ТЕХНОЛОГІЯ РОБОТИ В ЄДИНОМУ ІНФОРМАЦІЙНОМУ СЕРЕДОВИЩІ НА ОСНОВІ OFFICE 365

Національна академія педагогічних наук України

ВГО «Консорціум закладів післядипломної освіти»

Український відкритий університет післядипломної освіти

ДВНЗ «Університет менеджменту освіти»

Центральний інститут психоаналізу педагогів

Кафедра відкритих освітніх систем та інформаційних технологій та технологій

Лабораторія систем відкритої освіти

 ТЕХНОЛОГІЯ РОБОТИ

В ЄДИНОМУ ІНФОРМАЦІЙНОМУ СЕРЕДОВИЩІ

НА ОСНОВАНИЕ ОФИСА 365

Збірник матеріалів

методологічного семінару

18 травня 2017 р

Київ – 2017 р

УДК 378.147: 004.588

Рекомендовано до друкованої наукової ради ЦІППО ДВНЗ «Університет менеджменту освіти» НАПН України (протокол № 5 від 19. 09. 2017 р.)

Рецензенти:

Литвинова С. Г. – доктор педагогигічних наук, старший науковий співробітник, завідувач відділу технологій відкритого навчального середовища Інституту інформаційних технологій і засобів навчання;

Рябова З.В. – доктор педагогигічних наук, професор, завідувач кафедр управління проектами та загальнофахових дисциплін Навчально-научное руководство інституту менеджмент та психології ДВНЗ «Університет менеджмент освіти» НАПН України.

За загальною редакцією Олійника В.В. – ректора, доктора педагогічних наук, професора, дійсного члена (академіка) та членом Президирование Національної академії педагогічних наук України, заслуженого працівника освіти України.

Редакційна колегія:

Гущина Н. І. – старший викладач кафедра відкритих освітніх систем та ІКТ ЦІППО ДВНЗ «Університет менеджмент освіти» НАПН України;

Касьян С.П. – кандидат педагогічних наук, завідувач кафедра відкритих освітніх систем и ІКТ ЦІППО ДВНЗ «Університет менеджмент освіти» НАПН України;

Ляхоцька Л. Л. – кандидат педагогигіх наук, професор ЦІППО ДВНЗ «Університет менеджмент освіти» НАПН України.

Технологія роботи в єдиному інформаційному середовищі на основі Оффис 365 :     зб. матеріалів методологічного семінару 18 травня 2017 р. [ред. кол.: В. В. Олійник (голов. Ред.) Та ін.]. – К. : ДВНЗ «Ун-т менеджмент освіти» НАПН України, 2017. – 116й с.

АНОТАЦІЯ

Наукове видання є результат спільная проведаяся кафедра відкритих освітніх систем того інформаційно -комунікаційняя технологая Центральный інституту післядипломної педагогічної освіть ДВНЗЫ «Університет менеджмента освіть» НАПНА Україните ту лабораторіие системы відкритої освіть Українську відкритого університету післядипломної освіть всеукраїнську методологічного семінару : «Технологая роботи в єдиной інформаційный середовищі на основі OFFICE 365 ». Матеріал містять результати досліджень науковц тех практик з проблем теорії і практики відкритої ту дистанційної освіти , відкритый інформаційное середовище навчального закладу, педагогіки і психології відкритої та дистанційної освіть, дистанційний технологій навчанни у закладов освіть, технологій формування ЕТ-компетенцій у педагогічних працівников,упровадження та перспективи відкритої післядипломної педагогічної освіти, організації освітньої діяльності навчального закладу на основі хмарних технологій , а також результати експериментальної діяльності науково-дослідної роботи з теми «Теоретичні та методичні основи застосування технологій навчання в системі відкритої післядипломної освіти » (державний реєстраційний номер – 0116U004868) , Запросоновально виданнь буде кориснит у процесі організації впровадження принципов відкритої освіти в навчальних закладах України , у процесі дослі жени магістрант, аспірант, докторант, наукових тех педагогічние працівники.а також результати експериментальної діяльності науково-дослідної роботи зы «Теоретичні та методичні основи застосування технології навчання в системі відкритої післядипломної освіти» (державний реєстраційний номер – 0116U004868). Запросоновально видання буде корисним у процесі організації впровадження принципів відкритої освіти в навчальних закладах України, у процесі досліджень магістрантів, аспірантів, докторантів, наукових и педагогічних працівників. а також результати експериментальної діяльності науково-дослідної роботи зы «Теоретичні та методичні основи застосування технології навчання в системі відкритої післядипломної освіти» (державний реєстраційний номер – 0116U004868).Запросоновально видання буде корисним у процесі організації впровадження принципів відкритої освіти в навільній закладах України, у процесі досліджень магістрантів, аспірантів, докторантів, наукових и педагогічних працівників.

Матеріали збірника подано в авторській редакції. Авторипублікованих матеріалів несут повны відповідальність за достірність наведыій факт, цитат, статистичних даних, власних імен та інших відомостей.

© ДВНЗ «УМО» НАПН України, 2017

3. Тези доповідей

М. О Кириченко

доктор філософії, член-кореспондент Академії наук вищої школи України,

перший проректор –проректор з науково-педагогічної та навчальної роботи

ДВНЗ «Університет менеджмент у освіти», м. Київ

ЄДИНЕ  ІНФОРМАЦІЙНО-ОСВІТНЄ  СЕРЕДОВИЩЕ ЯК ВАЖЛИВИЙ  ЕЛЕМЕНТ ПІДВИЩЕННЯ ЯКОСТІ ПІДГОТОВКИ ФАХІВЦІВ

Нагальні потреби часу, а саме: невпинний розвиток освіти в Україні, підвищення якості та доступності освіти, інтеграція в європейський простір із збереженням своїх національних традицій, досягнень, звичаїв, менталітету вимагають упровадження в навчальних закладах новітніх методів навчання, що ґрунтуються на застосуванні сучасних комп’ютерних технологій.

Останніми роками все більшої популярності набувають так звані «хмарні технології» та формування мотиваційних потреб використання цього середовища усіма учасниками навчально-виховного процесу і, насамперед застосування хмарних технологій в управлінській діяльності з метою удосконалення, оновлення, підвищення якості освіти.

Створення єдиного інформаційного простору в окремому навчальному закладі дає змогу забезпечити доступ до хмарного сервісу всіх користувачів освітніх послуг; до інформації–науково-педагогічних працівників, слухачів, студентів і навіть громадськості. Це передусім має забезпечити впровадження в освітній процес віртуальних технологій навчання й управління навчальними закладами.

Важливими проблемами управління освітнім процесом навчальних закладів є підвищення рівня навчальної наукової та методичної роботи, збір і опрацювання інформації та її активне розповсюдження серед учасників хмарного середовища, а саме: науково-педагогічних працівників та тих, хто навчається.

Хмарні технології не можна віднести до достатньо вивчених та апробованих. Але ця новинка і досить цікава та корисна, водночас впливає на мотивацію до навчання тих, хто навчається, сприяє покращенню рівня засвоєння навчального матеріалу та спрощує процес управління навчальним закладом.

Бурхливий розвиток інформаційно-комунікативних технологій не лише надав вищим навчальним закладам можливість інтенсифікувати навчальний процес, а й поставив задачу організації ефективного навчання. Це визначається можливостями інформаційно-комунікативних технологій. Їх ефективне застосування може забезпечити:

1. Підвищення якості навчання за рахунок використання викладачів спеціальної інформації та розширення діапазону інформаційних потреб різних категорій слухачів, забезпечення прозорості та об’єктивності систем моніторингу якості освіти.
2. Усунення територіальних бар’єрів у процесі навчання студентів за рахунок дистанційних форм навчання, забезпечення мотивованої самостійної роботи студентів у процесі оволодіння професією.
3. Суттєве прискорення руху управлінської інформації, автоматизація процесів організації та управління освітніми процесами.
4. У сукупності це веде до зниження вартості навчання, що сприяє подальшому розвитку навчального закладу.

У більшості навчальних закладів дуже багато зроблено для запровадження інформаційно-комунікативних технологій (кількість комп’ютерів, вихід в Інтернет, створення системи комп’ютерного простору тощо). Разом з тим не вдається якісно просунутись у цьому напрямі. Розглянемо проблему більш детально.

Упровадження сучасних інформаційно-комунікативних технологій в освітню сферу привело до виникнення терміну «інформаційно-освітнє середовище», під яким розуміють сукупність комп’ютерних засобів та способів їх функціонування, які використовуються для реалізації навчального процесу. До складу комп’ютерних засобів входять апаратні, програмні й інформаційні компоненти, способи використання яких регламентуються методичним забезпеченням навчального процесу. Побудова єдиного інформаційно-освітнього середовища на базі сучасних інформаційних технологій привносить в навчальний процес нові можливості: поєднання високої економічної ефективності та гнучкості навчального процесу, широке використання інформаційних ресурсів, суттєве розширення можливостей традиційних форм навчання, а також можливість створення нових ефективних форм навчання.

Єдине інформаційне середовище дає змогу в галузі освітньої діяльності оптимально та якісно вирішити:

• планування освітнього процесу за різними програмами, рівнями та формами навчання;
• організацію в електронній формі навчальних заходів; подання навчального матеріалу та довідкової інформації;
• перехід від домінування репродуктивної діяльності до творчої та консультативної;
• надання доступу учасникам освітнього процесу до інформації, пов’язаної з плануванням, організацією та моніторингом навчального процесу;
• забезпечення комунікативної взаємодії між викладачами, студентами й управлінським апаратом;

• ефективне використання у змістовному процесі освіти навчально- методичних комплексів і матеріалів, які постійно обновлюються.

Отже, відтепер створюються широкі можливості для ефективного розвитку структури освітнього поля. Визначальним є середовище електронного змісту освіти.

