Привіт! Я Богданов Олександр і це мій кейс чудових методів для викладання історії в школах, при формуванні даного кейсу я, навіть, врахував умови роботи із різними засобами навчання!

Приємного читання!

Розум полягає не лише у знаннях, а й у вмінні застосовувати знання на ділі.

Арістотель, 322-384 рр. до н.е. 

Методи навчання – це способи організації навчального матеріалу і взаємопов’язаної діяльності вчителя й учнів у процесі навчання. Таке визначення методам навчання сьогодні дають педагоги, викладачі та ті, хто працює з методикою викладання. Головне слово в даному визначенні – це “способи”, саме спосіб подання матеріалу та спосіб навчити учнів новому відрізняє один метод від іншого, відрізняє лекцію від бесіди, роботу в лабораторії від тестування.

Хочу одразу перелічити методи, які я рекомендую використовувати, викладаючи історію у школі. До них відносяться: верифікація даних джерел, історико-порівняльний метод та історико-типологічний метод. 

Верифікація даних джерел 

Під час застосування даного методу на уроці учні з допомогою вчителя аналізують історичне джерело для того, щоб перевірити, що вірогідний факт або твердження є істинним, або наскільки подана джерелом інформація є достовірною.

У “Повісті временних літ” Нестор Літописець так описує захоплення Києва майбутнім князем Олегом:

“І прибули [Олег та Ігор] до гір київських, і довідався Олег, що [тут] Аскольд і Дір удвох княжать. І сховав він воїв у човнах, а інших позаду зоставив, і сам прийшов [на берег Дніпра], несучи Ігоря малого. А підступивши під Угорське [і] сховавши воїв своїх, він послав [посла] до Аскольда й Діра сказати, що, мовляв: «Ми — купці єсмо, ідемо в Греки од Олега і од Ігоря-княжича. Прийдіть-но оба до рідні своєї, до нас».

Аскольд же й Дір прийшли. І вискочили всі інші [вої] з човнів, і мовив Олег Аскольдові й Дірові: «Ви обá не є ні князі, ні роду княжого. А я єсмь роду княжого. — І [тут] винесли Ігоря. — А се — син Рюриків».

І вбили вони Аскольда й Діра, і віднесли на гору, і погребли [Аскольда] на горі, яка нині зветься Угорське і де ото нині Ольмин двір. На тій могилі поставив [боярин] Ольма церкву святого Миколи [Мирлікійського]. А Дірова могила — за святою Ориною.

За допомогою метода верифікації історичного джерела діти вчаться піддавати критичному осмисленню інформацію про історичні події. Подана раніше частина із “Повісті временних літ” є цілком достовірною, але не слід уявляти, що події відбувались саме так, як там вони зображуються, адже Нестор(автор літопису) жив на кілька століть пізніше князя Олега, Аскольда та Діра. Тим не менш, історична інформація про ці події цілком могла бути передана до його часів, адже різностороннє дослідження цих подій дійсно підтверджує, що саме в цей час в IX ст. Олег почав правити Києвом.

Історико-порівняльний метод –

це спосіб дослідження, що дає змогу шляхом порівняння встановити схожість і відмінність між історичними явищами, що вивчаються.

За допомогою мультимедійних засобів учні на уроці можуть переглянути відеозапис, який є історичним джерелом.

В даному відео зафіксовано промову першого лідера СРСР В.Леніна. Учні за допомогою історико-порівняльного методу можуть встановити що саме більшовики обіцяли робочим і селянам, які їх підтримували, якими ораторськими прийомами користувався їх лідер, а також порівняти цей виступ із виступами сучасних політичних лідерів. Таким чином можна виявити чим вони схожі, а чим їх риторика відрізняється.

Відео:

Історико-типологічний метод

Типологізація як метод наукового пізнання має на меті розбиття (упорядкування) сукупності об’єктів або явищ на певні типи (класи) на основі властивих їм загальних істотних ознак.

На уроці учні за допомогою даного методу зможуть класифікувати історичні події, визначатися в термінах, відрізняти одне від іншого.

Наприклад, ми називаємо події на території України в 1917-1921 рр. Українською Революцією тому що для цього є певна сукупність ознак цих подій: чітко визначені причини, що спричинили революцію(криза політична, економічна), якісні зміни в суспільно-політичному устрої як чіткі наслідки і  т.д.

Далі, ми називаємо війну 1939-1945 рр. Другою світовою тому що є ознаки для цього, такі як чітко визначений хід подій, причини що його викликали, результати війни, утворення воєнно-політичних союзів, до яких залучено більшість країн світу з різних воюючих між собою сторін.