ОСНОВИ ОРГАНІЗАЦІЇ ДИСТАНЦІЙНОГО НАВЧАННЯ В ПІСЛЯДИПЛОМНІЙ ПЕДАГОГІЧНІЙ ОСВІТІ
by AntoshchukSV
- Joined Jan 2018
- Published Books 1
Copyright © 2018
НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ПЕДАГОГІЧНИХ НАУК УКРАЇНИ
УНІВЕРСИТЕТ МЕНЕДЖМЕНТУ ОСВІТИ
С.В. Антощук
В.О. Гравіт
ОСНОВИ ОРГАНІЗАЦІЇ ДИСТАНЦІЙНОГО НАВЧАННЯ В ПІСЛЯДИПЛОМНІЙ ПЕДАГОГІЧНІЙ ОСВІТІ
Київ — 2015
УДК
ББК
Схвалено і рекомендовано до друку науково-методичною радою
Університету менеджменту освіти НАПН України
(протокол № 10 від 11 грудня 2014 р.)
Рецензенти:
Спірін О.М., доктор педагогічних наук, заступник директора з наукової роботи Інституту інформаційних технологій і засобів навчання НАПН України;
Дмитренко Г.А., доктор економічних наук, професор, завідувач кафедри економіки та управління персоналом ДВНЗ «Університет менеджменту освіти» НАПН України;
Ляхоцька Л.Л., кандидат педагогічних наук, доцент, професор кафедри відкритих освітніх систем та інформаційно-комунікаційних технологій ДВНЗ «Університет менеджменту освіти» НАПН України.
Антощук С.В., Гравіт В.О.
Основи організації дистанційного навчання в післядипломній педагогічній освіті: наук. посіб. /С.В.Антощук, В.О.Гравіт. – К.: УМО НАПН України, 2015. – 174 с.
ISBN
Проаналізовано стан дистанційного навчання як форми навчання та педагогічної технології, сформульовано основи організації ДН із врахуванням особливостей післядипломної педагогічної освіти, що дало змогу науково обґрунтувати напрями подальшого впровадження технологій дистанційного навчання в освітню діяльність ВНЗ ППО.
Описано також інноваційну систему педагогічного контролю і методику оцінювання результатів підвищення кваліфікації педагогічних працівників, що пройшли апробацію в низці педагогічних експериментів, а також всебічно розглянуто забезпечення ДН саме для ППО.
Для керівних, науково-педагогічних та педагогічних працівників вищих навчальних закладів, слухачів курсів підвищення кваліфікації, аспірантів.
УДК
ББК
| ISBN |
© С.В.Антощук, В.О.Гравіт, 2015
© УМО НАПН України, 2015
Віктору Васильовичу Олійнику, беззмінному науковому
керівнику і просто гарній людині, присвячується
С.В.Антощук, В.О.Гравіт
ЗМІСТ
| Зміст | 4 | ||
| Перелік умовних скорочень | 6 | ||
| Вступ | 7 | ||
| 1. | Дистанційне навчання як форма навчання та педагогічна технологія | 10 | |
| 2. | Особливості організації дистанційного навчання у післядипломній педагогічній освіті | 21 | |
| 3. | Практичні аспекти організації дистанційного навчання в післядипломній педагогічній освіті | 30 | |
| 4. | Педагогічний контроль та оцінювання результатів навчання | 41 | |
| 5. | Забезпечення дистанційного навчання | 51 | |
| Висновки | 66 | ||
| Література | 70 | ||
|
ДОДАТКИ |
|||
| Додаток 1. | Перелік праць з науково-методичного забезпечення підвищення кваліфікації керівних, науково-педагогічних і педагогічних кадрів освіти за очно-дистанційною формою навчання в ДВНЗ «Університет менеджменту освіти» | 87 | |
| Додаток 2. | Програма дослідно-експериментальної роботи «Підвищення кваліфікації педагогічних працівників на засадах інноваційних підходів і сучасних технологій» на 2013–2014 рр. | 90 | |
| Додаток 3. | Хід і результати педагогічних експериментів держбюджетних НДР за темами «Кредитно-модульна система організації навчального процесу в підвищенні кваліфікації керівних і педагогічних кадрів освіти» (2009–2010 рр.) і «Науково-методичні основи модернізації освітньої діяльності вищих навчальних закладів ППО» (2013–2014 рр.) | 97 | |
| Додаток 4. | Експериментальна професійна програма підвищення кваліфікації науково-педагогічних кадрів освіти, яка схвалена вченою радою УМО НАПН України від 19 червня 2013 р., протокол №4 | 126 | |
| Додаток 5. | Експериментальна робоча програма підвищення кваліфікації науково-педагогічних кадрів освіти, яка схвалена вченою радою УМО НАПН України від 19 червня 2013 р., протокол №4 | 141 |
| Додаток 6. | Експериментальний навчальний план підвищення кваліфікації науково-педагогічних кадрів освіти, схвалений вченою радою УМО НАПН України від 19 червня 2013 р., протокол №4 | 157 |
| Додаток 7. | Експериментальний робочий навчальний план підвищення кваліфікації науково-педагогічних кадрів освіти, схвалений вченою радою УМО НАПН України від 19 червня 2013 р., протокол №4 | 160 |
| Додаток 8. | Експериментальні навчально-тематичні плани всіх етапів підвищення кваліфікації педагогічних працівників, затверджені проректором з науково-педагогічної та навчальної роботи від 16 грудня 2013 р. | 163 |
перелік умовних скорочень
| ВНЗ ― вищий навчальний заклад; |
| ВНЗ ППО — вищі навчальні заклади післядипломної педагогічної освіти; |
| ДВНЗ — державний вищий навчальний заклад; |
| ДН — дистанційне навчання; |
| ЕНК — електронний навчальний курс; |
| ЕНМК — електронний навчально-методичний комплекс; |
| ЕОР — електронний освітній ресурс; |
| ЄКТС — (European Credit Transfer System) — Європейська кредитно-трансферна система; |
| ІВО ― Інститут відкритої освіти ; |
| ІОС — інформаційно-освітнє середовище; |
| НАПН України — Національна академія педагогічних наук України; |
| НДР — науково-дослідна робота; |
| ОІППО — обласний інститут післядипломної педагогічної освіти; |
| ОКП — консультаційно-опорний пункт |
| ПК — підвищення кваліфікації; |
| ППО — післядипломна педагогічна освіта; |
| ПТНЗ — професійно-технічні навчальні заклади; |
| ТВ ― телевізійна; |
| УМО ― Університет менеджменту освіти; |
| ЦІППО ― Центральний інститут післядипломної педагогічної освіти; |
| ХПІ ― Харківський політехнічний інститут; |
| CMS ― Content Management System; |
| LMS ― Learning Management System; |
| LCMS ― Learning Content Management System. |
ВСТУП
Сучасна післядипломна педагогічна освіта перебуває під впливом процесів всесвітньої глобалізації, трансформації та інформатизації. Водночас основні положення нового закону «Про вищу освіту» та пріоритетні завдання, окреслені у галузевій концепції розвитку неперервної педагогічної освіти, потребують її перетворення у систему відкритого типу і залучення до новітніх інформаційних і комунікаційних технологій. Швидке виникнення нових ідей, вільний обмін знаннями, використання інноваційних технологій та надшвидке оновлення інформації мають особливо значний вплив на організацію та зміст освітнього процесу в навчальних заклад, які здійснюють підвищення кваліфікації керівних, науково-педагогічних та педагогічних працівників. Відтак зміни стосуються не лише змісту післядипломної педагогічної освіти, а й форм, технологій та засобів навчання, які мають відповідати інноваційним змінам в інформаційному суспільстві.
Попри численні напрацювання теоретиків і практиків із проблем організації дистанційного навчання у ВНЗ та наявність значної кількості праць з науково-методичного забезпечення підвищення кваліфікації (Додаток 1), дотепер залишається нерозв’язаною низка проблем. Зокрема, здійснений аналіз результатів анкетування викладачів-тьюторів ВНЗ, керівників і методистів центрів ДН обласних інститутів ППО, які є слухачами курсів підвищення кваліфікації УМО, доводить, що актуальними є такі питання: по-перше, з’ясування сутності ДН як форми навчання та педагогічної технології в контексті сучасних вимог до вищої освіти; по-друге, виклики післядипломної педагогічної освіти дистанційній формі організації навчання у практичному та методичному аспектах.
Метою запропонованого посібника є систематизація і узагальнення напрацювань з проблем дистанційного навчання (зміст, організація, педагогічний контроль, забезпечення), а також розроблення шляхів реалізації ДН у післядипломній педагогічній освіті.
Матеріал посібника структуровано таким чином: 1) здійснено ґрунтовний порівняльний аналіз ДН як форми навчання та педагогічної технології; 2) досліджено теоретичні та практичні аспекти організації ДН із урахуванням особливостей системи ППО; 3) розкрито потенціал очно-дистанційної форми підвищення кваліфікації педагогічних працівників при кредитно-модульній системі організації навчального процесу; 4) окреслено можливості та недоліки використання окремих засобів ДН у реальному освітньому процесі; 5) розроблена авторська типова структура електронного навчального курсу підвищення кваліфікації на основі аналізу її практичного використання під час підвищення кваліфікації педагогічних працівників; 6) описано рівні застосування технологій ДН у ВНЗ ППО у процесі підвищення кваліфікації педагогічних працівників; 7) проведено порівняльний аналіз ходу та результатів педагогічного експерименту, проведеного за програмою дослідно-експериментальної роботи «Підвищення кваліфікації педагогічних працівників на засадах інноваційних підходів і сучасних технологій» 2013–2014 рр. (додаток 2), із педагогічним експериментом попередньої науково-дослідної роботи, проведеним у 2009–2010 рр.; 8) проаналізовано результати апробації інноваційної системи педагогічного контролю і методики оцінювання результатів підвищення кваліфікації, які розроблені членами тимчасового творчого колективу і використовувались у двох педагогічних експериментах, проведених у рамках держбюджетних науково-дослідних роботах (додаток 3); 9) детально розглянуто питання всебічного та якісного забезпечення ДН в післядипломній педагогічній освіті (додаток 1).
У посібнику використано авторські напрацювання, які розроблені відповідно до програми дослідно-експериментальної роботи «Підвищення кваліфікації педагогічних працівників на засадах інноваційних підходів і сучасних технологій» (додаток 2) і які є частиною НДР «Науково-методичні основи модернізації освітньої діяльності вищих навчальних закладів післядипломної педагогічної освіти на засадах сучасних технологій». Структуровані у додатках практичні матеріали, що використовувалися під час проведення експериментально-дослідної роботи, розроблені безпосередньо авторами
посібника, серед них:
- експериментальна професійна та робоча програми підвищення кваліфікації педагогічних працівників (додаток 4, 5);
- експериментальний навчальний план підвищення кваліфікації педагогічних працівників (додаток 6);
- експериментальний робочий навчальний план підвищення кваліфікації педагогічних працівників (додаток 7);
- експериментальні навчально-тематичні плани І, ІІ і ІІІ етапу підвищення кваліфікації педагогічних працівників (додаток 8).
Автори висловлюють щиру подяку за критичний аналіз, зауваження і поради, які сприяли вдосконаленню структури і тексту посібника, та надану можливість запровадити наукові здобутки у практику післядипломної педагогічної освіти, насамперед, Віктору Васильовичу Олійнику, ректору ДВНЗ «Університет менеджменту освіти» НАПН України, дійсному члену НАПН України, доктору педагогічних наук, професору; керівництву та науково-педагогічним працівникам Уманського державного педагогічного університету ім. П.Тичини, які брали участь у педагогічному експерименті; рецензентам, які стимулювали покращення посібника; членам науково-методичної ради УМО за неоціненну моральну та інтелектуальну підтримку; тимчасовому творчому колективу НДР «Науково-методичні основи модернізації освітньої діяльності вищих навчальних закладів післядипломної педагогічної освіти на засадах сучасних технологій», до складу якого входять В. В. Олійник, Л. Л. Ляхоцька, С. Ю. Хасіневич, О. М. Самойленко, Т. І. Сябрук та автори цього посібника, за плідну співпрацю під час проведення експерименту; а також всім викладачам і співробітникам кафедри дистанційної освіти, які вільно чи мимоволі сприяли нам у роботі над посібником.
- Дистанційне навчання як форма навчання та педагогічна технологія
Доцільність нових, інноваційних підходів до організації дистанційного навчання в післядипломній педагогічній освіті обумовлюється низкою обставин, найвпливовішими з яких, на нашу думку, є такі:
- До сьогодні повною мірою не реалізоване положення державної програми «Вчитель» про перехід у післядипломній педагогічній освіті на дистанційні форми та технології в підвищенні кваліфікації педагогічних працівників освіти [32]. Впровадження ДН в освітню діяльність ВНЗ ППО в середньому не перевищує 10–30% [109].
- ДН як форма навчання і педагогічна технологія отримало широке розповсюдження практично в усіх основних системах освіти. Накопичено значний позитивний досвід застосування ДН в освітній діяльності, з’явились нові технічні, педагогічні та організаційні можливості ефективного застосування у навчанні його технологій.
- За останнє десятиріччя значні зміни відбулися в системі підвищення кваліфікації педагогічних працівників освіти, що обумовлює потребу змін її основних параметрів, зокрема, в напрямі застосування сучасних технологій дистанційного навчання.
- На сучасному етапі гостро стоїть питання щодо впровадження у вищу освіту дистанційної освіти на основі сучасних досягнень у галузі дистанційного навчання з урахуванням реалізації принципів та моделей систем відкритого типу.
Ці та інші обставини дають змогу зробити висновки про необхідність розроблення нових концептуальних засад організації дистанційного навчання в ППО, які враховуватимуть сучасні зміни в ДН, структурі та змісті підвищення кваліфікації педагогічних працівників освіти, тенденції використання у навчанні освітніх систем відкритого типу.
Попередня «Концепція дистанційного навчання в системі підвищення кваліфікації педагогічних працівників» (далі: Концепція) була розроблена В.В.Олійником і опублікована у 1999 році [101]. У ній науково обґрунтовано
доцільність упровадження ДН в підвищення кваліфікації працівників освіти, розроблено принципи ДН, проаналізовано види забезпечення (нормативно-правове, організаційне, методичне, кадрове, фінансове і матеріально-технічне) та умови реалізації.
Концепція В.В.Олійника надала поштовх до розроблення дидактики ДН в ППО, обумовила проведення низки науково-дослідних робіт, зокрема дербюджетних, сприяла впровадженню ДН в освітню діяльність ВНЗ ППО. У Концепції є положення, які не втратили своєї актуальності до сьогодні. Насамперед це стосується доцільності створення при ОІППО мережі консультаційно-опорних пунктів (ОКП). Водночас Концепція В.В.Олійника не повною мірою відображає реалії сьогодення з причин, які зазначено вище, а тому потребує коригування і подальшого розвитку.
На сучасному етапі розглядаються дві сторони дистанційного навчання. А саме: ДН як самостійна особлива форма, яка відрізняється від інших форм навчання (очної, заочної тощо), та ДН як інноваційна педагогічна (освітня) технологія.
Дистанційне навчання як форма навчання передбачає таку організацію освітнього процесу, за якої більшість педагогічних заходів і процедур здійснюються з використанням сучасних інформаційних і комунікаційних технологій за умови територіальної відокремленості викладача і студента /слухача.
У післядипломній педагогічній освіті можливі три основні варіанти організації ДН:
Варіант перший, як правило, реалізується в межах очно-дистанційної або заочно-дистанційної форми навчання. Основна ідея – використання технологій ДН переважно на дистанційних етапах навчання для забезпечення самостійної роботи студентів/слухачів. Для такого варіанта характерне застосування дистанційних курсів або модулів, консультацій, чатів і форумів.
Варіант другий притаманний зарубіжним ВНЗ. У цьому випадку навчальні групи не утворюються, абітурієнт обирає освітню програму, оформлює
заявку, сплачує за навчання та зараховується на навчання. Він закріплюється за тьютором, отримує доступ до навчально-методичного комплексу, розробляє за допомогою тьютора індивідуальний план підвищення кваліфікації та інші навчальні документи. Основною формою навчання протягом усього терміну підвищення кваліфікації є дистанційна, основна технологія ДН – мережева, основна форма організації навчання – самостійна робота.
Такий варіант організації дистанційного навчання передбачає високий ступінь комп’ютерної грамотності слухача, наявність у нього комп’ютерної техніки (персональний ком’ютер, ноутбук, планшет тощо), відповідного програмного забезпечення, вмотивованості та почуття відповідальності за хід та результати навчання. Центр тяжіння – слухач (самостійна робота, самоконтроль тощо), а вищий навчальний заклад – всебічне та якісне забезпечення.
Варіант третій – змішаний. Передбачає оптимальне поєднання різних аспектів першого та другого варіантів, є найдоцільнішим на початкових етапах модернізації освітньої діяльності ВНЗ ППО. Організаційна структура по типу розподіленого ВНЗ: адміністративне ядро та мережа навчально-консультаційних пунктів.
Обов’язковою умовою реалізації всіх перелічених варіантів організації ДН є наявність на порталі (сайті) ВНЗ повної інформації про навчальний заклад, його навчальні структурні підрозділи (інститути, факультети, кафедри), організацію та структуру навчального процесу в цілому, а також структуру, зміст та умови ДН, іншої корисної інформації (інформаційний пакет).
Потрібно зазначити, що окрім різноманітних варіантів організаційного плану, слід враховувати й інші аспекти ДН. А саме, розглянути ДН як особливу педагогічну (освітню) технологію.
Ця технологія базується на наукових працях вітчизняних і зарубіжних учених А.Алексюка [4, 5], В.Беспалька [13, 14], В.Бондаря [23], В.Бикова [16, 17, 118], І.Дичківської [33], М.Жалдака, В.Кухаренка [58, 118], В.Олійника [94, 95, 100, 102, 118], О.Пєхоти [108, 117], І.Підласого [119], Є.Полат [92, 121, 122, 154],
Г.Селевко [139], П.Стефаненко [153], А.Хуторського [160], Д.Чернилевського [164] і може бути представлена у вигляді чотирикомпонентної системи (рис. 1).
| ДИСТАНЦІЙНЕ НАВЧАННЯ
(специфічна (особлива) педагогічна технологія) |
| ЗАГАЛЬНІ ВИМОГИ |
| ВЛАСТИВОСТІ |
| ПРИНЦИПИ |
| ЗАСОБИ |
| системи |
| пристрої |
Рис. 1. Структура дистанційного навчання як особливої педагогічної технології
Загальні вимоги. Аналіз праць вітчизняних та зарубіжних вчених В.Бикова [17], І.Дичківська [33], В.Кухаренка [58], В.Олійника [94, 95, 100, 102], Є.Полат [92, 121, 122, 154], Г.Селевко [139] та інших дав змогу нам сформулювати загальні вимоги до ДН як особливої педагогічної технології (табл. 1).
Таблиця 1
Загальні вимоги до ДН як особливої педагогічної технології
| Вимога | Характеристика |
| 1 | 2 |
| Науковість (концептуальність) | Передбачає, що кожна педагогічна технологія має базуватись на відповідній науковій концепції, конкретних положеннях теорії пізнання та закономірностях дидактики. Також доцільність її застосування має бути обґрунтована науковими дослідженнями |
| Системність | Педагогічній технології мають бути притаманні всі ознаки системи: структура та ієрархія її компонентів, взаємозв’язок між ними, логіка процесів, цілісність, єдність понятійного апарату та його відповідність певним наукам |
| Безпека | Педагогічна технологія та усі її компоненти і засоби не повинні негативно впливати на психіку та здоров’я людини |
Продовження табл. 1
| 1 | 2 |
| Ефективність | Технологія має гарантувати досягнення запланованих результатів, які встановлено певними стандартами освіти, з оптимальними затратами на її реалізацію |
| Поліфункціональність | Технологія має виконувати конкретні функції: навчальну, організаційну, управлінську, контрольну, комунікативну тощо |
| Відтворюваність | Технологія не має залежати від суб’єктивних факторів та умов, тобто при застосуванні в інших однотипних навчальних закладах та умовах іншими суб’єктами має приводити до приблизно однакових результатів |
| Керованість | Технологія має забезпечувати можливість діагностування процесу навчання та варіації засобами і методами для корекції процесу навчання та результатів |
Властивості дистанційного навчання як компонента педагогічної технології розглянуті в працях вітчизняних науковців В.Бикова [17], В.Кухаренка [58], В.Олійника [100, 102], Є.Полат [92, 121, 122, 154]. Аналіз їх робіт допоміг нам узагальнити перелік основних властивостей ДН (табл. 2).
Таблиця 2
Основні властивості ДН як особливої педагогічної технології
| Властивість | Характеристика |
| 1 | 2 |
| Оперативність | Можливість швидко реагувати для подолання бар’єрів у часі та просторі, передачі та отримання «свіжої» інформації, здійснювати швидкий зворотний зв’язок |
| Інформативність | Доступність до достатньої кількості освітніх ресурсів, зокрема в мережі інтернет |
| Гнучкість | Кожен суб’єкт навчання може діяти у зручний для себе час, у зручному місці, темпі |
| Модульність | При створенні навчальних програм враховується модульний принцип їх побудови, що дає можливість кожному студенту/слухачу формувати індивідуальну навчальну траєкторію і задовольняти індивідуальні потреби |
| Паралельність | Навчання відбувається одночасно з основною професійною діяльністю суб’єкта, тобто без відриву від виробництва |
| Далекодія | Незалежно від місця знаходження суб’єктів навчання й освітнього закладу ефективно здійснюється освітній процес |
Продовження табл. 2
| 1 | 2 |
| Асинхронність | Кожен суб’єкт навчання працює та навчається за власним графіком продовж дня, тижня тощо |
| Масовість | Охопити навчанням можна велику кількість людей і це не є критичним параметром |
| Рентабельність | Економічна ефективність технології стосовно затрат на її реалізацію |
| Нові вимоги до викладача та того, хто навчається | Нова роль та функції викладача; висуваються інші вимоги до того, хто навчається, які суттєво відрізняються від традиційних |
| Інформаційна технологічність | При дистанційному навчанні використовуються всі види інформаційних технологій, але переважно інноваційні |
| Соціальність | Дистанційне навчання надає рівну можливість отримання освіти всім верствам населення |
| Інтернаціональність | З’являється можливість імпорту й експорту знань та освітніх послуг |
Принципи дистанційного навчання розглядались у роботах І.Беха [15], Г.Брянцевої [24], В.Докучаєвої [34], М.Євтуха [35], В.Кухаренка [58], А.Нісімчук [91], В.Олійника [94, 100], І.Підласого [120], В.Солдаткін [112, 113, 150], В.Шматко [165], Б.Шуневича [166, 167], на базі яких нам вдалося виокремити власні принципи ДН та дати їх коротку характеристику (табл. 3).