Визначаючи роль та місце електронної бібліотеки в інформаційному середовищі навчального закладу, необхідно відмітити, що однією із найважливіших умов успішного функціонування освітнього процесу є оперативний та ефективний обмін інформацією, яку надають електронні ресурси. Виконуючи основну бібліотечну функцію – зберігання – і не лише своєї, а й спільної корпоративної інформації, електронна бібліотека в інформаційному середовищі навчального закладу посідає особливе місце, оскільки виконує роль посередника між інформаційними ресурсами та споживачами інформації, вибираючи при цьому, систематизуючи, зберігаючи та пропонуючи краще з величезного інформаційного масиву.

Єдине інформаційне освітнє середовище навчального закладу є комплексною взаємодією середовища електронного спілкування й інформаційних центрів. Відповідальними за поповнення ресурсів інформаційного середовища є кафедри, за якість роботи електронної бібліотеки – адміністрація бібліотеки; доступ до Інтернет-ресурсів забезпечують спеціалісти з технічних питань. Таким чином, процес управління в інформаційно-освітньому середовищі може забезпечуватися керівництвом навчального закладу та керівниками структурних підрозділів. Формування інформаційно-освітнього середовища вимагає часу та послідовного вирішення питань стосовно його створення.

О. В. Соснін

доктор політичних наук, професор, заслужений діяч науки і техніки України,

 академік Академії політичних наук,

професор кафедри університетської освіти і права

ДНВЗ «Університет менеджменту освіти», м. Київ

БЕЗПЕКОВІ ПРОБЛЕМИ ІНФОРМАЦІЙНО-КОМУНІКАЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ У ВИЩИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДАХ УКРАЇНИ

Аналіз останніх досліджень і публікацій засвідчує, що глобальна інформатизація суспільства стимулювала всі науково-освітні процеси і міжнародну співпрацю. Вона збільшила багатовимірні потреби суспільств та їх громадян у різноманітних інформаційно-комунікаційних послугах.

Упровадження сучасних інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ), що забезпечують удосконалення навчально-виховного процесу, стало пріоритетом розвитку освіти. Заходи, спрямовані на забезпечення інформатизації освіти, задоволення освітніх інформаційних і комунікаційних потреб учасників навчально-виховного процесу, передбачають:

формування та впровадження інформаційного освітнього середовища в системі загальної середньої, позашкільної, професійно-технічної, вищої та післядипломної освіти, застосування в навчально-виховному процесі та бібліотечній справі, поряд із традиційними засобами, інформаційно-комунікаційних технологій;

розроблення індивідуальних модульних навчальних програм різних рівнів складності залежно від конкретних потреб;

створення інформаційної системи підтримки освітнього процесу, спрямованої на здійснення її основних функцій (забезпечення навчання, соціалізація, внутрішній контроль за виконанням освітніх стандартів тощо);

повне забезпечення дошкільних, загальноосвітніх, позашкільних, професійно-технічних, вищих навчальних закладів навчальними комп’ютерними комплексами, а також опорних навчальних закладів освітніх округів мультимедійним обладнанням;

оновлення застарілого парку комп’ютерної техніки;

створення електронних підручників та енциклопедій навчального призначення;

поступове забезпечення спеціальних навчальних закладів (груп, класів) корекційними комп’ютерними програмами;

розвиток мережі електронних бібліотек на всіх рівнях освіти;

створення системи дистанційного навчання, зокрема для осіб з особливими освітніми потребами та дітей, які перебувають на довготривалому лікуванні;

забезпечення навчально-виховного процесу засобами ІКТ, а також доступу навчальних закладів до світових інформаційних ресурсів;

створення системи інформаційно-аналітичного забезпечення у сфері управління навчальними закладами, інформаційно-технологічного забезпечення проведення моніторингу освіти [1].

Постійно зростаючи, темпи накопичення досвіду для надання інформаційних послуг в освіті (сьогодні багато в чому перевищують навіть темпи зростання інформаційних потреб пересічної людини) почали спричиняти в суспільстві інформаційне перенасичення і, як наслідок, виникнення інформаційних криз, активізуючи появу нових і модифікацію вже існуючих загроз, навіть на рівні національної безпеки [2].

Головні інформаційні загрози можна навіть достатньо точно поділити на такі класи: 1) порушення конфіденційної інформації – передбачає одержання інформації користувачами або

процесами, усупереч встановленим правилам доступу; 2) порушення цілісності інформації – передбачає повне або часткове знищення, перекручення, модифікацію, нав’язування хибної інформації; 3) порушення доступності інформації – передбачає втрату (часткову або повну) працездатності системи, блокування доступу до інформації; 4) втрата керованості системою опрацювання інформації – характеризує порушення процедур ідентифікації й автентичності користувачів і процесів, надання їм повноважень, здійснення контролю за їх діяльністю, відмову від отримання або пересилання повідомлень. Усе це обумовлює потребу виважених дій у політиці держави щодо виконання інформаційно-комунікаційної функції. Головним тут, безумовно, є вирішення проблем безпекових характеристик інформаційно-комунікаційної діяльності під час впровадження новітніх ІКТ. Далеко не всі уявляють сьогодні, наскільки все це серйозно в умовах геополітичної ситуації. Лише окремі фрагменти проблеми ми побачили під час обговорення процедур електронного декларування статків наших можновладців. Як свідчить досвід, у сфері інформаційно-комунікаційної діяльності людини, суспільства і держави завжди має бути досягнуто їх розумне співвідношення заради безпеки існування. Воно традиційно було присутнє і в нашій культурі, однак, суттєво змінилося із розвитком ІКТ, а об’єктивні і суб’єктивні обставини постійно заважають нам зв’язати їх у координатах вимог загальної інформаційно-комунікаційної функції держави. Проблема постійно поглиблюється, експотенціально зростає, а як реагувати на деякі загрози, що виникають, ми часто не знаємо. Нам постійно не вистачає фаховості і можливостей генерувати тут якісні і збалансовані в часі сценарії і стратегії, які були б адекватні стратегічним прогнозам і планам розвитку країни, і саме тут сьогодні визріває в нашому суспільстві підґрунтя для нових криз і конфліктів у вимірі соціально-економічного, геополітичного, етнічного тощо розвитку. Всі провідні країни світу відверто і прагматично, навіть агресивно захищають свої інтереси в інформаційно-комунікаційній сфері. Сьогодні вже і за межами своїх держав вони розглядають іноземні об’єкти інформаційно-комунікаційної інфраструктури, зокрема освітні як власні. Оприлюднені останнім часом факти про витоки інформації за допомогою технічних засобів розвідки свідчать про те, що роль останньої постійно зростає і залишається невід’ємним компонентом у системі міжнародних відносин, тобто в дипломатії, системах ведення бізнесу і державного управління [3].

Щоб протистояти таким процесам, нам катастрофічно не вистачає фахівців для інформаційно-комунікаційної, аналітичної, інформаційно-пропагандистської та управлінської роботи. В умовах домінування цифрових технологій, проблема об’єктивно зростає і не може бути розв’язана риторикою політичних лідерів, політологів, соціологів та інших фахівців гуманітарних наук. Ситуація змушує по-новому і більш прискіпливо оглянути і всю проблематику підготовки кадрів для інформаційно-комунікаційної діяльності, тобто для створення, зберігання й ефективного використання інформаційних ресурсів. Аналітика, як наука і вид трудової діяльності

тут, безумовно, є для нас найбільш критичною. У циклах керування будь-якими процесами вона понад усе вимагає активної розумової високопрофесійної праці, а тому захоплення в системі освіти знань про технології стратегічного аналізу інформації, зокрема роботи автоматизованих мережевих інформаційно-керуючих комплексів і систем, стає вкрай важливим завданням для національної освіти. Її гуманістична спрямованість ставить за мету розвивати людину, її особистісні якості, адже розвиток людини визначає розвиток суспільства, тобто йдеться про створення нових освітніх технологій, які мають сприяти загальному розвитку особистості, формуванню її світоглядної культури, індивідуального досвіду, творчості.

Осягнути ситуацію і точно визначити тут коло проблем, які нам сьогодні треба знати і вирішити, ми поки що не змогли повною мірою. Для цього, крім досягнення відповідного науково-технічного рівня, потрібна постійна відкрита та публічна дискусія фахівців з поверненням до витоків самої проблеми щодо гуманістичних методів управління суспільством та інформаційно-комунікаційною сферою в зокрема в сучасних умовах. Скажімо, особливо прискіпливо ми маємо оглянути зростаючі проблеми роботи з великими масивами інформації, яка накопичується в електронних базах даних. У контексті вирішення проблем розбудови в Україні демократичного та захищеного від спотворення мережевої інформаційно-комунікаційної середовища, в умовах, коли проти нас розгорнуто повномасштабну інформаційну та військову агресію, вони набувають величезного значення проблеми національної безпеки. Зокрема, йдеться про формування в суспільстві нового світогляду на процеси засвоєння такого явища комп’ютерної доби, як «Великі бази даних» (так звані BigDate), створення для них національної нормативної бази тощо. Поняття BigDate поки що ще можна трактувати досить широко, однак, проста база абонентів телефонних мереж (навіть з прізвищами та паспортними даними) вже сьогодні не слід відносити до них. Вони потрібні на вищих рівнях управління суспільно-політичними та економічними процесами. Проблема стимулює прагнення багатьох структур та організацій, зокрема, правоохоронних, розширити поняття «особисті дані», яке вже частково визначено законодавством, однак, щоб персональними даними вважалися не тільки прізвище, ім’я, по-батькові, а й певний набір поведінкових факторів, на підставі яких можна було б більше зрозуміти про людину, як то: де купує товари, на які сайти заходить тощо, питання треба більше виносити на порядок денний. Розриваючи коло накопичених проблем, Україна, безумовно, має піти на безпрецедентні реформи в науково-освітній сфері, у розбудові своїх інформаційно-комунікаційних систем, від яких вона залежить значною мірою. Чинна система управління науково-освітньою сферою знецінює найцікавіші розумні ідеї творчих мислячих учених України, перетворює їх у щось зовсім протилежні задуми.

