Національні страви з круп

 Каша – одна з найдавніших і найпоширеніших слов’янських страв. В Україні каші як найдавніші страви із зернових, були поширені й у давньоруські й у пізніші часи, кашу готували з пшона, гречки, ячменю, пшениці, вівса, кукурудзи, згодом рису. Товчені зерна відокремлювали від луски, одержуючи чисту крупу за допомогою шеретування у круподернях або товчення у ступах. У цьому разі крупа могла лишатися цілою або перетворювалася на дрібну січку. Перед тим, як саджати у піч, кашу солили. 

           Старовинний спосіб приготування смачної розсипчастої гречаної каші, прописував смажити крупи у невеликій кількості смальцю, а опісля варити, як звичайно. Каша пріла у печі досить довго, а коли печі відійшли в минуле, господині обкладали щойно зварену кашу, на деякий час подушками. Це була повсякденна обідня страва, друга після борщу. Готували кашу й на сніданок, і на вечерю. Круту кашу присмачували смальцем, олією, маслом, молоком, запивали кисляком. Пшоняну або кукурудзяну кашу, запечену з молоком, цукром та яйцями, готували на родинні урочистості.

      З початку XX ст. у селянському побуті з’явилася рисова крупа, але значного поширення вона набула лише у повоєнні роки. Рідку кашу (розмазню) варили для дітей, хворих або у ті весняні дні, коли кінчалися запаси продуктів. Для підвищення калорійності її готували на молоці, сироватці, маслянці. З цих же крупів готували й зовсім рідкі страви — круп’яні юшки. Кашу з гречки й пшона були поширені на всій території України, кукурудзяна — на південному заході та в Карпатах, вівсяна — у деяких районах Полісся й Західного Прикарпаття, ячна — також на всій території, але більшою мірою на Лівобережжі. Пшенична Каша була менш популярною, оскільки пшеницю майже повністю переробляли на борошно. З початку XX ст. у селянському побуті з’явилася рисова крупа, але значного поширення вона набула лише у повоєнні роки. Найулюбленішою на всій Україні була все ж гречана каша: Гречана каша — то матір наша, а хлібець житній — то батько рідний.

                                            Зубці

        Традиційна стародавня українська страва, яку готували з пророщеного (закільцьованого) ячменю, який висушували, підсмажували й варили, як кашу. Секрет страви полягає у використанні саме пророщеного зерна. Адже в ньому міститься багато цукру, який і надає каші приємного солодкуватого присмаку. Особливо зубці любили діти – страва вважалася ласощами. В кінці XIX століття, на жаль, зубці перестали з’являтися на столах українців.

“На закуску куліш i кашу, Лемішку, зубці, путрю, квашу I з маком медовий шулик” (Іван Котляревський, “Енеїда”)

       Інгредієнти: Ячмінь – 1 стакан Масло вершкове — 20 грам Сіль – за смаком

                    Технологія приготування

          Візьміть ячмінь, гарненько промийте і замочіть в холодній воді на 8 годин. Ще раз промийте, злийте воду, покладіть в дрібну тарілку, розрівняйте і зверху накрийте глибокої тарілкою. Так залиште ячмінь на ні.

           Вранці повинні з’явитися білі паростки. Якщо їх немає, дайте зернам ще трохи часу. Покладіть пророщене зерно у каструлю та залийте водою так, як при приготуванні звичайної каші. Варіть на слабкому вогні до готовності ячменю, періодично помішуючи аби не підгоріла. Додайте сіль та вершкове масло за смаком. Подавайте зубці з крекерами, молоком. Додавайте сухофрукти, джем, горіхи за маком.

                                            Пу́тря 

           Страва з неподрібненої ячмінної крупи. Путрю варили, висипали у дерев’яні ночви, обсипали житнім солодовим борошном, перемішували, укладали у дерев’яну діжку, заливали водою навпіл із сирівцем (хлібним квасом) і ставили у тепле місце.

     Після вкисання переставляли на холод. Споживали путрю переважно проти Великого посту. Нині ця страва вийшла з ужитку.

                                  Лемішка

             Лемішка – незаслужено забута стара козацька страва з гречаного борошна. Цю запіканку з гречаного борошна згадував Котляревський в «Енеїді», як традиційне для «троянців» їжу. У піст лемішку їли з соняшниковою олією і конопляним молоком. Але існували також рецепти з салом, шкварками, а також з кислим молоком.