Таблиця 3
Принципи дистанційного навчання як педагогічної технології
| Принцип ДН | Характеристика |
| 1 | 2 |
| Пріоритетність психолого-педагогічних, соціальних та санітарно-гігієнічних під-ходів до всіх аспектів ДН | Гарантує, що всі технології (інформаційні, телекомунікаційні та ін.) Які застосовуються у ДН відповідають дидактичним і психологічним принципам і гарантують відсутність нанесення шкоди здоров’ю всіх суб’єктів навчання |
| Модульність змісту ДН та організації освітнього процесу | Ґрунтується на окремих положеннях концепції модульного навчання та стосується конструювання змісту ДН, навчально-методичного забезпечення |
| Максимальна інтеграція змісту ДН | Доцільність такого принципу базується на необхідності формування у слухачів цілісних уявлень про світ, системної природи знань тощо. Передбачає конструювання інтегрованих навчальних планів і програм |
Продовження табл. 3
| 1 | 2 |
| Формування інформаційно-освітнього середовища (Web-середовища), яке відповідатиме меті, завданням і моделям ДН | Передбачає створення спеціалізованих Web-ресурсів в освітньому просторі та використання відкритих освітніх ресурсів, що не суперечить принципу відкритості |
| Стартовий рівень підготовки особистості до ДН | Гарантує ефективність ДН, як у напрямі використання потрібних інформаційно-комунікаційних та Інтернет-технології, так і психологічної готовності особистості до самоорганізації та самостійної роботи з високим рівнем мотивації |
| Активний зворотній зв’язок | Передбачає активне, змістовне, регулярне, оперативне та якісне (технологічно) спілкування між усіма суб’єктами ДН, як за ініціативи викладача або тьютора, так й самого суб’єкта навчання. Для цього можуть використовуватися різні засоби дидактичної взаємодії: особисті зустрічі, звичайна або електронна пошти, телефон, факс, віртуальні зустрічі в глобальній мережі інтернеті тощо |
| Відкритість | Виражається у всебічній свободі всіх суб’єктів ДН. Це стосується відсутності офіційних вимог щодо умов вступу до навчального закладу, свободи у плануванні індивідуальної траєкторії навчання, відсутності обмежень на час і темп навчання, вільного вибору місця навчання та можливості вибору викладача |
ДН у реальному освітньому процесі реалізуються за допомогою технічних засобів: систем ДН, окремих програмних засобів, сучасних інформаційно-комунікаційних технологій, інноваційних Web-технологій, Wiki-систем, а також різних цифрових пристроїв та пристроїв комунікації. Їх дослідженню були присвячені праці багатьох вітчизняних і зарубіжних науковців, таких як: Ю.Богачкова, В.Богомолов [21], В.Биков, А.Гладир [29], А.Гуржій, М.Жалдак, Н.Клокар, Т.Коваль, А.Кудін, В.Кухаренко, В.Лапінський, М.Лещенко, А.Манако, Ю.Машбиць, Н.Морзе, С.Раков, С.Семерікова, С.Сисоєва, М.Смульсон, А.Співаковський, О.Спірін [152], П.Стефаненко, С.Титенко, Ю.Тріус та інших.
С.Сисоєва та К.Осадча зазначають [142], що «системи дистанційного навчання» – це загальна назва програмних засобів, побудованих на сучасних інформаційно-комунікаційних технологіях, з чим ми погоджуємося.
Сучасні науковці виділяють чотири основні класи систем підтримки дистанційного навчання:
- Authoring Packages – авторські програмні продукти: спеціально розроблені програми, зазвичай, дають змогу викладачеві самостійно розробляти навчальний контент на основі візуального програмування без знання мов програмування.
- Content Management System (CMS) – системи управлення контентом: допомагають авторам створювати, додавати, редагувати, модифікувати та видаляти певний навчальний контент (графічні, звукові, аудіо-, відео-, текстові та інші файли) дистанційного курсу.
Системи управління контентом особливо ефективні в тих випадках, коли над створенням курсів працює велике число викладачів, яким треба використовувати однакові фрагменти навчальних матеріалах в різних курсах. Це скорочує час на розроблення курсів, оскільки, наприклад, замість створення нового зображення викладач може просто знайти і використовувати одне з готових. Такі системи краще застосовувати для створення Web-сайтов, порталів з розміщеними на них освітніми матеріалами [107].
- Learning Management System (LMS) – система управління навчанням: як і CMS, уможливлює маніпулювання контентом дистанційного курсу, а також містить організаційний компонент, який спрощує адміністрування навчальних програм, допомагає відслідковувати статистичні дані діяльності слухача (результати тестів, інтенсивність відвідувань, поточне положення в проходженні навчального контенту та іншу інформацію, яка стосується навчального процесу).
Learning Content Management System (LCMS) – системи управління знаннями: комп’ютерна система, яка дає змогу керувати процесом навчання (успішність, відвідування тощо), так і контентом (активація дистанційних курсів
- або модулів адміністраторами; додавання, редагування або видалення контенту авторами).
Як відзначають науковці й аналітики, чітку межу між двома класами систем LMS та LCMS (з настільки схожими назвами) провести сьогодні дуже складно. Більшість виробників систем LCMS включають до них функціональність спільного управління навчанням, а провідні вирішення категорії LMS тепер реалізують і можливості управління навчальним контентом [107].
Всі зазначені системи використовуються для полегшення процесу створення контенту дистанційних курсів; зручності доставки навчального контенту, забезпечення дидактичними матеріалами і доступу до ресурсів; спрощення процесу адміністрування та керування навчального процесу, а також автоматизації контролю знань.
Для розв’язання задач дистанційного навчання, як зазначалось вище, сьогодні широкого застосування набули цифрові пристрої.
Цифровий пристрій (англ. digital device) – технічний пристрій або пристосування, призначене для отримання й опрацювання інформації в цифровій формі, використовуючи цифрові технології [162].
Орієнтовний перелік таких пристроїв та їх можливості й окремі недоліки наведено в табл. 4. За їх допомогою досягається підвищення ефективності педагогічного процесу, високий рівень індивідуалізації, мобільність усіх суб’єктів навчального процесу, інноваційності та доступності навчання, а також здійснюється використання новітніх інформаційно-комунікаційних та Інтернет технологій в ДН.
Слід відзначити, що цифрові пристрої можуть використовуватися для розв’язання різноманітних задач [27, 28]: для підготовки наукових, навчальних, організаційних і методичних матеріалів; представлення інформації; застосування комп’ютерних навчальних програм; як органайзер; передачі інформації на великі відстані; автоматизованого пошуку інформації; обміну інформацією у синхронному й асинхронному режимах; збереження інформації; отримання оперативного зворотного зв’язку; забезпечення наочності; створення каталогів та
бібліотек; виконання обчислювальних операцій; організації та проведення різноманітних контрольних заходів; аналізу результатів; а також для збереження та сортування різних банків даних тощо.
Таблиця 4
Цифрові пристрої, які можуть застосовуватись у дистанційному навчанні
| № з/п | Найменування пристрою | Можливості в навчанні | Орієнтовна ціна | Примітки |
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 |
| 1 | Персональний комп’ютер | Математичні розрахунки; бази і банки даних; робота з текстовими редакторами; видавництво і поліграфія; комп’ютерна та інженерна графіка, живопис; комунікація, обмін інформацією; Web-технології; моделювання об’єктів і явищ | Від 3500 грн | Не забезпечує мобільності, потребує постійного підключення до електроструму, доволі громіздкий пристрій, який потребує додаткових зовнішніх (периферійних) пристроїв: мікрофон, Web-камера, навушники, сканер тощо |
| 2 | Ноутбук | Робота з текстовими редакторами, перегляд відео, прослуховування аудіозаписів, перегляд фотографій, бездротове використання Інтернету, читання електронних книг, органайзер, фоторедактори, програми для блогінгу, програма для сканування та розпізнання тексту | Від 5300 грн | Не забезпечує повної мобільності власника, тривалість роботи від батареї не більше за 4 години, доволі важкий пристрій для постійного пересування, потребує незначної кількості додаткових зовнішніх (периферійних) пристроїв: сканер тощо |
| 3 | Планшет
Планшети подібні до ноутбуків, але включають сенсорний, тобто, чутливий до натискування екран і не містять механічної клавіатури. Введення тексту і керування здійснюється через екран, часто змінений спеціально для легко управління пальцями. |
Робота з текстовими редакторами, перегляд відео, прослуховування аудіо записів, перегляд фотографій, бездротове використання Інтернету, читання електронних книг, органайзер, фото-редактори, програми для блогінгу, програма для сканування та розпізнання тексту | Від 2200 грн | Забезпечує повну мобільності власника, має більшу тривалість роботи від батареї ніж ноутбук, доволі легкий та зручний пристрій для постійного пересування, має вбудовану камеру, деякі моделі можуть навіть розпізнавати рукописний текст |
| 4 | Мобільний телефон (смартфон, комунікатор) (з англ. Smart – розумний, і англ. Phone – телефон) – окрема категорія телефонів, які – на відміну від | Перегляд офісних документів (word, excel), перегляд відео, прослуховування аудіозаписів, перегляд фотографій, бездротове використання інтернету, читання електронних книг, | Від 1200 грн | Забезпечує повну мобільність власника, тривалість роботи від 4–7 годин без підзарядки, легкий та зручний кишеньковий пристрій, має вбудовану камеру, бездротове підключення до |
Продовження табл. 4
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 |
| простих стільникових телефонів – мають більше оперативної пам’яті і власний потужний, як для кишенькових пристроїв процесор | органайзер, фото-редактори, програми для блогінгу, підключення до wi-fi | інтернет, передача інформації між пристроями без використання інтернет | ||
| 6 | Електронний рідер (електронна читанка) | Завантажувати та читати навчально-методичні матеріали, книжки, журнали і газети, створювати та редагувати нотатки, користуватися словниками-перекладачами, слухати аудіокниги та музику, доступ до Інтернету | Від 1000 грн. | Тривалість роботи від 10–15 годин без підзарядки, легкий та зручний пристрій |
Отже, наш двосторонній підхід до розгляду ДН, як форми навчання й особливої (інноваційної) педагогічної технології, що ґрунтувався на основі праць вітчизняних і зарубіжних вчених, уточнив і розширив представлення про ДН як складну систему взаємопов’язаних і взаємообумовлених компонентів.
- Особливості організації дистанційного навчання у післядипломній педагогічній освіті
ДН як педагогічна технологія має свою процесуально-діяльну характеристику, узагальнена структура якої представлена на рис. 2. У загальному плані до її складу обов’язково входять такі компоненти: цілепокладання (цілевизначення), планування, організація, реалізація цілей, аналіз результатів [138].
| Узагальнена процесуально-діяльна характеристика дистанційного навчання |
| цілепокладання |
| планування |
| організація |
| реалізація цілей |
| аналіз результатів |
| · вибір засобів;
· побудова програми
|
| · види діяльності;
· діагностика; · моніторинг |
| · зміст;
· методи і форми; · управління |
| · результати моніторингу;
· аналіз; · рефлексія |
| · аналіз досвіду;
· діагностика стану; · дерево цілей |
Рис. 2. Структура процесуально-діяльної характеристики ДН
Конкретна структура і зміст компонентів процесуально-діяльної характеристики ДН багато в чому залежить від специфіки сфери й умов застосування. Так, система підвищення кваліфікації медичних працівників значно відрізняється від систем підвищення кваліфікації працівників комунальних та інших служб, що необхідно враховувати під час розроблення галузевих концепцій організації ДН.
У концептуальному плані система підвищення кваліфікації педагогічних працівників, як і будь-яка інша, характеризується основними показниками: базовими, педагогічними, організаційними [102] (рис. 3).
| Система підвищення кваліфікації педагогічних працівників |
| базові |
| педагогічні |
| організаційні |
| ПОКАЗНИКИ |
Рис. 3. Структура показників системи підвищення кваліфікації педагогічних працівників
Базові показники – основна характеристика будь-якої системи підвищення кваліфікації. Вони використовуються під час проектування й аналізу систем підвищення кваліфікації.
Стосовно системи підвищення кваліфікації педагогічних працівників різноманітні аспекти базових показників розглянуті в роботах А.Кузьмінського [50], В.Маслова [72, 73], В.Максимової [69, 70, 71], О.Мухачевої [80, 81], В.Олійника [100, 118], Н.Протасової [128, 129] та інших.
Педагогічні показники характеризують основні параметри освітньої діяльності системи підвищення кваліфікації. До них відносяться: освітні стандарти, зміст, форми навчання, форми організації навчального процесу, всі види забезпечення (наукове, нормативне, методичне, інформаційне, кадрове та ін.). Окремі аспекти цієї проблеми стосовно системи підвищення кваліфікації педагогічних працівників розроблені В.Олійником, В.Гравітом, Л.Ляхоцькою та іншими [46, 102, 109].
Організаційні показники характеризують структуру та рівні системи підвищення кваліфікації працівників, порядок комплектування, управління, фінансування та матеріально-технічного забезпечення тощо. Особливе значення при цьому належить юридичному оформленню системи як цілісної самостійної структури, нормативному забезпеченню її стійкого функціонування і розвитку. Стосовно системи підвищення кваліфікації педагогічних працівників велика низка аспектів організаційних показників розроблена в працях С.Антощук, В.Бикова, В.Гравіта, Л.Ляхоцької, В.Олійника, С.Хасіневич та інших [64, 86, 96, 97, 118].
Аналогічний підхід, на нашу думку, доцільно використати також для формування моделі концептуальних основ організації ДН у післядипломній педагогічній освіті на основі її базових, педагогічних та організаційних показників (рис. 4).
| Система концептуальних основ
організації ДН в ППО |
| ПОКАЗНИКИ СИСТЕМИ |
| базові |
| · мета та завдання застосу-вання ДН;
· принципи організації ДН; · функції ДН |
| організаційні |
| · система ПК педагогічних працівників;
· основи комплектування; · рівні організації ДН; · управління ДН |
| педагогічні |
| · особливості ПК педагогічних працівників;
· технології ДН; · форми навчання; · форми організації навчального процесу; · забезпечення ДН: ü нормативне; ü науково-методичне; ü системотехнічне; ü кадрове |
Рис. 4. Модель концептуальних основ організації дистанційного навчання в післядипломній педагогічній освіті
У результаті ми отримали модель, основним компонентом якої є педагогічні показники концептуальних основ організації ДН в ППО.
Базові показники описують цілі застосування ДН в ППО, його принципи і функції, а організаційні – систему підвищення кваліфікації, основи її комплектування, рівні організації ДН тощо.
Модель на рис. 4 описана у загальних поняттях, вона є універсальною, тому що може застосовуватись у різних умовах.
Головним навчальним закладом системи післядипломної педагогічної освіти є ДВНЗ «Університет менеджменту освіти» НАПН України. Це обумовлює доцільність проведення дослідження концептуальних основ ДН в ППО саме на базі його двох інститутів: Центрального інституту післядипломної педагогічної освіти (ЦІППО) та Інституту відкритої освіти (ІВО). Ці інститути здійснюють підвищення кваліфікації керівних, науково-педагогічних та педагогічних працівників освіти.
Нашому дослідженню передувала низка держбюджетних тем, під час розроблення яких розглядалися різні аспекти застосування ДН в освітньому процесі: «Зміст і організація дистанційної післядипломної педагогічної освіти» (2000-2002 рр.); «Теорія і методика підготовки управлінського і викладацького персоналу в системі дистанційної післядипломної освіти» (2003–2005 рр.); «Науково-методичні засади підвищення кваліфікації керівних кадрів ПТНЗ в системі дистанційного навчання» (2006–2008 рр.) «Кредитно-модульна система організації навчального процесу в підвищенні кваліфікації керівних кадрів освіти» (2009–2011 рр.) «Науково-методичні основи модернізації освітньої діяльності вищих навчальних закладів післядипломної педагогічної освіти на засадах сучасних технологій» (2012−2014 рр.)
Також в Університеті протягом 10 років плідно працює творчий колектив висококваліфікованих співробітників, який очолює доктор педагогічних наук, професор, дійсний член НАПН України В.Олійник. За період 2000–2014 рр. члени колективу опублікували за проблемою ДН 2 монографії, 12 навчальних посібників, понад 50 наукових статей та близько 30 інших видань. Водночас
захищено 2 докторські дисертації (В.Олійник, О.Самойленко), 1 кандидатська дисертація (Н.Бендерець), підготовлено до захисту 2 кандидатські та 1 докторську дисертації.
Базові показники концептуальних основ організації дистанційного навчання в післядипломній педагогічній освіті, як видно з рис. 4, включає такі поняття як мета і завдання застосування ДН, а також принципи організації ДН в ППО та його функції.
У загальному плані мета застосування ДН в системі підвищення кваліфікації педагогічних працівників освіти сформульована у п.1.4 Положення про дистанційне навчання, а саме: «… надання освітніх послуг шляхом застосування у навчанні сучасних інформаційно-комунікаційних технологій за певними освітніми або освітньо-кваліфікаційними рівнями відповідно до державних стандартів освіти; за програмами підготовки громадян до вступу у навчальні заклади, підготовки іноземців та підвищення кваліфікації працівників» [124].
В.Кухаренко вбачає, що вищою метою створення та розвитку системи дистанційної освіти є надання всім верствам населення у будь-яких районах країни та за її межами рівних освітніх можливостей, а також підвищення якісного рівня освіти завдяки активнішому використанню наукового і освітнього потенціалу провідних університетів, академій, інститутів та інших освітніх установ [58].
Стосовно післядипломної педагогічної освіти питання мети дистанційного навчання розглядалось у працях вітчизняних науковців С.Антощук, В.Гравіта, Л.Ляхоцької, В.Олійника та ін. Найповніше проблема мети застосування ДН в післядипломній педагогічній освіті розглянута в працях В.Олійника [94, 100, 102]. Так, він вважає, що основною метою застосування ДН в ППО є контрольоване та якісне забезпечення (нормативне, дидактичне, методичне та ін.) самостійної роботи суб’єктів навчання під керівництвом викладача (тьютора) [100, с. 47].
На основі аналізу низки наукових джерел, в яких розглядається мета застосування дистанційного навчання у різних структурах системи освіти
(загальна середня, професійно-технічна, вища та післядипломна), а також враховуючи власний досвід застосування технологій ДН у процесі підвищення кваліфікації працівників в УМО НАПН України, вважаємо за доцільне уточнити зміст цього поняття за рахунок нових аспектів і сфер застосування ДН.
Насамперед мова йде про застосування технологій ДН у процесі підвищення кваліфікації працівників на базі замовника (ВНЗ, установа, фірма тощо), а також під час впровадження у навчальний процес принципів і моделей відкритої освіти.
Остаточно визначення поняття «мета застосування дистанційного навчання» у ППО / ВНЗ ППО ми формулюємо таким чином.
Метою застосування дистанційного навчання у ППО / ВНЗ ППО є якісне і всебічне забезпечення підвищення кваліфікації педагогічних працівників на базі ВНЗ-замовника, ВНЗ-виконавця, у місцях безпосереднього проживання слухачів на основі широкого застосування сучасних технічних засобів, інформаційних і комунікаційних технологій, служб і сервісів Інтернет і принципів відкритої освіти.
Відповідно до нової, уточненої редакції мети організації ДН в ППО нами пропонуються такі завдання щодо їх реалізації:
- узагальнити і проаналізувати вітчизняний і закордонний досвід організації ДН у процесі підвищення кваліфікації педагогічних працівників і виробити на цьому підґрунті відповідні рекомендації;
- розробити і перевірити в експерименті організацію застосування технологій і засобів ДН під час підвищення кваліфікації педагогічних працівників на базі замовника, а також за місцем проживання слухачів або тимчасового їхнього перебування;
- підвищити якість інформаційно-освітнього забезпечення самостійної роботи слухачів, які підвищують кваліфікацію за індивідуальними навчальними планами, завдяки переходу від використання системи підтримки дистанційного навчання «Веб-клас ХПІ» до вживання хмарних технологій;
- дослідити практичну можливість застосування технологій і засобів ДН у процесі впровадження в ППО принципів, моделей і систем відкритої освіти. Особливу увагу звернути на досвід організації ДН у західноєвропейських університетах відкритого типу, а також на дослідження в галузі сучасних інноваційних технологій та сервісів Інтернету;
- розробити й апробувати в експерименті нову методику оцінювання успішності підвищення кваліфікації педагогічних працівників і результативність їхнього навчання на основі даних інноваційної системи педагогічного контролю, використання національної шкали та шкали ЄКТС.
Під час організації ДН в ППО потрібно враховувати як закономірності навчання і принципи дидактики з одного боку, так і специфічні принципи ДН, з іншого.
Загальні і специфічні принципи організації дистанційного навчання детально розглядалися в працях вітчизняних та зарубіжних учених В.Бикова [17], А.Кузьмінського [53], В.Кухаренка [58, с. 65–67; 59], В.Олійника [102, с. 136–137; 100, с. 51–52], Є.Полат [123], О.Рибалко [137], В.Трохименко [156], А.Хуторського [159, 161] та ін. Їх перелік і стислий зміст представлені у цьому досліджені.
