Red book

Рись

Lynx lynx 

Природоохоронний статус виду: Рідкісний.

Ареал виду та його поширення в Україні: Охоплює Карпати, Скандинавський п-ів, Сх. Європейської рівнини, Сибір і Далекий Схід. В Україні номінативна форма поширена на території Полісся — окремі р-ни Волинської, Житомирської, Київської, Рівненської, Чернігівської обл. Територія Українського Полісся фактично являє собою найбільш пд. периферію рівнинної популяції рисі в Європі. Карпатська трапляється на території Львівської, Закарпатської, Івано-Франківської, Чернівецької обл. До XIX ст. вид був поширений в Карпатах, Поліссі, Лісостепу і Степу.

Чисельність і причини її зміни: Наразі в Карпатах чисельність оцінюється в 350–400 особин. На території Полісся — до 80–90 особин.

Причини зміни чисельності: деградація місць існування, фрагментація ареалу, збіднення кормової бази та браконьєрський відстріл.

Морфологічні ознаки: Має відносно коротке тіло, довгі міцні лапи з великими ступнями, круглу голову з короткою шиєю, трикутні вуха з китицями, яскраві лицьові баки і короткий хвіст з тупим чорним кінчиком. Забарвлення хутра варіює від рудуватого до попелясто-сірого з різним ступенем вираженості плямистості.

Господарське та комерційне значення: В минулому — мисливський вид.

Ведмідь бурий

Ursus arctos 

Таксономічна належність: Клас — Ссавці (Mammalia), ряд — Хижі (Carnivora), родина — Ведмедеві (Ursidae). Один з 4-х видів роду, один з видів роду в фауні України.

Природоохоронний статус виду: Зникаючий.

Ареал виду та його поширення в Україні: Територію України населяє раса середньоросійського ведмедя (Ursus arctos arctos Linnaeus, 1758), ареал якої охоплює Європу, Зх. Сибір до Єнісею, Алтай. Ареал в Україні в минулому охоплював лісову і частково степову зони. Наразі вид зберігся лише в регіоні Карпат. Заходи окремих особин трапляються на Поліссі (Київська та Сумська обл.).

Морфологічні ознаки: Стопоходяча тварина з масивним плечовим поясом. Голова крупних розмірів з масивним лобом та широко розставленими округлими вухами. Забарвлення хутра від світло-бурого чи рудуватого до темно-бурого. Маса тіла може сягати більше 400 кг.Режим збереження та заходи з охорониЗанесений до ЧКУ (2003), Червоного списку МСОП, CITES, і як вид, що підлягає особливій охороні, до Бернської конвенції. Ефективні заходи охорони: збереження і заповідання первісного середовища існування виду, екопросвітницька робота з населенням та розробка заходів, спрямованих на нівелювання конфлікту людини з хижаком та зменшення чинника непокою, локальні біотехнічні заходи з метою підвищення кормності угідь, боротьба з браконьєрством.

Розмноження та розведення у спеціально створених умовах: Добре розмножується в умовах неволі (зоопарки Києва, Харкова, Одеси).

Підсніжник білосніжний 

Galanthus nivalis L

Ареал виду та його поширення в Україні: Центральна Європа, Середземномор’я, Передкавказзя. В Україні — переважно в Правобережному Лісостепу, Карпатах, Передкарпатті, Зх. Поділлі, Розточчі, рідше на Правобережному Поліссі, рідко — в Лівобережному Лісостепу. Адм. регіони: Вл, Рв, Жт, Кв, Чн, См, Лв, Ів, Тр, Зк, Чц, Хм, Вн, Чк, Пл, Од, Мк.

Чисельність та структура популяцій: Популяції здебільшого численні, вид в багатьох місцях навесні аспектує. Проте біля населених пунктів і місць відпочинку популяції регресують і зникають (від м. Києва у повоєнний час межа поширення відсунулась на 50–60 км). Спостерігається тенденція до зменшення кількості квітучих особин.

Причини зміни чисельності: Масове зривання на букети, переважно для продажу, викопування цибулин, рекреаційне навантаження.

Режим збереження популяцій та заходи з охорони: Проводяться громадські акції з охорони первоцвітів. Охороняють в багатьох природно-заповідних територіях Правобережжя, великі популяції в Карпатському БЗ, Карпатському та «Вижницькому» НПП, в ПЗ «Медобори» та ін., на Лівобережжі — в НПП Ічнянський. Необхідно посилити інформованість населення, контролювати заборону продажу та стан популяцій. Заборонено несанкціоновану заготівлю та продаж, порушення умов місцезростання.

Розмноження та розведення у спеціально створених умовах: Вирощують в багатьох ботанічних садах та парках, інколи на присадибних ділянках.

Сон великий

Pulsatilla grandis Wender

Природоохоронний статус виду: Вразливий.

Наукове значення: Центральноєвропейський вид, що має дифузне поширення близько сх. межі ареалу.

