ТЕХНОЛОГІЯ РОБОТИ В ЄДИНОМУ ІНФОРМАЦІЙНОМУ СЕРЕДОВИЩІ НА ОСНОВІ OFFICE 365

УДК 378.147: 004.588

Рекомендовано до друкованої наукової ради ЦІППО ДВНЗ «Університет менеджменту освіти» НАПН України (протокол № 5 від 19. 09. 2017 р.)

Рецензенти:

Литвинова С. Г. – доктор педагогигічних наук, старший науковий співробітник, завідувач відділу технологій відкритого навчального середовища Інституту інформаційних технологій і засобів навчання;

Рябова З.В. – доктор педагогигічних наук, професор, завідувач кафедр управління проектами та загальнофахових дисциплін Навчально-научное руководство інституту менеджмент та психології ДВНЗ «Університет менеджмент освіти» НАПН України.

За загальною редакцією Олійника В.В. – ректора, доктора педагогічних наук, професора, дійсного члена (академіка) та членом Президирование Національної академії педагогічних наук України, заслуженого працівника освіти України.

Редакційна колегія:

Гущина Н. І. – старший викладач кафедра відкритих освітніх систем та ІКТ ЦІППО ДВНЗ «Університет менеджмент освіти» НАПН України;

Касьян С.П. – кандидат педагогічних наук, завідувач кафедра відкритих освітніх систем и ІКТ ЦІППО ДВНЗ «Університет менеджмент освіти» НАПН України;

Ляхоцька Л. Л. – кандидат педагогигіх наук, професор ЦІППО ДВНЗ «Університет менеджмент освіти» НАПН України.

Технологія роботи в єдиному інформаційному середовищі на основі Оффис 365 :     зб. матеріалів методологічного семінару 18 травня 2017 р. [ред. кол.: В. В. Олійник (голов. Ред.) Та ін.]. – К. : ДВНЗ «Ун-т менеджмент освіти» НАПН України, 2017. – 116й с.

АНОТАЦІЯ

Наукове видання є результат спільная проведаяся кафедра відкритих освітніх систем того інформаційно -комунікаційняя технологая Центральный інституту післядипломної педагогічної освіть ДВНЗЫ «Університет менеджмента освіть» НАПНА Україните ту лабораторіие системы відкритої освіть Українську відкритого університету післядипломної освіть всеукраїнську методологічного семінару : «Технологая роботи в єдиной інформаційный середовищі на основі OFFICE 365 ». Матеріал містять результати досліджень науковц тех практик з проблем теорії і практики відкритої ту дистанційної освіти , відкритый інформаційное середовище навчального закладу, педагогіки і психології відкритої та дистанційної освіть, дистанційний технологій навчанни у закладов освіть, технологій формування ЕТ-компетенцій у педагогічних працівников,упровадження та перспективи відкритої післядипломної педагогічної освіти, організації освітньої діяльності навчального закладу на основі хмарних технологій , а також результати експериментальної діяльності науково-дослідної роботи з теми «Теоретичні та методичні основи застосування технологій навчання в системі відкритої післядипломної освіти » (державний реєстраційний номер – 0116U004868) , Запросоновально виданнь буде кориснит у процесі організації впровадження принципов відкритої освіти в навчальних закладах України , у процесі дослі жени магістрант, аспірант, докторант, наукових тех педагогічние працівники.а також результати експериментальної діяльності науково-дослідної роботи зы «Теоретичні та методичні основи застосування технології навчання в системі відкритої післядипломної освіти» (державний реєстраційний номер – 0116U004868). Запросоновально видання буде корисним у процесі організації впровадження принципів відкритої освіти в навчальних закладах України, у процесі досліджень магістрантів, аспірантів, докторантів, наукових и педагогічних працівників. а також результати експериментальної діяльності науково-дослідної роботи зы «Теоретичні та методичні основи застосування технології навчання в системі відкритої післядипломної освіти» (державний реєстраційний номер – 0116U004868).Запросоновально видання буде корисним у процесі організації впровадження принципів відкритої освіти в навільній закладах України, у процесі досліджень магістрантів, аспірантів, докторантів, наукових и педагогічних працівників.

Матеріали збірника подано в авторській редакції. Авторипублікованих матеріалів несут повны відповідальність за достірність наведыій факт, цитат, статистичних даних, власних імен та інших відомостей.

© ДВНЗ «УМО» НАПН України, 2017

3. Тези доповідей

М. О Кириченко

доктор філософії, член-кореспондент Академії наук вищої школи України,

перший проректор –проректор з науково-педагогічної та навчальної роботи

ДВНЗ «Університет менеджмент у освіти», м. Київ

ЄДИНЕ  ІНФОРМАЦІЙНО-ОСВІТНЄ  СЕРЕДОВИЩЕ ЯК ВАЖЛИВИЙ  ЕЛЕМЕНТ ПІДВИЩЕННЯ ЯКОСТІ ПІДГОТОВКИ ФАХІВЦІВ

Нагальні потреби часу, а саме: невпинний розвиток освіти в Україні, підвищення якості та доступності освіти, інтеграція в європейський простір із збереженням своїх національних традицій, досягнень, звичаїв, менталітету вимагають упровадження в навчальних закладах новітніх методів навчання, що ґрунтуються на застосуванні сучасних комп’ютерних технологій.

Останніми роками все більшої популярності набувають так звані «хмарні технології» та формування мотиваційних потреб використання цього середовища усіма учасниками навчально-виховного процесу і, насамперед застосування хмарних технологій в управлінській діяльності з метою удосконалення, оновлення, підвищення якості освіти.

Створення єдиного інформаційного простору в окремому навчальному закладі дає змогу забезпечити доступ до хмарного сервісу всіх користувачів освітніх послуг; до інформації–науково-педагогічних працівників, слухачів, студентів і навіть громадськості. Це передусім має забезпечити впровадження в освітній процес віртуальних технологій навчання й управління навчальними закладами.

Важливими проблемами управління освітнім процесом навчальних закладів є підвищення рівня навчальної наукової та методичної роботи, збір і опрацювання інформації та її активне розповсюдження серед учасників хмарного середовища, а саме: науково-педагогічних працівників та тих, хто навчається.

Хмарні технології не можна віднести до достатньо вивчених та апробованих. Але ця новинка і досить цікава та корисна, водночас впливає на мотивацію до навчання тих, хто навчається, сприяє покращенню рівня засвоєння навчального матеріалу та спрощує процес управління навчальним закладом.

Бурхливий розвиток інформаційно-комунікативних технологій не лише надав вищим навчальним закладам можливість інтенсифікувати навчальний процес, а й поставив задачу організації ефективного навчання. Це визначається можливостями інформаційно-комунікативних технологій. Їх ефективне застосування може забезпечити:

• ефективне використання у змістовному процесі освіти навчально- методичних комплексів і матеріалів, які постійно обновлюються.

Отже, відтепер створюються широкі можливості для ефективного розвитку структури освітнього поля. Визначальним є середовище електронного змісту освіти.