Впровадження передового – авангардного – досвіду навчального процесу на тлі появи нових технологій завжди вважалося прогресивним кроком, підвищило мотивацію навчання. Сьогодні

Інноваційні технології пов’язані, перш за все, з використанням комп’ютерних моделювальних систем. Але для цього ми маємо, врешті-решт, подолати “владу науково-освітніх канцелярій” при оцінці діяльності професорського складу університетів, вкорінена в нашій психології, яка є гнітючим збитковим тягарем для творчих досягнень, створюючи в суспільстві атмосферу депресії.

Глобальні тенденції початку XXI століття дають можливість стверджувати, що в таких умовах та при впливі псі-технологій, що зростає, відбудеться подальше формування та розвиток освіти нового типу держав, суспільств, їх політики, економіки, військової справи, безумовно, науки і освіти. На цьому підґрунті сьогодні відбувається становлення принципово нової економіки, тобто основою конкурентоспроможності країн стає здатність до накопичення та раціонального використання фундаментальних знань – інформації, на основі якої створюються нові проривні технології надвисокого рівня (високотехнологічні).

За таких умов знання і здатність вихованців вітчизняних університетів (нетократів) набувають особливої цінності, оскільки вони всюди більш активно залучаються до управління матеріальними і нематеріальними ресурсами суспільств за допомогою новітніх ІКТ, і всюди, на всіх рівнях поступово починають знищувати владу безвідповідальних політиків (так би мовити, «кухарок»). Іноді, незважаючи на недостатність знань і навичок, а іноді, й повного розуміння сенсу процесів зберігання і поширення інформації і знань, які дедалі більше стають знеособленими, неструктурованими і різнорідними.

Слід визнати, що на сьогодні практика організації вищої освіти в Україні (в умовах набуття незалежності і водночас, інформатизації) виявилася нераціональною, а іноді просто хибною. Ситуація, безумовно, потребує не простого філософського осмислення, а цілеспрямованих дій заради її революційного оновлення (із відповідним кадровим наповненням) на всіх напрямках і рівнях реформування. Отже, переорієнтація функціонального змісту освітнього (навчального-виховного) процесу сприяє концентрації функцій освітньої діяльності на досягнення мети впровадження сучасних освітніх технологій підготовки спеціалістів.

Література

1. Про національну стратегію розвитку освіти України на період до 2021 року: Президент України; Указ, Стратегія від 25.06.2013 № 344/2013. [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/344/2013
2. Соснін О. В. Інформаційно-комунікативний менеджмент: зарубіжний та вітчизняний досвід: навчальний посібник. / О. В. Соснін, В. Г. Воронкова, В. О. Нікітенко, М. Ю. Максименюк. – Київ: КПІ ім. Ігоря Сікорського, Політехніка, 2017. – 316 с.

3. Соснін О. В. Інформаційна суспільство як виклик глобалізації / О. В. Соснін, В. Г. Воронкова // Час вибору: виклики інформаційної епохи: колективна монографія / за заг. ред. О. А. Івакіна, Д. В. Яковлєва. – Одеса: Видавничий дім «Гельветика», 2016. – С. 344-359.

УДК: 378.14 О. М. Самойленко,                                                                                                           

доктор педагогічних наук,

доцент Херсонської академії неперервної освіти, м. Херсон

Концептуальний підхід до нової української онлайн-школи

Освіта України сьогодні перебуває у стадії реформування. Приєднання України до Болонського процесу, інтеграція в європейський простір вищої освіти і досліджень, ухвалення прогресивного Закону України «Про вищу освіту» покликані змінити національну освіту. Новий підхід до освіти – це пошук нових бізнес-систем.

Національні системи освіти відходять у минуле. Для досягнення бажаного результату потрібно шукати широку взаємодію на загальнолюдському рівні. Вже минув час, коли освіта обмежувалася школою або університетом. Освіта вийшла за рамки конкретного навчального закладу і певного віку. Кожен з нас учитель і кожен – учень. Це особливо видно через призму технологій, які діти освоюють набагато швидше дорослих. В умовах розвитку інформаційних технологій актуальною стає індивідуальна освіта, яка здійснюється безпосередньо у суспільстві. Виникає необхідність функціонування такої онлайн-школи, яка не дасть можливість кожному мати доступ до потрібної освітньої інформації, задати своє питання й отримати на нього відповідь від тих, кому теж цікаво поміркувати на цю тему. Така онлайн-школа є сучасною альтернативою традиційній школі.

Всі зміни в освіті зараз відбуваються локально. Виникає невелике співтовариство, яке розгортає освітню діяльність, і це має значення для інших людей. Зараз для того, щоб про певну ідею дізнався світ, не обов’язково перебувати в центрі цивілізації. Важливіше, щоб локальна група обросла необхідною кількістю однодумців. Тоді вона перетворюється в напрям, що переважає в освітній галузі. Так, створена локальна онлайн-школа в одному районі за рахунок надання якісних освітніх послуг на базі хмарних технологій може зацікавити широке коло учасників освітнього процесу і розширитися до рівня області і більше.

Спроби пристосувати фінську або сінгапурську, або іншу освітню модель не дадуть гарантовано покращення освіти України, тому що одночасно з їх достоїнствами є ризик запозичити і їх недоліки. Більш ефективним буде шлях побудови власної нової української

онлайн-школа, яка буде пристосована до освітніх потреб українців. Школа, яка надає якісну освіту, повинна бути інтерактивною, мобільною (легко трансформуватися та пристосовуватися під потреби дітей) та бути обладнаною сучасними технологіями з інтерактивним методом навчання, вільним доступом до Інтернету та електронних бібліотек.

Сучасний учень живе у світі електронної культури. Він використовує нові пристрої, інтерактивні ігри, телефони з доступом до Інтернету. Зацікавити дітей на уроці сьогодні можливо за рахунок використання інноваційних технологій. Це ставить перед педагогами нові завдання – впроваджувати в освітній процес таку модель навчання та виховання, яка сприятиме розвитку інноваційної всебічно розвиненої особистості. Онлайн-школа потребує вчителя з сучасними поглядами та уміннями, кваліфікованим, творчим, інформаційно-грамотним, здатним ефективно і доцільно застосовувати інформаційні та комунікативні технології у своїй професійній діяльності, володіти новітніми методами використання електронних освітніх ресурсів.

УДК 378.14                                                                                                               Самойленко О. О., кандидат педагогічних наук, старший кафедри

відкритих освітніх систем та інформаційно-комунікаційних технологій

ДВНЗ «Університет менеджменту освіти», м. Київ

 Іващенко М. М.,

аспірантка кафедри відкритих освітніх систем та інформаційно-комунікаційних технологій  ДВНЗ «Університет менеджменту освіти», м. Київ

РОЗВИТОК ДИСТАНЦІЙНОГО НАВЧАННЯ У ПЕДАГОГІЧНІЙ ТЕОРІЇ ТА ПРАКТИЦІ: АНАЛІЗ ЗАРУБІЖНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ

На межі XX–XXI століть відбувся кардинальний перегляд світоглядних і пізнавальних установок, які були окреслені та сформовані усім попереднім розвитком наявних знань. Історичний збіг трансформацій у площині інтелектуалізації суспільства й еволюції технічного потенціалу сприяв реформаційним перетворенням у сфері освіти, спрямованим на модернізацію галузі відповідно до вимог часу, новітніх надбань науки та соціальної практики. Водночас трансформаційні процеси доцільно обумовлювати пошуком ефективного співвідношення традицій і новаторства. Цілком логічним вбачається той факт, що каталізатором трансформаційного розвитку освітніх систем стала поява саме дистанційного навчання. Це актуалізує дослідження, зорієнтоване на вивчення теоретичних напрацювань, які стосуються аспектів становлення та

розвиток дистанційного навчання. Це, у свою чергу, вимагає аналізу джерельної бази не тільки вітчизняних, а й зарубіжних дослідників.

Інноваційні пошуки в галузі використання технологій дистанційного навчання пов’язані з дослідженнями: організаційно-педагогічні засади дистанційного навчання (Ч. Ведемеейер (C. Wedemeyer), О. Петерс (О. Петерс), Б. Хольмберг (Б. Хольбергг), М. Мур (М. Мур), Ф. Анрі (Ф. Анрі), Дж. Сіменс (Г. Сіменс), С. Доунс (С. Даунс); розробка концепції таксономії розумових навичок (Б. Блум (Б. Блум), Л Андерсон (Л. Андерсон), Д. Кратволь (Д. Кротволь) та ін.

Метою статті є проведення ретроспективного аналізу становлення та розвитку дистанційного навчання у виробництві міжнародного освітнього товариства з проблем виявлення передумов та етапів розвитку дистанційного навчання. Досягнення визначеної мети, на наш погляд, буде результативним за умови вирішення таких завдань : 1) вивчення напрацювань передового закордонного навчального досвіду, що знаходиться в центрі уваги теоретичних та практичних дистанційних навчання; 2) обґрунтування доцільності оновленої таксономії Блума в контексті нових вимог, пов’язаних з актуальним розвитком освітніх технологій, зокрема технологіями дистанційного навчання.

На сучасному етапі розвитку освіти, який характеризується новими концептуальними підходами до використання сучасних технологій навчання, освітній процес є неможливим без упровадження методів і засобів інформатизації та комп’ютеризації. Так, збіг необхідності безперервного навчання і технологічних інновацій з детермінували висунення нової термінології в теорії освіти – «дистанційне навчання».

У сучасній педагогічній літературі існують дещо відмінні підходи до трактування поняття «дистанційне навчання». Однак усі вітчизняні дослідники одностайні у тому, що воно є інтегральною формою навчання, що спрямоване на ефективну організацію пізнавальної діяльності на відстані, ґрунтується на використанні як традиційних, так і сучасних інформаційних технологій.