У контексті цього дослідження нам представляється доцільним виділити такі принципи, які безпосередньо впливають на організацію ДН саме у післядипломній педагогічній освіті. Спираючись на праці В.Олійника та врахувавши власний досвід, на нашу думку, до таких принципів варто віднести:
- принцип не суперечливості всіх аспектів дистанційного навчання чинному законодавству, нормативним актам Кабінету Міністрів України, Міністерства освіти і науки України та Президіума Національної академії педагогічних наук України та ін.;
- принцип урахування особливостей і специфіки ППО: контингент, навчальний процес, регіональні особливості, забезпечення тощо;
- принцип територіально-галузевого підходу до організації системи ДН та її ієрархії;
- принцип педагогічної обумовленості та доцільності застосування інформаційних, комунікаційних, Інтернет–технологій, технологій ДН;
- принцип урахування сучасного позитивного вітчизняного і зарубіжного досвіду організації ДН, реальних можливостей ВНЗ ППО;
- принцип добровільності участі, рівність прав і обов’язків суб’єктів системи ДН. Стосунки між учасниками ДН регулюються законодавством України, відповідними нормативними актами, договорами про співпрацю тощо;
- принцип поєднання загальнодержавних підходів із широкою ініціативою регіональних і місцевих органів управління освіти;
- принцип обліку й урахування специфіки освітніх потреб різних категорій слухачів.
Розглянуті вище принципи організації ДН стосуються як системи ППО в цілому, так застосування технологій ДН у окремому ВНЗ ППО.
Дистанційне навчання є поліфункціональною педагогічною технологією. У навчальному процесі ДН виконує низку функцій, до найважливіших з яких, на нашу думку, слід віднести: навчальну, організаційну, управлінську, контрольну та комунікативну.
Навчальна функція передбачає досягнення освітніх цілей та певних компетенцій особистості, яка навчається, тобто удосконалення знань і вмінь, їх систематизація та використання на практиці. Для її реалізації важливо поширювати навчальні матеріали, двосторонній обмін інформацією, доступ до комплексів дидактичного забезпечення та численних джерел навчальної інформації, як у віртуальному навчальному середовищі, так на відкритих освітніх ресурсах, а також – через технічні засоби зв’язку.
Організаційна функція полягає у плануванні навчального процесу на всіх рівнях від індивідуального (для слухача, тьютора, викладача) до регіонального (для навчального закладу, установи, цілого регіону тощо), розподілі обов’язків між усіма суб’єктами ДН, створенні та використанні інформаційної бази слухачів, тьюторів та викладачів, умов надання доступу до навчальних дистанційних
ресурсів, розробленні методичних рекомендацій викладачам і студентам з організації занять і роботи з комп’ютерними мережами.
Управлінська функція передбачає на основі попередньо одержаної інформації дотримання індивідуальної навчальної траєкторії та коригування подальшої діяльності кожного слухача і спрямована на формування та розвиток у слухачів навичок самостійної пізнавальної діяльності, стимулювання та підвищення мотивації їхньої самостійної роботи та досягнення мети навчання на кожному етапі.
Контрольна функція забезпечує контроль за ходом навчального процесу, дозволяє оцінювати та порівнювати результати власної діяльності слухача з попередніми досягненнями, аналізувати місце в рейтингу, що сприяє формуванню вмінь здійснювати рефлексію, самоконтроль і підвищує мотивацію до самоосвітньої діяльності. Реалізується через ведення, зберігання та надання звітної інформації щодо діяльності усіх суб’єктів дистанційного навчання, моніторинг результатів навчальної роботи слухачів, аналіз їхньої успішності та діагностику навчально-пізнавальної діяльності.
Комунікативна функція забезпечує формування комунікативної компетенції слухачів на основі двостороннього і групового обміну інформацією, інтерактивного телекомунікаційного спілкування, зворотного зв’язку та різного роду мережевої взаємодії між усіма учасниками ДН.
Слід зазначити, що, як правило, дистанційне навчання реалізує свої функції на основі передових методів і методик, на базі сучасної комп’ютерної техніки, телекомунікаційних мереж та якісного програмного (сертифікованого) забезпечення.
Розглянуті вище базові показники концептуальних основ організації ДН в ППО становлять теоретичний фундамент проблеми. Її практичні аспекти найбільш пов’язані з педагогічними та організаційними показниками дистанційного навчання, орієнтовний перелік яких представлений на рис. 4.
- Практичні аспекти організації дистанційного навчання у післядипломній педагогічній освіті
На конкретні аспекти організації дистанційного навчання в післядипломній педагогічній освіті значно впливають педагогічні показники системи підвищення кваліфікації педагогічних працівників, які, як видно з рис. 4, включають: особливості контингенту і специфіку навчального процесу, форми навчання і форми організації навчання, організацію педагогічного контролю і методику оцінювання результатів, всі види забезпечення освітньої діяльності тощо.
Завдяки врахуванню педагогічних показників, під час планування щодо використання технологій дистанційного навчання та при організації ДН реалізується важливий принцип ДН – «пріоритетність психолого-педагогічних, соціальних та санітарно-гігієнічних підходів до всіх аспектів ДН» [94].
Особливості контингенту системи підвищення кваліфікації педагогічних працівників – найважливіша складова педагогічних показників.
Контингент ППО – це дорослі люди, на навчання яких розповсюджуються принципи андрагогіки. На зміст і організацію дистанційного навчання впливають такі характеристики контингенту, як: вік, освіта, досвід роботи, соціальний статус, рівень комп’ютерної грамотності тощо. Особисті характеристики контингенту також впливають на структуру, обсяг і практичну спрямованість змісту навчання.
Питаннями навчання дорослих і різноманітними його аспектами займалися такі вітчизняні та зарубіжні вчені, як: Б.Ананьєв [6], Т.Андрющенко [7], С.Архипова [10], С.Батишев [11, 12, 133], С.Болтівець [22], С.Змєйов [38, 39, 40, 41], В.Луговий [61, 62], Л.Набока [82, 83, 116], Н.Ничкало [89, 90, 131], М.Ноулз [170], С.Сисоєва [141], Л.Сігаєва [47, 143, 144, 145, 146], М.Скрипник [147, 148, 149], В.Пуцов [116, 134, 135, 136].
Аналіз окремих тем з цих досліджень свідчить, що освіта дорослих є одним з перспективних напрямів інтеграції освіти України у світову та Європейську систему неперервної освіти [158].
Структура, зміст, направленість та організація навчального процесу в системі підвищення кваліфікації педагогічних працівників кардинально відрізняються від процесу навчання у вищій школі за наступними основними параметрами:
- у навчальних програмах і планах відсутні повноцінні дисципліни – замість них адаптовано розділи і теми. При модульній конструкції навчальних програм і планів – це навчальні модулі → змістові модулі → теми;
- відносно невелика тривалість навчання та малий бюджет часу. Тому необхідна висока ступінь інтеграції змісту, його генералізація та актуалізація, що вимагає високої кваліфікації від розробників навчальних програм і планів, певного досвіду роботи у системі підвищення кваліфікації;
- спрямованість навчання в системі підвищення кваліфікації – професійна і переважно з яскраво вираженим практичним нахилом. Так система підвищення кваліфікації педагогічних працівників – основний інструмент державної політики в галузі освіти, тому в його змісті питанням нормативно-правового забезпечення має приділятися достатньо уваги.
Отже, особливості контингенту і специфіка навчального процесу в післядипломній педагогічній освіті суттєво впливають на вибір технологій ДН, зміст навчального матеріалу, його логіку побудови й оформлення, обсяг, режим та динаміку представлення тощо.
Професійна характеристика контингенту включає її структуру за приналежністю та посадою, що обіймається. За приналежністю: керівники, науково-педагогічні, педагогічні працівники, працівники методичних і спеціалісти психологічних служб освіти тощо. За посадою, що обіймається – це категорії слухачів, кількість яких достатньо велика і в середньому становить: у Чернігівському ОІППО – 32, а у Луганському ОІППО – 115 [109].
Професійні характеристики контингенту використовуються в процесі розроблення навчальних програм, планів і технологій дистанційного навчання.
Під кутом зору організації ДН найбільший інтерес становлять такі кількісні характеристики контингенту як середня щорічна кількість слухачів, які
підвищують кваліфікацію у певному ВНЗ ППО і середня щорічна кількість навчальних груп. Ці дані потрібні для розрахунку необхідної кількості персональних комп’ютерів, комп’ютерних класів і спеціалізованих аудиторій та інших видів матеріально-технічного забезпечення ДН.
Розкид середніх кількісних характеристик залежить від конкретного ВНЗ ППО і становить, за даними 2011 р.:
- кількість слухачів/рік – від 3200 в Кіровоградському ОІППО до 10000 у Львівському ОІППО;
- кількість навчальних груп/рік – від 70 в ЦІППО УМО до 700 у Львівському ОІППО [109].
Як приклад врахування особливостей контингенту ППО під час організації ДН можна розглянути результати досліджень за держбюджетною НДР на тему «Науково-методичні засади підвищення кваліфікації керівних кадрів ПТНЗ в системі дистанційного навчання», який проведено співробітниками УМО С.Антощук, В.Биковим, В.Гравітом, Л.Ляхоцькою та іншими під керівництвом В.Олійника, доктора педагогічних наук, професора, дійсного члена НАПН України.
Аналіз результатів навчального процесу за період 2005–2010 рр. (діагностика, анкетування, інтерактивні опитування, атестація тощо) дав змогу виявити найслабкіші місця в підготовці директорів ПТНЗ та їх заступників, а саме:
- недостатні знання в галузі педагогіки, психології, виховання й управління, слабке володіння сучасним понятійним апаратом і термінологією цих наук;
- недостатня підготовленість щодо практичного застосування в навчанні сучасних педагогічних, інформаційних і телекомунікаційних технологій;
- недостатня підготовленість до управління ПТНЗ у нових умовах до прийняття обґрунтованих управлінських рішень і організації їх виконання;
невисокий рівень особистої комп’ютерної грамотності, відсутність практичних навичок у застосуванні інформаційних і телекомунікаційних
- технологій в управлінні ПТНЗ;
- поверхове ознайомлення з європейським і світовим досвідом професійно-технічної освіти взагалі і системами підготовки кваліфікованих робітників, зокрема.
Виходячи з аналізу ситуації, бачимо, що особливу увагу під час підвищення кваліфікації директорів ПТНЗ було зосереджено на підвищенні їхньої комп’ютерної грамотності, на користуванні сервісами Інтернет у професійній діяльності. Презентаційні матеріали до кожного заняття розроблялись із врахуванням прогалин у підготовці директорів ПТНЗ, вікових показників, стажу роботи тощо.
Отже, врахування особливостей контингенту, його специфіки є обов’язковою умовою для якісної організації ДН.
До специфічних особливостей ППО, врахування яких є необхідним у процесі організації ДН, відноситься також структура, зміст і організація навчального процесу. Як зазначалося вище, структура є модульною, цілісні навчальні дисципліни відсутні, бюджет часу відносно невеликий і, як правило, не перевищує 7 кредитів ЄКТС.
В організації ДН суттєве значення має обґрунтований вибір технологій і засобів дистанційного навчання, який у загальному вигляді залежить від таких факторів:
- цілі та зміст навчання (навчальні програми);
- організація навчання (навчальні плани);
- особливості контингенту (категорія, вік, стаж і досвід роботи тощо);
- рівень комп’ютерної грамотності контингенту;
- можливості навчального закладу (комп’ютерне оснащення, кадрове, матеріально-технічне забезпечення тощо).
Класифікація технологій ДН досліджувалася різними вітчизняними та зарубіжними науковцями: В.Беспальком [13], В.Биковим [18, 118], В.Кухаренком [58, 59], В.Олійником [94, 95, 100, 102, 118], Є.Полат [92, 121, 154], П.Стефаненком [153], А.Хуторським [160, 161]. У результаті аналізу їх наукових
надбань нами розроблена таблиця властивостей та можливостей технологій ДН (табл. 5).
Таблиця 5
Узагальнена характеристика технологій дистанційного навчання
| Технологія | Засоби доставки навчально-методичного матеріалу | Засоби навчання | Засоби дидактичної взаємодії | Організаційні форми навчання |
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 |
| «Кейс» | Особисто | Друковані, cd-rom, аудіо-, відео-носії | Очно, телефон, факс | Настановні заняття, лекції, семінари, самостійна робота, консультації |
| Кореспон-дентська | Поштою | Друковані, cd-rom, аудіо-, відео-носії | Пошта, телефон | Самостійна робота, консультації |
| Радіотеле-візійна | Радіо, телебачення | Друковані, комп’ютерні програми, аудіо, відео | Електронна пошта, телеконференцзв’язок | Настановні заняття, лекції, самостійна робота, консультації |
| Мережева | Інтернет | Гіпертекстові, гіпермедійні, комп’ютерні програми | Електронна пошта, відео-конференц-зв’язок | Лекції, семінари, самостійна робота, консультації |
| Мобільна | Особисто, тв-інформ., інтернет | Електронні, комп’ютерні програми, гіпертекстові, гіпермедійні | Очно, електронна пошта, відеоконфе-ренцзв’язок | Самостійна робота, консультації |
У реальному навчальному процесі, як правило, використовуються змішані технології дистанційного навчання і спеціальні веб-орієнтовані середовища ДН, які розробляються з використанням різноманітних систем підтримки ДН (Прометей, ATutor, Moodle, Веб-клас ХПІ тощо) або інших інформаційно-комунікаційних технології. Як приклад, в Університеті менеджменту освіти НАПН України для підвищення кваліфікації використовується змішана технологія ДН і віртуальні навчальні середовища, розроблені з використанням «Веб-класу ХПІ».
Сьогодні в УМО НАПН України здійснюється поступовий перехід до використання системи eFront, а також хмарних технологій і сервісів Google.
У змішаній технології ДН в окремому педагогічно обґрунтованому поєднанні можуть бути присутні елементи різних технологій. Головне те, щоб технологія ДН, яка застосовується у навчальному процесі кожного ВНЗ ППО, була чітко описана, зазначено її склад та межі доцільного застосування.
Організація ДН здебільшого залежить, як було показано вище, від форм навчання, які застосовуються при підвищенні кваліфікації педагогічних працівників.
У статті 49 закону України «Про вищу освіту» зазначається, що:
- Навчання у вищих навчальних закладах здійснюється за такими формами:
1) очна (денна, вечірня);
2) заочна (дистанційна).
- Форми навчання можуть поєднуватися [36].
Відтак сьогодні у системі ПК педагогічних працівників паралельно застосовуються різні форми навчання: очна, заочна, очно-дистанційна, дистанційна та інші поєднання форм навчання, що не суперечить закону України «Про вищу освіту». У кожній формі навчання можуть використовуватися технології або елементи ДН. У кожному варіанті ДН матиме свої особливості, врахування яких обов’язкове під час організації дистанційного навчання.
Дистанційна форма навчання – форма організації навчального процесу у закладах освіти (ВНЗ, ЗПО, ПТНЗ, ЗНЗ), яка забезпечує реалізацію ДН та передбачає можливість отримання випускниками документів державного зразка про відповідний освітній або освітньо-кваліфікаційний рівень [124].
Очно-дистанційна форма навчання – значно відрізняється від попередніх, дає змогу вдало поєднати переваги всіх форм навчання.
Вперше така форма навчання для ПК була розроблена творчим колективом співробітників УМО НАПН України під керівництвом доктора педагогічних наук, дійсного члена НАПН України В.Олійника. А з вересня 2005 р. Університет
переважно перейшов на підвищення кваліфікації керівних, науково-педагогічних та педагогічних кадрів освіти за очно-дистанційною формою навчання [85].
Типова структура одного з варіантів підвищення кваліфікації керівників та педагогічних працівників освіти за очно-дистанційною формою навчання представлена на рис. 5.
| ЕТАПИ ПІДВИЩЕННЯ КВАЛІФІКАЦІЇ |
| Очно-дистанційна форма навчання |
| очно |
| дистанційно |
| перший |
| другий |
| третій |
| Організаційно-настановна сесія |
| Керована самостійна робота |
| очно |
|
Залікова сесія |
Рис. 5. Структура очно-дистанційної форми навчання для підвищення кваліфікації керівних і педагогічних кадрів освіти в УМО НАПН України
Нині підвищення кваліфікації педагогічних працівників освіти за очно-дистанційною формою навчання отримало розповсюдження в системі ППО. Так, у 18 інститутах із 27, які належать до системи ППО, частково використовується така форма навчання. Найбільшого поширення, за даними 2011 р., вона набула, як видно з діаграми (рис. 6) в Університеті менеджменту освіти (98%), Сумському (63,1%), Хмельницькому (60%), Донецькому (44%), Чернігівському (32%), Дніпропетровському (26%), Закарпатському (22%), Рівненському (19,2%) обласних інститутах ППО.
В Україні відсутні ВНЗ типу мегауніверситетів (відкритий університет західного європейського типу), в яких основною формою навчання є дистанційна. У вітчизняних ВНЗ дистанційна форма навчання застосовується, як зазначалося вище, спільно з іншими формами: очною, заочною тощо, і, як правило, за окремими навчальними дисциплінами гуманітарного спрямування.
Рис. 6. Інтенсивність використання очно-дистанційної форми ПК у навчальних закладах системи ППО
Дистанційна форма навчання реалізується у вигляді дистанційних курсів навчальних дисциплін/модулів.
Курс ДН – це інформаційна система, яка є достатньою для навчання окремим навчальним дисциплінам за допомогою опосередкованої взаємодії віддалених один від одного учасників навчального процесу у спеціалізованому середовищі, яке функціонує на базі сучасних психолого-педагогічних та інформаційно-комунікаційних технологій [125].
Рис. 6. Інтенсивність використання очно-дистанційної форми ПК у навчальних закладах системи ППО
Дистанційна форма навчання реалізується у вигляді дистанційних курсів навчальних дисциплін/модулів.
Курс ДН – це інформаційна система, яка є достатньою для навчання окремим навчальним дисциплінам за допомогою опосередкованої взаємодії віддалених один від одного учасників навчального процесу у спеціалізованому середовищі, яке функціонує на базі сучасних психолого-педагогічних та інформаційно-комунікаційних технологій [125].
Водночас, на думку Н.Морзе та О.Глазунової [76], доцільно застосовувати назву: «електронний навчальний курс». Електронний навчальний курс (ЕНК) – це комплекс електронних навчально-методичних матеріалів, створених для організації індивідуального та групового навчання з використанням дистанційних технологій, що базуються на Інтернет-технологіях, відповідно до графіку навчального процесу ВНЗ.
За допомогою дистанційних курсів навчальних дисциплін/модулів реалізується керована самостійна робота слухача, здійснюється його мотивація до активної пізнавальної діяльності.
Проблеми їх створення для різних рівнів навчальних закладів досліджували вітчизняні та зарубіжні вчені: Л.Гаврилова [27], В.Демкін і Г.Можаева [31], Н.Клокар [45], В.Кухаренко [55, 56, 57, 58], Н.Морзе [77, 78], Н.Савченко, Н.Сиротенко [140].
За очно-дистанційною формою підвищення кваліфікації керівних та педагогічних кадрів освіти основу організації ДН також становлять дистанційні курси навчальних дисциплін/модулів. Врахувавши досвід відомих науковців щодо їх розробок та специфіку системи ПК, а також безпосередньо власний досвід ми можемо запропонувати типову структуру електронного (дистанційного) навчального курсу ПК, яка представлена на рис. 7.
За очно-дистанційною формою ПК педагогічних працівників організація дистанційного навчання залежить від етапу навчання. На очних етапах в основному реалізуються навчальна і контрольна функції ДН, на дистанційному – всі функції (навчальна, організаційна, управлінська, контролююча, комунікативна).
Під час підвищення кваліфікації педагогічних працівників дистанційна форма навчання застосовується в основному на дистанційному етапі для забезпечення самостійної роботи слухачів. Як правило, реалізується у вигляді навчальних модулів вибіркової частини навчального плану.
| Електронний навчальний курс ПК (назва) |
| Передмова (стисла інформація про курс) |
| Мета і завдання підвищення кваліфікації |
| Методичні рекомендації щодо роботи з курсом |
| Модуль 1 (назва) |
| Змістовий модуль 1 (назва) |
| Модульний контроль (тест) |
| Друковані джерела та Інтернет-ресурси |
| Блок навчальних матеріалів |
| Тема 1 (назва) |
| Організаційні матеріали (списки, переліки, форми, розклади тощо) |
| Глосарій |
| Загальні відомості про курс |
| Робоча програма ПК |
| Навчально-тематичний план |
| Перелік літератури та Інтернет-ресурсів |
| Тема 2 (назва) |
| Теоретичні матеріали |
| Мультимедійні презентації |
| Аудіо- та відео- матеріали |
| Матеріали до практичних занять |
| Матеріали до Інтернет-занять |
| Питання для самоконтролю |
| … |
| Змістовий модуль 2 (назва) |
| … |
| Модуль N (назва) |
| Робоча програма |
| Модуль 2 (назва) |
| … |
| Підсумковий контроль |
| Перелік питань для підготовки до диференціального заліку |
| Перелік тем випускних робіт |
| Тест вхідного/вихідного контролю |
Рис. 7. Типова структура електронного (дистанційного) навчального курсу підвищення кваліфікації
До форм організації навчального процесу у вищій школі, як відомо, відносяться: навчальні заняття, самостійна робота, практична підготовка, контрольні заходи [36].
За дистанційного навчання форми організації навчального процесу мають свою специфіку. Так, навчальні заняття, як правило, є дистанційними і можуть проводитися у синхронному й асинхронному режимах.
Синхронний режим – взаємодія між суб’єктами дистанційного навчання, під час якої всі учасники одночасно перебувають у веб-середовищі ДН (чат, аудіо, відеоконференції, соціальні мережі тощо) [124].
