Екологічна стежка рідного краю

Вступ

Екологічні проблеми сучасності поставили перед школою важливе завдання – навчити та виховати молоде покоління, здатне по-новому розв’язувати проблеми охорони й раціонального використання природи.

Однією зі складових екологічного виховання є формування вмінь і навичок охорони природи. Оволодіння способами дій, які найбільше відповідають законам природи, раціональними засобами природокористування, пропаганда екологічних знань.

Екологічне виховання є невід’ємною складовою навчання біології та хімії. Але більш яскравим і ефективним воно стає під час проведення різних позакласних екологічних заходів, що передбачають проектну діяльність учнів. До нових форм і методів екологічної освіти належить організація екологічної стежки.

Навчальна екологічна стежка – це спеціально обладнана в освітніх цілях територія, де організовують та направляють діяльність учнів у природному середовищі. Регіональний ландшафтний парк «Тилігульський» є дуже зручним і вдалим місцем для такої діяльності. Актуальність та новизна нашої роботи полягає в тому, що в тут можна практично бачити вплив людської діяльності на природу і звернути увагу громадськості на стан парку.

Мета досліджень:

Формувати екологічну культуру учнівської молоді, розвивати свідоме ставлення до навколишнього середовища.

Отримувати знання,  як зберегти і укріпити природу і разом з нею своє здоров’я.

Розвивати уміння спостерігати, порівнювати, робити висновки на основі результатів своїх досліджень.

Виховувати розуміння феномену природи і людської духовності.

Розвивати творчі здібності учасників проекту.

 1. Створення екологічної стежки.

Вперше поняття «природна, або екологічна стежка з’явилась у США. На початку ХХ століття лісничий Бентон Маккей запропонував заснувати  щось на кшталт «заповідника для пішоходів» – прокласти стежку по Аппалачському хребту. До 1922 року довжина стежки становила 3300 км.  І одразу ж  вона стала улюбленим місцем відпочинку і спілкування з дикою природою.

Одинадцять років тому в Україні була створена перша навчальна екологічна стежка. Відтоді ця доступна і цікава форма екологічної осв­іти в природі набула широких масштабів.

На території регіонального ландшафтного парку «Тилігульський» ніколи не було екологічної стежки, хоча ця територія дуже багата ї різноманітна. Тому ми вирішили прокласти ній маршрут.
Зазвичай екологічна стежка створюється для проведення навчальної і освітньої пропагандистської природоохоронної роботи. Це і своєрідна навчально-дослідна лабораторія в природних умовах – база для проведення шкільних програмних екскурсій в природу.
Навчальна екологічна стежка – педагогічно організований маршрут на місцевості для проведення навчальних екскурсій, прогулянок, масових заходів еколого-натуралістичного спрямування, пропагандистської роботи з охорони природи. Вона виконує просвітницьку, пізнавальну, розвиваючу, естетичну й оздоровчу функції. Створюється у заповідниках, заказниках, парках, шкільних лісництвах, на околицях дитячих таборів праці і відпочинку, у загальноосвітніх школах, дошкільних і позашкільних закладах. При цьому враховується наявність цікавих і типових для даної місцевості об’єктів; куточки дикої  природи мають поєднуватись з антропогенним ландшафтом. Вона повинна знаходитися відносно недалеко від школи, щоб зручно було вести систематичні спостереження і дослідження у природі.
При розробці екологічної стежки слід врахувати категорії