Ареал виду та його поширення в Україні: Ср. Європа, пд. зх. Сх. Європи. В Україні — в ізольованих оселищах на Поділлі, Передкарпатті, рідко в Правобережному Лісостепу, можливо у Лівобережному Степу. Адм. регіони: Кв, Лв, Ів, Тр, Чц, Хм, Вн, Чк, Дн, Од.

Чисельність та структура популяцій: Локальні популяції нечисленні; однак на Поділлі деякі досягають кількох тисяч особин, повночленні. Насіннєва продуктивність задовільна, але поновлення відбувається дуже повільно.

Причини зміни чисельності: Надмірний випас, часте випалювання, сільскогосподарське освоєння, видобування копалин. Масово знищується з метою використання в приватному озелененні, збирання на букети. Частина відомих локалітетів знищена.

Загальна біоморфологічна характеристика: Гемікриптофіт. Багаторічна трав’яна рослина з вкороченим каудексом. Прикореневі листки з’являються після цвітіння, молоді густо й відстовбурчено жовтуватопухнасті, пізніше розсіяно опушені; пластинки їх яйцевидні, трійчастопірчасто розсічені, з лінійно-ланцетними сегментами. Квіткове стебло 10-40 см заввишки, прямостояче, разом зі стебловими листками густо вкрите м’якими жовтуватими волосками, одноквіткове; стеблові листки утворюють дзвоникувате покривало. Квітка прямостояча, широкодзвоникувата, пізніше розкрита; листочків оцвітини 6, довгасто-яйцевидних, лілових або фіолетових, зовні густоволохатих. Плодики довгасті, волосисті. Цвіте у квітні–травні, плодоносить у червні–липні. Розмножується насінням.

Режим збереження популяцій та заходи з охорони: Охороняється в НПП «Подільські Товтри», ПЗ «Медобори» та його філіалі «Кременецькі гори», РЛП «Дністровський каньйон», у заказниках і пам’ятках природи Доцільно налагодити комерційне вирощування для запобігання знищення виду у природі. Необхідний моніторинг популяцій. Заборонено заготівлю рослин, руйнування місць зростання.

Розмноження та розведення у спеціально створених умовах: Вирощують в усіх ботанічних садах України.

Тюльпан дібровний

Tulipa quercetorum Klokov et Zoz

Природоохоронний статус виду: Вразливий

Наукове значення: Ендемічний вид, представник складного видового комплексу T. biebersteiniana s.l.

Ареал виду та його поширення в Україні: Поширений у лісостеповій і степовій зонах від басейну Пд. Бугу до пониззя Дону та у Передкавказзі. В Україні — Правобережний та Лівобережний Лісостеп і Степ (крім пд. регіонів). Адм. регіони: Кв, См, Вн, Чк, Кд, Дн, Пл, Хр, Дц, Лг, Од, Зп.

Чисельність та структура популяцій: Популяції локальні з дифузною або груповою просторовою структурою, чисельні, або представлені невеликими групами особин. Віковий спектр лівосторонній, повночленний, популяції інвазійні.

Причини зміни чисельності: Порушення природних екотопів внаслідок господарського освоєння територій, зведення лісів, випасання худоби, витоптування у місцях рекреації, збирання на букети.

Режим збереження популяцій та заходи з охорони: Охороняють в Українському степовому, Луганському ПЗ, НПП «Святі Гори» та у багатьох інших територіях природно-заповідного фонду. Рекомендується створити заказники у місцях зростання виду, контролювати стан популяцій та вирощувати у ботанічних садах. Заборонено збирання рослин, порушення умов місцезростань виду, суцільні рубки лісів.

Зморшок степовий

Morchella steppicola Zerova

Природоохоронний статус виду: Рідкісний.

Наукове значення: Аридний представник роду в складі мікофлори України, з диз’юнктивним ареалом. Описаний з України.

Ареал виду та його поширення в Україні: Європа (Молдова, Україна, Росія — в регіонах з посушливим кліматом), Центральна Азія (Туркменистан, Казахстан, Узбекистан, Таджикистан). В Україні: Лісостеп та Степ. Адм. регіони: Кв, См, Чк, Кд, Дн, Пл, Дц, Лг, Од, Мк, Хс, Зп.

Чисельність та структура популяцій: Трапляється відносно часто, інколи великими групами, особливо в роки з вологою зимою та вологою і теплою весною, іноді утворює «відьмині кола» з 15–20 плодових тіл, діаметр яких сягає 7–8 м. В умовах посушливих весен плодові тіла не з’являються по кілька років підряд.

Причини зміни чисельності: Збір населенням, розорювання степових ділянок та перелогів, непомірний випас худоби на степових схилах.

Умови місцезростання: Цілинні ділянки Степу ділянки, переважно в місцях з помірним випасом худоби, перелоги, розріджені лісосмуги.

Режим збереження популяцій та заходи з охорони: Охороняється в Українському степовому ПЗ (відділення «Хомутовський степ» і «Кам’яні Могили»), в заказниках місцевого значення «Яківлівський» (Миколаївська обл.) та «Каїрська балка» (Херсонська обл.). Вид необхідно підтримувати в колекціях чистих культур.