Асинхронний режим – взаємодія між суб’єктами ДН, під час якої учасники взаємодіють між собою із затримкою у часі, застосовуючи при цьому електронну пошту, форум, соціальні мережі тощо [124].
- Педагогічний контроль та оцінювання результатів навчання
Забезпечити високу якість освітньої діяльності в ППО та якість підвищення кваліфікації без організації сучасної системи педагогічного контролю і науково обґрунтованої методики оцінювання результатів навчання неможливо.
Тому в процесі дослідженя концептуальних основ організації дистанційного навчання в післядипломній педагогічній освіті проблемам педагогічного контролю та оцінювання результатів приділялась особлива увага
Теорія і практика різних аспектів педагогічного контролю розглянута в працях вітчизняних і зарубіжних учених А.Алексюка, С.Архангельського, І.Булах, Я.Балюбаша, Г.Дмитренка, К.Корсака, М.Мруги, Л.Одерія, В.Олійника, І.Підласого, С.Полот, І.Філончука та ін. [86, с. 79–81].
У теорії педагогічного контролю розрізнюють як змістові, так і організаційні аспекти проблеми. Основу змістової складової теорії педагогічного контролю утворюють принципи, функції та вимоги (рис. 8).
| Змістова складова педагогічного контролю |
| Принципи |
| Функції |
| Вимоги |
| · дієвість;
· систематичність; · індивідуальний характер; · диференціація; · об’єктивність; · єдність вимог |
| · планомірність;
· систематичність; · всебічність; · індивідуальний підхід; · економність часу; · педагогічний такт. |
| · діагностична;
· навчальна; · виховна; · розвивальна; · методична; · стимулювальна; · прогностична; · управлінська; · коригувальна |
Рис. 8. Структура змісту теорії педагогічного контролю
Дидактичні принципи контролю знань – це вихідні теоретичні положення, відповідно до яких будується практична діяльність викладача та слухача і на підставі яких визначаються зміст контролю знань, його методи і форми організації. Основними вважають шість дидактичних принципів перевірки й оцінювання знань: дієвість, систематичність, індивідуальний характер, диференціація, об’єктивність і єдність вимог [42].
Функції контролю поділяють на специфічні й загальні [163]. До специфічних функцій належать: виявлення, вимірювання, оцінювання результатів навчання. У педагогічній літературі немає сталої класифікації функцій контролю. Розглянемо основні з них.
Діагностична функція контролю – це процес визначення рівня знань, умінь того, хто навчається, і водночас вона визначає недоліки й прогалини в знаннях, а відповідно, й усуває їх, тобто дає основу для «зворотного зв’язку», без якого неможливий процес навчання. Отримані діагностичні дані про засвоєння слухачами навчального матеріалу допомагають скоригувати процес підвищення кваліфікації, дає можливість робити висновки про невідповідність очікуваного й набутого рівня знань.
Головне завдання контролю в реалізації навчальної функції, яка передбачає таку організацію оцінювання навчальних досягнень слухачів, коли його проведення сприяє вдосконаленню і закріпленню знань слухачів. Саме від реалізації цієї функції залежить кінцевій результат навчання.
Виховна функція забезпечується наявністю системи контролю, яка організовує і спрямовує діяльність слухачів, допомагає виявити прогалини в знаннях, формує творче ставлення до навчального матеріалу та бажання розвивати свої здібності. Оцінка, яку ставить викладач, може бути заохочувальною, сприяти покращанню роботи, систематичній підготовці до занять і, відповідно, підвищенню якості засвоєння знань.
Розвивальна функція контролю надає широкі можливості для розвитку особистості: формування пізнавальних здібностей і опанування прийомів розумової діяльності. Процес контролю знань сприяє розвитку таких важливих якостей особистості, як самостійність мислення, багата і стійка пам’ять, виразна мова тощо. Слухачі розвивають здатність коментувати свою позицію, у них
активізуються увага, пам’ять, з’являється потреба в розширенні своїх знань, закріпленні професійних умінь тощо.
Методична функція контролю реалізується у процесі перевірки й оцінювання знань слухачів та результатів їх навчання. Вона дуже важлива для самого викладача та його подальшої роботи, оскільки у процесі контролю викладач одночасно оцінює свою методику викладання і зміст лекцій, семінарів, практичних занять, визначає недоліки в роботі, можливість їх усунення і шляхи вдосконалення процесу навчання.
У освітньому процесі всі функції контролю тісно пов’язані.
З метою досягнення навчального і виховного ефекту під час проведення контролю слід дотримуватися дидактичних вимог: планомірності й систематичності; об’єктивності; всебічності; індивідуального підходу; економної витрати часу викладача та слухача; педагогічного такту [114].
Основу організаційної складової теорії педагогічного контролю утворюють рівні, види, умови тощо (рис. 9).
| Організаційна складова педагогічного контролю |
| Рівні |
| Види |
| Умови |
| · самоконтроль;
· викладач; · кафедра; · деканат; · ректорат; · інспекція |
| · вхідний;
· поточний; · тематичний; · модульний; · вихідний; · заключний |
| · очний – дистанційний;
· індивідуальний – груповий; · зовнішній – внутрішній; · плановий – позаплановий та ін. |
Рис. 9. Структура організаційної складової теорії педагогічного контролю
У ППО проблеми педагогічного контролю в теоретичних і практичних аспектах почали розроблятись у Центральному інституті післядипломної педагогічної освіти у 2003–2005 рр. під час виконання держбюджетних тем співробітниками В.Гравітом і А.Кліменко під керівництвом В.Олійника [105].
Під час проведення дослідження за темою «Теорія і методика підготовки управлінського і викладацького персоналу в системі дистанційної післядипломної освіти» обґрунтовано види педагогічного контролю (табл. 6) та запропоновано принципово нову систему педагогічного контролю, яка представлена на рис. 10.
Таблиця 6
Характеристики основних видів педагогічного контролю [86]
| № з/п | Вид контролю,
етапи |
Характеристика |
| 1 | 2 | 3 |
| 1 | Вхідний
(І етап) |
Визначення стартового рівня знань і умінь слухачів. Проводиться під час прибуття слухачів на навчання методом комп’ютерного тестування |
| 2 | Модульний
(ІІ етап) |
Проводиться з метою виявлення результатів засвоєння слухачами змісту вибіркових модулів на дистанційному етапі навчання |
| 3 | Вихідний
(ІІІ етап) |
Оцінювання результатів підвищення кваліфікації слухачами. Проводиться методом комп’ютерного тестування за тестами, близькими за змістом до тестів вхідного контролю. Організація та забезпечення таке, як під час вхідного контролю |
| 4 | Поточний
(І етап) |
Здійснюється під час освітнього процесу (кожного заняття). Стимулює слухачів до роботи з навчальною інформацією, дає можливість виявити прогалини в їхніх знаннях, підвищує їхню відповідальність за систематичну роботу з навчальним матеріалом |
| 5 | Диференційований залік
(ІІІ етап) |
Форма контролю, що полягає в оцінюванні засвоєння слухачем навчального матеріалу з певних навчальних модулів. Може проводитися усно, письмово, за допомогою комп’ютерних програм у індивідуальній, груповій формах або фронтально |
| 6 | Захист випускної (атестаційної) роботи
(ІІІ етап) |
Форма педагогічного контролю, яка має виявити рівень та якість виконання слухачами індивідуальних завдань на дистанційному етапі навчання. |
Наявність у системі педагогічного контролю організаційно самостійних і незалежних одна від одної підсистем на основі різних методів (комп’ютерне тестування та усне опитування) підвищує достовірність результатів, зменшує вплив суб’єктивних факторів на оцінювання.
| ІННОВАЦІЙНА СИСТЕМА ПЕДАГОГІЧНОГО КОНТРОЛЮ |
| Зовнішня підсистема |
| Внутрішня підсистема |
| ВИДИ КОНТРОЛЮ |
| ІІ етап |
| Модульний |
| ІІІ етап |
| Вихідний |
| І етап |
| Вхідний |
| І етап |
| Поточний |
| Диференційо-ваний залік |
| ІІІ етап |
| Захист випус-кної роботи |
| Комп’ютерне тестування |
| Усне/письмове опитування |
| Підсумковий контроль |
| · вихідний;
· диференційований залік; · захист випускної роботи |
| розрахунок |
Рис. 10. Структура системи педагогічного контролю при підвищенні кваліфікації педагогічних працівників за очно-дистанційною формою навчання
Основу зовнішньої підсистеми педагогічного контролю складають тести. Теорія і практика педагогічного контролю методом тестування розглянута у працях вітчизняних і зарубіжних вчених В.Аванесова, І.Булах, П.Клайн, Л.Кухар, П.Федорук та інших [1, 2, 3, 25, 26, 44, 54, 74, 75, 110, 115, 155, 157].
Розробення тестів для зовнішньої підсистеми педагогічного контролю в ЦІППО УМО здійснюється за таким планом.
Викладачі кафедр до кожної теми своїх навчальних занять, які вони пропонують слухачам курсів підвищення кваліфікації, створюють тестові завдання (не менше як шість). Ці завдання обговорюються та затверджуються на відповідних кафедрах, після чого передаються до відділу змісту та якості
підвищення кваліфікації ЦІППО. У відділі формується загальний банк тестових завдань, який використовується кураторами-тьюторами провідних кафедр для розроблення структури (матриці) тестів, які відповідають змісту ПК кожної категорії слухачів. Матриці тестів, затверджені провідними кафедрами, передаються до відділу. На їх основі за допомогою спеціальної комп’ютерної програми створюються тести педагогічного контролю. Основні дані контрольних тестів:
Форма проведення – комп’ютерне тестування.
Довжина тесту – 40 тестових завдань.
Час, що відводиться на весь тест – 30 хв.
Час, що відводиться на 1 тестове завдання – 45 сек.
Інструктаж перед тестуванням – 5–10 хв.
Шкала оцінювання результатів – 100 балів.
Результати кожного слухача навчальної групи відразу після завершення тестування фіксуються на сервері та відображаються на екрані комп’ютера. В узагальненому вигляді представники відділу змісту та якості підвищення кваліфікації фіксують у спеціальних відомостях та надають їх на відповідну кафедру.
Комп’ютерне тестування проводять спеціалісти відділу змісту та якості ПК згідно з розкладом занять кожної навчальної групи. Представники кафедр на тестування не допускаються.
Внутрішня підсистема педагогічного контролю включає такі види контролю: диференційований залік і захист випускної роботи, які здійснюються методом усного або письмового опитування.
Диференційований залік – це форма контролю, яка полягає в оцінюванні засвоєння слухачем навчального матеріалу з певних навчальних модулів. Може проводитися усно, письмово, за допомогою комп’ютерних програм у індивідуальній, груповій формах або фронтально. У ЦІППО УМО такий залік проводиться, як правило, за білетами, які розробляються профільною кафедрою. Білети зазвичай містять 2–3 питання, одне з яких має практичну спрямованість.
Організується провідною кафедрою і проводиться куратором-тьютором. Результати такого контролю фіксуються в заліковій відомості.
Захист випускних робіт – це форма педагогічного контролю, яка має виявити рівень та якість виконання слухачами індивідуальних завдань на дистанційному етапі навчання.
Організується провідною кафедрою і проводиться комісією у складі трьох осіб через публічний захист наукових досягнень слухача, викладених у випускній роботі. До захисту допускаються роботи, які виконані слухачем самостійно та лише після попередньої рецензії наукового керівника з позитивною оцінкою. Результати захисту оформлюються відповідним протоколом.
На сучасному етапі розвитку комунікаційних технологій стає можливим проведення диференціального заліку і захисту випускних робіт on-line з використанням різного програмного забезпечення для комунікацій (ICQ, Hangouts, Skype тощо).
Десятирічний досвід проведення диференційованого заліку і захисту випускних робіт у групах кафедри дистанційної освіти (сьогодні: кафедра відкритих освітніх систем та інформаційно-комунікаційних технологій) УМО показав: по-перше, доцільність таких форм педагогічного контролю та їх велике значення з погляду вироблення у слухачів правильної позиції з центральних питань професійної діяльності; по-друге, регулярність проведення педагогічного контролю сприяє позитивній динаміці навчання, рівномірності самостійної роботи слухачів протягом всього періоду підвищення кваліфікації; по-третє, чітка продуманість системи підвищення кваліфікації, професійне і практичне спрямування його змісту є остаточно потужним стимулом (мотивацією) до систематичної, регулярної самостійної роботи.
Педагогічне оцінювання (assessment) – це, як відомо, процес систематичного збору даних про знання та уміння слухачів [115, 110, 111]. Він є частиною оцінювання (evaluation) [63] та невід’ємним елементом освітньої діяльності, забезпечує зворотний зв’язок з педагогами для виявлення
ефективності організації та проведення освітнього процесу, а також служить як мотивація (стимулювання) до активної пізнавальної діяльності [43, 110, 168].
У ЦІППО для оцінювання навчальних досягнень слухачів використовуються дві шкали оцінок: 100-бальна шкала ЄКТС і шкала національних оцінок (відмінно, добре, задовільно, незадовільно). Перша застосовується при комп’ютерному тестуванні, друга – при усному/письмовому опитуванні (диференційований залік, захист випускної роботи).
Для переведення результатів усіх видів педагогічного контролю з оцінок національної до системи оцінювання за шкалою ЄКТС використовується спеціальний механізм (табл. 7).
Таблиця 7
Механізм приведення оцінок до шкали ЄКТС
| Бали | Оцінка ЄКТС | Оцінка за національною шкалою |
| 90–100 | A | Відмінно |
| 82–89 | B | Добре |
| 74–81 | C | |
| 64–73 | D | Задовільно |
| 60–63 | E | |
| 35–59 | FX | Незадовільно |
| 1–34 | F |
У 2013 р. під час проведення дослідження за держбюджетною темою «Науково-методичні основи модернізації освітньої діяльності вищих навчальних закладів післядипломної педагогічної освіти на засадах сучасних технологій» (див. Додаток 2) у методику оцінювання результатів підвищення кваліфікації введено нове поняття «підсумковий контроль».
Доцільність введення до системи педагогічного контролю такого поняття обумовлюється, по-перше, необхідністю підвищення достовірності результатів і, по-друге, намаганням зменшити вплив суб’єктивних факторів на результати усних, письмових або комбінованих опитувань (диференційований залік, захист випускної роботи).
Унаслідок обговорення проблеми групою експертів вирішено результат підсумкового контролю визначати за результатами трьох видів контролю (захисту
випускної роботи, вихідного тестування та диференціального заліку) з використанням відповідних вагових коефіцієнтів (формула 1).
, (1)
де: ОЦП – підсумкова оцінка підвищення кваліфікації, бал;
ОЦВР – оцінка за захист випускної роботи, бал;
ОЦВК – оцінка за даними вихідного контролю, бал;
ОЦДЗ – оцінка за диференційований залік.
У підсумку, творчим колективом співробітників УМО (В.Гравіт, Л.Ляхоцька, С.Хасіневич, С.Антощук, А.Кліменко, Т.Сябрук) під керівництвом В.Олійника вперше в післядипломній педагогічній освіті розроблена, науково обґрунтована і запроваджена у реальний освітній процес інноваційна система педагогічного контролю і методика оцінювання навчальних досягнень слухачів та успішність підвищення кваліфікації.
До основних переваг такої системи педагогічного контролю слід віднести:
- наявність двох незалежних підсистем педагогічного контролю, які в організаційному плані здійснюються різними структурними підрозділами навчального закладу (відділ змісту та якості підвищення кваліфікації та кафедри) та функціонують у різний спосіб на основі різних методів (комп’ютерне тестування й усне або письмове опитування). При цьому зростає достовірність результатів і привабливість процедури в цілому;
- чітка послідовність видів контролю, їх логічна обумовленість і прив’язка до змісту навчання, регулярність проведення тощо об’єктивно сприяє сучасним підходам до організації навчального процесу;
- використання у системі педагогічного контролю переважно комп’ютерного тестування і спеціального програмного забезпечення підвищує надійність системи і достовірність результатів;
- система є демократичною (програмний засіб), наочною, прозорою. Як свідчить досвід, ставлення до неї слухачів позитивне. За останнє десятиріччя не було жодного конфлікту або претензій з боку слухачів;
- при подальшому розвитку системи педагогічного контролю та наявності правового забезпечення вбачається можливим запровадити у підвищення кваліфікації повну (всі члени комісії) або часткову (більшість членів комісії) дистанційну форму проведення диференційованого заліку та захисту випускних робіт, що значно знизить витрати і спростить традиційні (очні) форми контролю.
- Забезпечення дистанційного навчання
ДН має бути всебічно забезпеченним. Основні види забезпечення ДН в післядипломній педагогічній освіті представлені на рис. 11.
|
· методичні рекомендації; · критерії, засоби і системи контролю якості; · змістовне, дидактичне та методичне наповнення |
|
· педагогічні, науково-педагогічні працівники; · методисти навчальних закладів; |
|
· закони, постанови, укази; · нормативні акти МОНУ; · внутрішні документи ВНЗ ППО |
|
· апаратні засоби; · інформаційно-комунікаційне забезпечення; · програмне забезпечення; · веб-ресурси нав-чальних дисцип-лін (програм) |
| ВИДИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ДН в ППО |
| Нормативне |
| Науково-методичне |
| Системотехнічне |
| Кадрове |
Рис. 11. Основні види забезпечення ДН в ППО
Проблемам забезпечення ДН в ППО присвячені праці вітчизняних науковців С.Антощук [9, 84], В.Бикова [18, 19, 20], В.Гравіта [84, 103], А.Кузьминського [50, 51, 52], Л.Ляхоцької [65], В.Олійника [84, 94, 95, 98, 103], Н.Протасової [127, 128, 129, 130], Т.Сорочан [106, 151] та інші.
Нормативне забезпечення. Перше положення про організацію очно-дистанційного підвищення кваліфікації керівних і педагогічних кадрів у ЦІППО було розроблено у 2005 р. і діяло до виходу Положення про дистанційне навчання, затвердженого Наказом МОН України від 25.04.2013 року № 466.
Окремі аспекти застосування ДН у підвищенні кваліфікації керівних і педагогічних кадрів освіти уточнено в таких положеннях:
- Про запровадження Європейської кредитно-трансферної системи у вищі навчальні заклади післядипломної педагогічної освіти, схвалене рішенням вченої ради УМО від 20 грудня 2011 р., протокол №10;
- Про підвищення кваліфікації керівних, науково-педагогічних і педагогічних кадрів освіти в Університеті менеджменту освіти, схвалене рішенням вченої ради УМО від 30 січня 2013 р., протокол №1.
Тепер розробляється принципово нове положення про ДН в УМО, в якому будуть враховані останні досягнення у сфері ДН, вимоги нової редакції закону України «Про вищу освіту», нормативні акти МОН України, Президії НАПН України, розробки за темами науково-дослідних робіт.
Як правило, перераховані вище положення розроблялись під час виконання держбюджетних НДР творчим колективом у складі: В.Олійник, В.Биков, В.Гравіт, Л.Ляхоцька, С.Хасіневич, С.Антощук, А.Кліменко та інші під керівництвом В.Олійника, доктора педагогічних наук, професора, дійсного члена НАПН України.
Науково-методичне забезпечення дистанційного навчання. Взагалі науково-методичне забезпечення дистанційного навчання включає:
- методичні (теоретичні та практичні) рекомендації щодо розроблення та використання педагогічно-психологічних та інформаційно-комунікаційних технологій ДН;
- критерії, засоби і системи контролю якості ДН;
- змістовне, дидактичне та методичне наповнення веб-ресурсів (дистанційних курсів) навчального плану/навчальної програми підготовки [124].
Будь-яка науково-практична інформація, що використовується у навчальному процесі, потребує методичної організації, що, з огляду на виробничі потреби, забезпечує певну впорядкованість знань. Тому методична база навчання має бути науково обґрунтованою, тобто такою, що адекватно визначає якість і кількість необхідної інформації для підготовки певних фахівців [102, с. 193].
Конкретне науково-методичне забезпечення ПК керівних, науково-педагогічних і педагогічних кадрів освіти за очно-дистанційною формою
навчання в УМО включає: навчальні посібники (3); навчально-методичні комплекси (6); методичні посібники (5); комплекти наочних і роздаткових матеріалів до кожного навчального заняття (див. Додаток 1).
У післядипломній педагогічній освіті науково-методичне забезпечення ДН найбільш повно і кваліфіковано розроблено на кафедрі дистанційної освіти УМО (тепер кафедра відкритих освітніх систем та інформаційно-комунікаційних технологій). Воно включає матеріали загального призначення (методики, методичні вказівки/рекомендації та ін.) і матеріали методичного забезпечення навчальних програм, навчальних занять тощо.
Особливе місце в методичному забезпечені очно-дистанційної форми навчання займають: перелік рекомендованих тем випускних робіт, перелік вибіркових навчальних модулів з короткою анотацією, перелік орієнтовних питань для підготовки до диференційованого заліку тощо, а також презентаційні, аудіо- та відео- матеріали до лекцій, тематичних дискусій, практичних занять тощо.
Переліки та інші матеріали до навчальних занять розробляють кафедри. Також вони несуть відповідальність за відповідність їх змісту навчальним програмам, якість оформлення, повноту розкриття теми тощо.
Згідно з Положенням про дистанційне навчання, системотехнічне забезпечення ДН включає:
- апаратні засоби (персональні комп’ютери, мережеве обладнання, джерела безперебійного живлення, сервери, обладнання для відеоконференц-зв’язку тощо), що забезпечують розроблення і використання веб-ресурсів навчального призначення, управління навчальним процесом та необхідні види навчальної взаємодії між суб’єктами ДН у синхронному і асинхронному режимах;
- інформаційно-комунікаційне забезпечення із пропускною здатністю каналів, що надає всім суб’єктам ДН навчального закладу цілодобовий доступ до веб-ресурсів і веб-сервісів для реалізації навчального процесу у синхронному та асинхронному режимах;
- програмне забезпечення загального та спеціального призначення (зокрема, для осіб з особливими потребами), яке має бути ліцензійним або побудованим на програмних продуктах з відкритими кодами;
- веб-ресурси навчальних дисциплін (програм), що потрібні для забезпечення ДН;
- дистанційні курси/навчальні модулі, що об’єднує веб-ресурси навчальної дисципліни (програми) єдиним педагогічним сценарієм;
- інші ресурси навчального призначення.