Визначаючи роль та місце електронної бібліотеки в інформаційному середовищі навчального закладу, необхідно відмітити, що однією із найважливіших умов успішного функціонування освітнього процесу є оперативний та ефективний обмін інформацією, яку надають електронні ресурси. Виконуючи основну бібліотечну функцію – зберігання – і не лише своєї, а й спільної корпоративної інформації, електронна бібліотека в інформаційному середовищі навчального закладу посідає особливе місце, оскільки виконує роль посередника між інформаційними ресурсами та споживачами інформації, вибираючи при цьому, систематизуючи, зберігаючи та пропонуючи краще з величезного інформаційного масиву.

Єдине інформаційне освітнє середовище навчального закладу є комплексною взаємодією середовища електронного спілкування й інформаційних центрів. Відповідальними за поповнення ресурсів інформаційного середовища є кафедри, за якість роботи електронної бібліотеки – адміністрація бібліотеки; доступ до Інтернет-ресурсів забезпечують спеціалісти з технічних питань. Таким чином, процес управління в інформаційно-освітньому середовищі може забезпечуватися керівництвом навчального закладу та керівниками структурних підрозділів. Формування інформаційно-освітнього середовища вимагає часу та послідовного вирішення питань стосовно його створення.

О. В. Соснін

доктор політичних наук, професор, заслужений діяч науки і техніки України,

 академік Академії політичних наук,

професор кафедри університетської освіти і права

ДНВЗ «Університет менеджменту освіти», м. Київ

БЕЗПЕКОВІ ПРОБЛЕМИ ІНФОРМАЦІЙНО-КОМУНІКАЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ У ВИЩИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДАХ УКРАЇНИ

Аналіз останніх досліджень і публікацій засвідчує, що глобальна інформатизація суспільства стимулювала всі науково-освітні процеси і міжнародну співпрацю. Вона збільшила багатовимірні потреби суспільств та їх громадян у різноманітних інформаційно-комунікаційних послугах.

процесами, усупереч встановленим правилам доступу; 2) порушення цілісності інформації – передбачає повне або часткове знищення, перекручення, модифікацію, нав’язування хибної інформації; 3) порушення доступності інформації – передбачає втрату (часткову або повну) працездатності системи, блокування доступу до інформації; 4) втрата керованості системою опрацювання інформації – характеризує порушення процедур ідентифікації й автентичності користувачів і процесів, надання їм повноважень, здійснення контролю за їх діяльністю, відмову від отримання або пересилання повідомлень. Усе це обумовлює потребу виважених дій у політиці держави щодо виконання інформаційно-комунікаційної функції. Головним тут, безумовно, є вирішення проблем безпекових характеристик інформаційно-комунікаційної діяльності під час впровадження новітніх ІКТ. Далеко не всі уявляють сьогодні, наскільки все це серйозно в умовах геополітичної ситуації. Лише окремі фрагменти проблеми ми побачили під час обговорення процедур електронного декларування статків наших можновладців. Як свідчить досвід, у сфері інформаційно-комунікаційної діяльності людини, суспільства і держави завжди має бути досягнуто їх розумне співвідношення заради безпеки існування. Воно традиційно було присутнє і в нашій культурі, однак, суттєво змінилося із розвитком ІКТ, а об’єктивні і суб’єктивні обставини постійно заважають нам зв’язати їх у координатах вимог загальної інформаційно-комунікаційної функції держави. Проблема постійно поглиблюється, експотенціально зростає, а як реагувати на деякі загрози, що виникають, ми часто не знаємо. Нам постійно не вистачає фаховості і можливостей генерувати тут якісні і збалансовані в часі сценарії і стратегії, які були б адекватні стратегічним прогнозам і планам розвитку країни, і саме тут сьогодні визріває в нашому суспільстві підґрунтя для нових криз і конфліктів у вимірі соціально-економічного, геополітичного, етнічного тощо розвитку. Всі провідні країни світу відверто і прагматично, навіть агресивно захищають свої інтереси в інформаційно-комунікаційній сфері. Сьогодні вже і за межами своїх держав вони розглядають іноземні об’єкти інформаційно-комунікаційної інфраструктури, зокрема освітні як власні. Оприлюднені останнім часом факти про витоки інформації за допомогою технічних засобів розвідки свідчать про те, що роль останньої постійно зростає і залишається невід’ємним компонентом у системі міжнародних відносин, тобто в дипломатії, системах ведення бізнесу і державного управління [3].

Щоб протистояти таким процесам, нам катастрофічно не вистачає фахівців для інформаційно-комунікаційної, аналітичної, інформаційно-пропагандистської та управлінської роботи. В умовах домінування цифрових технологій, проблема об’єктивно зростає і не може бути розв’язана риторикою політичних лідерів, політологів, соціологів та інших фахівців гуманітарних наук. Ситуація змушує по-новому і більш прискіпливо оглянути і всю проблематику підготовки кадрів для інформаційно-комунікаційної діяльності, тобто для створення, зберігання й ефективного використання інформаційних ресурсів. Аналітика, як наука і вид трудової діяльності

Інноваційні технології пов’язані, перш за все, з використанням комп’ютерних моделювальних систем. Але для цього ми маємо, врешті-решт, подолати “владу науково-освітніх канцелярій” при оцінці діяльності професорського складу університетів, вкорінена в нашій психології, яка є гнітючим збитковим тягарем для творчих досягнень, створюючи в суспільстві атмосферу депресії.

Глобальні тенденції початку XXI століття дають можливість стверджувати, що в таких умовах та при впливі псі-технологій, що зростає, відбудеться подальше формування та розвиток освіти нового типу держав, суспільств, їх політики, економіки, військової справи, безумовно, науки і освіти. На цьому підґрунті сьогодні відбувається становлення принципово нової економіки, тобто основою конкурентоспроможності країн стає здатність до накопичення та раціонального використання фундаментальних знань – інформації, на основі якої створюються нові проривні технології надвисокого рівня (високотехнологічні).

За таких умов знання і здатність вихованців вітчизняних університетів (нетократів) набувають особливої цінності, оскільки вони всюди більш активно залучаються до управління матеріальними і нематеріальними ресурсами суспільств за допомогою новітніх ІКТ, і всюди, на всіх рівнях поступово починають знищувати владу безвідповідальних політиків (так би мовити, «кухарок»). Іноді, незважаючи на недостатність знань і навичок, а іноді, й повного розуміння сенсу процесів зберігання і поширення інформації і знань, які дедалі більше стають знеособленими, неструктурованими і різнорідними.

Слід визнати, що на сьогодні практика організації вищої освіти в Україні (в умовах набуття незалежності і водночас, інформатизації) виявилася нераціональною, а іноді просто хибною. Ситуація, безумовно, потребує не простого філософського осмислення, а цілеспрямованих дій заради її революційного оновлення (із відповідним кадровим наповненням) на всіх напрямках і рівнях реформування. Отже, переорієнтація функціонального змісту освітнього (навчального-виховного) процесу сприяє концентрації функцій освітньої діяльності на досягнення мети впровадження сучасних освітніх технологій підготовки спеціалістів.