У межах дослідження стану розроблення теми становлення й інституційного оформлення дистанційного навчання проведемо огляд наукових праць за такими періодами: 1962 р. − розробка теоретичних основ дистанційного навчання на основі структурного підходу (C. Wedemeyer); 1965 р. − розробка промислової моделі дистанційного навчання (O. Peters); 1976 р. − розробка концепції «керованої дидактичної бесіди» (B. Holmberg); 1972 р. − розробка трансакційної теорії, уведено поняття «автономія» (M. Moore); 1993 р. − трансакційна теорія, модель аналізу процесу дистанційного навчання (F. Henri); 2005 р. − конективізм (G. Siemens, S. Downes).

Вперше термін «дистанційна освіта» з’явився у першому випуску журналу Британського Відкритого університету «Teaching at a Distance», міжнародному журналі «About Distance

Освіта », у назві австралійського журналу« Дистанційна освіта », канадського журналу« Журнал дистанційної освіти »та американського журналу« American Journal of Distance Education ». Формальне визнання терміна «дистанційна освіта» відбулося в 1982 році, коли термін «кореспондентське» було замінено на «дистанційне» в назві Міжнародної конференції з дистанційної освіти у Ванкувере (Канада), однак потім Міжнародна Рада з кореспондентської освіти змінила свою назву на Міжнародну Раду з дистанційної освіти [1] .

Становлення наукового інтересу до дослідження проблеми дистанційного навчання пов’язують з 60-ма роками XX ст., Коли в педагогічній науці пройшла спроба «перемінитися» від концепції «заочного навчання» до «самостійного вивчення або навчання». Одним з перших розробок теоретичних основ дистанційного навчання на основі структурного підходу займався американський дослідник Charles Ведемейєр. Зокрема, дослідник виділив основні характеристики дистанційного навчання, а саме: комунікація, стимул, самостійне встановлення цілей та видів навчальної діяльності учнів  [2]. Серед наукових досліджень цього періоду звертаємо увагу на наукові праці німецького дослідника Ото Петерса. Так, у середині 1960-х років поширюється промислова модель, у яку О. Петерс виділив структуру дистанційного навчання та наголосив на можливості впровадження промислових методів виробництва в освіту, а саме: розподіл праці, масове виробництво, ефект масштабу. Промислова модель Петерса за своєю структурою є організаційною моделлю, що описує галузевий підхід з погляду “об’єктивізації процесу навчання”  [3]. На думку дослідника, запровадження зазначеної моделі сприятиме скороченню форм спільного навчання та збереженню учнів від особистих взаємодій та критичних дискусій. Однак у 2000 р., Беручи до уваги глобальні зміни в суспільстві, Петерс пропонує нову структуру для університетської освіти, складовими якої є три основні форми академічного навчання – самонавчання, телеконвертера навчання та спілкування [4] . Таким чином, дослідник залишається прихильником незалежної та самостійної освіти, хоча і не заперечує можливості її існування поряд з соціальними спілкуваннями.

У 1976 р. шведський дослідник Борьє Холмберг виокремив у теорії дистанційного навчання поняття «керованої дидактичної бесіди». В освітньому процесі Холмберг передбачає наявність як реальної, так і модельованої бесіди, надаючи перевагу останній. Насамперед, Холмберг розглядає

[1] Корсунська Н. О. Дистанційне навчання: підходи до реалізації. Сучасні інформаційні технології та інноваційні методики навчання в підготовці фахівців: методологія, теорія, досвід, проблеми : зб. наук. праць. -Вінниця, 2000.- С. 30.

[2] Wedemeyer. C. A. Independent study. In R. Deighton (Ed.). Encyclopedia of Education IV. New York: McMillan, 1971. P. 548.

[3] Пітерс. О. Дистанційна освіта та промислова продукція: порівняльна інтерпретація в контурі. У Кігані, Д. (ред.), Отто Петерс про дистанційне навчання: індустріалізація навчання та навчання . Лондон: Routledge, 1994. С. 111.

[4] Пітерс. О. Трансформація університету в інституцію незалежного навчання. У Т. Еванс та Д. Нація (ред.). Зміна викладання в університеті: Роздуми над створенням освітніх технологій . Лондон: Коган Пейдж, 2000. стор.16.

дистанційне навчання як дружна розмова, що забезпечується самоосвітніми навчально-методичними матеріалами. В результаті, на думку вченого, формується навчальна мотивація, виникає почуття особистісних відносин та інтелектуального задоволення  [1]. Звичайно, це потребує значних зусиль від розробників дистанційних курсів, спрямованих на забезпечення імітації розмов. Незважаючи на те, що “бесідда” є визначальною характеристикою в теорії Холмберга, все ж вона продовжувала спрямовуватися на попередньо вироблений курс і існувала чітко в рамках індустріальної парадигми. Постає питання про те, чи є інертне навчання, незалежно від того, наскільки якісно він розроблений, достатньою заміною безпосереднього стійкого зв’язку з учителем. Значимо, що Майкл Грехем Мур в 1970-х роках визнав обмеженість структури незалежного навчального курсу включенням діалогу як другої змінної. На думку М. Мура, «трансакційна відстань» є поняттям педагогічним, а не географічним, а також вимагає спеціальної організації навчання, яка складається з двох змінних – структури та діалогу  [2]. Структура відображає дизайн курсу і багато в чому залежить від організації та засобів масової педагогічної комунікації. Однак діалог також пов’язаний з середовищем зв’язку: реальним двостороннім зв’язком або внутрішньою дидактичною бесідою. Пізніше дослідник додає ще один вимір – автономію, зазначаючи, що чим більша є трансакційна відстань, тим більший рівень відповідальності покладає на той, хто навчається. Це пояснює спроби вченого включити структуру промислового підходу в взаємодії з трансакційним підходом 6. Таким чином, М. Мур розширює педагогічну перспективу, але продовжує зберігати важливі структурні особливості промислового зразка. Однак точного характеру взаємозв’язків між структурою, діалогом та автономією так і не було визначено.

Більш перспективною з освітнього погляду стала аналітична модель, що була представлена французьким дослідником Анрі Францом. У рамках цієї моделі дистанційне навчання розглядається як процес полегшення взаємодії у процесі спільного навчання. Аналітична модель А. Франца складається з п’яти аспектів процесу навчання − участь, взаємодія, соціальний, когнітивний та мета когнітивний компоненти. Анрі підкреслює, що спільний вид викладання і навчання забезпечує потенційну структуру для кодування повідомлень, а проблема трансакційної відстані полегшується завдяки опосередкованій комунікації. Наукові рамки дослідження Анрі фокусуються на освітніх і трансакційних питаннях, що вже є істотним зрушенням у бік від промислового зразка[3].

[1] Holmberg. B. Theory and Practice of Distance Education. London: Routledge, 1989. P. 43.

[2] Moore M. G.  Editorial: Distance education theory. The American Journal of Distance Education. Vol 5(3), 1991. Р.3.

6 Moore M. G.  Editorial: Distance education theory. The American Journal of Distance Education. Vol 5(3), 1991. Р.3.

[3] Henri F.  Computer conferencing and content analysis. In A. R. Kaye (Ed.). Collaborative Learning Through Computer Conferencing: The Najaden papers. Berlin: Springer Verlag, 1992. P.117−136.

Сучасне покоління дистанційного навчання з’явилося останнім часом і відоме як конціктівізм ( англ. «Connective» [1] – з’єднувальний ). Канади Джордж Сіменс і Стефан Доунс розглядають навчань як процес створення мережі інформації , контактів і ресурсів , які застосовуються до реальних проблем [2] [3] , значно, що в 2005 році. канадський дослідник С. Доунс висловив думку про виявлення нового покоління електронного навчання E-learning 2.0, яка безпосередньо пов’язана з розповсюдженням використання Web 2.0.Зокрема, дослідник зазначає9, що зростає нове покоління людей, які використовують Інтернет на новому рівні, вони сприймають його як природну якість життя, бо вони звикли бути в мережі; нове покоління поводиться з фотографіями, відео та звуком так само, як і з текстом; представники нового покоління працюють з великою кількістю джерел одночасно і потребують постійного зв’язку та реакції на сукупну дію з боку інших осіб; вони готові створювати свої власні джерела інформації та переробляти мережеві джерела, які і служать.

Конективізм був розроблений в умовах інформаційної мере мережеї ери та передбачає повсюдний доступ до мережевих технологій. Цікавою для нашого дослідження є думка Мануеля Кастельса [4] , який в казусе на те, що навчання з використанням інтернет-технологій є не лише питанням технічної кваліфікації, воно продукує зміни в характері освіти. Детермінувальним стає перехід від власне навчання до навчання тому, як учитися, бо велика частина інформації – це онлайнова інформація. Відтак необхідною якістю стає уміння ухвалювати рішення стосовно того, що саме треба шукати, як опрацьовувати і як використовувати знайдене, щоб зуміти виконати завдання, що спонукало до пошуку відповідної інформації.

На основі здійсненого ретроспективного аналізу трансформаційних процесів в освітній сфері можна констатувати, що саме дистанційне навчання виступило їх провідним рушієм. Якщо раніше пріоритет у системі освіти надавався викладанню, то сьогодні в умовах інформатизації та глобалізації сучасного суспільства пріоритет чітко визначається за навчанням. Суттєвий інтерес у контексті розгляду нашої проблеми являє собою еволюція таксономії навчальних цілей Блума.  Охарактеризуємо, які саме зміни відбулись у системі навчальних цілей та як вони пов’язані зі зміщенням акценту уваги науковців саме до впровадження дистанційного навчання в освітній галузі. Фундаментальна, класична концепція таксономії навчальних цілей була розроблена групою американських психологів і педагогів під керівництвом професора Чиказького університету

[1] Мюллер В., Сучасний англо-український та українсько-англійський словник : 200 000 слів / за ред. Кононенко К. М. 3-тє вид., випр. та доп. – Харків: ВД «ШКОЛА», 2012. – С. 202.

[2] Downes Stephen. E-learning 2.0 URL : http://elearnmag.acm.org/ featured.cfm?aid=1104968 (дата звернення: 10.05.2017).