Системотехнічне забезпечення ДН в ППО активно впливає на зміст, організацію та методи самостійної роботи суб’єктів навчання. Від повноти системотехнічного забезпечення на рівні ВНЗ залежить якість і повнота інформаційно-освітнього середовища (ІОС) навчального закладу. Побудоване на сучасних інформаційних технологіях і засобах телекомунікації ІОС ВНЗ післядипломної педагогічної освіти має відповідати таким принципам:
- багатокомпонентність – інформаційно-освітнє середовище становить багатокомпонентне середовище, що включає навчально-методичні матеріали, наукомістке програмне забезпечення, тренінгові системи, системи контролю знань, технічні засоби, бази даних та інформаційно-довідкові системи, сховища інформації будь-якого виду, включаючи графіку, відео тощо, пов’язані між собою;
- інтегральність – інформаційна компонента ІОС повинна містити всю необхідну сукупність базових знань у сферах науки і техніки з виходом на світові ресурси, що визначаються профілями підготовки фахівців, враховувати міждисциплінарні зв’язку, інформаційно-довідкову базу додаткових навчальних матеріалів, що деталізують і поглиблюють знання;
- розподіленість – інформаційна компонента ІОС оптимально розподілена за сховищами інформації (серверах) з урахуванням вимог і обмежень сучасних технічних засобів та економічної ефективності;
адаптивність – інформаційно-освітнє середовище має не відторгатися сучасною системою освіти, не порушувати її структури та принципів побудови, а
- також дати можливість гнучко модифікувати інформаційне ядро ІОС, адекватно відображаючи потреби суспільства [86, с. 99].
Кадрове забезпечення дистанційного навчання. Стосовно ДН у вищій освіті ця проблема розглянута у праці В.Кухаренка і Н.Сиротенко [60], спільній роботі С.Сисоєвої, В.Осадчого та К.Осадчої [132], та роботі О.Гнєдкової і А.Козьміної [30], а у післядипломній педагогічній – у працях С.Антощук [8, 9], В.Гравіта [99], Л.Ляхоцької [67, 68], В.Олійника [99] та ін.
Головними аспектами проблеми кадрового забезпечення ДН є: номенклатура, вимоги, підготовка.
Один з варіантів номенклатури працівників у сфері ДН, розглянутий В.Олійником та В.Гравітом, представлено в табл. 8 [104].
Таблиця 8
Варіант номенклатури працівників у сфері дистанційного навчання для системи післядипломної педагогічної освіти
| № з/п | Штатна посада | Спеціалізація |
| 1 | 2 | 3 |
| 1 | Науково-педагогічні працівники:
· професор; · доцент; · старший викладач; · викладач; · асситент |
· Розробник дистанційних курсів;
· розробник методичного та дидактичного забезпечення дистанційного навчання; · викладач (консультант) дистанційного навчання; · тьютор (куратор) |
| 2 | Начальники (завідувачі) центрів, лабораторій, методкабінетів і т.п.
Спеціалісти органів управління освіти |
Організатори дистанційного навчання різних рівнів |
| 3 | Методисти:
· деканатів; · центрів (лабораторій, кабінетів); · навчальних закладів |
Підтримка та супровід дистанційного навчання |
Особливе місце у кадровому забезпечені дистанційного навчання в післядипломній педагогічній освіті займає куратор-тьютор. Посада вперше в ППО введена в Університеті менеджменту освіти НАПН України у 2009 р. для
забезпечення підвищення кваліфікації педагогічних кадрів за очно-дистанційною формою навчання [126].
Сьогодні куратор-тьютор – головна фігура навчального процесу. Він безпосередньо бере участь у плануванні, організації та забезпечені навчального процесу, надає кваліфіковану допомогу і підтримку слухачам тощо.
Тьютор у навчальному процесі дистанційного курсу займає велику роль, тому що він не тільки повинен брати активну участь у житті навчальної групи, а й надавати необхідні рекомендації та поради щодо поведінки учасників у групі ДН [169].
Куратор-тьютор здійснює свою роботу відповідно до закону України «Про вищу освіту», нормативних актів Міністерства освіти і науки України, Президії Національної Академії педагогічних наук України, Університету менеджменту освіти та спеціального Положення «Про куратора-тьютора навчальної групи слухачів курсів підвищення кваліфікації за очно-дистанційною формою навчання».
Як свідчить наш особистий десятирічний досвід роботи куратором-тьютором навчальних груп різноманітних категорій слухачів, існує ціла низка питань і проблем у підготовці та роботі кураторів-тьюторів.
По-перше, у Національному класифікаторі України ДК 003:2010 «Класифікатор професій» [88], Законі «Про вищу освіту» [36] та Положенні про дистанційне навчання [124] відсутні як назва посади тьютора, так і назви посад спеціалістів у сфері дистанційного навчання взагалі.
ВНЗ потрібно створювати власні нормативні документи, які регламентують роботу тьюторів та інших спеціалістів ДН. Це, наприклад, зроблено в Університеті менеджменту освіти у 2009 р., про що говорилось вище.
По-друге, для обліку навантаження досі використовуються застарілі Норми часу для планування й обліку навчальної роботи педагогічних і науково-педагогічних працівників ВНЗ [93], в яких немає унормування навантаження як тьютора, так і спеціалістів у сфері ДН взагалі.
Для розв’язання цієї проблеми в УМО періодично протягом кількох років (2009, 2011, 2012 рр.) удосконалювалась та затверджувалась Інструкція з планування й обліку навчального навантаження науково-педагогічних працівників Університету менеджменту освіти.
По-третє, сьогодні в умовах активного застосування технологій ДН у ВНЗ різних рівнів в Україні існує невелика кількість навчальних закладів, де готують тьюторів, а також інших спеціалістів у сфері ДН.
Безпосередньо в УМО підготовка організаторів (менеджерів) ДН розпочато ще у 2002 р., а підготовка кураторів-тьюторів навчальних груп і викладачів-тьюторів різних рівнів – розпочалась лише у 2010 р. Необхідність їхньої підготовки зумовлена активним застосування технологій ДН в навчальному процесі ВНЗ різних рівнів [8, 9].
По-четверте, відсутні відповідні кваліфікаційні характеристики спеціалістів у галузі ДН, на основі яких мають розроблятися навчальні плани та програми підготовки й підвищення кваліфікації таких спеціалістів.
По-п’яте, відсутнє чітке розмежування обов’язків тьюторів та іншого персоналу, які забезпечують здійснення ДН у ВНЗ, тому на тьюторів часто перекладено виконання обов’язків розробників дистанційних курсів, розробників методичного та дидактичного забезпечення ДН, викладачів (консультантів), організаторів дистанційного навчання різних рівнів, а також методистів із підтримки та супроводу ДН, що призводить до їх перенавантаження.
Слід розробляти чіткі інструкції для всіх суб’єктів дистанційного навчання, особливо це стосується організації, підтримки та супроводу ДН.
По-шосте, незважаючи на збільшення кількості персональних комп’ютерів, поліпшення інформатизації закладів освіти та розширення доступу до глобальної мережі Інтернет у окремих слухачів (особливо це стосується глибинки: невеликі міста і села) досі існують технічні перешкоди щодо навчання за дистанційними технологіями.
Такі проблеми треба враховувати під час комплектації навчальних груп та зараховувати на навчання за дистанційними технологіями тих слухачів, які мають
технічні та технологічні можливості використання всіх переваг дистанційних технологій навчання.
По-сьоме, окремий контингент слухачів (переважно слухачі літнього віку з великим педагогічним досвідом) мають низький рівень комп’ютерної грамотності, що стає на перешкоді повноцінного використання технологій ДН.
У таких випадках варто пропонувати слухачам додаткові модулі або спецкурси за вибором, які б надали їм необхідні знання в галузі інформаційно-комунікаційних технологій.
По-восьме, укомплектування навчальних груп слухачів відбувається без будь-якого попереднього аналізу їхніх запитів та можливостей – в умовах планового замовлення на навчання реалізувати це практично неможливо.
Бажано проводити попереднє анкетування майбутніх слухачів та аналізувати їхні запити щодо навчання і на їх основі проводити набір слухачів та укомплектування навчальних груп. До цього процесу можна залучати тьюторів, які мають володіти менеджерськими якостями.
В УМО НАПН України з 2002 р. реалізується безперервна система підготовки (підвищення кваліфікації) окремих категорій фахівців ДН різного рівня. Підготовка кадрів до роботи в умовах запровадження технологій дистанційного навчання в освітній процес навчального закладу відбувається у двох напрямах: постійні семінари для співробітників УМО та підготовка (підвищення кваліфікації) кадрів для систем післядипломної педагогічної, вищої, професійно-технічної та середньої освіти (рис. 12).
У межах розроблення концептуальних основ ДН в ППО найбільший інтерес викликають рівні застосування технологій ДН і способи управління їх упровадженням.
Ми вважаємо за доцільне виділити такі рівні застосування технологій дистанційного навчання:
- перший (внутрішній) – характеризується застосуванням технологій ДН у окремому ВНЗ ППО;
Рис. 12. Динаміка підготовки (підвищення кваліфікації) спеціалістів у галузі дистанційного навчання різних рівнів
- другий (регіональний) – характеризується застосуванням технологій ДН в межах області;
- третій (республіканський) – характеризується застосуванням технологій ДН у всеукраїнському масштабі;
- четвертий (міжнародний) – характеризується застосуванням технологій ДН спільно з навчальними закладами зарубіжних країн.
У конкретному ВНЗ ППО, як правило, використовуються всі чотири рівні, але їх склад, зміст, обсяг тощо визначається, насамперед, цілями, завданнями та іншими характеристиками освітньої та наукової діяльності (рис. 13).
За очно-дистанційною формою навчання на очних етапах переважно використовуються технології ДН першого рівня (мультимедійні засоби, локальна
мережа, інформаційно-освітнє середовище навчального закладу тощо), на дистанційному – другого рівня.
| підвищення кваліфікації педагогічних працівників за очно-дистанційною формою навчання |
| ВНЗ ППО |
| І етап, очний |
| ІІ етап, дистанційний |
| ІІІ етап, очний |
| РІВНІ ЗАСТОСУВАННЯ ТЕХНОЛОГІЙ ДН |
| І рівень |
| локальна мережа |
| · мультимедійні засоби;
· веб-сайти та електронні освітні ресурси ВНЗ, кафедр та ін.; · наукова бібліотека; · вхідний педагогіч-ний контроль та ін. |
| локальна + глобальна мережа |
| ІІ + ІІІ рівні |
| · мультимедійні засоби;
· система ДН (Moodle, E-front, Веб-клас ХПІ тощо); · сервіси мережі Інтернет (електронна пошта, чат, форум тощо); · науково-практичні відеоконференції; · вихідний педагогіч-ний контроль та ін. |
| глобальна мережа |
| ІІ рівень |
| · система ДН (Moodle, E-front, Веб-клас ХПІ тощо);
· сервіси мережі Інтернет (електронна пошта, чат, форум тощо); · дистанційні заняття; · дистанційні консуль-тації · модульний педагогіч-ний контроль та ін. |
| ІІІ + IV рівні |
| Міжнародні, Всеукраїнські, регіональні науково-практичні відео конференції і методологічні семінари, вебінари тощо |
Рис. 13. Рівні застосування технологій ДН у ВНЗ ППО під час підвищення кваліфікації педагогічних працівників за очно дистанційною формою навчання
Третій і четвертий рівні використовуються на дистанційних етапах підвищення кваліфікації слухачів, які проживають у різних регіонах країни і для проведення всеукраїнських і міжнародних відеоконференцій, вебінарів тощо.
Щодо впровадження в освітню діяльність ВНЗ ППО дистанційного навчання вчена рада навчального закладу приймає рішення, в якому зазначається:
- форма навчання (дистанційна, очно-дистанційна, заочно-дистанційна тощо);
- перелік категорій слухачів, які переводяться на ДН;
- для кожної категорії слухачів: тривалість підвищення кваліфікації (загальна, поетапна) і бюджет часу (кредитів/годин);
- терміни переходу на ДН;
- галузі застосування основних та додаткових технологій ДН;
- забезпечення переходу на ДН: нормативне, методичне, системотехнічне, матеріально-технічне, кадрове та ін.;
- відповідальні виконавці та інше.
По суті в рішенні вченої ради має бути викладена стратегія переходу ВНЗ ППО на дистанційне навчання. Тому від якості розроблення цього документу залежить й ефективність проведення процедури.
ДН неможливе без відповідного інформаційно-комунікаційного забезпечення освітньої діяльності.
Л.Ляхоцька відмічає, що запровадження технологій ДН у підвищення кваліфікації стало каталізатором процесів інформатизації освітньої діяльності у ВНЗ ППО, оскільки потребувало підвищення ІКТ-компетентності персоналу і слухачів, підключення інститутів до глобальної мережі Інтернет, вибору платформи ДН, розробки Веб-сайтів, науково-методичного забезпечення дистанційного етапу навчання та багато іншого [66].
Безумовно, інформатизація освітньої діяльності ВНЗ ППО має самостійне значення, але водночас це і суттєвий аспект концептуальних основ організації дистанційного навчання. Іншими словами, плануючи організацію ДН в ППО
необхідно мати на увазі стан інформатизації освітньої діяльності в конкретному навчальному закладі.
Стан інформатизації освітньої діяльності у ВНЗ ППО – один з найважливіших показників доцільності впровадження технологій ДН у процес підвищення кваліфікації педагогічних кадрів. Низький рівень інформатизації освітньої діяльності у ВНЗ ППО унеможливлює перехід на якісне дистанційне навчання.
Інформатизація освітньої діяльності у ВНЗ ППО – багатоаспектний процес, який вимагає проведення відповідних досліджень, фінансових і матеріальних витрат, кадрового забезпечення, чіткого планування та організації, компетентного управління.
В.Олійник і В.Гравіт запропонували варіант структурно-функціональної моделі інформатизації освітньої діяльності у ВНЗ ППО, структура і зміст якої представлені на рис. 14 [99].
Як видно з рис. 14, модель включає чотири компоненти, зміст яких певною мірою стосується питань впровадження ДН в освітню діяльність ВНЗ ППО.
Найбільший вплив на організацію ДН здійснює інформаційно-освітнє середовище ВНЗ ППО, яке формується на базі двох комп’ютерних мереж – локальної (внутрішньої) та глобальної (зовнішньої). Локальна мережа обслуговує освітню діяльність та керівництво ВНЗ ППО. Вона складається із низки підсистем (директорат, навчальна частина, кафедри тощо), кожна з яких має структуру, призначену для розв’язання специфічних завдань. Глобальна мережа призначена для використання сервісів та ресурсів Інтернет.
Для повноцінного інформаційно-комунікаційного забезпечення ДН, забезпечення цілодобового доступу співробітників навчального закладу і слухачів до Веб-сервісів та Веб-ресурсів, надання допомоги структурним підрозділам ВНЗ ППО тощо доцільно створювати спеціальну штатну структуру ВНЗ ППО – Центр електронних освітніх ресурсів (ЕОР) і мережевих технологій або відповідний відділ.
| ІНФОРМАТИЗАЦІЯ ОСВІТНЬОЇ ДІЯЛЬНОСТІ У ВНЗ ППО |
| Технічна,
технологічна складова |
| Формування інформаційно-освітнього середовища |
| Педагогічна
складова |
| · комп’ютеризація;
· інтернетизація; · програмне забезпечення |
| · портал;
· сайти; · інформаційні пакети; · інформаційно-освітні ресурси; · мережева взаємодія |
| · ІКТ за організаційними формами навчального процесу та видах навчальних занять;
· прямий та зворотній зв’язок; · педагогічний контроль та оцінювання результатів; · педагогічна діагностика та моніторинг |
| Керована складова |
| · керівник;
· відповідальні виконавці; · підтримка та супровід; · документація; · контроль |
Рис. 14. Структурно-функціональна модель інформатизації освітньої діяльності у ВНЗ ППО (за В.Олійником та В.Гравітом)
Веб-ресурси навчальних дисциплін/модулів та їх методичне забезпечення розробляється кафедрами, проходить внутрішню експертизу, затверджується встановленим порядком і використовується у навчальному процесі. Вони, як правило, включають:
- навчальні програми, навчальні та навчально-тематичні плани і методичні рекомендації щодо їх використання;
- відео- та аудіо-записи лекцій, тематичних дискусій, семінарів тощо;
- мультимедійні, презентаційні та інші наочні матеріали;
- ділові ігри із методичними рекомендаціями щодо їх використання та інші ресурси навчального призначення.
На нашу думку, особливу увагу кафедри мають приділяти розробленню, апробації та застосуванню в реальному навчальному процесі дистанційних курсів навчальних дисциплін і модулів. Галузь їх застосування за очно-дистанційної форми навчання – другий (дистанційний) етап підвищення кваліфікації педагогічних працівників.
Однією із суттєвих умов ефективного управління навчальним процесом на основі технологій дистанційного навчання у ВНЗ ППО є чітке нормативне закріплення сфер діяльності, повноважень і відповідальності.
У ВНЗ ППО загальне керівництво основними аспектами ДН здійснює проректор з навчальної роботи (заступник директора), він же несе персональну відповідальність за стан справ у галузі ДН.
За інші аспекти ДН відповідають:
- завідувачі кафедр – за планування, організацію та забезпечення застосування технологій дистанційного навчання за закріпленими навчальними дисциплінами/модулями;
- начальники центрів ЕОР і мережевих технологій (відділів) – за якісне забезпечення доступу співробітників і слухачів навчального закладу до веб-ресурсів і веб-сервісів, надання кваліфікованої допомоги структурним підрозділам, забезпечення навчального процесу мультимедійними та іншими засобами;
- куратори-тьютори навчальних груп – за хід і результати підвищення кваліфікації слухачами навчальних груп;
- начальники навчальних відділів – за ведення відповідної документації, стан педагогічного контролю й облік його результатів.
Рішенням вченої ради встановлюється порядок і терміни звітності про стан справ у галузі ДН у ВНЗ ППО. Один з варіантів: в цілому по ВНЗ – не рідше ніж один раз на 2 роки (на засіданні вченої ради), на кафедрах – не рідше ніж один раз на рік (на засіданні кафедри).
Отже, нами розроблено концептуальні основи організації ДН в ППО, де використано підходи до проблеми вітчизняних і зарубіжних вчених, а також відповідні наробки колективу авторів низки науково-дослідних робіт, досвід і результати їхньої навчальної діяльності.
Вони (основи) апробовані на науково-практичних конференціях, методологічних семінарах різного рівня, через низку публікацій, а також під час двох педагогічних експериментів у 2009–2010 рр. [48] та 2013–2014 рр. [87]. Хід та результати цих експериментів, а також відповідні висновки та рекомендації представлені у додатку 3.
ВИСНОВКИ
На базі досліджень вітчизняних і зарубіжних вчених А.Андрєєва, В.Бикова, Дж.Дэниэла, О.Карпенко, В.Кухаренка, В.Олійника, Е.Полат, П.Таланчука нами проведено аналіз стану ДН як форми навчання і педагогічної технології, у наслідок чого розроблено структуру ДН як специфічної педагогічної технології, яка містить такі компоненти як загальні вимоги до ДН, особливості ДН, принципи і засоби дистанційного навчання.
Кожному компоненту структури надано узагальнені характеристики у поняттях і термінах педагогіки, що в сукупності створює узагальнену картину сучасного стану ДН.
Використовуючи підхід В.Олійника до дослідження підвищення кваліфікації педагогічних працівників за базовими, педагогічними й організаційними показниками, розроблено модель системи концептуальних основ організацій ДН в ППО та подано предметну характеристику структури і змісту її компонентів.
У результаті сформульовано теоретичний фундамент концептуальних основ організації ДН в ППО, який принципово дає змогу достовірно оцінити ситуацію із застосуванням ДН у ППО і, головне, визначити науково обґрунтовані напрями подальшого впровадження технологій ДН в освітню діяльність під час підвищення кваліфікації педагогічних працівників. Практичні аспекти концептуальних основ організації ДН у ППО досліджено на основі процесуально-діяльної характеристики ДН, яка включає ціле покладання, планування, організацію ДН в ППО, а також зміст, методи і форми реалізації цілей.
Визначено рівні застосування технологій ДН в цілому у ВНЗ ППО, а також їх орієнтовний розподіл за етапами підвищення кваліфікації педагогічних працівників за очно-дистанційною формою навчання.
Показано, що поетапна модель підвищення кваліфікації педагогічних працівників та очно-дистанційна форма навчання сприяє ефективному застосуванню технологій ДН і, з цього погляду, є доцільною.
На основі праць В.Олійника, В.Гравіта, А.Кліменка та інших досліджено цілі, принципи, функції педагогічного контролю в післядипломній педагогічній освіті, описано апробовану у низці педагогічних експериментів інноваційну систему педагогічного контролю і методику оцінювання результатів підвищення кваліфікації педагогічних працівників.
Показано, що для підвищення достовірності результатів і зменшення впливу суб’єктивних факторів на оцінку навчальних досягнень слухачів доцільно визначати результати підсумкового контролю за спеціальною методикою, яка враховує оцінки вихідного контролю, диференційованого заліку і захисту випускної роботи.
Структура забезпечення ДН розглянута стосовно післядипломної педагогічної освіти і відповідно до Положення про дистанційне навчання від 25.04.2013р. №466. Особливу увагу приділено науково-методичному забезпеченню підвищення кваліфікації педагогічних працівників за очно-дистанційною формою навчання, а також структурі й змісту системи забезпечення якості освітньої діяльності та якості ППО.