відвідувачів: педагогічних працівників, школярів, відпочиваючих громадян.
Основні вимоги, які ставляться до маршруту стежки – це інформативність, різноманітність і своєрідність, довжина її повного маршруту – 8-12 км, скороченого -3-5 км. Підбираючи маршрут стежки, необхідно врахувати: 1) доступність маршруту для відвідувачів (віддаленість від поселення, зручність транспортного сполучення ); 2) естетичну і навчально-виховну виразність навколишнього ландшафту, інформаційну ємність маршруту.
Визначаючи довжину екологічного шляху, слід враховувати, що середня тривалість однієї екскурсії, наприклад, для старшокласників, повинна складати  2 -2,5 години. Цьому буде відповідати обладнаний маршрут довжиною майже 2 кілометри. Проте, в кожному конкретному випадку тривалість екскурсії буде залежати від складу групи. Так, для дітей середнього шкільного віку можна проводити екскурсію по всьому маршруту, але не включати всі екскурсійні об’єкти. Для дітей молодшого віку проводяться вступні екскурсії на певній ділянці стежки тривалістю 40 – 50 хвилин.
Обладнання стежки починається із прокладання на місцевості маршруту стежки і складання схеми великого масштабу. Щоб виявити і закартографувати цікаві екскурсійні об’єкти, або позначити місця для їх наступного створення, необхідно провести обстеження місцевості на віддалі до 50 метрів по обидва боки від стежки.
Для наочності на маршруті встановлюються інформаційні щити з текстами, оформляється паспорт. На стежці можна розмістити різноманітні природоохоронні знаки.
Зміст тематичних ділянок має відповідати таким навчальним і виховним завданням:
1. Формувати систему наукових знань, поглядів, переконань, які закладають основи відповідального та дієвого ставлення до навколишнього природного середовища, розуміння самоцінності природи та її компонентів.

2.        Розвивати емоційно-чуттєву сферу особистості школяра в процесі взаємодії з об’єктами природного і соціального середовища.
3. Збагачувати життєвий досвід дітей прикладами позитивної, або негативної взаємодії людини з природним довкіллям.
4. Виховувати звички екологічно доцільної поведінки й діяльності, наполегливість в досягненні екологічних цілей, здатність до моральних, правових суджень з екологічних питань

Практична орієнтація знань створює основу для формування відповідального ставлення до навколишнього середовища, екологічної культури, вміння бути хорошими пропагандистами охорони природи. Важливо, щоб у процесі вивчення об’єктів стежки використовувалися активні методи. Ознайомлення дітей і дорослих з природними об’єктами екологічної стежки відбувається наочно-діяльнісним шляхом: на екскурсіях, прогулянках, під час спостережень, трудових десантів, уроків-милування природою, організації екологічних свят, конкурсів малюнків, пісень, віршів, фотовиставок на екологічну тематику; написанні дослідницьких робіт; виступів екологічних агітбригад тощо. Робота на екологічній стежці має проводитись систематично. Тільки за цієї умови вона матиме наукову і практичну цінність.
Зазвичай учбова екологічна стежка відвідується організовано, під керівництвом екскурсовода. Проте при наявності спеціально розроблених буклетів-путівників можливе і самостійне ознайомлення з експозицією стежки. Екологічна стежка створюється перш за все для дітей, заради їх навчання та виховання. Це одна з привабливих форм організації їх діяльності в системі екологічної освіти та виховання. Якщо вона правильно організована, то дозволяє учням з різних боків розкривати свої творчі здібності. Для проведення повноцінної екскурсії екологічною

стежкою необхідна ретельна підготовка, особливо треба враховувати те, що природа дуже динамічна.

І. 2. Особливості регіональних ландшафтних парків.

Регіональні ландшафтні парки є природоохоронними рекреаційними установами місцевого, чи регіонального значення, що створюються з метою збереження в природному стані типових, або унікальних природних комплексів та об’єктів, а також забезпечення умов для організованого відпочинку населення.

Регіональні ландшафтні парки організовуються з вилученням, або без вилучення земельних ділянок, водних та інших природних об’єктів у їхніх власників або користувачів.

На регіональні ландшафтні парки покладається виконання таких завдань:

1. Збереження цінних природних та історико-культурних комплексів та об’єктів.
2. Створення умов для ефективного туризму, відпочинку та інших видів рекреаційної діяльності в природних умовах з додержанням режиму охорони заповідних природних комплексів і об’єктів;
3. Сприяння екологічній освітньо-виховній роботі.

На території регіональних ландшафтних парків з урахуванням природоохоронної, оздоровчої, наукової, рекреаційної, історико-культурної та інших цінностей природних комплексів та об’єктів, їхніх особливостей проводиться зонування з урахуванням вимог, встановлених для територій національних природних парків.

Господарська, наукова та інша діяльність, що не суперечить цілям і завданням парку, проводиться з додержанням загальних вимог охорони навколишнього природного середовища.

І. 3. Загальна характеристика району досліджень

Тилігульський регіональний парк розташований на західному узбережжі Тилігульського лиману в межах Одеської області  України.