        Основні труднощі в приготуванні лемішки в той час – розтерти борошно без грудочок. Наші предки використовували для цього дерев’яну лопатку. До столу таку запіканку подавали тільки в гарячому вигляді.

     Лемішка з салом – популярна козацька страва, яку просто приготувати. Ситна та смачна, вона стане вдалим гарніром до м’яса

Ингредієнти: Борошно гречане дієтичне – 100гр, сало – 25 гр,сіль – за смаком

                     Технологія приготування

      Гречану муку злегка обсмажте в духовці, зсипте в емальовану каструлю і залийте підсоленим окропом і варіть до густоти в’язкої каші. Додайте нарізане соломкою обсмажене сало. Все ретельно перемішайте, перекладіть у форму і поставте запікати в духовку на 25-30 хвилин. Подавайте лемішку зі свіжими овочами та як гарнір до м’яса

                                   Каша чумацька

  Інгредієнти: 400 г пшона, 500 г білих грибів, 100 г сала,–100 г цибулі,зелень кропу, м’ята, сіль

                        Технологія приготування

             Свіжі гриби почистити, промити, дрібно посікти і підсмажити на салі з ріпчастою цибулею. Підготовлене пшоно відварити до напівготовності, перемішати з грибами та цибулею, посолити і поставити в духовку.

            Чумацьку кашу подають на стіл із зеленню кропу або дрібно нарізаною м’ятою.

                                    Рижаники

              Інгредієнти: 200 г рису 300 г молока 300 г води  2 яйця  50 г вершкового масла 50 г мелених сухарів, 50 г соняшникової олії, сіль

                               Технологія приготування

          На молоці з водою зварити рисову кашу, охолодити і додати яйця, сіль, розтоплене вершкове масло. Обробити рижаники, обваляти їх у сухарях і підсмажити на олії.

     На стіл подають з грибною підливою.

                                            Полба

             Злаки – класичний вид їжі, що вживається різними народами. Одна серед них є види, які недооцінені або незаслужено забуті.

          Полба – це продукт, знайомий зараз лише вузькому колу людей. Мало того, навіть багато дипломовані кухари зі стажем жодного разу не брали таку крупу в руки. Біологи ж відносять полбу до роду пшениця. Зерна її покриті плівкою, а колос легко ламається.

        Строго кажучи, жито – це не одна рослина, а відразу кілька видів: двузернянковідна пшениця; однозернянка з однією або двома остюками; пшениця «Урарту».

         Найбільшу цінність серед рослин, які називаються в побуті полби, має двузернянка. Плівки в будь-який полби при вимолачіваніі не порушуються. Колос забарвлений в цегельний колір. Двузернянка – рослина з мінімальною примхливістю, до того ж воно дозріває швидко.

        Вперше полбу почали вирощувати ще 7 тисяч років тому. У всякому разі, саме такі останні дані археологічних досліджень. Але пік успіху у цього злаку був досягнутий в давньоримській і давньогрецької цивілізації. Тоді він став використовуватися навіть в релігійних ритуалах. У Східній Європі жито почала застосовуватися з X століття. Двузернянка з її невибагливістю до погодних умов відмінно переживала і суворі зими, і тривалі посухи. Однак уже в середні віки хліборобів засмучувала труднощі очищення колоса і мала плодючість рослини. Отримання борошна з пшениці та жита виявилося набагато простіше. Тому в XIX столітті полба стрімко витіснялася більш м’якими і більш зручними в зверненні зерновими культурами.           Але сучасні дієтологи вважають, що це було зовсім невиправдано. Вони стверджують, що збільшення поширеності багатьох захворювань пов’язано саме з відходом від використання полби та інших старовинних рослин. Користь древньої родички пшениці пов’язана і з тим, що вона мало сприйнятлива до обробки мінеральними добривами. Тому навіть великим господарствам невигідно використовувати їх. Для споживача це момент корисний тим, що зерна не містять шкідливих компонентів. Ще один плюс: продукти з полби носять ексклюзивний характер і дозволяють заслужено пишатися своїм статусом. Більшість споживачів намагаються готувати на сніданок кашу з полби з молоком. Але є і такі кулінари, які рекомендують варити її на воді. Звичайно, відсутність молока в рецепті знижує калорійність. При цьому гірше виявляється і смак страви.