Література

1. Про національну стратегію розвитку освіти України на період до 2021 року: Президент України; Указ, Стратегія від 25.06.2013 № 344/2013. [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/344/2013
2. Соснін О. В. Інформаційно-комунікативний менеджмент: зарубіжний та вітчизняний досвід: навчальний посібник. / О. В. Соснін, В. Г. Воронкова, В. О. Нікітенко, М. Ю. Максименюк. – Київ: КПІ ім. Ігоря Сікорського, Політехніка, 2017. – 316 с.

онлайн-школа, яка буде пристосована до освітніх потреб українців. Школа, яка надає якісну освіту, повинна бути інтерактивною, мобільною (легко трансформуватися та пристосовуватися під потреби дітей) та бути обладнаною сучасними технологіями з інтерактивним методом навчання, вільним доступом до Інтернету та електронних бібліотек.

Сучасний учень живе у світі електронної культури. Він використовує нові пристрої, інтерактивні ігри, телефони з доступом до Інтернету. Зацікавити дітей на уроці сьогодні можливо за рахунок використання інноваційних технологій. Це ставить перед педагогами нові завдання – впроваджувати в освітній процес таку модель навчання та виховання, яка сприятиме розвитку інноваційної всебічно розвиненої особистості. Онлайн-школа потребує вчителя з сучасними поглядами та уміннями, кваліфікованим, творчим, інформаційно-грамотним, здатним ефективно і доцільно застосовувати інформаційні та комунікативні технології у своїй професійній діяльності, володіти новітніми методами використання електронних освітніх ресурсів.

УДК 378.14                                                                                                               Самойленко О. О., кандидат педагогічних наук, старший кафедри

відкритих освітніх систем та інформаційно-комунікаційних технологій

ДВНЗ «Університет менеджменту освіти», м. Київ

 Іващенко М. М.,

аспірантка кафедри відкритих освітніх систем та інформаційно-комунікаційних технологій  ДВНЗ «Університет менеджменту освіти», м. Київ

РОЗВИТОК ДИСТАНЦІЙНОГО НАВЧАННЯ У ПЕДАГОГІЧНІЙ ТЕОРІЇ ТА ПРАКТИЦІ: АНАЛІЗ ЗАРУБІЖНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ

На межі XX–XXI століть відбувся кардинальний перегляд світоглядних і пізнавальних установок, які були окреслені та сформовані усім попереднім розвитком наявних знань. Історичний збіг трансформацій у площині інтелектуалізації суспільства й еволюції технічного потенціалу сприяв реформаційним перетворенням у сфері освіти, спрямованим на модернізацію галузі відповідно до вимог часу, новітніх надбань науки та соціальної практики. Водночас трансформаційні процеси доцільно обумовлювати пошуком ефективного співвідношення традицій і новаторства. Цілком логічним вбачається той факт, що каталізатором трансформаційного розвитку освітніх систем стала поява саме дистанційного навчання. Це актуалізує дослідження, зорієнтоване на вивчення теоретичних напрацювань, які стосуються аспектів становлення та

Освіта », у назві австралійського журналу« Дистанційна освіта », канадського журналу« Журнал дистанційної освіти »та американського журналу« American Journal of Distance Education ». Формальне визнання терміна «дистанційна освіта» відбулося в 1982 році, коли термін «кореспондентське» було замінено на «дистанційне» в назві Міжнародної конференції з дистанційної освіти у Ванкувере (Канада), однак потім Міжнародна Рада з кореспондентської освіти змінила свою назву на Міжнародну Раду з дистанційної освіти [1] .

Становлення наукового інтересу до дослідження проблеми дистанційного навчання пов’язують з 60-ма роками XX ст., Коли в педагогічній науці пройшла спроба «перемінитися» від концепції «заочного навчання» до «самостійного вивчення або навчання». Одним з перших розробок теоретичних основ дистанційного навчання на основі структурного підходу займався американський дослідник Charles Ведемейєр. Зокрема, дослідник виділив основні характеристики дистанційного навчання, а саме: комунікація, стимул, самостійне встановлення цілей та видів навчальної діяльності учнів  [2]. Серед наукових досліджень цього періоду звертаємо увагу на наукові праці німецького дослідника Ото Петерса. Так, у середині 1960-х років поширюється промислова модель, у яку О. Петерс виділив структуру дистанційного навчання та наголосив на можливості впровадження промислових методів виробництва в освіту, а саме: розподіл праці, масове виробництво, ефект масштабу. Промислова модель Петерса за своєю структурою є організаційною моделлю, що описує галузевий підхід з погляду “об’єктивізації процесу навчання”  [3]. На думку дослідника, запровадження зазначеної моделі сприятиме скороченню форм спільного навчання та збереженню учнів від особистих взаємодій та критичних дискусій. Однак у 2000 р., Беручи до уваги глобальні зміни в суспільстві, Петерс пропонує нову структуру для університетської освіти, складовими якої є три основні форми академічного навчання – самонавчання, телеконвертера навчання та спілкування [4] . Таким чином, дослідник залишається прихильником незалежної та самостійної освіти, хоча і не заперечує можливості її існування поряд з соціальними спілкуваннями.

У 1976 р. шведський дослідник Борьє Холмберг виокремив у теорії дистанційного навчання поняття «керованої дидактичної бесіди». В освітньому процесі Холмберг передбачає наявність як реальної, так і модельованої бесіди, надаючи перевагу останній. Насамперед, Холмберг розглядає

[1] Корсунська Н. О. Дистанційне навчання: підходи до реалізації. Сучасні інформаційні технології та інноваційні методики навчання в підготовці фахівців: методологія, теорія, досвід, проблеми : зб. наук. праць. -Вінниця, 2000.- С. 30.

[2] Wedemeyer. C. A. Independent study. In R. Deighton (Ed.). Encyclopedia of Education IV. New York: McMillan, 1971. P. 548.

[3] Пітерс. О. Дистанційна освіта та промислова продукція: порівняльна інтерпретація в контурі. У Кігані, Д. (ред.), Отто Петерс про дистанційне навчання: індустріалізація навчання та навчання . Лондон: Routledge, 1994. С. 111.

[4] Пітерс. О. Трансформація університету в інституцію незалежного навчання. У Т. Еванс та Д. Нація (ред.). Зміна викладання в університеті: Роздуми над створенням освітніх технологій . Лондон: Коган Пейдж, 2000. стор.16.

Сучасне покоління дистанційного навчання з’явилося останнім часом і відоме як конціктівізм ( англ. «Connective» [1] – з’єднувальний ). Канади Джордж Сіменс і Стефан Доунс розглядають навчань як процес створення мережі інформації , контактів і ресурсів , які застосовуються до реальних проблем [2] [3] , значно, що в 2005 році. канадський дослідник С. Доунс висловив думку про виявлення нового покоління електронного навчання E-learning 2.0, яка безпосередньо пов’язана з розповсюдженням використання Web 2.0.Зокрема, дослідник зазначає9, що зростає нове покоління людей, які використовують Інтернет на новому рівні, вони сприймають його як природну якість життя, бо вони звикли бути в мережі; нове покоління поводиться з фотографіями, відео та звуком так само, як і з текстом; представники нового покоління працюють з великою кількістю джерел одночасно і потребують постійного зв’язку та реакції на сукупну дію з боку інших осіб; вони готові створювати свої власні джерела інформації та переробляти мережеві джерела, які і служать.

