причому, мабуть. Такі слова від уточнювальних членів речення комою не відділяються.

Наприклад: Людям хотілось жити, тобто творити , працювати( О. Довженко)

 Слід розрізняти розділові сполучники   або, чи  з  пояснювальними сполучниками

1. Лінгвістика, або мовознавство, складна наука. 2. Гарно жити або сльози лити.

Пропоную уважно прочитати визначення. Що називається уточнювальними відокремленими членами речення?   Зверніть увагу на речення. Пауза.

Уточнювальними можуть бути всі члени речення, крім підмета. Уточнення до підмета буде прикладкою.

Найчастіше уточнювальними бувають обставини місця, часу, а іноді — й обставини способу дії,

1. [звідки?] Згори,[а звідки саме?] з міста,текли до води запахи вечірніх лип. (Ю. Яновський.)
   2. [коли?] Рано, [а коли саме?] за холоду, з росою добре жати. (І. Франко.)
   3. Данилко [як?] радо, [а як саме?] з підскоком, біг до сусідів. (Петро Панч.)
   4. Над оболонню висять низько [які?] білі, [а які саме білі?] аж прозорі, хмари. (І. Нечуй-Левицький.)

Розглянемо алгоритм характеристики уточнювального члена речення. Уважно розгляньте схему.

 Дайте відповідь на питання для самоконтролю.  Які члени речення називають уточнювальними? Чому?

• Які члени речення можуть уточнюватися?
• Якими розділовими знаками найчастіше виокремлюються уточнювальні члени речення?
• У яких випадках слід ставити тире при відокремленні уточнювальних членів?
• Чи виконують уточнювальні члени які-небудь синтаксичні ролі в реченні? Якщо так, то які?