Його довжина становить 60 кілометрів. Ширина у самому широкому місті складає 3,5 км. Максимальна глибина – 21 метр. В верхів’я лиману впадає річка Тилігул. Загальна площа парку 13954 га, в тому числі акваторія лиману 9981 га. В склад парку входять: орнітологічні заказники «Коса стрілка» 394га. та Тилігульський пересип» 390 га.; ландшафтні заказники «Новомиколаївський» 315 га., а також ботанічний заказник «Калинівський» 92 га.

Від моря лиман відділений широким піщаним масивом, а з’єднаний з морем штучним каналом. Лиман знаходиться неподалік від відомого курорту Коблево, який тягнеться уздовж Чорноморського узбережжя.

Тилігульський лиман є самим чистим і прозорим серед усіх українських лиманів, і представляє велику цінність для біологічної різноманітності регіону.  Прозорість води тут сягає 7 м. Як унікальний природний комплекс Тилігульський лиман включено до переліку водно-болотних угідь, що мають міжнародне значення, головним чином, як середовище існування водоплавних птахів. Тут є всі умови для життя тваринних і рослинних організмів. Флора і фауна парку вважаються унікальними.

На березі паркового лиману знаходяться 14 мільйонів тонн запасів лікувальних грязей. Їх можна використовувати в лікуванні захворювання шкіри, опорно-рухового апарату і нервової системи.

Дослідження  регіонального ландшафтного парку «Тилігульський» та прилеглої до нього території проводиться протягом року. Наша екологічна стежка знайомить з природою парку та особливостями степової зони, в якій розташоване рідне село. Екологічне виховання починається з краєзнавчих аспектів. Адже для кожної людини образ батьківщини неодмінно пов’язаний із знайомими з дитинства, а тому такими неповторними і рідними краєвидами. Під час екскурсій учні дізналися багато нового про цікаві місця села та парку. Згодом вони вирішили перетворити ці місця на зупинки екологічної стежки.

Основні функції нашої екологічної стежки: навчальна, розвивальна, виховна. Продуктивним  є практично-екскурсійний напрямок (відпрацьовуються лабораторні і практичні роботи, дослідницька робота, спортивно-оздоровча, ігрова, творча, проектна діяльність). Довжина маршруту 2 км. 500 м.

В результаті досліджень учнями було виявлено, що на території парку та села зустрічаються  такі види впливу діяльності людини на природу:

1. Витоптування трав’яного покриву.
2. Засмічення території.
3. Заростання бур’янами.
4. Механічні пошкодження рослин.
5. Випалювання та випасання рослин.

Первісні природні ландшафти з луками, степами суттєво зменшилися по площі. Але ще збереглися місця з дикою рослинністю і заростями ковили, молочаю, типчаку, чебрецю.

Поєднання краси первісного степу і штучних ландшафтів можна спостерігати на маршруті екологічної стежки.

ІІ. 2.  Маршрут екологічної стежки.

1 Зупинка  «Шкільна»

2 Зупинка  «Алея софор»

3 Зупинка  «Мар’янівське джерело»

4 Зупинка  «Криниця»

5 Зупинка  «Сосновий ліс»

6 Зупинка  «Орнітологічна»

7 Зупинка  «Дозвілля»

8 Зупинка  «Степові трави»

ІІ. 4. Зупинки екологічної стежки.

Наша екологічна стежка має 8 зупинок і починається вона від шкільної садиби.

І Зупинка.  «Шкільна».

       До шкільного порогу  веде алея туй  та каштанів. Ці дерева прикрашають шкільне подвір’я протягом року. Туї красуються взимку, а крислаті каштани з масивною зеленою кроною та білим цвітом в травні місяці.  Перед центральним входом виграє всіма кольорами веселки розарій, навколо нього цвітуть яскраві тюльпани, ніжні нарциси, різнобарвні майори та інші декоративні квіти. Біля школи є фруктовий сад, зелене царство рослин пришкільної ділянки. Позаду –   розлогі липи, які забезпечують своїм цілющим цвітом всіх жителів села.