Конективізм був розроблений в умовах інформаційної мере мережеї ери та передбачає повсюдний доступ до мережевих технологій. Цікавою для нашого дослідження є думка Мануеля Кастельса [4] , який в казусе на те, що навчання з використанням інтернет-технологій є не лише питанням технічної кваліфікації, воно продукує зміни в характері освіти. Детермінувальним стає перехід від власне навчання до навчання тому, як учитися, бо велика частина інформації – це онлайнова інформація. Відтак необхідною якістю стає уміння ухвалювати рішення стосовно того, що саме треба шукати, як опрацьовувати і як використовувати знайдене, щоб зуміти виконати завдання, що спонукало до пошуку відповідної інформації.

На основі здійсненого ретроспективного аналізу трансформаційних процесів в освітній сфері можна констатувати, що саме дистанційне навчання виступило їх провідним рушієм. Якщо раніше пріоритет у системі освіти надавався викладанню, то сьогодні в умовах інформатизації та глобалізації сучасного суспільства пріоритет чітко визначається за навчанням. Суттєвий інтерес у контексті розгляду нашої проблеми являє собою еволюція таксономії навчальних цілей Блума.  Охарактеризуємо, які саме зміни відбулись у системі навчальних цілей та як вони пов’язані зі зміщенням акценту уваги науковців саме до впровадження дистанційного навчання в освітній галузі. Фундаментальна, класична концепція таксономії навчальних цілей була розроблена групою американських психологів і педагогів під керівництвом професора Чиказького університету

[1] Мюллер В., Сучасний англо-український та українсько-англійський словник : 200 000 слів / за ред. Кононенко К. М. 3-тє вид., випр. та доп. – Харків: ВД «ШКОЛА», 2012. – С. 202.

[2] Downes Stephen. E-learning 2.0 URL : http://elearnmag.acm.org/ featured.cfm?aid=1104968 (дата звернення: 10.05.2017).

[3] Siemens George Knowing Knowledge. URL: http://www.elearnspace.org/ Knowing Knowledge_LowRes.pdf (дата звернення: 10.05.2017).

9 Downes Stephen. E-learning 2.0 URL : http://elearnmag.acm.org/ featured.cfm?aid=1104968 (дата звернення: 10.05.2017).

[4] Castells M. The Information Age: Economy, Society and Culture: The Rise of the Networked Society. Vol. 1. Oxford: Blackwell, 1996.

евристики, емпірічні методи, техніка та методи, а також знання про те, коли треба використовувати ці процедури; 4) метакогнітивне знання відноситься до знань про процеси мислення та інформації про те, як ефективно управляти цими процесами [1] .

Вимір когнітивних процесів оновленоої таксономії Блума, так само, як і в оригінальній версії, налічує шість навичок – від простих до найбільш складних: (а) пам’ятати (remembering8) – пригадати відповідну інформацію з довгострокової пам’яті; (б) розуміти (розуміння8) – формувати свої власні значення з освітнього матеріалу, такого, як прочитаний текст або пояснення вчителя; (в) застосовувати (застосування8) – використовувати процедури в знайомій або новій ситуації; (г) аналізувати (аналіз8) – розкладати знання на компоненти і осмислити відношення частин до загальної структури; (e) оцінювати (оцінюючи8) – перевірити і критикувати; (f) створювати (create8) – генерувати, поєднати відоме для створення нового в майбутньому.

Відповідно до оновленої таксономії кожен рівень знання може співвідноситися з кожним рівнем когнітивного процесу так, що особа може пам’ятати фактичне або процедурне знання, розуміти концептуальне чи метакогнітивне знання або аналізувати метакогнітивне чи фактичне знання.

Як стверджують Андерсон і його колеги, осмислене навчання надає учням знання і доступ до когнітивних процесів, які їм знадобляться для успішного вирішення проблем.

Оновлена таксономія Блума детермінує актуалізацію впровадження дистанційного навчання та необхідності трансформації освіти. Це обумовлене тим, що сучасне навчання є надзвичайно інтенсивним, обсяг інформації, яку мають засвоїти майбутні фахівці з усіх дисциплін, безупинно зростає. У результаті, зазвичай, не вистачає часу для удосконалення попередньо набутих умінь і навичок. Наголос у розвитку педагогічних технологій доцільно перенести на навчання умінню самостійно здобувати потрібну інформацію, виокремлювати проблеми та знаходити шляхи їх раціонального рішення, вміти критично аналізувати отримані знання і застосовувати їх для вирішення нових, нетипових завдань. Тому виникає необхідність удосконалення навчального процесу та запровадження таких технологій, які б дозволили оптимізувати процес засвоєння та накопичення знань, зокрема, технологій дистанційного навчання.

Висновки. Студіювання наукових праць та інформаційних джерел дало змогу зробити висновки, що дистанційне навчання є порівняно новим явищем у сучасній педагогіці, яке існує з середини ХХ століття і ще знаходиться у стадії розробки та впровадження. Крім того, основні

⁸ Мюллер В., Зубков М., Федієнко В. Сучасний англо-український та українсько-англійський словник : 200 000 слів / за ред. Кононенко К. М. 3-тє вид., випр. та доп. Харків: ВД «ШКОЛА», 2012. 944 с.

[1] Geraldine O’Neill, Feargal Murphy. Guide to Taxonomies of Learning. URL : https://www.ucd.ie/t4cms/ UCDTLA0034.pdf (дата звернення: 10.05.2017)

1. Блум Б.С. Таксономія навчальних цілей, Довідник I: Когнітивна область. Нью-Йорк: Девід МакКей Ко Інк, 1956.
2. Джеральдін О’Ніл, Фергал Мерфі. Посібник з систематики навчання. URL: https://www.ucd.ie/t4cms/UCDTLA0034.pdf (дата звернення: 10.05.2017).

УДК 378.147: 004.588 Л. Л. Ляхоцька                                                                                            

кандидат педагогічних наук, доцент, професор кафедри

відкритих освітніх систем та інформаційно-комунікаційних технологій

ДВНЗ «Університет менеджменту освіти», м. Київ

ВИКОРИСТАННЯ ТЕХНОЛОГІЇ РОБОТИ В ЄДИНОМУ ІНФОРМАЦІЙНОМУ СЕРЕДОВИЩІ НА ОСНОВІ Офіс 365 В ПРОЦЕСІ ПІДВИЩЕННЯ КВАЛІФІКАЦІЇ СЛУХАЧІВ ЗАКЛАДУ ПІСЛЯДІПЛОМНОЇ ОСВІТИ

Актуальність проблеми дослідження. Сучасне ефективне навчання неможливе без використання нових інформаційних технологій. Міністерство освіти і науки України пропонує активно використовувати електронне навчання, дистанційні освітні технології, елементи відкритої освіти тощо в освітній діяльності навчальних закладів [1, 5, 6]. Серед ключових компетентносте Концепції Нової української школи [2] пропонується інформаційно-цифрова компетентність, яка передбачає: впевнене, а водночас критичне застосування інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ) для створення, пошуку, опрацювання, обміну інформацією на роботі, в публічному просторі та приватному спілкуванні, інформаційна й медіа-грамотність, основи програмування, алгоритмічне мислення, робота з базами даних, навички безпеки в Інтернеті та кібербезпеці, розуміння етики роботи з інформацією (авторське право, інтелектуальна власність тощо). Згідно зцим, необхідно модернізувати інформаційно-освітнє та наукове середовище навчального закладу та привести його у відповідність до сучасного рівня розвитку науки, технологій і виробництва. Саме хмарні технології, які є нині передовими технологіями інформаційного суспільства, можуть відіграти роль провідного інструменту інформатизації освіти. Тому в умовах розвитку економіки, швидкої зміни технологій, нової якості соціуму можна передбачити, що сучасна освіта й освіта майбутнього – це освіта, що базується на високотехнологічних засобах навчання, характеризується значною мобільністю, універсальністю та фундаментальністю.