У педагогічному експерименті, який підготовлений і проведений у 2013–2014 рр., відповідно до технічного завдання держбюджетної НДР за темою «Науково-методичні основи модернізації освітньої діяльності вищих навчальних закладів післядипломної педагогічної освіти на засадах сучасних технологій», перевірено низку положень концептуальних основ організації ДН. Експеримент підтвердив доцільність використання розроблених нами концептуальних основ організації ДН у плануванні та проведені освітнього процесу під час підвищення кваліфікації педагогічних працівників за очно-дистанційною формою навчання.
На базі результатів досліджень низки вітчизняних і зарубіжних вчених розроблена та апробована під час двох педагогічних експериментів система концептуальних основ організації ДН в ППО, базові, педагогічні й організаційні показники якої дають змогу планувати і застосовувати на високому науково-методичному рівні технології ДН у різних варіантах ПК і при переході ВНЗ ППО
- на реалізацію принципів і моделей відкритої освіти по типу європейських відкритих університетів.
- Застосування технологій ДН лише тоді виправдовує себе, коли вони педагогічно обґрунтовані, безпечні, відповідають санітарно-гігієнічним нормам і вимогам, вписуються у педагогічні та організаційні показники системи підвищення кваліфікації.
ПК педагогічних працівників без застосування технологій і засобів ДН свідчить про низький рівень освітньої діяльності у навчальному закладі, неспроможності керівництва розв’язувати задачи навчання на сучасному рівні.
- Для застосовування технологій і засобів ДН у підвищенні кваліфікації педагогічних працівників найбільш доцільна очно-дистанційна форма навчання, оскільки її структура забезпечує можливість концентрації сил і засобів ДН на послідовному виконанні цілей і завдань навчання кожного етапу.
На кожному етапі ПК (очному І-му, дистанційному ІІ-му та очному ІІІ-му) свій власний склад технологій та засобів ДН, своя специфіка їх використання. Сама назва форми навчання апріорі передбачає специфіку застосування технологій ДН на кожному етапі ПК.
- Теперішній стан інформаційної діяльності в Університеті менеджменту освіти не повною мірою відповідає сучасним вимогам. Відчувається нехватка сучасних комп’ютерних класів і спеціалізованих аудиторій, ліцензованого програмного забезпечення, програм і методик дистанційних курсів і навчальних модулів тощо.
Слід мати на увазі, що при переході УМО на розподілений тип вищого навчального закладу (відкритий університет) вимагатиметься значне технічне, технологічне, програмне, методичне і кадрове підсилення дистанційного навчання і до цього треба готуватися сьогодні.
Зараз до 15% слухачів відвідують заняття із власними ноутбуками і планшетами. У найближчі 1,5–2 роки можливо очікувати збільшення до 50–60%, це безумовно вплине на методику проведення навчальних занять, наближаючи її до практики закордонних ВНЗ. Водночас принципово нова методика проведення
занять вимагатиме значного підвищення рівня комп’ютерної грамотності професорсько-викладацького складу, ще більшої уваги керівництва навчального закладу до питань інформатизації освітньої діяльності.
- Гостро стоїть питання про розробку набору навчальних програм підвищення кваліфікації, різноманітних за призначенням/профілем, тривалістю навчання (від 3-ох днів до 6-ти місяців), бюджетом часу (від 1 до 7 кредитів ECTS) та їх методичного забезпечення.
Їх розміщення на порталі УМО у відкритому доступі надасть можливість збільшити контингент слухачів за рахунок слухачів-індивідуальників і, головне, принципово змінить організацію і зміст самостійної роботи слухачів за зразком кращіх європейських та інших відкритих університетів.
- Позитивний досвід самостійної роботи слухачів на дистанційному етапі підвищення кваліфікації за індивідуальним навчальним планом (індивідуальна пізнавальна траєкторія) вимагає доробки і розповсюдження на всі провідні кафедри Університету.
Для вироблення загальної позиції за цим питанням доцільно провести методологічний семінар за участю проректорів, завідувачів кафедр і викладачів.
Нова методика оцінювання підсумків підвищення кваліфікації слухачів за даними (оцінками) комплексного підсумкового контролю пройшла апробацію і виправдала себе, тому що значно підвищилася достовірність результатів і знизила вплив на процедуру оцінювання суб’єктивних факторів. Може бути рекомендована для впровадження в освітній процес підвищення кваліфікації.
ЛІТЕРАТУРА
- Аванесов В.С. Основы научной организации педагогического контроля в высшей школе: пособие для слушателей Учебного Центра Гособразования СССР. – М.: Моск. ин.-т стали и сплавов, 1989. – 167 с.
- Аванесов В.С. Применение тестовых форм в e-Learning с проведением дистракторного анализа / В.С.Аванесов // Образовательные технологии. – 2013. – № 3. – С. 125–135.
- Аванесов В.С. Теория и методика педагогических измерений (материалы публикаций). – М.: ЦТ и МКО УГТУ-УПИ, 2005. – 98 с.
- Алексюк А.М. Педагогіка вищої освіти України. Історія. Теорія: Підручник. – К.: Либідь, 1998. – 560 с.
- Алексюк А.М. Педагогіка вищої школи: курс лекцій: модульне навчання. – К., 1993. – 220 с.
- Ананьєв Б.Г. Интеллектуальное развитие взрослых как характеристика обучаемости // Советская педагогика. – 1969. – № 10.
- Андрющенко Т.К. Сучасні вимоги до освіти дорослих / Т.К.Андрющенко // Вісник Черкаського уныверситету– 2010. – Вип. 183, ч. 1. – С. 12–16. – Серія «Педагогічні науки». – Режим доступу: http://www.irbis-nbuv.gov.ua/cgi-bin/irbis_nbuv/cgiirbis_64.exe?Z21ID=&I21DBN=UJRN&P21DBN= UJRN&S21STN=1&S21REF=10&S21FMT=juu_all&C21COM=S&S21CNR=20&S21P01=0&S21P02=0&S21P03=PREF=&S21COLORTERMS=0&S21STR=VchuP
- Антощук С. В. Підготовка менеджерів дистанційного навчання для післядипломної педагогічної освіти: стан і перспективи / С. В. Антощук // Вісник післядипломної освіти : зб. наук. праць / Ун-т менеджменту освіти НАПН України; гол. ред. В. В. Олійник. – К., 2011. – Вип. 2 (15). – С. 9–16.
- Антощук С.В. Кадрове забезпечення дистанційного навчання в системі післядипломної педагогічної освіти / С. Антощук // Нова педагогічна думка. – 2013. – № 2. – С. 48–51. – Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/j-pdf/Npdpdf
- Архипова С.П. Основи андрагогіки: навчальний посіб. / С.П.Архипова. – Черкаси, 2002. – 92 с.
- Батышев С.Я. Основы профессиональной педагогики /С.Я.Батишев. – М.: Высшая шк., 1977. – 502 с.
- Батышев С.Я. Энциклопедия профессионального образования: в 3-х т. / С.Я Батишев. – М.: Рос. академия образования, ассоциация «Профессиональное образование», 1999.
- Беспалько В.П. Педагогика и прогрессивные технологии обучения / В.П.Беспалько. – М., 1995.
- Беспалько В.П. Слагаемые педагогических технологий / В.П.Беспалько. – М.: Педагогика, 1989. – 192с.
- Бех І.Д. Принципи сучасної освіти / І.Д.Бех // Педагогіка і психологія. – 2005. – №4. – С. 5–27.
- Биков В. Наукове забезпечення дистанційної професійної освіти: проблеми та напрями досліджень / В.Биков // Професійна освіта: педагогіка і психологія / за ред. Т.Левовицького, І.Вільш, І.Зязюна, Н.Ничкало. – К.; Ченстохова, 2000. – Вип. 2. – С. 93–116.
- Биков В.Ю. Моделі організаційних систем відкритої освіти: монографія / В.Ю.Биков. – К.: Атіка, 2008. – 250 с.
- Биков В.Ю. Дистанційні технології навчання в забезпеченні реформування освіти України /В.Ю.Биков //Наук. зап. КІТЕП. Псих.-пед. пробл. удоскон. проф. підготов. фахівців сфери туризму в умовах неперервн. освіти. – 2001. – № 1. – С. 16–
- Биков В.Ю. Практика використання дистанційного навчання в післядипломній освіті / В.Ю.Биков, Г.С.Молодих // Комп’ютер у школі та сім’ї. – 2006. – № 4. – С. 27–29.
- Биков В.Ю. Якісна підготовка та перепідготовка максимальної кількості фахівців за мінімальні кошти: Дистанційне навчання через Інтернет / В.Ю.Биков // Освіта України. – 2002. – 12 квіт. (№ 30). – С. 6.
- Богомолов В. А. Обзор бесплатных систем управления обучением / В.А.Богомолов. – Режим доступу: http://ifets.ieee.org/russian/depository/v10_i3/ html/9_bogomolov.htm
- Болтівець С. Андрагогіка як вчення про удосконалення дорослої людини / С.Болтівець // Післядипломна освіта в Україні. – 2001. – №1. – С.47–49.
- Бондар В.І. Дидактика: підручник / В.І.Бондар. – К.: Либідь, 2005. – 264 с.
- Брянцева Г.В. Дидактичні принципи дистанційної освіти / Г.В.Брянцева // Збірник наукових праць педагогічної науки / Бердян. держ. пед. ун-т. – Бердянськ, 2004. – №4. – С. 49–58.
- Булах І. Є. Створюємо якісний тест: навч. посіб. / І.Є.Булах, М.Р.Мруга. – К.: Майстер-клас, 2006 – 160 с.
- Булах І. Є. Інформаційні технології у психології та медицині [Текст]: підруч. для студ. вищ. мед. навч. закл. III-IV рівнів акредитації / І.Є.Булах, І.І.Хаїмзон. – К.: Медицина, 2011. – 216 с.
- Гаврилова Л.А. Дистанционное образование. Электронные курсы: учеб.-метод. пособие для преподавателей / Л.А.Гаврилова. – Екатеринбург: Изд-во УГГУ, 2006. – 74 с.
- Гершунский Б. С. Компьютеризация в сфере образования: проблемы и перспективы / Б.С.Гершунский. – М., 1987. – С. 164–218.
- Гладир А.І. Системи дистанційного навчання – огляд програмних платформ / А.І.Гладир, Н.В.Зачепа, О.О.Мотруніч // Проблеми вищої школи. Інновації в освіті та виробництві. Комп’ютерні технології в освіті та виробництві. – С. 43–44.
- Гнєдкова О.О. Особливості навчання тьютора дистанційного навчання (на базі системи дистанційного навчання «Херсонський віртуальний університет») / О.О.Гнєдкова, А.О.Козьміна // Інформаційні технології в освіті. –2008. – Вип. 2. – С. 79– [електронний ресурс]. – Режим доступу: http://ite.kspu.edu/ webfm_send/568
- Демкин В.П. Классификация образовательных электронных изданий: основне принципы и критерии: метод. пособие для преподавателей / В.П.Демкин, Г.В.Можаева. – Томск: Томский гос. Ун-т, 2003. – Режим доступа: http://www.ido.tsu.ru/ss/?unit=214
2. Державна програма «Вчитель», затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 28 березня 2002 р. N 379. // Офіційний вісник України від 12.04.2002. – 2002 р. – № 13. – Стор. 109. – Стаття 664.
- Дичківська І.М. Інноваційні педагогічні технології: навч. посіб. / І.М.Дичківська. – К.: Академвидав, 2004. – 352 с.
- Докучаєва В.В. Принципи проектування інноваційних педагогічних систем / В.В.Докучаєва // Проблеми сучасної педагогічної освіти: зб. статей / Крим. держ. гуманіт. ін-т. – Ялта, 2004. – Вип. 6, ч. 1. – С. 189–196. – Серія «Педагогіка і психологія».
- Євтух М.Б. Принцип системності будування навчальної діяльності у вищій школі / М.Б.Євтух, О.П.Сердюк //Теоретичні питання освіти та виховання: зб. наук. пр. / Київ. держ. лінгв. ун-т. – К., 2000. – Вип. 11. – С. 3–10.
- Закон України «Про вищу освіту» від 07.2014 № 1556-VII //Голос України від 06.08.2014. – № 148 [електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/1556-18.
- Засоби інформаційно-комунікаційних технологій єдиного інформаційного простору системи освіти України: кол. монографія / [В.В.Лапінський, А.Ю.Пилипчук, М.П.Шишкіна та ін.; за наук. ред. В.Ю.Бикова]; НАПН України, Ін-т інформ. технологій і засобів навч. – К.: Пед. думка, 2010. – 160.
- Змеев С.И. Андрагогика: теоретические основы обучения взрослых / С.И.Змеев. – М.: ПЕРСЕ, 2003. – 207 с.
- Змеев С.И. Наука ХХI века: андрогогика / С.И. Змеев // Высшее образование в России. – 1998. – № 2. – С.76–79.
- Змеев С.И. Основы андрагогики: учеб. пособие для студ., аспирантов и преподавателей / С. И. Змеев. – М.: Флинта; Наука,1999. – 152 с.
- Змеев С.И. Становление андрагогики: развитие теории и технологии обучения взрослых: автореф. дис. на соискание науч. степени д. пед. наук: спец. 13.00.01 «Общая педагогика, история педагогики и образования» / С.И. Змеев. – М., 2000. – 44 с.
- Ингенкамп К. Педагогическая диагностика: пер. с нем. / К.Ингенкамп. М.: Педагогика, 1991. – 240 с.
- Канівець Т.М. Основи педагогічного оцінювання: навч.-метод. посіб. / Т.М.Канівець. – Ніжин: Видавець ПП М.М.Лисенко, 2012. – 102 с.
- Клайн П. Справочное руководство по конструированию тестов. Введение в психометрическое проектирование / Пол Клайн. – К.: ПАН Лтд., 1994. – 283 с.
- Клокар Н. Теоретико-методологічні засади та організаційно-управлінські механізми очно-дистанційного навчання в системі підвищення кваліфікації педагогічних кадрів регіону / Н. Клокар // Педагогіка і психологія професійної освіти. – 2010. – № 5. – С. 25–38.
- Концептуальні засади підвищення кваліфікації керівних кадрів професійно-технічних навчальних закладів за очно-дистанційною формою навчання / Олійник В.В., Биков В.Ю., Гравіт В.О. та ін. / за заг. ред. В.В.Олійника. – К.: ЦІППО, 2007. – 104 с.
- Концепція розвитку освіти дорослих в Україні / уклад.: Л.Є. Сігаєва; Ін-т пед. освіти і освіти дорослих АПН України. – К.: ЕКМО, 2009. – 44 c.
- Кредитно-модульна система організації навчального процесу в підвищенні кваліфікації керівних і педагогічних кадрів освіти: Результати пед. експерименту 2009–2010 рр. / В.В.Олійник, В.О.Гравіт, Л.Л.Ляхоцька [та ін.]; НАПН України, Ун-т менедж. освіти. – К., 2011. – 48 с.
- Кузьмінський А. І. Післядипломна педагогічна освіта: теорія і практика / А. І. Кузьмінський. – Черкаси : Вид. від. ЧДУ, 2002. – 290 с.
- Кузьмінський А. Післядипломна педагогічна освіта як структурний компонент системи неперервної освіти / А.Кузьмінський // Педагогіка і психологія проф. освіти. – 2003. – № 1. – С. 15–24.
- Кузьмінський А. Проблема удосконалення методів навчання в системі післядипломної освіти педагогічних працівників / А.Кузьмінський // Неперервна професійна освіта: теорія і практика. – 2002. – Вип. 2. – С. 31–38.
- Кузьмінський А. Управління навчальним процесом у ВНЗ післядипломної освіти / А.Кузьмінський // Рідна школа. – 2003. – № 3. – С. 21–23.
- Кузьмінський А.І. Педагогіка вищої школи: Навч. посіб. – К.: Знання, 2005. – 486 c. [електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.info-library.com.ua/books-book-105.html
- Кухар Л.О. Конструювання тестів: курс лекцій: навч. посіб. / Л.О. Кухар, В.П. Сергієнко. – Луцьк, 2010. – 182 с.
- Кухаренко В.М. Навчальний процес у масовому відкритому дистанційному курсі //Теорія і практика управління соціальними системами, 2012. – № 1. – С.40–50.
- Кухаренко В.М. Навчально-методичний комплекс підготовки викладача дистанційного навчання. Інформаційні технології і засоби навчання. – К.: Ел. фахове вид. 2007. – Вип. 3. – Режим доступу: http://www.ime.edu-ua.net/em3/content/07kvmldo.htm
- Кухаренко В.М. Сучасне проектування дистанційний курсів / В.М.Кухаренко //Теорія та методика електронного навчання. – Кривий Ріг: Вид. відділ КМІ. – 2013. – Вип. 4. – С. 154–164.
- Кухаренко В.М. Дистанційне навчання: Умови застосування. Дистанційний курс: навч. посіб. 3-є вид. / В.М.Кухаренко, О.В.Рибалко, Н.Г.Сиротенко. – Х.: ХПИ, Торсінг, 2002. – 320 с.
- Кухаренко В.М. Методологічні аспекти дистанційного навчання / В.М.Кухаренко, Н.Г.Сиротенко //Вісник Академії дистанційної освіти. – – № 1. – К.: Міленіум. – С. 16–21.
- Кухаренко В.М. Тьютор / В.М.Кухаренко, Н.Г.Сиротенко. – К.: Мілленіум. – 2004. – 106 с.
- Луговий В.І. Педагогічна освіта в Україні: структура, функціонування, тенденції розвитку / В.І.Луговий. – К., 1994.
- Луговий В.І. Тенденції розвитку педагогічної освіти в Україні: теоретико-методологічний аспект: дис. … д-ра пед. наук: 13.00.01 / В.І.Луговий; АПН України, Ін-т педагогіки і психології проф. освіти. – К., – 429 с.
- Лутченко Л.І. Основи педагогічного оцінювання: Навч.-метод. посіб. / Л.І.Лутченко, Н.О.Пасічник. – Кіровоград: Лисенко В.Ф, 2012. – 72 с.
- Ляхоцкая Л.Л. Глава.1.2. Организация дистанционного обучения в высшем учебном заведении последипломного педагогического образования; Заключение // Внедрение и использование технологий дистанционного обучения: монография / Л. Л. Ляхоцкая, Е. И. Жукова, Н. А. Алексеенко [ и др.]; под общ. ред. Н. В. Лалетина; Сиб. федер. ун-т; Краснояр. Гос. Пед. Ун-т им. В. П. Астафьева [и др.]. – Красноярск: Центр информации, ЦНИ «Монография», 2013. – 144 с. – С. 20–37; С. 132–133.
- Ляхоцька Л. Дистанційна форма навчання в системі підвищення кваліфікації педагогічних працівників / Л.Ляхоцька // Неперервна професійна освіта: теорія і практика. – 2005. – Вип. 1. – С. 149–153.
- Ляхоцька Л.Л. Інформаційне забезпечення наукової діяльності навчального закладу післядипломної педагогічної освіти / Л.Л.Ляхоцька // Нова педагогічна думка. – 2014. – №2. – С. 9–12. – Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/j-pdf/Npdpdf
- Ляхоцька Л.Л. Куратор-тьютор навчальної групи вищого навчального закладу післядипломної педагогічної освіти //Сборник научных трудов. – Х.: Міськдрук, 2011. – С. 257–260.
- Ляхоцька Л.Л. Формування професійної компетентності куратора-тьютора навчальної групи // Післядипломна освіта в Україні. – №1 (20), 2012. – С. 71–74.
- Максимова В.H. Межпредметные связи в процессе обучения /В.H.Максимова. – М.: Просвещение, 1988. – 191 с.
- Максимова В.Н. Акмеология последипломного образования педагога / В.Н.Максимова, Н.М.Полетаева. – СПб. : Изд-во ГНУ «ИОВ РАО», 2004. – 226 с.
- Максимова В.Н. Акмеология: новое качество образования /В.Н.Максимова //Завуч. – 2004. – № 3. – С.3–23.
- Маслов В.И. Теория и методика организации непрерывного повышения квалификации руководителей школ: учеб. пособие / В.И.Маслов. – К.: МНО УССР, 1990. – 259 с.
- Маслов В.И. Теория и методика педагогического руководства непрерывным повышением компетентности директора школы: дис. … д-ра пед. наук: 13.00.01 / В.И.Маслов. – К., 1991. – 429 с.
- Методичні вказівки до складання тестових завдань з контролю знань та атестації вступників, слухачів і студентів / Уклад.: В.М.Боронос, П.М.Рубанов, С.В.Похилько. – Суми: Вид-во СумДУ, 2009. – 53с. [електронний ресурс]. – Режим доступу: ftp://lib.sumdu.edu.ua/rio/2009/m2611.pdf
- Методичні рекомендації зі складання тестових завдань /В.П.Сергієнко, Л.О.Кухар. – К., НПУ, 2011. – 41 с.
- Морзе Н.В. Атестація електронних навчальних курсів у системі дистанційного навчання / Н.В.Морзе, О.Г.Глазунова // Інформаційні технології в освіті. – 2010. – Вип. 7. – С. 47–68. [електронний ресурс]. – Режим доступу: http://ite.kspu.edu/webfm_send/676
- Морзе Н.В. Критерії якості електронних навчальних курсів, розроблених на базі платформ дистанційного навчання / Н.В.Морзе, О.Г.Глазунова //Інформаційні технології в освіті. – Вип. 4. – Херсон, 2009. – Вид. ХДУ. – С. 63–75. Режим доступу: http://ite.kspu.edu/webfm_send/587
- Морзе Н.В. Моделі ефективного використання інформаційно-комунікаційних та дистанційних технологій навчання у вищому навчальному закладі / Н.В.Морзе, О.Г.Глазунова. [електронний ресурс]. – Режим доступу: http://journal.iitta.gov.ua/index.php/itlt/article/view/138/124#.U-zEuPl_vhs
- Муковіз О.П. Підготовка викладача до організації дистанційного навчання в системі неперервної освіти вчителів початкової освіти // Комп’ютер у школі та сім’ї. – 2014. – № 6. – С. 26–30.