Школа в нашому селі являється оазисом. Тут діти вчаться любити, охороняти природу, примножувати її багатства, насаджувати і доглядати за різними видами декоративних і сільськогосподарських  рослин. Хоча завантаження даної території досить високе, але завдяки постійній роботі  учнів  зелені насадження, садок, квітники, алеї завжди перебувають в належному стані.

Софора – одне з найдавніших дерев Калинівки. Ці дерева були насаджені  ще біля маєтку пана Дубина. В той же час вони з’явились біля хатин окремих жителів. На сьогоднішній день –  це столітні дерева з надзвичайними лікувальними властивостями. В свій час частину парку викорчували, згодом насадили знову.

Екологічна стежка пролягає через даний об’єкт,  який вартий особливої уваги. Це улюблене місце відпочинку Калинівців, особливо молоді. Алея знаходиться біля Будинку культури та торгівельних точок, тому тут часто можна побачити поліетиленові пакети, пластикові пляшки, етикетки, папірці. Учні слідкують за чистотою зеленої алеї, наводять відповідний порядок, проводять агітаційно-роз’яснювальну роботу.

ІІІ  Зупинка  «Мар’янівське джерело»

На схилі гори, біля хуторця Мар’янівка б’є потужне джерело. Вода річечкою стікає в Тилігул. В той час, коли учні вивчали історію криниць та джерел, їх стежина пролягла до Мар’янівського джерельця. Відкопали і розчистили його.

Мар’янівське джерело  виявилося найстрімкішим серед інших розчищених витоків. Його води найбільше наповнюють лиман. Тому саме біля нього ми організували наступну зупинку  екологічної стежки. Часто біля джерела проводяться екологічні уроки.  Дітей зацікавило і привабило джерельце. Сьогодні  їх постійно можна бачити біля нього.

Джерело знаходиться в тому місці, де проходить череда корів, отари овець, через що відбуваються зсуви грунту. Поступово витік замулюється і тому щоразу потрібна допомога екологічного загону «Джерельце».  Діти настільки полюбили це місце, що окрім шипшини та глоду, які ростуть навколо нього, насадили ще й садові квіти – хризантеми. Все це створює колорит степу і села.

Після того, як діти облаштували джерельце, воно полюбилося і відпочиваючим. Та  після приємного відпочинку гості залишають весь непотріб. На це враз реагують учасники проекту. Вони наполягають на тому, щоб відпочиваючі прибирали після себе місце дозвілля. Тут же і проводиться  роз’яснювальна робота.

ІV  Зупинка  «Криниця»

   Вздовж по річечці, що тече від джерельця, ми рухаємось  в напрямку до лиману. Неподалік хутірця Мар’янівка теж б’є джерельце, яке жителі обладнали як криницю. Але вода була непридатною для вживання людьми,  гіркувата,  схожа за смаком на воду джерельця. Сьогодні її використовують  як водопій для тварин. Через це рослинний покрив, а там багато росло горицвіту, фіалок і чебрецю, витоптався.

Повз криницю проїжджає багато дачників до масиву, який розташований неподалік, на горі. Вони зупиняються, щоб набрати з собою води. Але після себе часто залишають пакети із сміттям.

Через це вистачає  як роз’яснювальної так і  фізичної роботи для членів екологічної стежки.

V  Зупинка  «Сосновий ліс»

Від криниці мандруємо екологічною стежкою  до соснового лісу. На початку 80-х років з ініціативи жителів села та працівників лісового господарства схили до лиману були засаджені соснами. На сьогодні це великий сосновий ліс, який оточує лиман з усіх боків. Це окраса Калинівки, улюблене місце відпочинку як для місцевих жителів  так і гостей, які приїжджають на  відпочинок. Адже повітря у хвойних лісах чисте та цілюще. Фітонциди, які виділяють хвойні дерева згубно діють на хвороботворні бактерії. Також це місце збору шипшини, глоду та грибів. Але разом з тим тут добре видно негативний вплив людини на природу. Великі смітники, підпали, вирубування дерев знищують цю красу.

Юні екологи постійно прибирають територію лісонасаджень, особливо засмічені місця біля дачних масивів. Кожного року проходить акція «Збережи ялинку», де проводиться роз’яснювальна робота про попередження вирубки сосни, організовується конкурс «Замість ялинки – зимовий букет».