Стан розроблення проблеми в науці і практиці. Світовий досвід упровадження технології хмарних обчислень в освіту детально проаналізували у своїх працях  Н. Склейтер і К. Хеввіт.

презентації PowerPoint Online, соціальна мережа Yammer. Завчаки нижчі методи навчання, навчаються, навчаються, навчаються, навчаються, навчаються, навчаються, навчаються, навчаються і навчаються.

Наприклад, інструкція з реєстрації та роботи з поштою Office 365 складалася з таких рекомендацій для слухачів:

РУКОВОДСТВО Офіс 365

Для реєстрації в системі офіс 365 з використанням електронного документообігу внутрішнім обміном повідомленнями, поштою

Одним з інструментів є поштова адреса «Outlook» – засіб обміну електронними листами, де встановлений список всіх можливих контактів, що входять до середовища «Office 365».

Так само з слухачами були проведені інструктивно-методичні та практичні заняття, на яких з екрану ПК викладача відразу надавалися інструкції та опрацьовані навички роботи

1. і засоби навчання: електронне наукове фахіве видання. – 2014 рр. – №2 (40). – С. 26 – 41 URL: ttp: //journal.iitta.gov.ua/index.php/itlt/article/view/970/756#.U2aW6IF_vzA.
2. Литвинова С.Г. Хмарні сервіси Office 365: навч. посіб. / С. Г. Литвинова, О. М. Спірін, Л. П. Анікіна. – Київ. : Компринт, 2015. – 170 с.
3. Положення про дистанційне навчання // Наказ МОН № 466 від 25.04.13 року [Електронний ресурс] URL: http://osvita.ua/legislation/Dist_osv/2999/print/.
4. Положення про електронні освітні ресурси // Наказ Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України від 01.10.2012 № 1060 [Електронний ресурс] URL: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/z1695-12 .

УДК 378.14                                                                                                                         С.П. Касьян кандидат педагогічних наук, завідувач кафедри відкритих освітніх систем

та інформаційно-комунікаційних технологій

ДВНЗ «Університет менеджменту освіти», м. Київ

ТЕХНОЛОГІЯ РОБОТИ В ЄДИНОМУ ІНФОРМАЦІЙНОМУ СЕРЕДОВИЩІ НА ОСНОВІ OFFICE 365 В УПРАВЛІНСЬКІЙ ДІЯЛЬНОСТІ ЗАВІДУВАЧА КАФЕДРИ

Новим законом сучасного світу є інформація. Інформація нині стала най- важливішим і вирішальним фактором конкурентоспроможності будь-якого підприємства. У зв’язку з третьою інформаційною революцією – створенням всесвітньої мережі Інтернет, що зробило можливим глобальний інформаційний обмін, кількість інформації збільшилась у відповідних масштабах світу [5].

Важливою та ефективною умовою прогресу будь-якого суспільства було створення і розширення єдиного інформаційного простору (ЄІП). Саме єдині інформаційні простори історично значною мірою сприяли прискоренню розвитку всього людства в цілому, були вирішальним чинником вдосконалення цивілізації у всіх сферах (духовній, культурній, професійній і т. ін.) [3].

За визначенням Є.К. Марченко, інформаційне освітнє простір – це системно організована сукупність освітніх установ та органів управління, банків даних, локальних і глобальних інформаційних мереж, книжкових фондів бібліотек, система їх наочно-тематичної, функціональної та територіальної адреси та нормативних документів, а також сукупність засобів передачі даних, інформаційних ресурсів, протоколів взаємодії, апаратно-програмного організаційно-методичного забезпечення, що реалізують освітню діяльність.

Література

1. Андреев А. А., Рубин Ю. В., Титарев Л. Г. Кафедра в системі відкритого освіти / А. А. Адресаев, Ю. В. Рубин, Л. Г. Титарев // Матеріалы конференції «Образование в информационное эпоху». – М. : МЭСИ, 2001. – С. 90-100.
2. Гуревич Р. С. Інтерактивні технології навчання в вищому педагогічному навчальному закладі: навч. посіб. / Р. С. Гуревич, М. Ю. Кадемія, Л. С. Шевченко; за ред. Гуревича Р. С. – Вінниця: ТОВ фірма «Планер», 2013. – 309 с.
3. Кечиев Л. Н. Інформаційно-освітня середовище технічного вузу / Л. Н. Кечиев, Г. П. Путілов, С. Р. Тумковский // Электронный ресурс. Режим доступу: http://www.cnews.ru/reviews/free/edu/it_russia/institute.shtml
4. Лазарева І. А. Дистанційне навчання в навчаючому інформаційному середовищі / І. А. Лазарева // Электронный ресурс. Режим доступу: http://www.iiorao.ru/iio/pages/izdat/ Ісон / Видання / ison_2012 / num_10_2012 / L azareva.pdf
5. Сороколетов П. В. Мир на порозі четвертої інформаційної революції / П. В. Сороколетов // Система. – 2004. – № 4. – С. 11- 15

УДК 004.77: 378.14

С. В. Антощук

кандидат педагогічних наук, доцент кафедри

відкритих освітніх систем та інформаційно-комунікаційних технологій

ДВНЗ «Університет менеджменту освіти», м. Київ

ВИКОРИСТАННЯ ТЕХНОЛОГІЇ РОБОТИ В ЄДИНОМУ ІНФОРМАЦІЙНОМУ СЕРЕДОВИЩІ НА ОСНОВІ Office 365 В ОРГАНІЗАЦІЇ ТА ПЛАНУВАННІ НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНОЇ РОБОТИ КАФЕДРИ

Сучасні світові тенденції спираються на відкритість та мобільність, що звичайно стосується всіх без винятку громадян та напрямів виробництва та науки. Звісно, ​​це диктує певні вимоги до учасників освітнього процесу як вищої, так і середньої школи. Насамперед, це проявляється в необхідності працювати і аналізувати великі масиви інформації; одночасно і постійно застосовувати кілька різних електронних пристроїв (комп’ютер, ноутбук, планшет, телефон тощо); також з’являється можливість в процесі роботи або навчання використовувати власні гаджети. Переважна більшість викладачів, студентів, учнів та інших учасників освітнього процесу готові до таких вимог і з задоволенням виконують роботу або навчаються незалежно від свого місця розташування.

