Методи використання у навчальному процесі з вивчення історії у школі при роботі із різними засобами навчання

Зміст:

1.Структура змісту загальної освіти

2.Класифікація методів навчання

3.Традиційні методи навчання

4.Інноваційні методи навчання

5.Інтерактивні методи навчання

6.Як правильно обрати метод навчання у школі?

7.Методи навчання в початковій школі

8.Методи навчання за джерелами знань.

Структура змісту загальної освіти

Методи навчання  — це упорядковані способи діяльності вчителя й учнів, спрямовані на ефективне розв’язання навчально-виховних завдань. У методах навчання виокремлюють два види: метод навчання як інструмент діяльності вчителя для виконання навчальної функції — викладання; а також метод навчання як спосіб пізнавальної діяльності учнів з оволодіння знаннями, уміннями та навичками — учіння. Загальні методи навчання є багатовимірним педагогічним явищем, що містить у собі низку аспектів: гносеологічний (відповідність закономірностям пізнання); логіко-змістовий (використання методів навчання відповідно до законів мислення і змісту навчального матеріалу); психологічний (урахування психологічних механізмів пізнання); педагогічний (досягнення навчальної мети).

Прийоми навчання — це складові методу, певні разові дії, спрямовані на реалізацію вимог тих чи тих методів.

Засоби навчання — предмети матеріальної та духовної культури, які використовуються у процесі навчально-виховної роботи (книги, зошити, таблиці, лабораторне обладнання, письмове приладдя, натуральні об’єкти, муляжі, картини, технічні засоби навчання та ін.).

Методи навчання є системними об’єктами, які об’єднують низку взаємопов’язаних дій учителя й учнів, спрямованих на виконання освітньої, розвивальної, виховної і контрольної функцій. Методи навчання можна розглядати, виділяючи в них внутрішній і зовнішній боки.

Класифікація методів навчання

За характером навчально-пізнавальної діяльності учнів методи навчання поділяють на такі:

-пояснювально-ілюстративний: педагог організовує сприймання та усвідомлення інформації, а учні її сприймають, осмислюють і запам’ятовують -репродуктивний: педагог дає завдання, учні вчаться застосовувати знання за зразком

-проблемного виконання: вчитель формулює проблему і сам її вирішує, а учні уважно стежать за ходом його творчого пошуку

-частково-пошуковий (евристичний): педагог формулює проблему, а учні поетапно вирішують її під його керівництвом (при цьому поєднується репродуктивна й творча діяльність учнів)

-дослідницький: вчитель ставить перед учнями проблему, а вони самостійно вирішують її (висувають ідеї, перевіряють їх, підбирають необхідні для цього джерела інформації, матеріали прилади, тощо.

Активні методи навчання сприяють активізації навчально-пізнавальної діяльності учнів. Вони спираються на творче, продуктивне мислення.

Їх класифікують на:

        неімітаційні

-проблемна лекція

-дискусія

-мозковий штурм

-практикум

        імітаційні неігрові:

аналіз конкретних ситуацій

аналіз педагогічних завдань

         ігрові:

рольова гра

ігрове проектування

ділова гра

тренінг.

Традиційні методи навчання

Методи, які педагоги застосовували протягом багатьох століть і продовжують використовуватися в сучасній навчальній практиці, називають традиційними.

До них належать:

-словесні

-наочні

-практичні

-самостійні

-контрольні.

В основі традиційних методів навчання —інформаційно-ілюстративна діяльності вчителя (розповідь, демонстрація, лекція) і репродуктивна діяльність учнів. Педагог дає знання у вже «готовому» вигляді. Основний недолік — учні отримують знання-копії, які вони досить швидко забувають і не застосовують у наступних класах.

Інноваційні методи навчання

Інноваційні педагогічні технології – це цілеспрямоване, систематичне й послідовне впровадження в освітню практику оригінальних, новаторських способів, прийомів педагогічних дій і засобів. Вони охоплюють освітній процес від визначення мети до результатів.

Важливими складовими інноваційного навчання є індивідуалізоване та кооперативне навчання, розвиток критичного мислення вихованців тощо.

Індивідуалізоване навчання – це інноваційний метод навчання, у якому педагоги враховують внесок кожного дошкільника чи учня до навчального процесу, дотримуються думки, що не може бути двох учнів, що беруть участь у заняттях повністю однаково.

Методи індивідуалізованого навчання спираються на принципи толерантності та рівноваги в освітньому середовищі, сприяють підвищенню ефективності навчання. Учитель приймає розбіжності як соціальну цінність. Кооперативне навчання — метод, що застосовують у навчальній роботі учнів у групах. Учасники стають відповідальними за навчання одне одного і підзвітними за власне.