- Мухачева Е.В. Моделирование содержания учебных курсов в системе повышения квалификации педагогов профессионального обучения: дис. … канд. пед. наук: 13.00.08 «Теория и методика профессионального образования» / Е.В.Мухачева– Киров, 2002. – 194 с. [електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.dissercat.com/content/modelirovanie-soderzhaniya-uchebnykh-kursov-v-sisteme-povysheniya-kvalifikatsii-pedagogov-pr#ixzz3EKVCgV4B
- Мухачева Е.В. Об организации профессионально-образовательного процесса с заданными параметрами / Е.В.Мухачева, О.Ю.Аренд // Специалист. – 2005. – № 6. – С. 33 – 34.
- Набока Л.Я. Особливості навчання дорослих з погляду педагогічної технології / Л.Набока // Післядипломна освіта в Україні. – 2007. – №1. – С. 49–51.
- Набока Л.Я. Професійний імідж викладача-андрагога / Л.Набока // Післядипломна освіта в Україні, 2009. – № 1. – С. 26–29.
- Навчально-методичний комплекс підготовки організаторів дистанційного навчання для системи післядипломної педагогічної освіти / Центр. ін-т післядиплом. пед. освіти; за заг. ред. В.В.Олійника. – К.: Міленіум, 2003. – 72 с.
- Положення про організацію очно-дистанційного підвищення кваліфікації керівних і педагогічних кадрів освіти у Центральному інституті післядипломної педагогічної освіти / За заг. ред. В.В.Олійника. – К.: ЦІППО, 2005. – 40 с.
- Науково-методичні засади кредитно-модульної організації навчального процесу при підвищенні кваліфікації керівних кадрів за очно-дистанційною формою навчання: навч. посіб. /В.В.Олійник, В.О.Гравіт, Л.Л.Ляхоцька [та ін.]. – К.: Пед. думка, 2012. – 210 с.
- Науково-методичні основи модернізації освітньої діяльності вищих навчальних закладів післядипломної педагогічної освіти: програма підготовки і проведення педагогічного експерименту 2013–2014 рр. / В.В.Олійник, В.О.Гравіт, Л.Л.Ляхоцька [та ін.]. – К.: УМО НАПН України, 2013 – 12 с.
Національний класифікатор України ДК 003:2010 «Класифікатор професій» станом на 1 вересня 2012 року (із змінами, затвердженими наказом
- Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 16 серпня 2012 року № 923). [електронний ресурс]. – Режим доступу: http://hrliga.com/index.php?module=norm_base&op=view&id=433.
- Ничкало Н.Г. Андрагогіка в системі педагогічних наук / Н.Г.Ничкало // Освіта дорослих: теорія, досвід, перспективи: Зб. наук. праць / Акад. пед. наук України, Ін-т пед. освіти і освіти дорослих. – К., 2009. – Вип. 1. – С. 7–20.
- Ничкало Н.Г. Неперервна професійна освіта – тенденція світова /Н.Г.Ничкало // Розвиток педагогічної і психологічної наук в Україні 1992–2002 : Зб. наук. праць до 10-річчя АПН України / АПН України. – Х.: ОВС, 2002. – Ч. 2. – С. 148–162.
- Нісімчук А.С. Сучасні педагогічні технології: Навч. посіб. /А.С.Нісімчук, О.С.Падалка, О.Т.Шпак. – К.: Просвіта, 2000. – 367 с.
- Новые педагогические и информационные технологии в системе образования: учеб. пособие для студ. пед. вузов и системы повыш. квалиф. пед. кадров / Е.С.Полат, М.Ю.Бухаркина, М.В.Моисеева, А.Е.Петров; под ред. Е.С.Полат. – М.: Академия, 2002. – 272 с.
6. Норми часу для планування й обліку навчальної роботи педагогічних і науково-педагогічних працівників вищих навчальних закладів, затверджене Наказом Міністерства освіти і науки України від 07.08.2002 № 450. – [електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/z0698-02
- Олійник В. В. Дистанційне навчання в післядипломній педагогічній освіті / В.В.Олійник; АПН України. Центр. ін-т післядиплом. пед. освіти. – К., 2001. – 148 с.
- Олійник В. В. Концепція дистанційного навчання в системі підвищення кваліфікації педагогічних працівників / В.В.Олійник; АПН України. Центр. ін-т післядиплом. пед. освіти. – К., 1999. – 14 с.
- Олійник В. В. Організація дистанційного навчання в післядипломній педагогічній освіті: організаційно-педагогічне дослідження / В. В. Олійник. – К. : ЦІППО, 2001. – 52 с.
- Олійник В. В. Підвищення кваліфікації працівників профтехосвіти: концептуальні та організаційно-методичні засади / В. В. Олійник; АПН України, Ун-т менедж. освіти. – К., 2009. – 88 с.
- Олійник В. В. Проблеми реформування і розвитку післядипломної педагогічної освіти / В.В.Олійник, А.С.Нікуліна // Післядипломна освіта в Україні. – 2001. – № 1. – С. 6–9.
- Олійник В. В. Проблеми модернізації освітньої діяльності у вищих навчальних закладах післядипломної педагогічної освіти / В.В.Олійник, В.О.Гравіт // Післядипломна освіта в Україні. – 2012. – №1 (20). – С. 15–17.
- Олійник В.В. Відкрита післядипломна педагогічна освіта і дистанційне навчання в запитаннях та відповідях: наук.-метод. посіб. / В.В.Олійник; НАПН України, Ун-т менедж. освіти. – К.: А.С.К, 2013. – 312 с.
- Олійник В.В. Концепція дистанційного навчання в системі підвищення кваліфікації педагогічних працівників. – К.: ЦІППО, 1999. – 14 с.
- Олійник В.В. Теоретичні та методичні засади розвитку системи підвищення кваліфікації працівників профтехосвіти на основі дистанційних технологій: Навч. посіб. / В.В.Олійник; НАПН України, Ун-т менедж. освіти. – К., 2010. – 268 с.
- Олійник В.В. Дистанційне навчання в післядипломній педагогічній освіті: організаційно-науковий аспект / В.В.Олійник, В.О.Гравіт // Післядипломна освіта в Україні. – 2001. – № 1. – С. 39–44.
- Олійник В.В. Стратегія і тактика впровадження дистанційного навчання в післядипломну педагогічну освіту / В.В.Олійник, В.О.Гравіт // Вісник АДО. – № 1. – К., 2003. – С. 45–49.
- Олійник В.В. Діагностика підвищення кваліфікації керівних і педагогічних кадрів освіти за очно-дистанційною формою навчання: метод. рек. /В.В.Олійник, В.О.Гравіт, А.Л.Кліменко; АПН України, Ун-т менеджменту освіти. – К., 2008. – 24 с.
- Організація курсів підвищення кваліфікації педагогічних працівників за дистанційною формою навчання: метод. рек. для слухачів курсів підвищ. кваліфікації / уклад.: Т. М.Сорочан та ін. – Луганськ: Знання, 2004. – 78 с.
- Організація середовища дистанційного навчання в середніх загальноосвітніх навчальних закладах: посібник / Ю.М.Богачков, В.Ю.Биков, О.П.Пінчук та ін. – К.: Пед. думка, 2012. – 160 с.
- Освітні технології / О.М.Пєхота, А.З.Кіктенко, О.М.Любарська; за ред. О.М.Пєхота. – К.: А.С.К. 2001. – 256 с.
- Освітня діяльність вищих навчальних закладів післядипломної педагогічної освіти: довідник / В.В.Олійник, В.О.Гравіт, Л.Л.Ляхоцька; за заг. ред. В.В.Олійника; НАПН України, Ун-т менедж. освіти. – Донецьк: Донбас, 2012. – 151 с.
- Основи педагогічного оцінювання. Частина І. Теорія: навчально-методичні та інформаційно-довідкові матеріали для педагогічних працівників / Г.Агрусті, Л.М. Артемчук, І.Є. Булах та ін. – К.: Майстер-клас, 2005. – 94 с.
- Основи педагогічного оцінювання. Частина ІІ. Практика. навчально-методичні та інформаційно-довідкові матеріали для педагогічних працівників /упоряд.: Л.М. Артемчук, І.Є. Булах, М.Р. Мруга – К.: Майстер-клас, 2005. – 54 с.
- Основы открытого образования / отв. ред. В.И. Солдаткин. – М.: НИИЦ РАО, 2002. – Т. 1. – 676 с.
- Основы открытого образования / отв. ред. В.И. Солдаткин. – М.: НИИЦ РАО, 2002. – Т. 2. – 680 с.
- Педагогика и психология высшей школы: учеб. пособие – Ростов н/Д.: Феникс, 2002. – 544 с.
- Педагогічне оцінювання і тестування. Правила, стандарти, відповідність: наук. видання / Я.Я.Болюбаш, І.Є.Булах, М.Р.Мруга, І.В.Філончук. – К.: Майстер-клас, 2007. – 272 с.
- Пехота О.М. Андрагогічні проблеми у підготовці викладачів для системи післядипломної освіти / О.М. Пєхота, В.І. Пуцов, Л.Я. Набока, А.М.Старєва. – Чернівці, 2006.
- Пехота О.М. Особистісно орієнтована освіта і технології //Неперервна професійна освіта: проблема, пошуки, перспективи / за ред. І.А.Зязюна. – К.: Віпол, 2000. – 636 с.
- Підвищення кваліфікації керівників освіти за дистанційною формою навчання / В.В. Олійник, В.Ю. Биков, В.О. Гравіт та ін. / за заг. ред. В.В.Олійника. – К.: Логос, 2006. – 408 с.
- Підласий І.П. Учитель і комп’ютер. – К.: Знання, 1988. – 48 с.
- Подласый И.П. Педагогика. Новый курс: учебник для студ. пед. вузов: в 2-х кн. – М.: Гуманит. изд. центр «Владос», 1999. – 498 с.
- Полат Е.С. Педагогические технологии дистанционного обучения /Е.С.Полат, М.В. Моисеева, А.Е. Петров. – М.: Академия, 2006.
- Полат Е.С. Новые педагогические технологии: пособие для учителей. – М.,
- Полат Е.С. Дистанционное обучение /Е.С.Полат, М.В. Моисеева. – М.: Владос, 1998. – 192 с.
- Положення про дистанційне навчання, затверджене наказом Міністерства освіти і науки України від 04.2013р. № 466 http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/z0703-13/print1360659705227114#n18
- Положення про електронні освітні ресурси, затверджене наказом Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України від 01.10.2012 р. № 1060.
- Положення про куратора-тьютора навчальної групи слухачів курсів підвищення кваліфікації за очно-дистанційною формою навчання, затверджене ректором УМО АПН України від 28 вересня 2009 р.
- Протасова Н. Андрогогічна ідея і післядипломна освіта: постановка проблеми / Н.Протасова // Шлях освіти. – 1998. – № 3. – С. 13–15.
- Протасова Н. Г. Післядипломна освіта педагогів як відкрита система / Н.Г.Протасова // Післядипломна освіта в Україні. – 2001. – № 1. – С. 10–13.
- Протасова Н. Г. Післядипломна освіта педагогів: зміст, структура, тенденції розвитку / Н.Г.Протасова ; Державна академія керівних кадрів освіти. – К., 1998. – 171 с.
- Протасова Н. Типологія форм навчання в системі підготовки та підвищення кваліфікації державних службовців / Н.Протасова // Науковий вісник Чернівецького університету ім. Ю.Федьковича: зб. наук. пр. – Чернівці, 2001. – Вип. 127: Педагогіка та психологія. – С. 139–143.
- Професійна освіта у зарубіжних країнах: порівняльний аналіз: Монографія / за ред. Н.Г.Ничкало, В.О.Кудіна. – Черкаси: Вибір, 2002. – 322 с.
- Професійна підготовка викладача-тьютора: теорія і методика: навч.-метод. посіб. / С.О. Сисоєва, В.В. Осадчий, К.П. Осадча / Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України, Київ. ун-т ім. Б. Грінченка, Мелітопольський державний пед. ун-т ім. Б. Хмельницького. – Київ–Мелітополь: ТОВ «Видавничий будинок ММД», 2011. – 302 с.
- Профессиональная педагогика: учебник для студ., обучающихся по пед. специальностям и направлениям // под ред. С.Я. Батышева, А.М. Новикова. – Изд. 3-е, перераб. – М.: ЭГВЕС, 2009. – 456 с.
- Пуцов В.І. Андрагогіку – в дію: з досвіду роботи Луганського обл. ін-ту післядипломної пед. освіти / В.І.Пуцов // Післядипломна освіта в Україні /Центральний ін-т післядипломної пед. освіти НАПН України. – – № 2. – С. 85–87.
- Пуцов В.І. Вчити дорослих по-дорослому /В.І.Пуцов //Післядипломна освіта в Україні /Центральний ін-т післядипломної пед. освіти НАПН України. – – №2. – С. 49–51.
- Пуцов В.І. Освіта дорослих – важливий чинник розвитку особистості педагога /В.І.Пуцов //Післядипломна освіта в Україні /Центральний ін-т післядипломної пед. освіти НАПН України. – – № 1. – С. 73–74.
- Рыбалко Е.В. Сравнительный анализ дидактических принципов традиционного и дистанционного образования /Е.В.Рыбалко // «Интернет, образование, наука 2000»: вторая междунар. конф., 10–12 октября 2000 г.: тезисы докл. – Винница, 2000. – С. 161 – 163. [електронний ресурс]. – Режим доступа: http://users.kpi.kharkov.ua/lre/seminar/19.htm
- Селевко В.Г. Энциклопедия образовательных технологий: в 2-х т. – М.: НИИ школьных технологий, 2006. – Т. 1. – 816 с. – С. 52.
- Селевко Г.К. Современные образовательные технологии /Г.К.Селевко. – М., 1998. – С. 17, 31–32.
- Сиротенко Н.Г. Дистанційний курс як активна діяльнісно-спрямована складова навчального процесу // «ІНТЕРНЕТ–ОСВІТА–НАУКА–2010»: Сьома міжнар. Конф. ІОН–2010, 28 вересня – 3 жовтня 2010 р. – Вінниця, УНІВЕРСУМ–Вінниця, 2010. – С. 157–160.
- Сисоєва С.О. Інтерактивні технології навчання дорослих: навч.-метод. посіб. / С.О.Сисоєва; НАПН України, Ін-т педагогічної освіти і освіти дорослих. – К.: ЕКМО, 2011. – 324 с.
- Сисоєва С.О. Системи дистанційного навчання: порівняльний аналіз навчальних можливостей /С.О.Сисоєва, К.П Осадча //Сучасні інформаційні технології та інноваційні методики навчання в підготовці фахівців: методологія, теорія, досвід, проблеми. – 2010. – № [електронний ресурс].
- Сігаєва Л.Є. Підвищення кваліфікації фахівців як складова неперервної професійної освіти / Л.Є.Сігаєва // Неперервна професійна освіта / за ред. І.А.Зязюна. – К.: Віпол, 2000. – С.319–363.
- Сігаєва Л.Є. Психолого-педагогічні проблеми освіти дорослих у контексті неперервного навчання / Л.Сігаєва //Неперервна професійна освіта: теорія і практика. – 2007. – № 1/2. – С. 175–184.
- Сігаєва Л.Є. Розвиток освіти дорослих в Україні (друга половина ХХ ст. – початок ХХІ ст.): монографія / Л.Є.Сігаєва; Ін-т пед. освіти і освіти дорослих АПН України. – К.: ЕКМО, 2010. – 419 c.
- Сігаєва Л.Є. Тенденції розвитку освіти дорослих в Україні (друга половина ХХ – початок ХХІ століття): автореф. дис. … д-ра пед. наук 00.01 «Загальна педагогіка та історія педагогіки». – К., 2010. – 41 с.
- Скрипник М.І. Історія андрагогіки: генезис, основні тенденції, біографії вчених у контексті нового історизму / М.І. Скрипник // Імідж сучасного педагога. – 2010. – №10 (109).
- Скрипник М.І. Історія андрагогічних знань: періодизація, основні тенденції, персоналії / М.І.Скрипник // Обрії. – 2010. – №1(30). – С. 28–30.
- Скрипник М.І. Праксеологічні аспекти навчання дорослих: проблеми підготовки викладача-андрагога //Матеріали методологічного семінару. – 2009. – листопад. – УМО АПН України. – С. 21–25.
- Солдаткин В.И. Проблемы модернизации российского образования [електронний ресурс]. – Режим доступа: http://www.ict.edu.ru/ft/003844/intro.pdf
- Сорочан Т. Безперервний процес професіоналізму педагогів у системі післядипломної освіти / Т.Сорочан // Післядипломна освіта в Україні. – 2005. – № 1. – С. 75–80.
- Спірін О.М. Критерії і показники якості інформаційно-комунікаційних технологій навчання [електронний ресурс] / О.М.Спірін // Інформаційні технології і засоби навчання. – 2013. – № 1(33). – Режим доступу: http://journal.iitta.gov.ua/index.php/itlt/article/view/788/594
- Стефаненко П.В. Дистанційне навчання у вищій школі: монографія /П.В. Стефаненко. – Донецьк: ДонНТУ, 2002. – 400 с.
- Теория и практика дистанционного обучения: учеб. пособие / под ред. Е.С. Полат. – М.: Академия, 2004.
- Технологія розробки тестів для педагогічних працівників: методичні рекомендації /укл. В.Ю.Наумова. – К.: ЦІППО, 2006. – 23 с.
- Трохименко В. Дистанційне навчання педагогічних працівників: досвід і проблеми / В.Трохименко // Післядипломна освіта в Україні. – 2004. – С. 29 – 32.
- Федорук П.І. Адаптивні тести: загальні положення /П.І.Федорук //Математичні машини і системи. – – № 1. – С. 115–127 [електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.immsp.kiev.ua/publications/articles/2008/2008_1/Fedoruk_01_2008.pdf
Фольварочний І. Гуманістичні тенденції євроінтеграційного розвитку освіти дорослих на сучасному етапі. Е-журнал «Педагогічна наука: історія, теорія, практика, тенденції розвитку» / Архів номерів / Вип. №2 [2009] [електроний
- ресурс]. – Режим доступу: http://www.intellect-invest.org.ua/pedagog_editions_e-magazine_pedagogical_science_arhiv_pn_n2_2009_st_2
- Хуторской А.В. Интернет в школе. Практикум по дистанционному обучению /А.В.Хуторской. – М.: ИОСО РАО, 2000. – 304 с.
- Хуторской А.В. Практикум по дидактике и современным методикам обучения /А.В.Хуторской. – СПб.: Питер, 2004. – 541 с.
- Хуторской А.В. Предпосылки дистанционной педагогики /Преподавание в сети Интернет: учеб. пособие / ответ. ред. В.И. Солдаткин. – М.: Высшая шк., 2003. – С. 678.
- Цифровий пристрій. [електронний ресурс]. – Режим доступу: http://uk.wikipedia.org/wiki/Цифровий_пристрій
- Чайка В. Основи дидактики: тексти лекцій і завдань для самоконтролю: навч. посіб. для студ. вищих пед. навч. закл. / В.Чайка. – Т.: Астон, 2002. – 244 с.
- Чернилевский Д.В. Дидактические технологии в высшей школе: учеб. пособие для вузов. – М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2002. – 437 с.
- Шматко В.С. Система дистанційного навчання: особливості проектування та принципи побудови / В.С.Шматко // Коледжанин. – 2002. – №2. – С. 39–42.
- Шуневич Б. Дистанційна освіта в Україні: навч. матеріали / Б.Шуневич // Проблеми освіти: наук.-метод. зб. – К.: Наук.- метод. центр вищої освіти, 2003. – Вип. 31. – С. 323–342.
- Шуневич Б. Теоретичні основи дистанційного навчання: навч. посіб. /Б.Шуневич; Нац. ун-т «Львів. Політехніка». – Л., 2006. – 244 с.
- Ягупов В.В. Педагогіка: навч. посібник. – К.: Либідь, 2002. – 560 с. [електронний ресурс]. – Режим доступу: http://eduknigi.com/ped_view.php?id=23
- Ken W. White, Bob H.Weight. The online teaching guide: a handbook of attitudes, strategies, and techniques for the virtual classroom. – 2000, Allyn and Bacon. – 356 p.
- Knowles M.S. The Modern Practice of Adult From Pedagogy to Andragogy. – Chicago, 1980.
Додаток 1
Перелік праць з науково-методичного забезпечення підвищення кваліфікації керівних, науково-педагогічних і педагогічних кадрів освіти за очно-дистанційною формою навчання в ДВНЗ «Університет менеджменту освіти»
Антощук С.В. Розділ 2.3. Очно-дистанційна форма підвищення кваліфікації керівних кадрів ПТНЗ /С.В.Антощук //Підвищення кваліфікації керівних кадрів професійно-технічних навчальних закладів за дистанційною формою навчання: навч. посіб. /В.В.Олійник., В.Ю.Биков, В.О.Гравіт та ін.; АПН України, Ун-т менедж. освіти. – К.: УМО, 2010. – 235 с.
Антощук С.В. Розділ 1.1. Освітня діяльність у вищих навчальних закладах післядипломної педагогічної освіти: стан, тенденції та перспективи. Розділ 3.1. Нормативне, методичне та дидактичне забезпечення впровадження Європейської кредитно-трансферної системи. Розділ 3.3. Самостійна робота слухачів при Європейській кредитно-трансферній системі /С.В.Антощук // Науково-методичні засади кредитно-модульної організації навчального процесу при підвищенні кваліфікації керівних кадрів за очно-дистанційною формою навчання: навч. посіб. /В.В.Олійник, В.О.Гравіт, Л.Л.Ляхоцька та ін. – К.: Педагогічна думка, 2012. – 210 с. – С. 8-25; 91-98; 106-117.