       Інгредієнти: 200 г полби; 700 г чистої води; сіль, вершкове масло 30г,   буряковий цукор 20г; оливкова олія 15 г.

                        Технологія приготування

        Крупу потрібно грунтовно перебрати і промити. Щоб варіювати консистенцію, треба додавати менше або більше води. Час приготування – приблизно 5 хвилин. Але якщо нагрів дуже малий, воно збільшується до 40 хвилин – при цьому блюдо потрібно систематично помішувати. Правильно буде подати приготовану кашу негайно, як тільки вона буде готова. Можна поліпшити смак страви, додавши до нього оливкову або вершкове масло. Приблизно той же підхід практикується і при готуванні полб’яної молочної каші. Тоді на 300 г води повинно витрачатися 400-500 г молока.

Крупник з гречаної крупи

      Інгредієнти: 200г гречаної крупи, 200 г сиру, 100г сметани, 2 яйця, 400мл молока, 30г олії, 50г цукру, сіль

Технологія приготування

    У кипляче молоко всипати крупу і варити її до загустіння. Після цього покласти сир, протертий крізь сито або пропущений через м’ясорубку, сметану, додати сирі яйця, сіль, цукор.

    Все це добре перемішати і викласти в неглибоку каструлю або на сковороду, попередньо змащену маслом і посипану сухарями, розрівняти ложкою, змазати зверху сметаною, полити 1 ст. ложкою розтопленого масла і поставити в духову шафу на 40-50 хв.

     Готовий крупник полити олією. За бажанням масло можна замінити сметаною.

Січеники з сиром

           Інгредієнти: 200 г перлової крупи, 500 г молока, 300 г води, 2 яйця, 100 г цукру, 300 г сиру, 50 г мелених сухарів, 50 г соняшникової олії, 200 г сметани 200 г фруктового сиропу, сіль

                         Технологія приготування

     Зварити молочну перлову кашу, охолодити і пропустити через м’ясорубку. Додати яйця, цукор, протертий сир, сіль, все добре перемішати і сформувати січеники. Обваляти їх у сухарях і підсмажити на олії.

 Подають зі сметаною або фруктовим сиропом.

Перлова каша з свіжим сиром

      Надзвичайно корисна, поживна та смачна українська стародавня страва.

      Інгредієнти: перлова крупа (ячмінна крупа)…230гр, вода 750мл, сир свіжий (кисломолочний) 200гр, масло вершкове 50гр, молоко 20мл, зелень кропу 10 гр, зелень петрушки 10гр, зелена цибуля 10гр, за смаком сіль, лавровий лист 

Технологія приготування

       Перлову крупу висипаємо в каструлю і заливаємо гарячою водою (1 л, температура 70-90C). Воду зливаємо. Повторюємо все тричі. Заливаємо свіжою теплою водою (60С)і даємо постояти 2 години.

          Відстояну воду зливаємо, заливаємо свіжу (750 мл.,70-90C), додаємо за бажанням лавровий лист, доводимо до кипіння, зменшуємо вогонь до мінімуму і варимо під закритою покришкою до готовності 30-40 хв. Залишки води зливаємо.

    Розтираємо домашній сир до кремоподібного стану, додавши за бажанням розтоплене масло, сіль і молоко. Сирну масу додаємо до звареної перлової крупи. Додаємо дрібно нарізану зелень, вимішуємо. Можна подавати з грибною підливою, квашеною капустою з білими грибами.

Лагоза гуцульська

 Інгредієнти:500 г ячною крупи, 1,5 л води або молока, 200 г цукру, 200 г меду, сіль

Технологія приготування

       Зварити на молоці або воді в’язку кашу з ячною крупи. Перед подачею на стіл кашу поливають медом або посипають цукром.

Бануш

        Старожили  розповідають, що ця проста, поживна та дійсно символічна для Гуцульщини страва виникла, коли з харчів лишилися лише сметана та кукурудзяне борошно.

        А назву свою бануш отримав від імені ґазди Баноша, якого турботлива жінка рясно годувала. Споконвіку гордість гуцульської кухні готують виключно чоловіки, а на кожному поважному подвір’ї має бути облаштоване місце для священнодійства з приготування бануша.