VІ  Зупинка  «Орнітологічна»

Під час екскурсії вивчається багате ландшафтне різномаїття парку. Дослідження з’ясовують, що фауна парку дуже багата. Тільки завдяки птахам Тилігульський лиман набуває статусу водно-болотних угідь міжнародного значення. Учні встановлюють улюблені місця гніздування птахів. Одне із них на косі, поруч з сосновими насадженнями, неподалік від села. Тут можна побачити птахів різних видів: білих лебедів, чапель,  диких качок, гусей, морських зуйок, бакланів, косарок, коровайок тощо.

Тепер вони не такі багаточислені, як це було 20-30 років тому. Раніше в  місцях їхнього гніздування було спокійно,  безлюдно. Та сьогодні велика кількість відпочиваючих, браконьєрство, забрудненість території негативно впливають на якісний та кількісний видовий склад та місця гніздувань птахів. А так хочеться зберегти первозданну красу природи.

Учасники проекту приймають активну участь в акції «Допоможи птахам», інформують про важливість дбайливого ставлення до пернатих, залучають до особистої участі у догляді за птахами.

VІІ Зупинка «Дозвілля»

Вже традиційними на Тилігульському лимані та його мальовничих берегах стали пляжний відпочинок, любительське рибальство, прогулянки на човнах, пішохідні подорожі, пізнавальні екскурсії, наукові експедиції, польові практики і спостереження.

Наша екологічна стежка пролягає через місце відпочинку, яке знаходиться біля риболовецької артілі. Тут найбільше скупчення приїжджих під час пляжного сезону. Також відпочивають, купаються і загоряють  і місцеві жителі. Та найбільше люблять цей куточок діти. Він належним чином оснащений для відпочинку. Але найвища забрудненість саме на цій зупинці  екологічної стежки.  Тому цю ділянку парку прибирати найважче . Зазвичай в акції «Чисті прибережні смуги – живі водні плеса і джерела», яка проходить навесні, задіяні учні школи та всі жителі села. А влітку, під час сильної спеки, яка призводить до масової загибелі риби, діти та дорослі  знову виходять, щоб очистити прибережну зону лиману від мертвої риби.

VІІІ  Зупинка  «Степові трави»

Різноманітним є рослинний світ лиману. Завдяки унікальним умовам, які склалися в межах парку, там є рослини, які занесені до Червоної книги України. Зокрема це шафран сітчастий, підсніжник Ельвеза, тюльпан Шренка, сон чорніючий та ковила Лесінга. Ще не так давно вони, а особливо ковила, хвилями розливались на схилах пагорбів. Тепер це лише поодинокі острівці.  Багато лікарських трав вкривають схили лиману.

Всі учасники походу знають, що зривати квіти заборонено. Все що сподобалось, діти фотографують. Зупинка «Степові трави» більш віддалена від населеного пункту. Учні мають можливість порівняти рівень засміченості території від її місця розташування.  Дослідження показують, що і віддалені від населених пунктів території хоч і в меншій мірі, але все ж таки забруднені. Діти збирають залишені в травах пластикові і поліетиленові предмети і доставляють до сміттєзвалищ, де їх  знищують.

Висновки

Особливість проведення навчальних стежок полягає у поєднанні відпочинку й пізнання під час руху екскурсійним маршрутом методами  «непрямого навчання», під час якого здійснюється засвоєння законо­мірностей прояву природних процесів, проявів антропогенних фак­торів, норми екологічно грамотної поведінки. Важливим є наочне підтвердження важливості природоохоронної діяльності. Бажано, щоб екологічна стежка поєднувала ділянки проведення екологічного прак­тикуму і природоохоронної діяльності. Це дозволяє реалізувати ос­новні принципи громадської екологічної експертизи. Спочатку на спро­щеному рівні з поступовим ускладненням: проведення спостережень, наукових досліджень, проектування природоохоронної діяльності, про­пагування раціональної поведінки в природі.
Знання учнів залишаться пасивними, якщо вони не навчаться пере­носити їх у життєву практику. Головним завданням створення екологіч­ної стежки є: навчити учнів упізнавати у природі вивчені живі об’єкти, бачити ознаки їх пристосування до умов існування, біологічні ритми, пояснювати їх екологічне значення. Тому учням даються завдання, які базуються на основі поєднання індивідуальної, групової та масової форм організації діяльності школярів.  Знання, які учні одержують на стежині тісно пов’язані із навчальним матеріалом. І головне – школярі набувають умінь використовувати їх на практиці.

