Електронний посібник

Електронний посібник

(вправи та ігри для формування сенсорних здібностей дітей)

Сенсорний розвиток дитини – це розвиток її відчуттів і сприймань, формування уявлень про зовнішні властивості предметів: її форму, колір, розмір, положення у просторі тощо. Він становить фундамент її розумового розветку. Чуттєве пізнання має виключне важливе значення у дошкільному дитинстві, яке є найбільш сприятливим періодом формування і вдосконалення діяльності органів чуття, нагромадження уявлень про оточуючий світ.

Сенсорне виховання – це система педагогічних впливів, спрямованих на формування способів чуттєвого пізнання і вдосконалення відчуттів і спиймань.

Головні завдання сенсорного виховання:

– формування у дітей системи перцептивних дій;

– системи сенсорних еталонів;

– уміння самостійно їх застосовувати у власній діяльності.

Величина

ВЕЛИКІ І МАЛЕНЬКІ

Мета: Навчити дитину чергувати предмети за величиною

Устаткування: За чотири великих і маленьких намистини (приблизно 2 і 1 см) однакового кольору. Шнур або м’яка дріт, лялька і кошичок.

Хід: Вихователь показує дитині красиву ляльку, Каже, що лялька прийшла до малюка в гості і принесла щось в кошичку. Потім вихователь садить ляльку на стіл і, виймаючи з кошика коробочку, показує дитині, що там лежать великі і маленькі намистини і нитка. Сказавши, що лялька попросила малюка зробити для неї красиві намиста, вихователь звертає увагу дитини на те, що намисто можна нанизувати по-різному. Спочатку вихователь сам показує, як потрібно збирати намиста, а потім пропонує зробити це дитині. Важливо почати чергування з великою намистини, тому що якщо чергувати намиста навпаки, тобто спочатку брати маленьку, потім велику, дитині буде важко впоратися із завданням, тому що його в першу чергу приваблюють великі намистини. Потім ляльці показують, які вийшли намиста.

ЯКИЙ М’ЯЧ БІЛЬШЕ?

Мета: Вчити розрізняти предмети за величиною і вибирати їх по словесному вказівкою.

Устаткування: Великі і маленькі м’ячі, довільно перемішані.

Хід: Вихователь стоїть на відстані 3 – 5 метрів від дитини і просить принести йому великий м’яч. Якщо дитина помиляється, вихователь пояснює і показує різницю, даючи малюкові потримати великий і маленький м’ячі. Рукою дитини вихователь обводить по колу великого і маленького м’яча, кажучи при цьому, «великий» це чи «маленький» м’яч. Гра повторюється.

ЗВІРЯТА ШИКУЮТЬСЯ

Мета: вдосконалювати вміння розрізняти і впорядкову­вати предмети за величиною.

Устаткування: 10 кольорових кар­тонних смужок однакової ширини, які відрізняються за довжи­ною на 1 см (від 1 до 10 см).

Хід: Смужки розкладіть перед дитиною на столі вертикально (тобто так, щоб “ширина” була по горизо­нталі, а довжина – по вертикалі; див. мал.) і розкажіть про них дитині казку: “В одному лісі жили-були звірята. Усі вони були різні: і маленькі, і великі. Одного разу лев, цар звірів, вирішив зібрати усіх мешканців лісу і визначити, хто з них якої висоти: хто найвищий, а хто найнижчий. Зібралися звірі біля лева і по­чали шикуватися в ряд від найнижчого до найвищого. Штовха­лися, сопіли, а вишикуватися так і не змогли. Допоможи їм ви­конати це завдання.”

Порадьте дитині вибрати спершу найменшу смужку, по­тім – найменшу серед тих, що залишилися і т.д. Якщо виник­нуть труднощі, запропонуйте дитині поміряти смужки. Коли усі звірі вишикуються в ряд, запитайте малюка, хто з тварин, на йо­го думку, міг би потрапити у цей ряд; нехай назве звірів ма­леньких, середніх і великих на зріст (за висотою).

Ту ж гру можна провести, запитуючи, для прикладу хто найширший (чи найтовстіший) незалежно від зросту. У цьому випадку слід повернути смужки на 90 градусів, щоб вони відрі­знялися одна від одної за шириною.

Форма

ВЕСЕЛІ ЧОЛОВІЧКИ

Мета: Вчити дітей групувати предмети за формою

Устаткування: Вирізані з картону круг, квадрат, трикутник, прямокутник – будиночки і ці ж геометричні форми маленького розміру – чоловічки.

Хід: Вихователь разом з дітьми розглядає довільно лежать на столі маленькі геометричні фігури, каже, що це – веселі чоловічки. Потім показує, наприклад, коло і каже: «Цього чоловічка звуть коло. Як звуть чоловічка? (Коло). Покажіть, будь ще чоловічків звати коло? (Діти показують кола) ». Так само діти показують і інші геометричні фігури. Вихователь каже, що чоловічки заблукали, і пропонує дітям допомогти человечкам знайти свої будиночки. Потім пояснює, що чоловічки-кола живуть в круглому будинку (кладе чоловічка на велике коло), Чоловічки-квадрати живуть в квадратному будинку (кладе чоловічка на великий квадрат) і т.д. Далі діти виконують завдання самостійно.

ЧАРІВНА КОРОБОЧКА

Мета: Вчити дітей проштовхувати геометричні форми у відповідні отвори.