      Основними компонентами бануша служать кукурудзяне борошно, сметана чи вершки та полонинська бринза. Додавання апетитної смажки з копченого сала робить страву ще смачнішою. В приготуванні наїдку є низка тонкощів-хитрощів. По- перше, сметана чи вершки повинні бути свіжозібрані, а мішати страву під час приготування необхідно лише в один бік та виключно дерев’яною лопаткою. Традиційний карпатський бануш гуцули називають вічним двигуном, тому що ця калорійна та ситна страва здатна надовго зарядити енергією, це висококалорійна кукурудзяна каша, приготована на вершках або на воді зі сметаною і приправлена шкварками, бринзою і грибами. 

Кулеша (мамалига)

З давніх часів викорінилася на гуцульському столі ще одна страва з кукурудзяної крупи або борошна – золотиста кулеша. Ії рецепт дещо простіший, ніж в бануша, тому що, зазвичай, кулеша готується на воді. Замість сметани в готову страву додається вершкове масло. Загустілу кулешу ріжуть на порції ниткою та традиційно посипають розтертою бринзою.

        Урізноманітнити та збагатити смак кулеші можна хрусткими шкварками, тушкованими в сметані грибами, чи смаженою цибулею. Кулеша часом служить гуцулам альтернативою хлібу, і до її оригінального смаку особливо пасує кисле молоко. Круто заварена каша з кукурудзяної крупи  або муки. За смаком, консистенцією і зовнішнім виглядом відрізняється від всіх інших каш. Ріжеться вощеного ниткою або спеціальним дерев’яним ножем. Мамалига подається до столу зі сметаною і бринзою. Іноді мамалигу подають покришену в тарілці з гарячим молоком. З мамалиги також роблять кукурудзяні коржі, нарізаючи і підсмажуючи її на маслі або на жирі.

                 Смажений рис з кукурудзою та горошком                                              (ризотто)

      Смажений рис дуже популярна їжа в Азії, яка готується швидко і просто. Якщо Вам набрид звичайний рис на гарнір, то радимо приготувати смажений рис з кукурудзою та горошком — яскраве і смачне блюдо.

Інгредієнти: рис довгий (басматі або жасмин) 200г, кукурудза заморожена200 г, зелений горошок заморожений 200 г, цибуля ріпчаста 100 г, зелень цибулі 4-6 стебел, імбир, часник 2 зубчики, олія соняшникова 50г, соус соєвий 20г, сіль

Технологія приготування

     Заздалегідь (краще за день до подачі) зваріть рис. Для цього закип’ятіть у великій каструлі 1,5 склянки води, посоліть і всипте рис. Перемішайте, закрийте кришкою, варіть на середньому вогні 15 хвилин, не відкриваючи.Потім вимкніть вогонь, накрийте каструлю рушником і повністю остудіть рис.

      Якщо готуєте заздалегідь, поставте в холодильник. Ріпчасту цибулину очистіть, розріжте поперек навпіл і наріжте тонкими – пір’ям. Часник  очистіть і поріжте. Імбир, спочатку наріжте тонкими (2-3 мм) пластинками, потім поперек волокон соломкою такої ж товщини. Закип’ятіть воду.          Викладіть кукурудзу та горошок в жаростійку миску, залийте окропом, через 3-4 хв. відкиньте на друшляк, обсушити.

        Сильно розігрійте в сковороді вок рослинне масло. Покладіть цибулю, часник і імбир, обсмажте, перемішуючи, 1 хв. Додайте горошок і кукурудзу, приправити соєвим соусом і обсмажуйте 1 хв. Додайте рис і перемішайте, щоб рисинки розділилися. Обсмажуйте протягом 2-3 хв., щоб рис прогрівся, і подавайте.

Полента

       Полента – це страва, яка має італійське походження. Така страва в шістнадцятому столітті була основною їжею селян. Полента – це легка в приготуванні страва. Перевага страви в тому, що вона корисна, й дуже смачна.

      Інгредієнти: 330 грам кукурудзяної крупи; 15 грам солі; 740мл води.

Технологія приготування

   Підготуйте всі необхідні компоненти. Налийте в каструлю воду, додайте сіль. Коли закипить вода, починайте засипати крупу. У процесі постійно помішуючи ложкою. Варіть на малому вогні. Коли від стінок каша почне відставати, буде потріскувати, її можна знімати. Вона практично готова до вживання. Можете додати в кашу овочі. Потім поленту, розрізану на невеликі шматочки,  подавайте до столу.