Методичні рекомендації щодо організації роботи на екологічній стежці

Перед тим, як проводити навчальні екскурсії на екологічній стежці, її треба методично правильно облаштувати. Проведенню екскурсії на

екологічній стежці передує ретельна підготовка:

1. Учителю біології разом з колегами заздалегідь пройти по стежці з метою дослідження її стану, безпеки для життя та здоров’я учнів, розставлення позначок, встановлення зупинок.  Продумати форму звітності для учнів, щоб після  ознайомлення з нею легко визначалось, наскільки корисною була про­ведена екскурсія і рівень навчальних досягнень.

Учням-екскурсоводам роздаються завдання:

а) підготувати біоло­гічний паспорт екологічної стежки (група учнів-біологів);

б) створити екологічну карту стежки (група учнів-географів);

в) дослідження скла­ду ґрунтів, води (група учнів-хіміків);

г) фізкультурники вибирають місце для рухових екологічних ігор, змагань, готують їх тематику;
д) учні-історики вивчають історичні події, що відбувались поблизу;
ж) учні-філологи готують доповіді, вірші, загадки, прислів’я.

Попередня підготовка учнів до проведення екскурсій на екологічній стежці починається на уроках.  Завдання екскурсії на екологічній стежці повинні бути доступними учням для виконання. Для того, щоб уникнути недоречності під час роботи на стежці, радимо звернути увагу на наступне:
1. Пройдіть екскурсійним маршрутом.
2. Зберіть і опрацюйте матеріали екскурсії.

3.Зробіть висновки про екологічний стан довкілля.

4. Запропонуйте пропозиції щодо покращення екологічного стану досліджуваного природного комплексу .

5. Перед проведенням екологічної екскурсії проведіть інструктаж. Учням пропонується самостійно розробити пам’ятку — пораду щодо поведінки та проведення спостережень за живими об’єктами, обговорити її. Ефективною навчальною моделлю організації роботи на екологічній стежці є імітаційне моделювання, або ігровий підхід. (Додаток 2.)

Для конкретизації здобутих під час роботи на екологічній стежці знань, умінь в процесі діалогу з учнями учитель з’ясовує ефективність проведеної екскурсії, чи стали знання актуальними, пропонує зробити умовиводи. Елементи жартів, конкурси, загадки, прислів’я сприяти­муть покращенню емоційного стану екологічних ігор.

Список використаних джерел

Електронні ресурси: Організація комплексної екологічної стежки– Режим доступу: http://geografica.net.ua/publ/galuzi_geografiji/kraeznavstvo_i_turizm/naprjami_vivchennja_svogo_kraju_organizacija_kompleksnoji_ekologichnoji_stezhki/63-1-0-823

1. Про виховання дітей та молоді: Закон України [Проект] // Світ виховання. – 2004. – № 3. – С. 7-20.
2. Про національну програму виховання дітей та учнівської молодів Україні: Постанова Президії АПН України від 1 лип. 2004 р. Протокол
   № 1-7/6-98 // Освіта України. – 2004. – 3 груд. (№ 94). – С. 6.
3. Концепція екологічної освіти та виховання в Україні: проект. – /Б. м./ /б. р./. – 13 с.
4. Можарова З.А. Програма по екологічному вихованню /З.А.Можарова // Біологія в шк. – 2001. – № 5. – С. 49-52.
5. Агейкіна Р.В. Екологічне виховання: досвід організації / Р.В.Агейкіна // Виховна робота в шк. – 2005. – Січ. (№ 1). – С. 28-29.
6. Баклицька Т.В. Робота шкільної бібліотеки з екологічного виховання / Т.В.Баклицька // Шкіл. світ. – 2001. – Трав. (№ 18). – С. 7.
7. Балашова С. Спостереження за природою як засіб екологічного виховання молодших школярів / С.Балашова // Почат. шк. – 2005. – № 3. – С. 19-21. – Бібліогр.: 1 назв.