[3] Siemens George Knowing Knowledge. URL: http://www.elearnspace.org/ Knowing Knowledge_LowRes.pdf (дата звернення: 10.05.2017).

9 Downes Stephen. E-learning 2.0 URL : http://elearnmag.acm.org/ featured.cfm?aid=1104968 (дата звернення: 10.05.2017).

[4] Castells M. The Information Age: Economy, Society and Culture: The Rise of the Networked Society. Vol. 1. Oxford: Blackwell, 1996.

Бенджаміна Блума в 1956 р. Щоранку у готелі пропонується безкоштовний сніданок. Представлена ​​безкоштовна парковка для гостей. Додаткові послуги готелю: багатомовний персонал, безкоштовні газети в холі та сейф для зберігання цінностей на стійці реєстрації. До розумних знань низький порядковий номер Блум відносить такі когнітивні процеси, як знання, розуміння та застосування. До розумних знань високого порядку відносяться також процеси, як аналіз, синтез та оцінка. Слід зауважити, що процес розв’язання задачі відповідного рівня передбачає залучення на набережну мислення всіх поперечних рівнів [1] .

Тим не менш, сучасний світ значно відмінний того, щодо якого Блум створив таксономію в 1956 р. Розроблення точнішої базисної концепції таксономії розумових в ім’я займалися декілька когнітивних психологів. Так, у 2001 р. Лорін Анднер, Девід Кратвольте, його колеги запропонували оновлені версії таксономії Блуми, враховуючи ширший набір факторів, що впливають на навчання та навчання 13. Дослідники перейменували ієрархії рівнини від іменників до дієслів і змінили місця розташування двох самих верхніх рівних; отже, оновлю первінну таксономію Блума (рис.1).

[1] Блум Б.С. Таксономія освітніх цілей, Довідник I: Когнітивна область. Нью-Йорк: Дэвид Маккей Ко Інк, 1956 рік.

13 Джеральдина О’Ніл, Фергал Мерфі. Руководство по таксономии обучения. URL: https://www.ucd.ie/t4cms/ UCDTLA0034.pdf (дата звернення: 10.05.2017)

На відміну від версії 1956 р., Оновлена ​​таксономія навчальних цілей проводить відмінність між «знанням про те, що», тобто змістом мислення, і «знанням того, як», тобто процедур, що використовуються при вирішенні проблем. Вимір знань – це «знання того, що» включає чотири категорії: 1) фактичне знання включає в себе ізольовані фрагменти інформації, такі як словники визначення та знання конкретних деталей; 2) концептуальне знання складається з систем інформації, таких як класифікації й категорії; 3) процедурне знання включає алгоритми,

евристики, емпірічні методи, техніка та методи, а також знання про те, коли треба використовувати ці процедури; 4) метакогнітивне знання відноситься до знань про процеси мислення та інформації про те, як ефективно управляти цими процесами [1] .

Вимір когнітивних процесів оновленоої таксономії Блума, так само, як і в оригінальній версії, налічує шість навичок – від простих до найбільш складних: (а) пам’ятати (remembering8) – пригадати відповідну інформацію з довгострокової пам’яті; (б) розуміти (розуміння8) – формувати свої власні значення з освітнього матеріалу, такого, як прочитаний текст або пояснення вчителя; (в) застосовувати (застосування8) – використовувати процедури в знайомій або новій ситуації; (г) аналізувати (аналіз8) – розкладати знання на компоненти і осмислити відношення частин до загальної структури; (e) оцінювати (оцінюючи8) – перевірити і критикувати; (f) створювати (create8) – генерувати, поєднати відоме для створення нового в майбутньому.

Відповідно до оновленої таксономії кожен рівень знання може співвідноситися з кожним рівнем когнітивного процесу так, що особа може пам’ятати фактичне або процедурне знання, розуміти концептуальне чи метакогнітивне знання або аналізувати метакогнітивне чи фактичне знання.

Як стверджують Андерсон і його колеги, осмислене навчання надає учням знання і доступ до когнітивних процесів, які їм знадобляться для успішного вирішення проблем.

Оновлена таксономія Блума детермінує актуалізацію впровадження дистанційного навчання та необхідності трансформації освіти. Це обумовлене тим, що сучасне навчання є надзвичайно інтенсивним, обсяг інформації, яку мають засвоїти майбутні фахівці з усіх дисциплін, безупинно зростає. У результаті, зазвичай, не вистачає часу для удосконалення попередньо набутих умінь і навичок. Наголос у розвитку педагогічних технологій доцільно перенести на навчання умінню самостійно здобувати потрібну інформацію, виокремлювати проблеми та знаходити шляхи їх раціонального рішення, вміти критично аналізувати отримані знання і застосовувати їх для вирішення нових, нетипових завдань. Тому виникає необхідність удосконалення навчального процесу та запровадження таких технологій, які б дозволили оптимізувати процес засвоєння та накопичення знань, зокрема, технологій дистанційного навчання.

Висновки. Студіювання наукових праць та інформаційних джерел дало змогу зробити висновки, що дистанційне навчання є порівняно новим явищем у сучасній педагогіці, яке існує з середини ХХ століття і ще знаходиться у стадії розробки та впровадження. Крім того, основні

⁸ Мюллер В., Зубков М., Федієнко В. Сучасний англо-український та українсько-англійський словник : 200 000 слів / за ред. Кононенко К. М. 3-тє вид., випр. та доп. Харків: ВД «ШКОЛА», 2012. 944 с.

[1] Geraldine O’Neill, Feargal Murphy. Guide to Taxonomies of Learning. URL : https://www.ucd.ie/t4cms/ UCDTLA0034.pdf (дата звернення: 10.05.2017)

етапи становлення та розвитку дистанційного навчання були безпосередньо пов’язані з досягнутим рівнем техніки і були нездатні розвиватися до тих пір, поки технологічні можливості стали для них доступними. Це, у свою чергу, актуалізує вивчення можливостей використання технологій дистанційного навчання в умовах сучасного інформаційного простору.

Визначаючи перспективи подальших наукових розробок , визначити свою дослідницьку цікавість навколо перспектив розвитку вітчизняної практики реалізації дистанційного навчання на основі знань іноземного досвіду.

Література

1. Корсунська Н. О. Дистанційне навчання: підходи до реалізації. Сучасні інформаційні технології та інноваційні методи навчання в підготовці фахівців: методологія, теорія, досвід, проблеми: зб. наук. праць. Вінниця, 2000. С. 29-30.
2. C. A. Independent study. In R. Deighton (Ed.). Encyclopedia of Education IV. New York: McMillan, 1971. P. 548−557.
3. Peters O. Distance Education and Industrial Production: A comparative interpretation in outline. In Keegan, D. (Ed.), Otto Peters on distance education: The industrialization of teaching and learning. London: Routledge, 1994. P. 107−127.
4. Peters O. The Transformation of the University into an Institution of Independent Learning. In T. Evans & D. Nation (Eds.). Changing University Teaching: Reflections on creating educational technologies. London: Kogan Page, 2000. P. 10−23.
5. B. Theory and Practice of Distance Education. London: Routledge, 1989. P. 43.
6. Moore M. G. Editorial: Distance education theory. The American Journal of Distance Education. Vol 5(3), 1991. Р.1–6.
7. Henri F.  Computer conferencing and content analysis. In A. R. Kaye (Ed.). Collaborative Learning Through Computer Conferencing: The Najaden papers. Berlin: Springer Verlag, 1992. P.117−136.
8. Мюллер В., Зубков М., Федієнко В. Сучасний англо-український та українсько-англійський словник : 200 000 слів / за ред. Кононенко К. М. 3-тє вид., випр. та доп. Харків: ВД «ШКОЛА», 2012. 944 с.
9. Downes Stephen. E-learning 2.0 URL : http://elearnmag.acm.org/featured.cfm?aid=1104968 (дата звернення: 10.05.2017).
10. Siemens George Knowing Knowledge. URL: http://www.elearnspace.org/ Knowing Knowledge_LowRes.pdf (дата звернення: 10.05.2017).
11. Кастелс М. Інформаційний вік: Економіка, суспільство та культура: виникнення мережевого суспільства. Т. 1. Оксфорд: Блеквелл, 1996.

1. Блум Б.С. Таксономія навчальних цілей, Довідник I: Когнітивна область. Нью-Йорк: Девід МакКей Ко Інк, 1956.
2. Джеральдін О’Ніл, Фергал Мерфі. Посібник з систематики навчання. URL: https://www.ucd.ie/t4cms/UCDTLA0034.pdf (дата звернення: 10.05.2017).

УДК 378.147: 004.588 Л. Л. Ляхоцька                                                                                            

кандидат педагогічних наук, доцент, професор кафедри

відкритих освітніх систем та інформаційно-комунікаційних технологій

ДВНЗ «Університет менеджменту освіти», м. Київ

ВИКОРИСТАННЯ ТЕХНОЛОГІЇ РОБОТИ В ЄДИНОМУ ІНФОРМАЦІЙНОМУ СЕРЕДОВИЩІ НА ОСНОВІ Офіс 365 В ПРОЦЕСІ ПІДВИЩЕННЯ КВАЛІФІКАЦІЇ СЛУХАЧІВ ЗАКЛАДУ ПІСЛЯДІПЛОМНОЇ ОСВІТИ

Актуальність проблеми дослідження. Сучасне ефективне навчання неможливе без використання нових інформаційних технологій. Міністерство освіти і науки України пропонує активно використовувати електронне навчання, дистанційні освітні технології, елементи відкритої освіти тощо в освітній діяльності навчальних закладів [1, 5, 6]. Серед ключових компетентносте Концепції Нової української школи [2] пропонується інформаційно-цифрова компетентність, яка передбачає: впевнене, а водночас критичне застосування інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ) для створення, пошуку, опрацювання, обміну інформацією на роботі, в публічному просторі та приватному спілкуванні, інформаційна й медіа-грамотність, основи програмування, алгоритмічне мислення, робота з базами даних, навички безпеки в Інтернеті та кібербезпеці, розуміння етики роботи з інформацією (авторське право, інтелектуальна власність тощо). Згідно зцим, необхідно модернізувати інформаційно-освітнє та наукове середовище навчального закладу та привести його у відповідність до сучасного рівня розвитку науки, технологій і виробництва. Саме хмарні технології, які є нині передовими технологіями інформаційного суспільства, можуть відіграти роль провідного інструменту інформатизації освіти. Тому в умовах розвитку економіки, швидкої зміни технологій, нової якості соціуму можна передбачити, що сучасна освіта й освіта майбутнього – це освіта, що базується на високотехнологічних засобах навчання, характеризується значною мобільністю, універсальністю та фундаментальністю.