• управління освітнім процесом;
• управління матеріально-технічним забезпеченням;
• управління інформаційними ресурсами [1].

Завдяки вдалому поєднанню функціональної набір Microsoft Office з онлайновими сервісами Microsoft, новий пакет Office 365 допоможе вашій організації заощадити кошти та час, а також оптимізувати навантаження на IT-персоналу: служби Office 365 зручні в процесі використання та адміністрування та характеризуються високим рівнем безпеки та надійності [ 4].

Кафедра відкрітіха освітніх систем того інформаційно-комунікаційній технологій ЦІІЕ ДВНЗИ «Університет менеджменту освіти» намагається використовуват широкий спектр послуг Office 365 для организации того планувегося навчально-методичної роботи.

Служба Перспективи Календар в Office 365 з Використана функція Надання Спільного доступу дозволяє плануваті графкі проведення різноманітній кафедрніх заходи, зустрічі та зустрічей для кожного науково-педагогічний працівника відповідни до Расписание Навчальна зайняти ті заходи на Рівні інстітута, університет, НАПН УКРАЇНИ ТОЩО (рис.2) .

Календар можна опублікувати на сайті SharePoint з автоматичним додаванням заходів, виступів, навчальних занять, нарад, конференцій тощо, що допомагає одночасно, наприклад, всім співробітникам кафедри брати участь у запланованих спільних заходах навчального закладу, ознайомлювати всіх співробітників з розкладом навчальних занять на поточний тиждень і, звісно, координувати робочий час. Інші компоненти Outlook в Office 365, такі як: Контакти, Пошта і Завдання – надають можливість дозволяють повсякчасно бути на зв’язку з усіма колегами, виконувати спільні завдання та раціонально організовувати роботу.

Результати особистої та спільної навчально-методичної роботи дуже зручно зберігати в хмарному сховищі OneDrive. Сервіс допомагає створювати структури з будь-якою глибиною вкладень. Це можна робити в особистому сховищі та надавати до тексту або файлів повний (з можливістю редагування) або частковий доступ іншим. Також можна користуватися спільним хмарним сховищем групи, наприклад, співробітниками кафедри. У цьому випадку доступ до будь-якої файлу буде у кожного, хто є учасником групи.

Створені співробітниками кафедри дидактичні, навчальні та методичні електронні ресурси легко і зручно зберігати структурованими на OneDrive. Доступ до них мають відповідні групи або особа з будь-якого пристрою, який підключається до глобальної мережі Інтернет, що є зручним інструментом під час проведення навчальних занять, засідань, нарад та інших заходів поза межами навчального закладу. Їх також легко використовувати у різноманітних онлайн-заходах. Водночас такі ресурси легко доставляти слухачам за допомогою сервісу SharePoint, обговорюючи всі учасники освітнього процесу в соціальній мережі Yammer.

Завдяки засобам Команди легко створювати групи різних підрозділів навчального закладу або іншої організації, а також організувати навчальні групи, що спрощує доставку цільової інформації всім членам групи і допомагає координувати їх діяльність.

Служба Office 365 також містить додаткові параметри безпеки, які уможливлюють захист від невідомих зловмисних програм і вірусів, від атак нульового дня у системі обміну повідомленнями [5].

Література

1. Веденев В. Администратору-организатору. Організація административно-хозяйственной деятельности в Office 365. Варіант 2. / В. Веденев – Режим. доступа: https://onedrive.live.com/?authkey=%21 AHYAVrC0tzGi52Y&cid=B7FF6B1328113B88&id=B7FF6B1328113B88%2120238&parId=B7FF6B1328113B88%2120236&o=OneUp.
2. Веденев В .Администратору-организатору. Создание системи повышения квалификации учебного заведения в Office 365 /В. Веденев – Режим доступа: https://docs.com/vitaly-vedenev/2825/office-365.
3. Веденев В.Office 365 в образовании: сбо. метод. инструкций по организации обучения средствами Office 365/ В. Веденев – Режим доступа:https://docs.com/vitaly-vedenev/2825/office-365.
4. Компанія «Восток». Автоматизація бізнесу: облік, контроль, безпека. – Режим доступу: https://www.vostok.dp.ua/ukr/infa1/program/office_365.
5. Microsoft Office. Інструменти для підвищення продуктивності вдома та на роботі. – Режим доступу: https://products.office.com/uk-ua.

вирішувати освітні проблеми та працювати спільно. Сама мережа Яммер відкриває великі можливості спілкування та взаємодії в межах післядипломної педагогічної освіти.

Стан розробки проблеми в науці та практиці. У період активного застосування інформаційно-комунікаційних технологій та реформування освіти всіх ланок освіти, актуальні проблеми післядипломної педагогічної освіти вирішуються на основі активного застосування хмарних сервісів, до яких відносяться і сервери Office 365.

Питання інформатизації освіти глибоко розглядається в працях українських та зарубіжних учених В. Бикова, А. Гуржія, М. Жалдака, В. Кухаренка, А. Манако, Н. Морзе, Є. Полат, В. Олійника, С. Ракова, В. Солдаткіна, О. Співаковського, О. Спіріна, С. Семерікова, Ю. Триуса та інших дослідників. Теоретико-методичні засади формування єдиного інформаційного простору системи середньої освіти висвітлюються у працях В. Бикова, А. Гуржія, Ю. Жука, В. Лапінського, А. Манако, Н. Морзе, А. Пилипчука, А. Ярошенко та інших дослідників.

Актуальні питання використання та розвитку хмарно орієнтованих навчальних середовищ досліджуються науковцями В. Биковим, М. Жалдаком, С. Литвиновой, Ю. Носенко, С. Семериковим, Н. Морзе, Н. Шишкіною. та ін.

Основна ідея, положення, висновки дослідження. У процесі формування єдиного освітнього середовища навчального закладу в межах післядипломної педагогічної освіти на основі Office 365 необхідними є уміння і навички ефективного застосування усіх сервісів Office 365.

Хмарні сервіси Office 365 допомагають вирішувати такі питання післядипломної педагогічної освіти:

• організовувати новий вимір комунікації, співпраці, кооперації, інформаційної культури;

• розвивати інформаційну компетентність педагогічних працівників навчального закладу;
• легко і просто вирішити складні питання прийняття спільних колективних рішень тощо.

Хмарні сервіси як програмне забезпечення в середовищі Office365 мають широкий спектр різноманітних освітніх можливостей. До хмарних служб Office 365 входять:

• редактор презентацій PowerPoint Online;
• середовище SharePoint;
• система конференц связи Skype (Lync) Online;
• мережа Яммер;
• електронна пошта Outlook Online;
• електронний календар;
• текстовий редактор Word Online;
• електронна книга Excel Online;
• електронний записник OneNoteta інші (рис.1).

Розглянемо можливості застосування сервісу Yammer в межах післядипломної педагогічної освіти.

Яммер – це приватна соціальна мережа, яка допомагає вам залишатися на зв’язку з потрібними людьми, обмінюватися інформацією між групами та організувати роботу над проектами.