Устаткування: Коробки з отворами круглої і квадратної форми і відповідні їм за розміром кубики і кульки.

Хід: Вихователь показує дітям коробочки з «віконцями» і говорить, що в них можна проштовхнути кульки і кубики. Потім обводить пальцем круглий отвір, відзначаючи, що воно кругле, що у нього немає куточків, і проштовхує в нього кульку. Те ж саме проробляє і з квадратним отвором, відзначаючи, що воно квадратне і у нього є куточки і проштовхує в нього кубик. Далі, завдання виконують діти. При кожному проштовхуванні, вихователь здивовано-захопленим тоном вигукує: «Ой, ні кульки! Ой, немає кубика! », Тим самим, стимулюючи дитину продовжувати гру і викликаючи позитивні емоції.

ДОМАЛЮЙ ФІГУРУ

Мета: закріпити уявлення дитини про різноманітні форми і їх різновиди, а також розвивати здатність розрізняти ці форми; тренувати дрібну моторику рук.

Устаткування: рисунки із зобра­женнями фігур різної форми.

Хід: Запропонуйте малюкові сказати, як називається кожна фігура, і домалювати їх.. Поясніть дитині, що під час дорисовування не можна ні зменшувати, ні спотворювати форму фігури. Якщо ж важко дається виконан­ня цього завдання, покажіть, як потрібно дорисовувати, на одній із фігур. Коли малюк дорисує усі фігури, попросіть вирізати їх і розкласти так, щоб разом опинилися фігури однакової форми (окремо квадрати, окремо ром­би і т.д.). Зверніть увагу дитини на різновиди одної й тої ж форми.

Колір

ЛЕТІТЬ У СВОЮ ЗГРАЙКУ

Мета: ознайомити дитину з поділом кольорів на теплі і холодні, вправляти її здатність розрізняти відтінки кольорів за насиченістю, а також співставляти і узагальнювати предмети за кольорами.

Матеріали: 24-30 карток: по 4-5 відтінків за насиченістю кожного із 7 кольорів спектру. На семи стільцях, розставлених у кімнаті, розкладіть шість карток – червоного, помаранчевого, жовтого, зеленого, голубого, синього і фіолетового кольорів по одній на кожний стілець.

Хід: Покажіть дітям приготовані картки і поясніть, що вони чарівні. Їх чари полягають в тому, що варто лише взяти котрусь картку в руку, як відразу перетворишся на веселу пташку такого ж кольору, як та картка. Роздайте кожній дитині по одній картці різних відтінків. Поясніть малюкам, що коли ведучий (на перших порах цю роль доведеться виконувати вам) дасть команду: “Летіть до своєї зграйки”, кожна “пташка” повинна полетіти до стільця, на якому лежить картка від­повідного кольору, потім повернутися до ведучого, щоб взяти наступну “пташку” і знову знайти схожий на неї колір і т.д.

НЕРОЗЛУЧНІ КОЛЬОРИ

Мета: Закріплення вміння виділяти постійні кольору предметів.

Устаткування: картки із зображенням предметів різного кольору.

Хід гри: Педагог називає предмет (об’єкт, в якому в постійному поєднанні представлені певні кольори, і просить дітей їх назвати. Наприклад: сонце – жовте, ягоди червоні; морквина – помаранчева, шоколад – коричневий, сніговик – білий.

Тактильні відчуття

ЧУДОВИЙ МІШЕЧОК

Мета: визначити рівень розвитку моторної сфери та рівень розвитку розумової діяльності дитини, удосконалювати тактильні відчуття і сприйняття дитини.

Устаткування: різноманітні дрібні предмети з різною фактурою (жолуді, шишки, гладкий і шорсткі камені, галька різної форми, монетки, дерев’яні кульки, різні намистинки, шматочки хутра та тканини та інші дрібні предмети різної форми і фактури) .

Хід: До початку гри дитина не повинна бачити саме ці предмети. Хоча всі вони йому знайомі «по життю». По черзі то правою, то лівою рукою дістає з мішка один предмет за іншим, попередньо обмацавши його наосліп і визначивши три його ознаки: форма, ступінь жорсткості-м’якості, ступінь гладкості-шорсткості. Йому не треба вгадувати предмет. А на і назвати його можна тільки тоді, коли предмет вже вийнято з мішка. Якщо всі предмети правильно описані і названі, можна говорити про нормальну чутливості пальців і хороших номінативних здібностях дитини. Якщо всі предмети стали шорсткими або, навпаки, гладкими, дитина не володіє термінами «округлий», «витягнутий», довгастий », ми маємо справу зі слабо розвиненою тактильністю і не сформованої читача функцією.

КОЖНУ НАМИСТИНКУ НА СВОЮ НИТКУ

Мета: навчити дітей діяти за зразком, зіставляти схожі предмети між собою, закріплювати знання кольорів; розвивати окомір, дрібні м’язи пальців руки, координацію рухів; виховувати зосередженість, уважність.

Устаткування: шість кольорових ниток завдовжки 18—20 см з накрохмаленими кінцями; різнокольорове глиняне намисто.

Хід: у грі беруть участь 5-6 дітей. На столі в коробочках лежить різнокольорове намисто й різнокольорові нитки. Діти розглядають їх, називаючи якого вони кольору. Потім нанизують намисто відповідного кольору на нитку такого самого кольору. Нанизане намисто надягають на ляльок.