Стан розроблення проблеми в науці і практиці. Світовий досвід упровадження технології хмарних обчислень в освіту детально проаналізували у своїх працях  Н. Склейтер і К. Хеввіт.

Наукові пошуки орієнтовані на педагогічні підходи до вивчення віртуальних спільнот. Це відображено у працях В. Бикова, М. Жалдака, Н. Задорожної, В. Кухаренка, С. Литвинової, І. Малицької, Н. Морзе, О. Андрєєва, Є. Патаракіна, Є. Полат, А. Хуторського, С. Віркус, Д. Боуден та ін. Різні аспектива використання ІКТ освітньому процесі розглядали у своїх працях: В. Биков, Р. Гуревич, Г.Кедрович, М. Жалдак, І. Захарова, М. Кадемія, О. Спірін, І. Роберт, Є. Полат, І. Трайнєв та ін. Питання використання «хмарних технологій» для професійного зростання керівних та педагогічних кадрів освіти в умовах підвищення їхніх якостей знань як слухачів закладу післядипломної освіти (далі – ЗПО) недостатньо досліджено.

Основна ідея, положення, висновки дослідження. Навчання в хмарі стає тенденцією, яка трансформує освіту. З розвитком хмарних обчислень з’явилася можливість забезпечити повсюдний доступ до програмного забезпечення та різноманітних сервісів мережі Інтернет. Тому хмарні сервіси дають можливість перенесення обчислювальних ресурсів, програмного забезпечення та документів на віддалених Інтернет-серверах і не відслідковувати великі об’яви інформації на своїх комп’ютерах. Прикладом хмарно орієнтованого сервісу є офіс 365. Зазначимо, офіс 365 для освітлювальних приладів, який знімає правила в організації навчального процесу: використовувати різноманітні гаджети (ноутбуки, планшети, звичайні комп’ютери) і не засели в тип операційної системи; робота в Linux, Window для Android, Apple;необмежені можливості співпраці, комунікації, кооперативу та онлайнового навчання. Заклад післядипломної освіти мають невеликі бюджети, при цьому час вимагає в добу навчального закладу інноваційних підходів. Тож технології Офіс 365, які надаються безкоштовно, зможуть модернізувати навчальні методики і допоможуть підготувати слухачів ЗПО до завтрашнього дня.

Експериментальні дослідження, які проводилися співробітниками лабораторії систем відкритої освіти Українського відкритого університету післядипломної освіти спільно з науковцями кафедри відкритих освітніх систем та ІКТ Центрального інституту післядипломної педагогічної освіти (ВОСІКТ ЦІППО) ДВНЗ «Університет менеджменту освіти» НАПН України довели, що комплексне використання сервісів Office 365 викладачами кафедри ВОСІКТ ЦІППО в освітньому процесі підвищення кваліфікації експериментальних груп слухачів ЦІППО призвело до створення штучно побудованої системи, яка забезпечує навчальну мобільність, групову співпрацю викладачів та слухачів і використовує хмарні сервіси для ефективного, безпечного досягнення навчальних цілей, тобто хмарно орієнтованого навчального середовища.

Для успішного Підвищення кваліфікації слухача експериментальний група (до складу якой ввійшли Керівники, вчителі, педагогічні працівники загальноосвітного навчальний заклад, методична служба смти Борзни того Борзнянського району Чернігівської області, усьий – 56 осіба) Надано доступ до таких сервісов: Електронна пошта Перспектива, електронний календар, текстовий редактор WordOnline, електронні книги Excel онлайн, електронний записник OneNote, редактор

презентації PowerPoint Online, соціальна мережа Yammer. Завчаки нижчі методи навчання, навчаються, навчаються, навчаються, навчаються, навчаються, навчаються, навчаються, навчаються і навчаються.

Наприклад, інструкція з реєстрації та роботи з поштою Office 365 складалася з таких рекомендацій для слухачів:

РУКОВОДСТВО Офіс 365

Для реєстрації в системі офіс 365 з використанням електронного документообігу внутрішнім обміном повідомленнями, поштою

Перейшовши на сторінку «Офіс 365», введіть електронну адресу та пароль, що додається окремим документом.

Замініть пароль на свій, підтвердіть пароль, перейдіть за посиланням нижче. Змінений пароль повинен містити не менше 8 знаків, з яких букви в маленькому і великому реєстрі символів (*, $, &, ^, @) цифр.

Змінивши пароль, підтвердивши його зміну, ви переміщуєтесь до свого облікового запису, де в крайньому лівому куті розташовується вікно можливості облікового запису користувача. Відкривається інструментарій для роботи в середовищі Office 365, з правого боку розташовані інструментарій керування обліковим записом.

Одним з інструментів є поштова адреса «Outlook» – засобу обміну електронними листами, де встановлено список всіх можливих контактів, що входять до середовища «Office 365».

Одним з інструментів є поштова адреса «Outlook» – засіб обміну електронними листами, де встановлений список всіх можливих контактів, що входять до середовища «Office 365».

Так само з слухачами були проведені інструктивно-методичні та практичні заняття, на яких з екрану ПК викладача відразу надавалися інструкції та опрацьовані навички роботи

слухач з сервісів офіс 365. Активність слухача, як показано, працює з сервісу офіс 365 (спілкування в Yammer, відкриття папки з файлів ознайомлення з учбово-методичним забезпеченням в електронній бібліотеці групи, створення власного портфоіо з підготовки візової роботи – педагогічний проект, Завантаження на ПК і служби роботи Skype для бізнесу) в Сонячно орієнтований навчальний курс серед курсів-тьюторів відмітив рейтингову оцінку. Вікорістовуючі послуги Форми слухачів, надається можливість перевірити свої знання та ІКТ-компетентності, виконати тест, а також дати відповіді на запитання анкети.

Захист педагогічних проектів слухачів проводиться по групах через службу Skype для бізнесу.

Відповідно до викладеного вище, зробимо висновок: керівники навчальних закладів та вчителі, які стали активними слухачами підвищення кваліфікації ЦІППО, сьогодні перші кроки в новій інформаційно-комунікаційній області Microsoft Office 365 прокладають стежку своїм колегам Нової української школи ХХІ століття. В умовах тотальної компьютеризації життєдіяльності людини висуваються нові вимоги до освіти. Впровадження технологій навчання Офісу 365 в систему освіти сприяє підвищенню освітнього рівня навчальних закладів. Нині це є особливо актуальним у навчанні на курсах підвищення кваліфікації в закладах післядипломної освіти загалом, післядипломної педагогічної освіти зокрема.

Література

1. Дистанційна освіта в Україні [Електронний освітній ресурс] URL: http://mon.gov.ua/activity/education/distanczijna/ .
2. Концептуальні засади нової української школи [Електронний ресурс] URL: http://mon.gov.ua/activity/education/zagalna-serednya/ua-sch 2016 / konczepcziya.html .

Литвинова С.Г. Поняття та основні характеристики хмарного орієнтованого навчального середовища середньої школи [Електронний ресурс] / С. Г. Литвинова // Інформаційні технології

1. і засоби навчання: електронне наукове фахіве видання. – 2014 рр. – №2 (40). – С. 26 – 41 URL: ttp: //journal.iitta.gov.ua/index.php/itlt/article/view/970/756#.U2aW6IF_vzA.
2. Литвинова С.Г. Хмарні сервіси Office 365: навч. посіб. / С. Г. Литвинова, О. М. Спірін, Л. П. Анікіна. – Київ. : Компринт, 2015. – 170 с.
3. Положення про дистанційне навчання // Наказ МОН № 466 від 25.04.13 року [Електронний ресурс] URL: http://osvita.ua/legislation/Dist_osv/2999/print/.
4. Положення про електронні освітні ресурси // Наказ Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України від 01.10.2012 № 1060 [Електронний ресурс] URL: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/z1695-12 .

УДК 378.14                                                                                                                         С.П. Касьян кандидат педагогічних наук, завідувач кафедри відкритих освітніх систем

та інформаційно-комунікаційних технологій

ДВНЗ «Університет менеджменту освіти», м. Київ

ТЕХНОЛОГІЯ РОБОТИ В ЄДИНОМУ ІНФОРМАЦІЙНОМУ СЕРЕДОВИЩІ НА ОСНОВІ OFFICE 365 В УПРАВЛІНСЬКІЙ ДІЯЛЬНОСТІ ЗАВІДУВАЧА КАФЕДРИ

Новим законом сучасного світу є інформація. Інформація нині стала най- важливішим і вирішальним фактором конкурентоспроможності будь-якого підприємства. У зв’язку з третьою інформаційною революцією – створенням всесвітньої мережі Інтернет, що зробило можливим глобальний інформаційний обмін, кількість інформації збільшилась у відповідних масштабах світу [5].

Важливою та ефективною умовою прогресу будь-якого суспільства було створення і розширення єдиного інформаційного простору (ЄІП). Саме єдині інформаційні простори історично значною мірою сприяли прискоренню розвитку всього людства в цілому, були вирішальним чинником вдосконалення цивілізації у всіх сферах (духовній, культурній, професійній і т. ін.) [3].