Інтерактивні методи навчання

Інтерактивні методи навчання, на відміну від традиційних, ґрунтуються на активній взаємодії учасників навчального процесу. Основна вага надається взаємодії слухачів між собою.

Інтерактивне навчання – це спеціальна форма організації пізнавальної активності, що має на меті створити комфортні умови, за яких усі учні активно взаємодіють, кожен з них відчуває себе успішним, а вчитель і учень, вихователь і дошкільник — рівноправні суб’єкти навчання. Під час таких занять використовуються рольові ігри, відбувається моделювання життєвих ситуацій, спільно розв’язуються проблеми.

Найпоширеніші види інтерактивних методів навчання: -метод мозкової атаки (учні висловлюють щонайбільшу кількість ідей за невеликий проміжок часу, обговорюють їх, а також класифікують)

-круглий стіл (слухачі ставлять обґрунтовані питання з теми, що обговорюється, аргументують підходи до їхнього вирішення, а також розповідають про досягнення та помилки)

-дискусія (вчителі застосовують цей активний метод проведення занять для мобілізації практичних і теоретичних знань учнів, їх поглядів на конкретні спірні питання, що розглядаються)

-ситуаційний аналіз (учні ознайомлюються з описом проблеми, самостійно аналізують ситуацію, діагностують проблему й висловлюють власні ідеї та рішення в дискусії з рештою учасників)

Як правильно обрати метод навчання у школі?

Вибирайте метод навчання залежно від навчальної дисципліни, яку викладаєте. Деякі з них можна використовувати, вивчаючи всі шкільні предмети (до таких належать бесіда, робота з книгою, пояснення), до інших звертайтеся лише для певної групи дисциплін (скажімо, лабораторні заняття в основному проводять на уроках біології, хімії та фізики).

У кожному випадку вчитель попередньо обирає для свого уроку найефективніший, як на його думку, метод.

При цьому, під час вибору зважайте на такі чинники: -Передусім враховуйте тему і мету конкретного уроку.

Якщо на уроці фізики починаєте вивчати нову тему, то використовуйте методи розповіді, бесіди, демонстрування досліду. Вправи використовуйте, коли закріплюєте і застосовуєте набуті знання.

-Кожен урок складається з кількох послідовних етапів, на кожному з яких потрібно вирішити конкретні завдання. Це також впливає на вибір методів навчання школярів. Аби перевірити домашнє завдання використовуйте індивідуальне, ущільнене чи фронтальне опитування, в той час як для вивчення нової теми уроку знадобляться інші методи.

-Під час вибору методу враховуйте й вікові особливості дітей. Так, на уроках у молодших і середніх класах не потрібно читати лекцію, а самостійну роботу з книгою використовуйте тільки тоді, коли в учнів уже сформувалися навички такої роботи.

-Навчально-матеріальна база закладу освіти також впливає на вибір методу навчання. Якісні наочні посібники та обладнані навчальні кабінети допоможуть поєднувати наочні й практичні методи зі словесними.

-Обираючи методи, не забувайте змінювати види діяльності учнів. Так протягом уроку підтримуватимете їхню зацікавленість та увагу. Адже коли дітям набридає одноманітність викладу, їм стає нецікаво і вони перестають засвоювати матеріал, що погано впливає на ефективність навчання.

-Методи навчання залежать і від часу, відведеного на проведення уроку. Обирайте ті, які допоможуть досягти навчальної мети якомога меншими затратами часу. -Особистість учителя також впливає на вибір методів. Одні педагоги гарно розповідають, другі – можуть вправно організувати дискусію між учнями, а третім – легко зробити зі звичного уроку цікаву і, водночас, результативну гру. Це не означає, що вчитель у навчальній практиці застосовує тільки ті методи, які йому найбільше подобаються і найлегше  вдаються. Майстерність педагога полягає в досконалому володінні сукупністю методів.

Методи навчання в початковій школі

Проведіть із учнями початкової школи такі види занять:

-уроки-мандрівки

-віршовані (римовані) уроки

-інтегровані уроки

-уроки-теле- та радіопередачі

-уроки-дискусії

-уроки-змагання

-уроки-дослідження

-уроки-сюжетні замальовки.

Методи навчання за джерелами знань

Виокремлення методів навчання за зовнішніми проявами їх форм, тобто за джерелами інформації, яку мають засвоювати учні, залишається найбільш прийнятним і зрозумілим. На основі такого підходу виділяють три групи методів навчання: словесні, наочні, практичні (рис. 2.10).