Антощук С.В. Нові підходи до планування навчального процесу у вищих навчальних закладах післядипломної педагогічної освіти /С.В.Антощук //Науково-методичні основи модернізації освітньої діяльності вищих навчальних закладів післядипломної педагогічної освіти на засадах сучасних технологій: зб. наук. пр.; НАПН України, Ун-т менедж. освіти. – К., 2014. – 276 с. – С. 100–108.
Антощук С.В. Підвищення кваліфікації педагогічних працівників засобами електронного навчально-методичного комплексу «Хмара»: метод. рек. /С.В.Антощук, В.І.Бессарабов. – К.: УМО НАПН України, 2014. – 33 с.
Бессарабов В.І. Хмарні технології у забезпеченні самостійної роботи слухачів на дистанційному етапі підвищення кваліфікації /В.І.Бессарабов //Науково-методичні основи модернізації освітньої діяльності вищих навчальних закладів післядипломної педагогічної освіти на засадах сучасних технологій: зб. наук. пр.; НАПН України, Ун-т менедж. освіти. – К., 2014. – 276 с. – С. 118–124.
Гравіт В.О. Розділ 1.2. Загальна характеристика Європейської кредитно-трансферної системи. Розділ 2.2. Планування та організація підвищення кваліфікації керівних і педагогічних кадрів освіти за Європейською кредитно-трансферною системою /В.О.Гравіт //Науково-методичні засади кредитно-модульної організації навчального процесу при підвищенні кваліфікації керівних кадрів за очно-дистанційною формою навчання: навч. посіб. /В.В.Олійник, В.О.Гравіт, Л.Л.Ляхоцька та ін. – К.: Педагогічна думка, 2012. – 210 с. – С. 25–35; 61–79.
Гравіт В.О. Модернізація освітньої діяльності у ВНЗ ППО на основі очно-дистанційної форми навчання та кредитно-модульної організації навчального процесу /В.О.Гравіт, Л.Л.Ляхоцька //Науково-методичні основи модернізації освітньої діяльності вищих навчальних закладів післядипломної педагогічної освіти на засадах сучасних технологій: зб. наук. пр.; НАПН України, Ун-т менедж. освіти. – К., 2014. – 276 с. – С. 82–99.
Дистанційне навчання в післядипломній педагогічній освіті (в схемах і таблицях): ілюстрований метод. посіб. / В.В.Олійник, В.О.Гравіт, С.В.Антощук та ін. – К.: Міленіум, 2003. – 76 с.
Електронний навчально-методичний комплекс «Хмара» (інструкція для слухача): метод. рек. / С.В. Антощук, В.І. Бессарабов, А.Л. Лапшин, Н.П. Здерко. – К.: УМО, 2014. – 12 с.
Застосування комп’ютерних і телекомунікаційних технологій у дистанційному навчанні: навч.-метод. комплекс / В.В. Олійник, В.О. Гравіт, С.В.Антощук, А.Л.Кліменко – К.: Міленіум, 2005. – 44 с.
Кліменко А.Л. Розділ 2.3. Педагогічний контроль і методика оцінювання успішність підвищення кваліфікації слухачів. Розділ 3.2. Інформаційне і комунікаційне забезпечення Європейської кредитно-трансферної системи /А.Л.Кліменко //Науково-методичні засади кредитно-модульної організації навчального процесу при підвищенні кваліфікації керівних кадрів за очно-дистанційною формою навчання: навч. посіб. /В.В.Олійник, В.О.Гравіт, Л.Л.Ляхоцька та ін. – К.: Педагогічна думка, 2012. – 210 с. – С. 79–90; 98–106.
Ляхоцька Л.Л. Розділ 4.1. Відкрита освіта та дистанційне навчання. Розділ 4.3. Застосування технологій дистанційного навчання в підвищенні кваліфікації керівних і педагогічних кадрів освіти /Л.Л.Ляхоцька //Науково-методичні засади кредитно-модульної організації навчального процесу при підвищенні кваліфікації керівних кадрів за очно-дистанційною формою навчання: навч. посіб. /В.В.Олійник, В.О.Гравіт, Л.Л.Ляхоцька та ін. – К.: Педагогічна думка, 2012. – 210 с. – С. 118–129; 141–148.
Ляхоцька Л.Л. Розділ 10. Акмеологічні особливості дистанційного навчання в підвищенні кваліфікації керівних кадрів освіти /Л.Л.Ляхоцька //Педагогічні аспекти відкритого дистанційного навчання: монографія /О.О.Андрєєв, К.Л. Бугайчук, Н.О.Каліненкота ін.; за ред. О.О.Андрєєва, В.М.Кухаренка. – Х., 2013, – 202 с. – С. 131–143.
Методика підготовки і проведення занять з навчального модуля «Відкрита освіта та дистанційне навчання»: Методичний посібник /В.В.Олійник., Л.Л.Ляхоцька, В.О.Гравіт та ін. – К.: УМО, 2010. – 280 с.
Навчально-методичний комплекс підготовки організаторів дистанційного навчання для системи післядипломної педагогічної освіти /за заг. ред. В.В.Олійника. – К.: Міленіум, 2003. – 72 с.
Навчально-методичний комплекс підвищення кваліфікації директорів ПТНЗ за дистанційною формою навчання /за заг. ред. В.В.Олійника. – К.: Міленіум, 2003. – 100 с.
Навчально-методичний комплекс підвищення кваліфікації державних службовців V-VIІ категорії посад: завідувачі відділів (управлінь) освіти райдержадміністрацій та міськвиконкомів за дистанційною формою навчання /за заг. ред. В.В.Олійника. – К.: Міленіум, 2003. – 100 с.
Навчально-методичний комплекс підвищення кваліфікації завідуючих районними (міськими) методичними кабінетами за дистанційною формою навчання /за заг. ред. В.В.Олійника. – К.: Міленіум, 2003. – 104 с.
Олійник В.В. Вступ; Розділ 1.3. Структурно-функціональна модель впровадження Європейської кредитно-трансферної системи в ВНЗ ППО. Розділ 2.1. Педагогічні технології в післядипломній педагогічній освіті /В.В.Олійник //Науково-методичні засади кредитно-модульної організації навчального процесу при підвищенні кваліфікації керівних кадрів за очно-дистанційною формою навчання: навч. посіб. /В.В.Олійник, В.О.Гравіт, Л.Л.Ляхоцька та ін. – К.: Педагогічна думка, 2012. – 210 с. – С. 5–8; 36–47; 50–61.
Олійник В.В. Відкрита післядипломна педагогічна освіта і дистанційне навчання в запитаннях і відповідях: наук.-метод. посіб. / В.В. Олійник; НАПН України, Ун-т менедж. освіти. – К. : А.С.К., 2013. – 312 с.
Підвищення кваліфікації керівників освіти за дистанційною формою навчання: навч. посіб. / В.В. Олійник, В.Ю. Биков, В.О. Гравіт та ін. – К.: Логос, 2006. – 408 с.
Підвищення кваліфікації керівних кадрів професійно-технічних навчальних закладів за дистанційною формою навчання: варіат. навч.-метод. комплекс /В.В.Олійник., В.Ю.Биков, В.О.Гравіт та ін. – К.: Ун-т менедж. освіти, 2009 – 160 с.
Розроблення тестових питань для педагогічного контролю в електронно-методичному комплексі «Хмара»: метод. рек. / С.В. Антощук, В.І. Бессарабов, Н.П. Здерко, А.Л. Кліменко. – К.: УМО, 2014. – 8 с.
Самойленко О.М. Розділ 4.2. Дидактичні аспекти застосування дистанційного навчання у вищих навчальних закладах післядипломної педагогічної освіти /О.М.Самойленко //Науково-методичні засади кредитно-модульної організації навчального процесу при підвищенні кваліфікації керівних кадрів за очно-дистанційною формою навчання: навч. посіб. /В.В.Олійник, В.О.Гравіт, Л.Л.Ляхоцька та ін. – К.: Педагогічна думка, 2012. – 210 с. – С. 129 –141.
Додаток 2
Програма дослідно-експериментальної роботи
«Підвищення кваліфікації педагогічних працівників на засадах інноваційних підходів і сучасних технологій»
на 2013–2014 роки
Загальні положення програми
1.1. Об’єкт дослідження – процес підвищення кваліфікації науково-педагогічних працівників.
1.2. Предмет дослідження – організація та забезпечення підвищення кваліфікації викладачів-тьюторів (організаторів) дистанційного навчання ВНЗ.
1.3. Мета програми: перевірити у реальному навчальному процесі інноваційні підходи до підвищення кваліфікації, технології дистанційного навчання, а також здійснити апробацію нових підходів до змісту, організації та забезпечення самостійної роботи слухачів на очних та дистанційному етапах підвищення кваліфікації.
1.4. Основна ідея: для якісного задоволення потреб та інтересів педагогічних працівників і успішного підвищення їхньої кваліфікації організувати ПК на засадах інноваційних підходів до формування змісту та використати сучасні технологій дистанційного навчання на всіх етапах очно-дистанційного ПК.
1.5. Задум: здійснити організацію навчального процесу на базі ВНЗ-замовника (Уманський державний педагогічний університет ім. П.Тичини) під час очних етапів підвищення кваліфікації, а також використати електронний навчально-методичний комплекс (ЕНМК) побудований на хмарних технологіях (Google Apps для навчальних закладів) з метою підтримки та забезпечення навчального процесу на всіх етапах ПК.
1.6. Гіпотеза дослідження: якщо під час очно-дистанційного підвищення кваліфікації педагогічних працівників застосувати інноваційні підходи до організації та змісту навчання, а також технології і засоби дистанційного навчання, врахувавши специфіку ППО, то можна на якісно новому рівні задовольнити потреби педагогічних працівників ВНЗ у підвищенні кваліфікації без відриву від основної роботи та за місцем проживання, надати їм можливість самостійно обрати частину змісту ПК (індивідуальна пізнавальна траєкторія) згідно з власними побажаннями, підвищити їхню ІКТ-компетентність, використовуючи під час навчання сучасні технології, та напрацювати навички практичного використання сучасних технологій ДН у освітній діяльності ВНЗ, що значно підвищить можливості самореалізації педагогічних працівників та максимально полегшить інтеграцію їх у відкриті освітні системи європейського зразка. Для цього треба:
- розробити нові за змістом професійні і робочі програми підвищення кваліфікації;
- розробити відповідні навчальні, робочі та навчально-тематичні плани ПК науково-педагогічних кадрів освіти, які будуть містити значну кількість вибіркових навчальних модулів;
- розширити використання технологій ДН і на очні етапи ПК;
- підвищити мотивацію слухачів до самостійної роботи на всіх етапах підвищення кваліфікації (очних і дистанційному);
- забезпечити постійний вільний та простий доступ слухачам до навчально-методичних матеріалів всіх навчальними модулів (лекційні матеріали, презентації, аудіо-, відеозаписи занять тощо).
1.7. Законодавчо-нормативне забезпечення програми:
- Конституція України;
- Закон України «Про вищу освіту» від 01.07.2014 № 1556-VII;
- Положення про організацію навчального процесу у вищих навчальних закладах, затвердженого наказом Міністерства освіти України від 2 червня 1993 року № 161;
- Положення про підвищення кваліфікації та стажування педагогічних і науково-педагогічних працівників вищих навчальних закладів, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України від 24 січня 2013 року № 48;
- Положення про дистанційне навчання, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 25 квітня 2013 року № 466;
- Положення про підвищення кваліфікації керівних, науково-педагогічних і педагогічних кадрів освіти в Університеті менеджменту освіти, схваленого вченою радою УМО НАПН України від 30 січня 2013 року протокол №1;
- наказ ректора УМО «Про проведення педагогічного експерименту» від 6 березня 2013 року № 01-01/83;
- Програми підготовки і проведення педагогічного експерименту 2013-2014 рр., схваленої вченою радою УМО НАПН України від 19 червня 2013 року протокол №4;
- наказ ректора УМО «Про організацію навчального процесу підвищення кваліфікації педагогічних працівників в експериментальних навчальних групах» від 13 січня 2014 року № 01-01/02.
1.8. Фактори ризику:
- Низький рівень володіння сучасними технологіями у педагогічних працівників.
Профілактика: розроблення методичних рекомендацій для слухачів курсів ПК щодо роботи у віртуальному навчальному середовищі; проведення відповідних практичних навчальних занять на першому очному та дистанційному етапах щодо підвищення ІКТ-компетентності; постійне залучення слухачів до участі у on-line занять, конференцій, консультацій тощо.
- Низький рівень самоорганізації та мотивації слухачів, які необхідні для якісної самостійної роботи на всіх етапах ПК.
Профілактика: розроблення методичних рекомендацій для слухачів курсів підвищення кваліфікації з організації самостійної роботи, здійснення постійного
діагностування куратором-тьютором навчальної групи виконання індивідуальних планів ПК, проведення постійних консультацій куратором-тьютором та викладачами-консультантами.
Етапи реалізації програми
ПІДГОТОВЧИЙ ЕТАП
Часові рамки етапу: 24.12.2013 р. – 19.01.2014 р.
Завдання підготовчого етапу:
- підготовка матеріалів занять для розміщення в ЕНМК;
- підготовка установчої документації;
- розроблення структури, програмування та первинне наповнення матеріалами ЕНМК «Хмара» для слухачів обраної категорії підвищення кваліфікації;
- попередня реєстрації (заведення облікових записів) слухачів у ЕНМК «Хмара»;
- розроблення структури, програмування та первинне наповнення матеріалами електронної бази вхідного (вихідного) тестування для слухачів обраної категорії ПК;
- проведення дистанційного вхідного анкетування для виявлення рівня інформаційно-комунікаційної компетентності слухачів;
- розподіл слухачів за навчальними групами відповідно до результатів анкетування.
Заходи з реалізації завдань підготовчого етапу:
| № з/п | Зміст заходу | Строк реалізації | Відповідальні |
| 1 | Підготовка матеріалів занять для розміщення в ЕНМК:
для І етапу ПК (очно)
для ІІ етапу ПК (дистанційно)
для ІІІ етапу ПК (очно)
|
До 12.01.2014 р.
До 12.01.2014 р.
До 01.04.2014 р. |
За матеріали від КДО:
Антощук С.В., Лапшин А.Л., Ляхоцька Л.Л., Бессарабов В.І., Гравіт В.О., Калачова Л.В.
Антощук С.В., Ляхоцька Л.Л., Бессарабов В.І., Калачова Л.В., Мішишен А.В., Самойленко О.О.
Антощук С.В., Ляхоцька Л.Л., Бессарабов В.І., Калачова Л.В., Кліменко А.Л. |
| 2 | Підготовка установчої документації:
2.1. Методичні вказівки, рекомендації, плани, програми, індивідуальні плани слухачів: – в електронному вигляді;
– в паперовому варіанті (за необхідності) |
До 13.01.2014 р.
До 19.01.2014 р. |
Антощук С.В.,
Гравіт В.О., Бессарабов В.І.,
Антощук С.В.,
Сябрук Т.І., Машкова О.Л. |
| 3 | Розроблення структури, програмування та первинне наповнення матеріалами ЕНМК «Хмара» для слухачів обраної категорії підвищення кваліфікації | До 19.01.2014 р. | Бессарабов В.І.,
Антощук С.В. |
| 4 | Отримання первинних даних про слухачів у електронному вигляді (через E-mail) для організації попередньої реєстрації (заведення облікових записів) слухачів у ЕНМК «Хмара» та вхідного тестування | До 30.12.2014 р. | Куратор навчання від замовника.
Антощук С.В., Бессарабов В.І. |
| 5 | Попередня реєстрація (заведення облікових записів) слухачів у ЕНМК «Хмара».
Друк реєстраційних даних для кожного слухача |
До 17.01.2014 р. | Антощук С.В.,
Антощук С.В.,
|
| 6 | Закрите тестування ЕНМК «Хмара» щодо можливості доступу до мережі Інтернет | 18-19.01.2014 р. | Бессарабов В.І.,
Антощук С.В., Лапшин А.Л. |
| 7. | Розроблення структури, програмування та первинне наповнення матеріалами електронної бази вхідного (вихідного) тестування для слухачів обраної категорії підвищення кваліфікації | До 06.01.2014 р. | Бессарабов В.І.,
Антощук С.В., Кліменко А.Л., Гравіт В.О. |
| 8. | Вхідне дистанційне анкетування через E-mail зі збором даних в зведеній е-формі | 13-14.01.2014 р. | Куратор навчання від замовника.
Бессарабов В.І., Антощук С.В. |
| 9. | Розподіл слухачів по навчальних групах у відповідності до результатів тестування (за рівнем ІКТ-компетентності) | 15-18.01.2014 р. | Антощук С.В.,
Кліменко А.Л. |
ФОРМУВАЛЬНИЙ ЕТАП
I ЕТАП ПІДВИЩЕННЯ КВАЛІФІКАЦІЇ (ОЧНО)
Часові рамки етапу: 20.01.2014 р. – 25.01.2014 р. (1 тиждень)
Бюджет часу: 1,5 кредити EСTS / 54 години.
Завдання I очного етапу:
- ознайомити слухачів з програмою, навчально-тематичним планом ПК, структурою та напрямами діяльності ДВНЗ УМО НАПН України;
- навчити слухачів курсів ПК самостійній роботі в ЕНМК «Хмара»;
- надати слухачам рекомендації щодо вибору індивідуальної траєкторії навчання з використанням ЕНМК «Хмара»;
- ознайомити слухачів з можливостями використання чату та блогу-форуму «Інноватика в дистанційному навчанні»;
- заповнити первинні документи ПК;
- ознайомити слухачів з методикою вимірювання й оцінювання навчальних досягнень при проходженні курсу ПК;
- організувати та провести вхідний педагогічний контроль;
- організувати та провести навчальні заняття відповідно до навчально-тематичного плану ПК.
Відповідальні за реалізацію завдань I етапу:
Антощук С.В. – куратор-тьютор,
Бессарабов В.І. – адміністратор ЕНМК, науковий керівник проекту «Хмара»,
Гравіт В.О.
II ЕТАП ПІДВИЩЕННЯ КВАЛІФІКАЦІЇ (ДИСТАНЦІЙНО)
Часові рамки етапу: 27.01.2014 р. – 14.06.2014 р. (20 тижнів).
Бюджет часу: 3,0 кредити EСTS / 108 годин.
Слухачі курсів ПК протягом цього етапу освоюють такі модулі:
- Вибіркові (вибір ВНЗ):
1.1. «Психологія освітньої діяльності» (0,5 кредити EСTS / 18 годин).
Освоєння модуля завершується модульним контролем у формі on-line тестування в ЕНМК «Хмара»;
- Вибіркові (вибір слухача):
2.1. Два модулі із запропонованих п’яти (кожен по 0,5 кредити EСTS / 18 годин).
Освоєння модулів завершується модульним контролем у вигляді on-line тестування в ЕНМК «Хмара».
2.2. «Професійне вдосконалення викладача-тьютора ВНЗ ІІІ –ІV рівнів акредитації» (1,5 кредити EСTS / 54 години). Слухач самостійно обирає тему випускної роботи (додаток 1) та завдання індивідуальної навчальної практики (додаток 2).
Освоєння модуля завершується написанням письмового звіту з практики та захистом випускної роботи на III етапі ПК.
Завдання II дистанційного етапу:
- організувати методичну та науково-технічну підтримку слухачів курсів ПК під час керованої самостійній роботі в ЕНМК «Хмара», опитування та тестування;
- організувати та провести навчальні заняття відповідно до навчально-тематичного плану ПК.
Відповідальні за реалізацію завдань II етапу:
Антощук С.В. – куратор-тьютор,
Бессарабов В.І. – адміністратор ЕНМК, науковий керівник проекту «Хмара»,
Л.Л.Ляхоцька, Мішишен А.В., Самойленко О.О., Калачова Л.В. – викладачі-консультанти.
III ЕТАП ПІДВИЩЕННЯ КВАЛІФІКАЦІЇ (ОЧНО)
Часові рамки етапу: 16.06.2014 р. – 20.06.2014 р. (1 тиждень)
Бюджет часу: 1,5 кредити EСTS / 54 години.
Слухачі курсів ПК протягом цього етапу освоюють два нормативні навчальні модулі, складають диференційований залік, захищають випускну роботу.
На цьому ж етапі кожен слухач проходить інтерактивне опитування за спеціальними анкетами та вихідний педагогічний контроль в режимі on-line засобами ЕНМК «Хмара».
Успішність підвищення кваліфікації кожного слухача розраховується завдяки спеціальній формулі за національною шкалою та шкалою ECTS.
Завдання III очного етапу:
- організувати методичну та науково-технічну підтримку слухачів курсів ПК під час керованої самостійній роботі в ЕНМК «Хмара»;
- організувати та провести навчальні заняття, тестування, опитування, диференційований залік і захист випускних робіт відповідно до навчально-тематичного плану ПК;
- оцінити успішність підвищення кваліфікації кожного слухача.
Відповідальні за реалізацію завдань III етапу:
Антощук С.В. – куратор-тьютор,
Гравіт В.О.,
Бессарабов В.І. – адміністратор ЕНМК, науковий керівник проекту «Хмара»
УЗАГАЛЬНЮВАЛЬНИЙ ЕТАП
Часові рамки етапу: 01.09.2014 р. – 30.09.2014 р.
Завдання узагальнювального етапу:
- здійснення кількісного та якісного аналізів, системного оцінювання ефективності підвищення кваліфікації;
- визначення співвідношення результатів експерименту з поставленою метою та завданнями;
- визначення чинників, які впливають на якість застосування інноваційних підходів до організації та змісту навчання, а також технології і засоби ДН під час очно-дистанційного підвищення кваліфікації педагогічних працівників.
Керівник педагогічного дослідження В.В.Олійник
Автор-розробник С.В.Антощук,
В.О.Гравіт,
В.І.Бессарабов
Науковий консультант В.О.Гравіт
Виконавець Колектив ВНЗ
Published: Jan 23, 2018
Latest Revision: Jan 23, 2018
Ourboox Unique Identifier: OB-414386
Copyright © 2018