За визначенням Є.К. Марченко, інформаційне освітнє простір – це системно організована сукупність освітніх установ та органів управління, банків даних, локальних і глобальних інформаційних мереж, книжкових фондів бібліотек, система їх наочно-тематичної, функціональної та територіальної адреси та нормативних документів, а також сукупність засобів передачі даних, інформаційних ресурсів, протоколів взаємодії, апаратно-програмного організаційно-методичного забезпечення, що реалізують освітню діяльність.

Основні цілі Створення єдіний інформаційная простору кафедри став Надання принципова Нових можливий для пізнавальної Творчої ДІЯЛЬНОСТІ слухач тієї здійсненні управлінній діяльність кафедри и взаємодії науково-педагогічніе працівніков, слухач в процесі организации та проведення основних видів ДІЯЛЬНОСТІ кафедри [1].

Це було досягнуто завдяки використанню служб Office 365 у навчальному, науковому, організаційно-управлінському та інших видах діяльності.

Побудова єдиного інформаційного простору кафедри з використанням служб Office 365 допомогла досягти:

• підвищення ефективності та якості навчального процесу;
• інтенсифікації процесу наукових досліджень;
• скорочення часу та покращення умов для самоосвіти;
• підвищення оперативності та ефективності управління діяльністю кафедри.

З використанням сервісів Office 365 ми створили свій інформаційно-освітній портал.

Окрім того, за допомогою сервісів Office 365, ми також плануємо діяльність кафедри з використанням послуги «Календар».

Microsoft Календар – це веб-сервіс для створення календарів, подій та розкладів, що працює з іншими службами Office 365.

Також за допомогою Skipe для бізнеса можна проводити відео-заняття, наради чи конференції з можливістю їх запису під час наради демонстрації файлів Pawer Point, робочого столу чи інших програм.

Сервіси Microsoft Word, Microsoft Excel, Microsoft Pawer Point.

Microsoft Word – це сервіс для редагування документів з механізмами спільної роботи і рецензування (додавання приміток).

Microsoft Excel – це сервіс для редагування таблиць, де намітилися ключові функції.

Microsoft PowerPoint – це сервіс, який серед конкурентів відрізняється зрозумілим інтерфейсом, адаптацією до сенсорних екранів і регулярними оновленнями.

За допомогою сервісу Formsми створюємо різного роду опитувальники та тести.

Yammer – це додаток у складі Office 365. Корпоративний аналог Twitter від Microsoft. Дає можливість обмінюватися короткими повідомленнями робочим групам, контролювати статус співробітників. Включає профілі користувачів і теги для класифікації повідомлень.

Ми розглянули основні можливості служб Office 365 щодо створення єдиного інформаційного простору кафедри: електронного календаря, текстового редактора WordOnline, електронної книги ExcelOnline, редактора презентацій PowerPointOnline, сервісів OneDrive, форм і закритого соціального сервісу Yammer.

Література

1. Андреев А. А., Рубин Ю. В., Титарев Л. Г. Кафедра в системі відкритого освіти / А. А. Адресаев, Ю. В. Рубин, Л. Г. Титарев // Матеріалы конференції «Образование в информационное эпоху». – М. : МЭСИ, 2001. – С. 90-100.
2. Гуревич Р. С. Інтерактивні технології навчання в вищому педагогічному навчальному закладі: навч. посіб. / Р. С. Гуревич, М. Ю. Кадемія, Л. С. Шевченко; за ред. Гуревича Р. С. – Вінниця: ТОВ фірма «Планер», 2013. – 309 с.
3. Кечиев Л. Н. Інформаційно-освітня середовище технічного вузу / Л. Н. Кечиев, Г. П. Путілов, С. Р. Тумковский // Электронный ресурс. Режим доступу: http://www.cnews.ru/reviews/free/edu/it_russia/institute.shtml
4. Лазарева І. А. Дистанційне навчання в навчаючому інформаційному середовищі / І. А. Лазарева // Электронный ресурс. Режим доступу: http://www.iiorao.ru/iio/pages/izdat/ Ісон / Видання / ison_2012 / num_10_2012 / L azareva.pdf
5. Сороколетов П. В. Мир на порозі четвертої інформаційної революції / П. В. Сороколетов // Система. – 2004. – № 4. – С. 11- 15

УДК 004.77: 378.14

С. В. Антощук

кандидат педагогічних наук, доцент кафедри

відкритих освітніх систем та інформаційно-комунікаційних технологій

ДВНЗ «Університет менеджменту освіти», м. Київ

ВИКОРИСТАННЯ ТЕХНОЛОГІЇ РОБОТИ В ЄДИНОМУ ІНФОРМАЦІЙНОМУ СЕРЕДОВИЩІ НА ОСНОВІ Office 365 В ОРГАНІЗАЦІЇ ТА ПЛАНУВАННІ НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНОЇ РОБОТИ КАФЕДРИ

Сучасні світові тенденції спираються на відкритість та мобільність, що звичайно стосується всіх без винятку громадян та напрямів виробництва та науки. Звісно, ​​це диктує певні вимоги до учасників освітнього процесу як вищої, так і середньої школи. Насамперед, це проявляється в необхідності працювати і аналізувати великі масиви інформації; одночасно і постійно застосовувати кілька різних електронних пристроїв (комп’ютер, ноутбук, планшет, телефон тощо); також з’являється можливість в процесі роботи або навчання використовувати власні гаджети. Переважна більшість викладачів, студентів, учнів та інших учасників освітнього процесу готові до таких вимог і з задоволенням виконують роботу або навчаються незалежно від свого місця розташування.

Така мобільність має свої переваги, що сприяє ефективному використанню часу та підвищенню результатів праці, а саме:

• електронні пристрої залишаються основними інструментами незалежно від встановленого розкладу (з 9:00 до 18:00) роботи або навчання, продуктивність їх використання зростає;
• працівники або учні мають та рахуватимуться на можливості працювати в будь-якій точці та в будь-який час;
• викладачі та студенти мають можливість співпрацювати з колегами всього світу;
• мобільні пристрої, які сьогодні надають перевагу більшості користувачів, стали продовженням можливостей персональних комп’ютерів при вирішенні різноманітних завдань.

С. Литвинова Зазначає, что именно хмарні сервіси здатні Забезпечити так навчальнет мобільність, як для вчителя (педагог), так и для учні (студент) піда години ефективного того безпечного Досягнення дидактичних цілей [6; 12].

Поява та розвиток хмарних обчислень та сервісів дали згоду на перенесення обчислювальних ресурсів, програмного забезпечення та інформаційних ресурсів на відокремлені Інтернет-сервери, щоб зберігати великі обсяги інформації на власних комп’ютерах. Одним з прикладів хмарно орієнтовних сервісів є офіс 365, використання якого запроваджується в нашому навчальному закладі.

Хмарні сервіси дають можливість використовувати різноманітні гаджети (ноутбуки, планшети, звичайні комп’ютери) і не залежать від типу операційної системи. Вони працюють в Linux, Windows, Android, Apple [7; 5].

Розгортання єдиного інформаційного середовища навчального закладу на основі Office 365 уможливлює створення віртуального простору з необмеженими можливостями для комунікації, співпраці й кооперації його працівників та організації освітнього процесу. Таке середовище суттєво полегшує й активізує роботу персоналу, забезпечує його мобільність, що, в свою чергу, створює сприятливі умови для планування й організації навчально-методичної роботи кафедри, як одного із структурних підрозділів. Воно доступне для всіх учасників освітнього процесу незалежно від засобів комунікації, часу активності, місця розташування й обсягу інформації.

У єдиному інтегрованому середовищі Office 365 достатньо засобів для планування та організації ефективного простору з метою обміну думками та досвідом, а також навчання (Yammer, Outlook, Skype для бізнесу, блоги Delve, елементи сайтів SharePoint тощо) [2].

Сьогодні Office 365 пропонує для навчальних закладів наступні сервіси (рис 1.):

• OneNote – персональний цифровий блокнот;

• ClassNotebook-OneNote для класу;
• Outlook (Пошта, Календар, Контакти, Завдання) – сервіс, що поєднує можливості електронної пошти, календаря, контактів і завдань;
• Sway – додаток, що дає можливість створювати та ділитися цифровими ілюстраціями навчальних розповідей;
• Word Online, PowerPoint Online, Excel Online – мобільні додатки з офісного пакету для документів різного формату;
• OneDrive- структуроване сховище файлів;
• Форми – сервіс для створення тестів, опитувань, анкет тощо;
• Planner – сервіс, який допомагає планувати завдання;
• Відео – портал корпоративного відео;
• SharePoint – хмарний сервіс, який допоможе публікувати дані для всіх користувачів і створювати сайти;
• Delve – платформа, яка персоналізує для вас вміст з Office 365;
• Канал новин – сервіс, що надає можливість стежити за розмовами інших користувачів, отримувати інформацію про їх дії;
• Ямер – корпоративна соціальна мережа;
• PowerApps – сервіс, який допоможе створити користувальницькі веб-додатки та мобільні додатки;
• Flow – для впровадження автоматизованих робочих процесів між будь-якими додатками та службами;
• Команди – програмне забезпечення для групових чатів;
• Skype для бізнесу – комунікаційна програма-клієнт [5].

Інтегровані сервіси Office 365 суттєво скорочують часові витрати на планування, прийняття рішення та спільну роботу. Технології Microsoft Office 365пптімізують процеси управління освітнім комплексом:

• управління освітнім процесом;
• управління матеріально-технічним забезпеченням;
• управління інформаційними ресурсами [1].

Завдяки вдалому поєднанню функціональної набір Microsoft Office з онлайновими сервісами Microsoft, новий пакет Office 365 допоможе вашій організації заощадити кошти та час, а також оптимізувати навантаження на IT-персоналу: служби Office 365 зручні в процесі використання та адміністрування та характеризуються високим рівнем безпеки та надійності [ 4].