Перлотто з гарбузом

      Перлотто – це страва італійської кухні, яка готується по тому ж принципу, що і ризотто, але замість рису використовується перловка. Перлотто можна приготувати з овочами, грибами, морепродуктами, рибою або м’ясом. Рекомендуємо спробувати перлатто з гарбузом, так як це не тільки смачно, але і корисно.

     Інгредієнти: крупа перлова 200гр, цибуля ріпчаста100гр, гарбуз 300гр, сир твердий100гр, масло вершкове 80гр, вино біле 100мл, бульйон курячий або овочевий 1л, чебрець, олія оливкова, сіль, перець білий мелений

Технологія приготування

   Гарбуз почистити, крупно порізати і відварити до готовності з кількома гілочками тим’яну. Вийняти тим’ян, злити воду, гарбуз пюрирувати. Цибулю почистити і дрібно посікти.Перлову крупу промити.У високій сковороді розплавити вершкове масло у невеликій кількості оливкової олії.

        На середньому вогні обсмажити цибулю до прозорості, всипати перловку і обсмажувати ще 1–2 хвилини. Влити вино і готувати, доки вино майже випарується.Додати гарбузове пюре і добре перемішати. Порціями вливати гарячий бульйон.У процесі приготування він завжди повинен трохи покривати крупу. Готувати 25–30 хвилин, постійно помішуючи, до готовності перловки, яка має бути трохи недовареною.

       Консистенція страви має бути в’язкою, інакше слід додати ще трохи бульйону. Зменшити вогонь до мінімуму, додати сир і перемішувати, доки він розчиниться. Якщо треба, приправити сіллю й перцем. Подавати перлотто з гарбузом, притрусивши листочками тим’яну або дрібно посіченою петрушкою.

Кукурудзяна каша з чорносливом

     Каша з кукурудзяної крупи дуже популярна страва в Молдові. Кукурудзяна каша дуже корисна, низькокалорійна і дієтична страва, багата вітамінами і мікроелементами.

      Її рекомендують до вживання для літніх людей, маленьких дітей і тих, хто хоче схуднути.                 Інгредієнти: крупа кукурудзяна350гр, вода 1л,чорнослив100гр, цукор 30гр, масло вершкове 30гр, сіль, горіхи волоські 100гр

Технологія приготування

  Кукурудзяну крупу крупного помелу перебрати і залити холодної водою на 1-2 години.Чорнослив також перебрати, промити і залити холодною водою для набухання.Не зливаючи води, відварити чорнослив, після чого злити відвар.

     Додати в нього окріп, сіль, цукор, засипати заздалегідь замочену кукурудзяну крупу і варити, помішуючи, на слабкому вогні до готовності протягом 1-1,5 години. Чим дрібніше крупа, тим швидше каша звариться, в середньому це займає від 30 хвилин до години.

       При подачі на кашу покласти гарячий чорнослив (кісточки видалити), полити розтопленим вершковим маслом і посипати підсмаженими товченими ядрами горіхів.

Команмелна

          Тришарові млинці – румунська національна страва, яку випікають у духовці або печі. Але сучасні господині відійшли від традицій і перейшли на сучасний варіант – приготування на сковороді.      Команмелна зазвичай подається з солодкими соусами і начинками, але як показує практика, вона відмінно поєднуються з джемом, варенням або згущеним молоком.

         Для приготування 4-6 ( в залежності від діаметру сковороди)  млинців необхідно замісити 3 види тіста, а почати слід з останнього.

          Візьміть 2 ст. геркулеса, змішайте з 1,5 ст. сметани і відставте в сторону для набухання. Тепер готуємо круте тісто з 1,5 ст. житнього борошна і двох яєць. Отриманий напівфабрикат необхідно розкачати качалкою. Ще один вид тесту для млинців складається зі склянки вівсяної муки, перемішаної з 1.5 ст. кефіру. Коли всі види тіста готові, приступаємо до випікання.

