Антуан де Сент – Екзюпері “Маленький принц”

Жанр  – філософська алегорична казка-притча.

Елементи казки: незвичний сюжет, персоніфікація рослин, тварин (Лис, Троянда, Змія).

Елементи притчі: багато алегорій (баобаби, вода), подаються морально-філософські роздуми письменника.

Повчальні моменти: твір містить філософські роздуми про сенс життя людини. Письменник прагне переконати людей, що головне — це їхні душі, відношення до матеріальних та моральних цінностей. Треба любити життя, людей і ти будеш щасливим.

Тема – подорож Маленького принца.

Ідея – треба любити життя, людей і ти будеш щасливим.

Головні герої – маленький принц, льотчик, лис, король, честолюбець, пияк, ділок, ліхтарник, географ.

Сюжет. 

Це казка про льотчика, який опинився в африканській пустелі Сахара внаслідок аварії літака. Тут він зустрів маленького принца, у якого була своя планета завбільшки з будинок.  Подорожуючи від астероїда до астероїда, маленький принц знайомиться з їх досить дивними мешканцями. Головна зустріч на Землі — він познайомився з мудрим лисом, який відкрив йому таємницю дружби й любові.

Проблематика — сенсу буття, дружби, кохання, відповідальності, влади; честолюбства; пияцтва; ділової людини; почуття відповідальності; черствої душі.

Гуманістичний зміст твору: твір пройнятий любов’ю до людини, прагненням достукатися до її душі, сколихнути, змусити замислитися й очиститися від усього нещирого й непотрібного, повернути втрачену дитячу щирість, чистоту, безпосередність.

Центральний конфлікт казки – зіткнення двох систем цінностей, справжніх і фальшивих, духовних і химерних.

Принцип побудови – мандрівки та діалоги Маленького принца, які стали діалогами душі людини і самим собою.

15 кращих цитат

1. Всі дорослі спочатку були дітьми, тільки мало хто з них про це пам’ятає.

2. Слова тільки заважають розуміти один одного.

3. Це дуже сумно, коли забувають друзів. Не у кожного був друг. І я боюся стати таким, як дорослі, котрі нічим не цікавляться, крім цифр.

4. Досить тільки пересунути стілець на кілька кроків. І ти знову і знову дивишся на небо, де заходить сонце. Варто тільки захотіти.

5. Коли даєш себе приручити, потім доводиться й плакати.

6. Зряче одне лише серце. Найголовнішого очима не побачиш.

7. Ти живеш у своїх вчинках, а не в тілі. Ти – це твої дії, і немає іншого тебе.

8. Є таке тверде правило. Встав вранці, вмився, привів себе в порядок – і відразу ж приведи в порядок свою планету.

9. Дорослі ніколи нічого не розуміють самі, а дітей дуже втомлює без кінця їм все пояснювати і розтлумачувати.

10. Ми відповідаємо за тих, кого приручили.

11. – А де ж люди? У пустелі так самотньо.
– Серед людей теж самотньо.

12. У людей вже не вистачає часу щось дізнаватись. Вони купують готові речі в магазинах. Але ж немає таких продавців, які продавали б приятелів, і тому люди не мають приятелів.

13. Люди сідають у швидкі поїзди, але вони вже самі не розуміють, чого шукають. Тому вони не знають спокою і кидаються то в один бік, то в інший … І все марно.

14. Якщо скажеш дорослим: «Я бачив гарний будинок з червоної цегли, на вікнах герань, а на даху голубів», – вони ніяк не можуть уявити собі цей будинок. Їм треба сказати: «Я бачив будинок за сто тисяч франків». І тоді вони вигукують: «Яка краса!»

15. Дорослі полюбляють цифри. Коли розповідаєш їм, що у тебе з’явився новий друг, вони ніколи не запитають про найголовніше. Ніколи вони не скажуть: «А який у нього голос? Які ігри він любить грати? Ловить він метеликів? »Вони запитують:« Скільки йому років? Скільки у нього братів? Скільки він важить? Скільки заробляє його батько?» І після цього думають, що пізнали людину.