Словесні методи навчання. Розповідь — це метод навчання, який передбачає оповідну, описову форми розкриття навчального матеріалу з метою спонукання учнів до створення в уяві певного образу. Інколи цей метод образно називають “малювання словом”. Метод розповіді використовують на всіх рівнях навчання, але найчастіше — у початкових класах.

Пояснення — вербальний метод навчання, який передбачає розкриття сутності певного явища, процесу, закону. Він ґрунтується не стільки на уяві, скільки на логічному мисленні з використанням попереднього досвіду учнів. Наприклад: пояснення сутності граматичних категорій прикметника, спадковості, закону гідростатики, валентності тощо.

Бесіда передбачає використання попереднього досвіду учнів з певної галузі знань і на основі цього залучення їх за допомогою діалогу до усвідомлення нових явищ, понять або відтворення уже наявних знань. З погляду форми проведення виокремлюють два види бесіди: евристичну і репродуктивну. За місцем у навчальному процесі виділяють бесіди: вступну, поточну, підсумкову.

Лекція — це метод навчання, який передбачає розкриття у словесній формі сутності явищ, наукових понять, процесів, які знаходяться між собою в логічному зв’язку, об’єднані загальною темою. Лекція використовується, як правило, в старших класах і вищих навчальних закладах. Окрім навчальних (академічних) лекцій є публічні. До кожного з видів названих лекцій висуваються певні вимоги щодо їх підготовки і проведення.

Окреме місце в навчальному процесі посідає інструктаж. Він передбачає розкриття норм поведінки, особливостей використання методів і навчальних засобів, дотримання техніки безпеки перед використанням їх у процесі виконання навчальних операцій. Це важливий етап у підході до оволодіння методами самостійної пізнавальної діяльності. Важливо, щоб учні розуміли не лише що треба робити, але і як це робити.

Чільне місце в групі словесних методів посідає метод роботи з книгою. Належність його до цієї групи дещо умовна. Учні мають усвідомлювати, що основним джерелом отримання наукової інформації є книга. Тому так важливо навчити учнів методам і прийомам самостійної роботи з нею: читання, переказ, виписування, складання плану, таблиць, схем та ін.

Висока ефективність навчання не можлива без широкого використання наочних методів. Вони зумовлені діалектичними закономірностями пізнання і психологічними особливостями сприймання.

Наочні методи передбачають, передусім, використання демонстрації та ілюстрації.

Демонстрація — це метод навчання, який передбачає показ предметів і процесів у їхньому натуральному вигляді, в динаміці.

Ілюстрація — метод навчання, який передбачає показ предметів і процесів у їх символічному зображенні (фотографії, малюнки, схеми, графіки та ін.).

Спостереження як метод навчання передбачає сприймання певних предметів, явищ, процесів у природному чи виробничому середовищі без втручання у ці явища й процеси.

Усі методи цієї групи тісно взаємопов’язані. Використання в навчальному процесі тих чи інших методів зумовлене різними факторами: психологічними особливостями учнів певного віку, дидактичними цілями, рівнем матеріального забезпечення навчальних закладів тощо.

Велике значення у використанні наочних методів має оволодіння технологією і компонентами педагогічної техніки вчителями. Всі ці питання мають розглядатися в процесі вивчення фахових методик.

Практичні методи навчання.

Cпрямовані на досягнення завершального етапу процесу пізнання. Вони сприяють формуванню умінь і навичок, логічному завершенню ланки пізнавального процесу стосовно конкретного розділу, теми.

Лабораторна робота передбачає організацію навчальної роботи з використанням спеціального обладнання та за визначеною технологією для отримання нових знань або перевірки певних наукових гіпотез на рівні досліджень.

Практична робота спрямована на застосування набутих знань у розв’язанні практичних завдань.

У шкільній практиці значне місце посідають вправи.

Вправа — це метод навчання, який передбачає цілеспрямоване, багаторазове повторення учнями певних дій чи операцій з метою формування умінь і навичок.

У дидактиці за характером навчальної роботи виділяють різні види вправ: письмові, графічні, технічні та ін. Щодо навчальної мети виділяють такі різновиди вправ: підготовчі, пробні (попереджувальні, коментовані, пояснювальні), тренувальні (за зразком, за інструкцією, за завданням), творчі.

Вибір системи вправ зумовлюється дидактичними завданнями, особливостями фізичного і психічного розвитку учнів.