         Для цього влийте в сковороду 2 ст. л. рослинної олії і покладіть тонкий млинець з житнього тіста. Як тільки його поверхня нагріється, змастіть його другим тестом з вівсянки, так, щоб частина тесту трохи стекла і накрила краї першого млинця, запобігши від подальшого висихання. Накрийте кришкою і почекайте декілька хвилин. Як тільки «верхівка» схопиться, можна нанести третій шар з геркулесу.

         Тепер залишилося допекти млинці: спочатку 2-3 хвилини під кришкою, а потім переверніть млинець, щоб третій шар залишився внизу. Готуйте до рум’яності, а перед подачею  команмелну обов’язково змащують розтопленим вершковим маслом.

Щириця (Амарант) – крупа предків

      Відомо, що до 17 століття культивували такий злак, як щириця. Називався він хлібом інків, нині він відомий як Амарант. У 20 столітті знаменитий російський генетик Микола Вавилов почав роботи по впровадженню цієї культури в сільське господарство.

       Сучасні вчені виявили в амаранті дивовижний елемент сквален, який, ймовірно, і був причиною довголіття. Сквален є найпотужнішим антиоксидантом. По ефективності боротьби з раковими клітинами йому немає рівних. В даний час амарант повернуто в харчовий раціон.

     За кілька століть ми практично абсолютно втратили пам’ять про приготуванні страв з цієї крупи. Однак давайте спробуємо повернути собі здоров’я і силу предків.

       Нехай щириця (амарант) знову стане постійним компонентом страв російської кухні і займе рівне місце серед каш поруч з гречкою, мучницею і горохом.

Інгредієнти: 200гр крупи Амарант, 600мл води, 10гр солі

Технологія приготування 

Візьміть крупу Амарант, залийте  окропом, додайте  солі і поставте в добре розігріту духовку на годину. Кашу можна подавати на стіл, приправивши вершковим або нерафінованою горіховою, гарбузовою, маковою або соняшниковою олією.

Пісна гречка з овочами

               Батьківщиною гречки є Індія, Непал (їх гірські райони), де вона виникла ще 4 тис., років тому. У нашу країну цю культуру, сімейства гречаних, завезли греки.

           Її роль в харчовому раціоні неоціненна. Але не тільки завдяки багатому складу, її унікальність полягає в невибагливості і витривалості. Гречану крупу отримують з зерен гречки, яка насправді не відноситься до зернових.

          Гречка далека родичка щавлю (якщо придивитися до стебел щавлю, можна помітити дрібні насіння, за формою схожі на гречку). Зерна за своєю формою нагадують горішки букового дерева, тому в деяких європейських країнах її називають “буковою пшеницею”. Запашні рожеві квітки гречки привертають безліч бджіл, які виробляють темний, ароматний, трохи гіркуватий гречаний мед.

Гречка з овочами і смачна, і корисна.

Інгредієнти: крупа гречана -200гр склянка; олія рослинна -30мл; заморожена овочева суміш (типу «Мексиканська») -200гр; вода -200мл; цибуля-ріпка -100гр; сіль – за смаком, цибуля зелена – за бажанням.

Технологія приготування

        Для початку гречку перебираємо, якщо є «сторонні» зерна, видаляємо їх. Потім потрібно її ретельно промити під холодною водою. Після процедури промивання вода повинна залишатися прозорою. Перекладаємо гречку в підходящу каструлю, заливаємо необхідним обсягом води. Ставимо варитися. Сіль додаємо перед самим кінцем варіння.

          Паралельно, для нашої пісної гречаної каші, підготуємо овочі. Очищаємо цибулину,нарізаємо дрібними кубиками. Цибулеву нарізку відправляємо смажитись на сковороду в підігріту рослинну олію.Через хвилини три до підсмаженою цибулі додаємо заморожену овочеву суміш. Трохи підливаємо води (при необхідності).

          Іноді перемішуючи, інгредієнти на сковороді тушкуємо до готовності. Коли каша готова, до неї викладаємо тушковану овочеву суміш і перемішуємо. Гречка з овочами готова.

          Подачу пісної каші можна урізноманітнити і ароматизувати нарізкою з зеленої цибулі

Рис по-тайськи для українського посту

            Це одна із найпопулярніших страв у Таїланді та Китаї.