Безперечною перевагою цього сервісу є той факт, що приєднуватися до мережі Yammer можуть тільки колеги одного навчального закладу чи однієї освітньої установи, тому спілкування в Yammer захищено і дозволено для людей з освітньої установи.

Застосування сервісу Yammer є зручним і простим. Так, для користування сервісом необхідно ввести під своїм ім’ям користувача та паролем Office 365 або створити обліковий запис з використанням свого робочого адреси електронної пошти.

За допомогою груп дуже зручно працювати в команді і залишатися в курсі колективних справ, актуальних проблем тощо. За замовчуванням всі публікації розміщуються в загальній групі компанії чи організації, учасником якої автоматично стають всі користувачі сервісів. Для приєднання до будь-якої загальнодоступної групи, для вступу в групу потрібно отримати індивідуальне запрошення.

Під час створення групи адміністратор групи може зробити її загальнодоступною або особистою. Для пошуку груп в мережі Yammer слід знайти ту групу, яка є цікавою для використання або створення власної нової групи, переходячи за посиланням «Група» (рис.2).

За умови приєднання до будь-якої групи можна відстежити новини в групі

За мережею Yammer та побачити повідомлення про всіх учасників групи в власному каналі.

Сервіс допомагає знайти будь-якого юриста освітнього закладу, здійснивши пошук за введенням імені, прізвища в поле для пошуку або перегляду загальної каналу освітньої установи або компанії та здійснення підписки на цей працівник, який розміщує цікаві публікації в цій групі або інших групах (рис.3 )

Сервіс Яммер дає можливість зручно здійснювати різні функції під час спілкування, наприклад, дати відповідь на повідомлення в будь-якій бесіді. Система відповідей на повідомлення – це найважливіша складова мережі Яммер. Всі користувачі служби в разі відповіді на повідомлення в Yammer створюють власну бесіду, тому ця функція спрощує відстеження всіх повідомлень.

Для здійснення відповіді на повідомлення необхідно натиснути кнопку і відповісти на повідомлення, після чого з’явиться відповідь (рис.4).

Сервіс Яммер здійснює приєднання до будь-якої бесіди. Цей канал стає інформаційним центром закладу чи структурного підрозділу.

Для практичного використання в післядипломній педагогічній освіті мережі Yammer пропонує зручні функції та цікаві освітні канали.

Канал «топ» це канал, де є найважливіші бесіди для всіх педагогічних працівників і обираються на підставі підписок співробітників, що використовуються в мережевому вмісті Yammer.

Канал «все» показує всі бесіди, до яких є доступ усіх працівників у корпоративній мережі.

Канал «підписки» представляє бесіди, які активно відстежуються всіма працівниками, включаючи бесіди, в яких брали або беруть участь окремі працівники або відмічені теги для відстеження цікавих актуальних тем, а також бесід, опублікованих в групі.

Сервіс Яммер надає широкі можливості спільної роботи з документами в Yammer.

Для цього працює каналу «файли», Який дает можлівісті обмінювахся документів Microsoft Office, PDF-файли, зображення тих відеороліков міжа Груп и моментально отрімуваті відгук других користувач . Для здійснення ефективної спілкування можна також надіслати нові версії, щоб всі працівники установи могли побачити останню версію, а також старі версії проекту.

Канал «Нотатки» допомагає створювати чорнові версії, збирати зауваження та формувати Wiki-ресурси разом з учасниками групи за мережу Yammer і переглядати зміни в реальному часі, а також швидко переглянути всі внесені зміни в будь-який актуальний документ кожним співробітником, в області «Останні зміни », причому з функцією відновлення попередньої версії будь-якого важливого документа.

Канал «Офіційний контент» дозволяє помічати файли та повідомлення як офіційні, так і доступні лише для читання. Офіційний контент відображається в результатах пошуку першим, при цьому каталоги для швидкого доступу переглядаються досить легко. Функції спільної роботи над документами містяться в планах Яммер (рис.5).

Надамо перелік деяких зручних можливостей Yammer для організації ефективної спільної роботи, які є доступними в мережі Yammer:

• можливість додавання кнопок входу в додатки для того, щоб користувачі могли легко зареєструватися і входити в систему «обліковий запис Yammer»;
• наявність вбудованих каналів новин, що допомагають через простий фрагмент коду, легко вбудувати будь-які канали Yammer у додатки;
• наявність кнопок «подобається» і «підписатися» в додатках дозволяє зручно реагувати на публікації та відстежувати думки інших та взаємодіяти з об’єктами і поза мережею Yammer;
• користування API стрічок активності, які інтегрують наявні корпоративні додатки, додавши дані в соціальних мережах;
• можливості розширення браузера, що дає можливість додавати вкладку Yammer в меню браузера і таким чином швидко ділитися та переглядати веб-сторінки: натискання Yammer, вибір групи та здійснення публікацій, посилань та коментарів тощо (рис. 6).

Широкими та зручними в мережі Yammer є можливості веб-каналів, які легко стежать важливі бесіди, файли та проекти в рамках всієї компанії. Веб-канали допомагають швидко включитися в бесіди, згадати колег, щоб залучити їх до обговорення, і надавати документи для

УДК 378.147                                                                                                            М. Є. Андрос,

старший викладач кафедри відкритих освітніх систем

та інформаційно-комунікаційних технологій

ДВНЗ «Університет менеджменту освіти», м. Київ

Дистанційне тестування як форма контролю знань

слухачів курсів підвищення кваліфікації

Важливою ланкою процесу навчання на курсах підвищення кваліфікації є контроль знань та уміння слухачів. Поступовий перехід від традиційних форм контролю та оцінювання знань до дистанційного тестування відповідає тенденціям і загальній концепції модернізації та комп’ютеризації вітчизняної системи освіти.

Тестування в педагогіці виконує три основні взаємопов’язані функції: діагностичну, навчальну і виховну.

• Діагностична функція полягає у виявленні рівня знань, умінь, навичок слухача. Це основна, і найочевидніша функція тестування. З об’єктивності, широті і швидкості діагностування тестування перевершує всі інші форми педагогічного контролю.
• Навчальна функція тестування полягає в мотивуванні слухача до активізації роботи по засвоєнню навчального матеріалу. Для посилення навчальної функції тестування можуть бути використані додаткові заходи стимулювання, такі як роздача викладачем примірного переліку питань для самостійної підготовки, наявність в самому тесті навідних запитань і підказок, спільний розбір результатів тесту.
• Виховна функція проявляється в періодичності та неминучості тестового контролю. Це дисциплінує, організовує і направляє діяльність слухачів, допомагає виявити й усунути прогалини в знаннях, формує прагнення розвинути свої здібності.

Дистанційне тестування із використанням сучасних ІТ-технологій має низку переваг перед традиційними формами і методами контролю. Воно дає змогу більш раціонально використовувати час навчального заходу (лекції, практичного заняття, дистанційного курсу), охопити більший обсяг змісту, швидко встановити зворотний зв’язок із слухачами та визначити результати засвоєння матеріалу, зосередити увагу на прогалинах у знаннях і вміннях, внести в них корективи.