8.  Висоцька О.Є. Екологічна культура особистості на основі формування індивідуальної свідомості /О.Є. Висоцька // Відкритий урок. – 2003. – №13/15. – С.73-76. -Бібліогр.: 10 назв.

9. Вороніна Л. Екологічне виховання: сучасні аспекти / Л.Вороніна //Шкіл. світ. – 2002. – Жовт. (№ 38). – С.3.
10. Грицишина Т. Виховання екологічної культури під час походів молодших школярів/ Т.Грицишина, С.Фокін // Почат. освіта. – 2001. – Квіт. (№ 16). – С.7.
11. Дробноход М.І. Концептуальні основи формування екологічного мислення та здібностей людини будувати гармонійні відносини з природою / М.І.Дробноход, Ф.В.Вольвач, С.Г.Іващенко. – К.: МАУП, 2000. – 75 с. – Бібліогр.: с. 70-74.
12. Дяченко Т. Ставлення до природи у дітей східних слов’ян /Т.Дяченко // Шлях освіти. – 2002. – № 3. – С.49-53.
13. Екологічне виховання учнів початкових класів у позашкільних навчальних закладах: Навч.-метод. посіб. / Пустовіт Г.П.; Ін-т проблем виховання АПН України. – К., 2002. – 240 с: іл. – Авт. зазначено на звороті обкл.
14. Жалковська В. Екологічне виховання — у кожну школу! / В. Жалковська // Краєзнавство. Географія. Туризм. – 2001. – Листоп. (№ 41). – С.3.
15. Іщенко Л.В. Змістова характеристика екологічного виховання дітей6—7 років / Л.В.Іщенко // Наука і освіта. – 1998. – №1/2. – С.41-45. -Бібліогр.: З назв.
16. Колонькова О. Застосування тренінгів у екологічному вихованні старшокласників / О.Колонькова // Шкіл. світ. – 2002. – Листоп. (№ 41). – С. 4.

17.  Колонькова О. Поводитися з позиції екологічної доцільності… / О.Колонькова // Шкіл. світ. – 2004. – Жовт. (№ 39). – С.1-2.

18. Колонькова О. Самоаналіз у екологічному вихованні старшокласників / О.Колонькова // Біологія і хімія в шк. – 2005. – №1. – С.42-45. – Бібліогр.: 3 назви.
19. Колонькова О. Технології виховання у старшокласників ціннісного ставлення до природи / О.Колонькова // Рід. шк. – 2002. – Груд. (№12). – С. 29-31. – Бібліогр.: 8 назв.
20. Колонькова О. Технології екологічного виховання / О.Колонькова // Шкіл. світ. – 2003. – Лют.(№ 5). – С. 3.
21. Комендар В.І Проблеми екологічного виховання молоді: Навч. посібник. – Ужгород: Вироб.-видав. комбінат» «Патент», 1994. – 15 с.

Гержик І. П., Дятлов С.Є. Тилігульський  птахосвіт. Одеса. 2005

Додаток 2

ЕКОЛОГІЧНА ГРА

Кажани та метелики.

Цілі та завдання: навчити учнів усвідомлювати відносини хижак — здобич, які існують між кажанами та метеликами або іншими живими об’єктами в біосфері.
Обладнання: пов’язка на очі.
Умови проведення гри:
Гравці стають у велике коло.

1. Виберіть ведучого, який буде грати роль кажана. Він стоїть у
   центрі кола із зав’язаними очима.
2. Виберіть трьох інших учасників, які будуть метеликами. Вони
   також заходять в центр кола.
3. Мета для кажана, наблизитися до метеликів, наскільки це буде
   можливо.
4. Кажан і метелики можуть рухатися, але вони повинні залишатися
   в межах кола. Як тільки кажан доторкнувся до метелика, метелик по-­
   винен залишити коло.
5. Кожного разу, коли кажан вимовляє: «кажан», кожен метелик
   повинен відповісти: «метелик».
6. Кожного разу, коли метелик чує, що кажан вимовляє «кажан», це
   моделює поведінку кажана, який здатний сприймати ультразвукові імпульси, щоб знаходити здобич. Імітація імпульсу, спрямованого від кажана, сприймається метеликом і відображується в моделі поведінки «метелика».