     Інгредієнти: 100г довгозернистого рису, 1 склянка води, 30гр соєвого соусу,50гр моркви, 50гр цибулі порей, 50гр зеленого горошку, 50гр кукурудзи, 2 зубка часнику, 100гр спаржевої квасолі, 100гр броколі, 20 г кореню імбиру, сіль за смаком, 10гр гіркої перчини, карі, 20гр цукру

Технологія приготування

       Рис ретельно промити, неодноразово міняючи воду. Відварити на маленькому вогні до повного випаровування рідини (краще рис зварити заздалегідь, щоб він був холодний і трохи підсохнув).  Моркву нарізати маленькими шматочками довільної форми. Цибулю порей подрібнити півкільцями. Броколі розібрати на маленькі суцвіття. Разом зі спаржевою квасолею занурити в киплячий окріп та варити 5 хвилин.

       Потім відкинути на друшляк і одразу ж облити холодною водою (щоб зберегти зелений колір). Гіркий перець нарізати якнайдрібнішими шматочками. Зубки часнику почистити, розчавити лезом ножа та обсмажити на оливковій олії до легкого рум’янцю, перемішуючи лопаткою (щоб вони віддали весь аромат і смак олії). Підсмажений часник прибрати зі сковорідки, натомість покласти моркву, гіркий перець і порей.Через 2-3 хвилини додати зелений горошок, кукурудзу та бланшовані броколі зі спаржею. Трішки посолити та присмачити цукром.

      Перемішати овочі та додати подрібнений корінь імбиру. Готувати все до м’якості (вистачить 7 хвилин на середньому вогні). Відправити в сковорідку з овочевою сумішшю варений рис. Влити соєвий соус та карі, ретельно перемішати.

    Тримати суміш на вогні ще декілька хвилин і вимкнути вогонь (рис повинен залишатися розсипчастим).

Кус-кус

          Екзотичний вид крупи на прилавках з’явився недавно і вже встиг завоювати високу популярність, тому що його смак і ціна приваблює багатьох людей. Він є корисним продуктом, який можна використовувати для приготування страв. Така цікава і незвичайна назва кус-кус, але ж багато хто навіть і не знають що це за крупа.

          Її активно використовують в Марокко для приготування різноманітних других страв. За зовнішнім виглядом вона нагадує пшоняну кашу.                 Інгредієнти: 150гр крупи кус-кус, 30гр.вершкового масла,10гр. рослинної олії, сіль

Технологія приготування

        Для приготування кус-куса воду (1 ¾ склянки) доводимо до кипіння, додаємо сіль, вершкове і рослинне масло. Засипаємо крупу кус-кус,добре перемішуємо. Відразу знімаємо кус-кус з вогню, накриваємо і залишаємо на 5 хвилин. Знімаємо кришку і, щоб кус-кус став розсипчастим, з допомогою виделки акуратно розмішуємо і кус-кус готовий!.

Подаємо смачний кус-кус як гарнір до овочевих, м’ясних і рибних страв.

Булгур з овочами

       В країнах з древніми кулінарними традиціями цю корисну і смачну крупу готують вже більше 4000 років. Вона надзвичайно популярна в Індії, Вірменії, країнах Середземномор’я та Близького Сходу. Фактично, це пропарена пшениця, частково очищена від оболонки і подрібнена на шматочки. Після пропарювання зерна пшениці сушать на сонці, після чого їх лущать і подрібнюють. Такий спосіб заготовки надає крупі неповторного горіхового аромату та смаку, який особливо цінують гурмани. Крупа булгур корисна і відмінно заміняє перловку, рис, кус-кус, не розварюється до кашоподібного стану.

     Інгредієнти: 300гр.булгур крупа, 540мл бульйон (курячий або овочевий), 200гр томатів,100гр перцю (солодкого),50гр цибулі,10гр томатної пасти, 50гр рослинної олії, перець (мелений), сіль

Технологія приготування

    Всі овочі очистити, з помідорів знімаємо шкірку (робимо хрестоподібний надріз і опускаємо в окріп на 30-40 секунд) і все дрібно нарізаємо. У гаряче масло викладаємо нарізану цибулю і обсмажуємо до м’якості. Додаємо підготовлені нарізані помідори і смажимо 2 хвилин, потім томатну пасту і смажимо 1-2 хвилини, додаємо булгур і перемішуємо.