Під час дистанційного навчання тестування може проводитися як при прямому контакті вчителя з слухачем, так і в режимі он-лайн: в попередньо обумовлений час слухач входить на контрольну сторінку курсу, де розміщений онлайновий тест з короткою інструкцією. Він відповідає на питання, не виходячи з мережі в режимі реального часу (тобто вчитель бачить

безпосередньо пов’язане з застосуванням форм опитування (тестування).

Застосування зазначеного сервісу ефективно використовується під час проведення дистанційної форми курсів підвищення кваліфікації. Існує можливість оперативного опитування, анкетування, тестування на всіх етапах проведення курсів підвищення кваліфікації. Як приклад, на початковому етапі доцільно провести так зване «вхідне» опитування, що має наступний інтерфейс:

Так зване «проміжне» дистанційне тестування застосовується після проведення певного онлайн лекції чи практичного заняття та має наступний вигляд:

1. Сисоєва С.О., Осадча К.П. Системи дистанційного навчання: порівняльний аналіз навчальних можливостей. – [Електронний ресурс]. – 2011. – Режим доступу: http://www.academia.edu/931578 .

УДК 378.018.43 А. Л. Лапшин кандидат фізико-математичних наук. наук, доцент кафедри                                                                                                  

відкритих освітніх систем та інформаційно-комунікаційних технологій

ДВНЗ «Університет менеджменту освіти», м. Київ

МАТЕМАТИЧНЕ ОПРАЦЮВАННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ ТЕСТІВ, ОТРИМАНІ ЗА ДОПОМОГОЮ СЕРВІСУ ФОРМ

 Сучасний світ швидко змінюється, відбуваються масштабні геополітичні процеси, стрімко розвивається соціально-економічна ситуація, зростає обсяг інформації, необхідної для успішної життєдіяльності як окремого індивідуума, так і для організацій та установ. Зростає роль освіти, яка стає необхідною упродовж всього активного життя людини. Концепція відкритої освіти є однією з значно поширених і стала фундаментальною. Тому дослідження з тематики змішаного навчання в межах відкритої освіти є актуальними.

Ця праця присвячується проблемі аналізу результатів тестування, опрацюванню їх математичними методами, та проблемам як інтерпретації результатів, так і роботі над підвищенням якості тестування. Якщо загальні проблеми тестування на якісному рівні достатньо широко розглядаються в педагогічній літературі, то кількісні математичні методи оцінювання ефективності тестування застосовуються не так часто.

Змістовим ядром запропонованої праці є точне оцінювання зміщення результатів тестування стосовно рівня знань та рекомендації з підвищення якості тестування.

Основними результатами роботи є числове оцінювання зміщення результатів тестів стосовно рівня знань для різних варіантів тестових питань, оцінювання розкиду результатів залежно від обсягу тестів, рекомендації з підвищення якості тестування.

Система дистанційної освіти базується на принципі інтерактивності, тобто відбувається інтерактивна взаємодія особи, яка навчається з викладачем або з програмними засобами, зокрема шляхом тестування.

слухача. Для другої випадкової величини визначальною є ймовірність відгадати правильну відповідь. У розглянутому випадку це буде р = 0,25. Остання вірогідність залежить від структури побудови тестових запитів. У нашому випадку це закритий тест з одиничним вибором одного варіанту з чотирьох представлених.

Надедемо варіанти розподілу результатів тестування для тестування з десяти запитань, при цьому паралельно наведемо розподіл рівня знань слухачів та розподіл результатів тестування.

На рис. 4 ми бачимо гістограму знань студентів, зображену червоним кольором, та гістограмою розподілу тестувань результатів, зображеного чорним кольором. Якщо математичне сподівання відповідей, відомих опитувань, становить 70% запропонованої кількості, то середній рівень тестування дасть 77,5% наданої кількості запитань.

Чи можна зменшити процентну різницю між цими показниками шляхом збільшення кількості запитань?

Побудуймо відповідну гістограму для тесту, що містить 20 запитань. Знову розглядається випадок закритого тесту з одиничним вибором однієї відповіді за чотири можливих.

На рис. 5 білим кольором зображено розподіл рівня знань, чорним – розподіл результатів тестування. Знову математичне сподівання першої величини становить 70% кількості запитань, а другий – 77,5%.

Що ж дає збільшення кількості запитань? Зменшується відносний розкид навколо середніх значень. Це підвищує якість педагогічного контролю за допомогою тестування.

Уведемо поняття якості педагогічного контролю як обчислюваної величини.

Якість педагогічного контролю дорівнює (100-W)%, якщо W% відсотків слухачів, які мають рівень знань не вище 50% за результатами тестування, набрали не менше 60% балів.

Тоді, для розглянутих значень параметрів, можна обчислити, що в разі випробувань за 10 запитань якість педагогічного контролю буде 90,2%, в результаті випробування за 20 запитань – 98,9%.

Література.

1. В.В. Олійник, В.О. Гравіт, Л.Л. Ляхоцька. Теорія та практика контролю успішності підвищення кваліфікації педагогічних працівників. // Подібна освіта в Україні. – 2009. – № 2. – С. 18-22. (0,81 др. Арк.)

2.Anderson, T., & Dron, J. (2010). Три покоління педагогіки дистанційної освіти. Міжнародний огляд досліджень відкритого та дистанційного навчання, 12 (3), 80-97.

УДК 004.5: 004.77

В. В. Дивак

кандидат педагогічних наук, доцент кафедри відкритих освітніх систем та інформаційно-комунікаційних технологій ДВНЗ «Університет менеджменту освіти», м. Київ

САЙТ В ЄДИНОМУ ІНФОРМАЦІЙНОМУ СЕРЕДОВИЩІ НА ОСНОВІ Офіс 365

Наше дослідження має на меті розглянути переваги використання Microsoft Office 365 в освітньому закладі, а саме сервіс SharePoint для створення загальнодоступних сайтів. Хмарні сервіси — це певна система серверів для збереження даних та інформації, з якою можна з’єднатися через Інтернет. Ця технологія сервісів дає змогу споживачам використовувати програми з будь-якого комп’ютера без установки та доступу до особистих файлів. За рахунок централізації облікової та управлінської інформації, опрацювання, надійності зберігання даних та пропускної здатності хмарні сервіси дають змогу значно ефективніше вести управління підприємством. Завдання дослідження: визначити загальні відомості про Microsoft Office 365, його переваги та недоліки, висвітлити можливості використання хмарного сервісу Microsoft Office 365 у процесі навчання. Перевагою Office 365 є його легкість, зручність, мобільність та безпечність у використанні. Значним недоліком є неможливість використання за відсутності підключення до

1. На наступній сторінці заповніть потрібні поля: – назва сайту, – опис сайту (не обов’язково поле), – адреса сайту, URL по якому сайту буде відкриватися. Можна використовувати тільки латинські символи, – шаблон, який буде використовуватися як основа для сайту.

Після створення шаблону сайту можна розпочати його заповнення. Обговорюйте такі питання: рубрики сайту, оцінка сайту, організація колективного заповнення сайту.

Пропонуємо вашому увазі сайт кафедри відкритих освітніх систем та інформаційно-комунікаційних технологій.