    Вливаємо в булгур курячий або овочевий бульйон і перемішуємо. Доводимо булгур в бульйоні до кипіння, зменшуємо вогонь до мінімуму, солимо, перчимо, накриваємо і варимо ароматну крупу 10-12 хвилин. Знімаємо булгур з вогню, закутуємо в рушники і залишаємо ще на 10 хвилин.

    Подаємо смачний гарнір з булгуру з м’ясними або рибними стравами.

Тах-чін

       Іранська страва з рису, до якої входять рис, шафран, яєчні жовтки, йогурт і куряче філе. Являє собою перевернутий плов у вигляді запіканки золотистого кольору із двох шарів: тонкого і хрусткого зовнішнього шару та мякого соковитого вмісту.

     Верхня частина запіканки – це білий рис, а нижня тонка частина тах-діг ‎ – це курятина, шафран, яйця, йогурт та інші складові на дні казана.

Інгредієнти: Рис (Басматі) 200г, м’ясо птиці 600 г, йогурт 200г, цибуля 50г, часник за смаком, яйце 2 шт, шафран або карі за смаком, рослинна олія 50г., спеції, сухофрукти 100г, сіль

Технологія приготування

        Для приготування тах-чіну спочатку змішуються пропарений рис з йогуртом, яєчними жовтками і шафраном та додають до цієї суміші попередньо відварені шматочки курятини. Згодом все це поміщають у рондель і готують на слабкому вогні. Перед подачею на стіл тарілку зі стравою треба перевернути. 

       Види страви розрізнюють за інгредієнтами: у різних регіонах до неї додають овочі, рибу або червоне м`ясо.

Бубертс

         Бубертс – національна страва латиської кухні. В її основі манна каша, змішана з яйцем. На смак ця страва зовсім не нагадує манну кашу, вона більше схожа на повітряний і ніжний пудинг. У відмінності від каш, бубертс не вариться, а тільки заварюється в течії пари хвилин, це впливає на майбутній смак страви.

       Інгредієнти: молоко – 250 мл, семолина – 50 г, яйце – 2 шт, мигдаль – 25 г, ванільний цукор 5гр, цукор 50гр, сіль, олія вершкове 20гр.

Технологія приготування

     Молоко довести до кипіння і всипати семолину, постійно помішуючи варити 2 хвилини. Зняти з вогню. Жовтки розтерти з цукром. Додати в захололу до 70 гр кашу жовтки і подрібнений мигдаль. Перемішати. Білки збити в пишну стійку масу разом з щіпкою солі і ванільним цукром. Додати невеликими порціями збитий білок в кашу і акуратно перемішати.   

       Форми для випікання змастити вершковим олію і присипати семолиной. Викласти у форми кашу. Форми не мають бути наповнені до верху, маса повинна займати приблизно 2/3. Випікати в розігрітій до 180 гр духовці до золотистого кольору.                Подавати можна з медом, сметаною, свіжими ягодами або фруктами

 Медальйони з кукурудзяної каші в беконі з моцарелою   

         Інгридієнти: Крупа кукурудзяна 75гр, бульйон з курки 300мл, сир моцарелла – 60гр, часник 10гр, олія оливкова 20гр, перець чорний мелений 2гр, бекон 30гр, тим’ян сушений 2гр, розмарин 3гр, паприка сушена 2гр, гриби шампіньйони 50гр  Технологія приготування

         Для приготування медальйонів з кукурудзяної крупи з беконом оброблений часник січуть. На розігріту сковороду наливають оливкову олію, викладають часник, додають паприку і обсмажують до золотистого кольору. Гриби обробляють, нарізують слайсами і злегка обсмажують на оливковій олії.

       Бульйон доводять до кипіння, засипають кукурудзяну крупу і варять до готовності при безперервному помішуванні. В готову кукурудзяну кашу додають обсмажені часник і гриби, перемішують, викладають в тарілку, вирівнюють, зверху накривають харчовою плівкою і ставлять в холодильник для охолодження. Охолоджену кашу дістають з холодильника і круглою виїмкою формують медальйони. Кожен медальйон обгортають беконом і викладають на змащене деко. Зверху медальйони посипають чорним меленим перцем. Сир моцарелла натирають на тертці, додають тимьян, перемішують і викладають поверх медальйонів.

       Деко з медальйонами ставлять в жарову шафу і запікають при температурі 2100С протягом 10 хвилин.

       Подають медальйони на порційній тарілці, прикрашають гілочками