Кафедра відкрітіха освітніх систем того інформаційно-комунікаційній технологій ЦІІЕ ДВНЗИ «Університет менеджменту освіти» намагається використовуват широкий спектр послуг Office 365 для организации того планувегося навчально-методичної роботи.

Служба Перспективи Календар в Office 365 з Використана функція Надання Спільного доступу дозволяє плануваті графкі проведення різноманітній кафедрніх заходи, зустрічі та зустрічей для кожного науково-педагогічний працівника відповідни до Расписание Навчальна зайняти ті заходи на Рівні інстітута, університет, НАПН УКРАЇНИ ТОЩО (рис.2) .

Календар можна опублікувати на сайті SharePoint з автоматичним додаванням заходів, виступів, навчальних занять, нарад, конференцій тощо, що допомагає одночасно, наприклад, всім співробітникам кафедри брати участь у запланованих спільних заходах навчального закладу, ознайомлювати всіх співробітників з розкладом навчальних занять на поточний тиждень і, звісно, координувати робочий час. Інші компоненти Outlook в Office 365, такі як: Контакти, Пошта і Завдання – надають можливість дозволяють повсякчасно бути на зв’язку з усіма колегами, виконувати спільні завдання та раціонально організовувати роботу.

Результати особистої та спільної навчально-методичної роботи дуже зручно зберігати в хмарному сховищі OneDrive. Сервіс допомагає створювати структури з будь-якою глибиною вкладень. Це можна робити в особистому сховищі та надавати до тексту або файлів повний (з можливістю редагування) або частковий доступ іншим. Також можна користуватися спільним хмарним сховищем групи, наприклад, співробітниками кафедри. У цьому випадку доступ до будь-якої файлу буде у кожного, хто є учасником групи.

Створені співробітниками кафедри дидактичні, навчальні та методичні електронні ресурси легко і зручно зберігати структурованими на OneDrive. Доступ до них мають відповідні групи або особа з будь-якого пристрою, який підключається до глобальної мережі Інтернет, що є зручним інструментом під час проведення навчальних занять, засідань, нарад та інших заходів поза межами навчального закладу. Їх також легко використовувати у різноманітних онлайн-заходах. Водночас такі ресурси легко доставляти слухачам за допомогою сервісу SharePoint, обговорюючи всі учасники освітнього процесу в соціальній мережі Yammer.

Завдяки засобам Команди легко створювати групи різних підрозділів навчального закладу або іншої організації, а також організувати навчальні групи, що спрощує доставку цільової інформації всім членам групи і допомагає координувати їх діяльність.

Служба Office 365 також містить додаткові параметри безпеки, які уможливлюють захист від невідомих зловмисних програм і вірусів, від атак нульового дня у системі обміну повідомленнями [5].

Література

1. Веденев В. Администратору-организатору. Організація административно-хозяйственной деятельности в Office 365. Варіант 2. / В. Веденев – Режим. доступа: https://onedrive.live.com/?authkey=%21 AHYAVrC0tzGi52Y&cid=B7FF6B1328113B88&id=B7FF6B1328113B88%2120238&parId=B7FF6B1328113B88%2120236&o=OneUp.
2. Веденев В .Администратору-организатору. Создание системи повышения квалификации учебного заведения в Office 365 /В. Веденев – Режим доступа: https://docs.com/vitaly-vedenev/2825/office-365.
3. Веденев В.Office 365 в образовании: сбо. метод. инструкций по организации обучения средствами Office 365/ В. Веденев – Режим доступа:https://docs.com/vitaly-vedenev/2825/office-365.
4. Компанія «Восток». Автоматизація бізнесу: облік, контроль, безпека. – Режим доступу: https://www.vostok.dp.ua/ukr/infa1/program/office_365.
5. Microsoft Office. Інструменти для підвищення продуктивності вдома та на роботі. – Режим доступу: https://products.office.com/uk-ua.

1. Моделювання та інтеграція сервісів хмарно орієнтованого навчального середовища: монографія / [Копняк Н., Корицька Г., Литвинова С., Носенко Ю., Пойда С., Сєдова В., Сіпачова О., Сокол І., Спірін О., Стромило І ., Шишкіна М.]; / за заг. ред. С. Г. Литвинової. – К. : ЦП «Компринт», 2015. – 163 с.
2. Литвинова С.Г. Хмарні сервіси Office 365: навч. посіб. / С. Г. Литвинова, О. М. Спірін, Л. П. Анікіна. – Київ. : Компринт, 2015. – 170 с.
3. М. П. Шишкіна. Хмарноорієнтоване освітнє середовище навчального закладу: сучасний стан і перспективи розвитку досліджень М. В. Попель // Інформаційні технології та засоби навчання. -№ -Т. 37 [Електронний ресурс]. – 2013. – Режим доступу: http://lib.iitta.gov.ua/1490/1/Shyshkina-Popel.pdf .

УДК 004.5: 004.77

Л. Г. Кондратова

кандидат педагогічних наук, доцент кафедри відкритих

освітніх систем та інформаційно-комунікаційних технологій,

ДВНЗ «Університет менеджменту освіти», м. Київ

ЗАСТОСУВАННЯ СЕРВІСУ ЯМЕРА В ЄДИНОМУ ОСВІТНЬОМУ СЕРЕДОВИЩИ Офіс 365 В МЕЖАХ ПІСЛЯДІПЛОМНОЇ ПЕДАГОГІЧНОЇ ОСВІТИ

Актуальність проблеми дослідження. Поширення інформаційних технологій в усі сфери життєдіяльності людини сьогодні є глобальною тенденцією світового розвитку. Формування єдиного глобального інформаційного суспільства відбувається на базі сучасних інформаційно-комунікаційних технологій. Одним з пріоритетних напрямів розвитку сучасних закладів освіти є впровадження нових інформаційних технологій в навчально-виховний процес та створення на їх основі інформаційно-освітнього й електронного освітнього середовища.

Інформаційне освітнє середовище як інтегроване середовище інформаційно-освітніх ресурсів, до складу якого входять електронні бібліотеки, навчальні системи та програми, існує та розвивається на базі програмно-технічних та телекомунікаційних засобів, що забезпечують єдині технологічні засоби інформатизації, інформаційної підтримки та організації навчального процесу, наукових дослідження, професійне консультування тощо. Останніми часами набуло поширення формування єдиного освітнього середовища навчального закладу на основі хмарних служб Office 365. Всі служби Office 365 допомагають в межах післядипломної педагогічної освіти

вирішувати освітні проблеми та працювати спільно. Сама мережа Яммер відкриває великі можливості спілкування та взаємодії в межах післядипломної педагогічної освіти.

Стан розробки проблеми в науці та практиці. У період активного застосування інформаційно-комунікаційних технологій та реформування освіти всіх ланок освіти, актуальні проблеми післядипломної педагогічної освіти вирішуються на основі активного застосування хмарних сервісів, до яких відносяться і сервери Office 365.

Питання інформатизації освіти глибоко розглядається в працях українських та зарубіжних учених В. Бикова, А. Гуржія, М. Жалдака, В. Кухаренка, А. Манако, Н. Морзе, Є. Полат, В. Олійника, С. Ракова, В. Солдаткіна, О. Співаковського, О. Спіріна, С. Семерікова, Ю. Триуса та інших дослідників. Теоретико-методичні засади формування єдиного інформаційного простору системи середньої освіти висвітлюються у працях В. Бикова, А. Гуржія, Ю. Жука, В. Лапінського, А. Манако, Н. Морзе, А. Пилипчука, А. Ярошенко та інших дослідників.

Актуальні питання використання та розвитку хмарно орієнтованих навчальних середовищ досліджуються науковцями В. Биковим, М. Жалдаком, С. Литвиновой, Ю. Носенко, С. Семериковим, Н. Морзе, Н. Шишкіною. та ін.

Основна ідея, положення, висновки дослідження. У процесі формування єдиного освітнього середовища навчального закладу в межах післядипломної педагогічної освіти на основі Office 365 необхідними є уміння і навички ефективного застосування усіх сервісів Office 365.

Хмарні сервіси Office 365 допомагають вирішувати такі питання післядипломної педагогічної освіти:

• організовувати новий вимір комунікації, співпраці, кооперації, інформаційної культури;

• розвивати інформаційну компетентність педагогічних працівників навчального закладу;
• легко і просто вирішити складні питання прийняття спільних колективних рішень тощо.

Хмарні сервіси як програмне забезпечення в середовищі Office365 мають широкий спектр різноманітних освітніх можливостей. До хмарних служб Office 365 входять:

• редактор презентацій PowerPoint Online;
• середовище SharePoint;
• система конференц связи Skype (Lync) Online;
• мережа Яммер;
• електронна пошта Outlook Online;
• електронний календар;
• текстовий редактор Word Online;
• електронна книга Excel Online;
• електронний записник OneNoteta інші (рис.1).

Розглянемо можливості застосування сервісу Yammer в межах післядипломної педагогічної освіти.

Яммер – це приватна соціальна мережа, яка допомагає вам залишатися на зв’язку з потрібними людьми, обмінюватися інформацією між групами та організувати роботу над проектами.

Безперечною перевагою цього сервісу є той факт, що приєднуватися до мережі Yammer можуть тільки колеги одного навчального закладу чи однієї освітньої установи, тому спілкування в Yammer захищено і дозволено для людей з освітньої установи.

Застосування сервісу Yammer є зручним і простим. Так, для користування сервісом необхідно ввести під своїм ім’ям користувача та паролем Office 365 або створити обліковий запис з використанням свого робочого адреси електронної пошти.

За допомогою груп дуже зручно працювати в команді і залишатися в курсі колективних справ, актуальних проблем тощо. За замовчуванням всі публікації розміщуються в загальній групі компанії чи організації, учасником якої автоматично стають всі користувачі сервісів. Для приєднання до будь-якої загальнодоступної групи, для вступу в групу потрібно отримати індивідуальне запрошення.

Під час створення групи адміністратор групи може зробити її загальнодоступною або особистою. Для пошуку груп в мережі Yammer слід знайти ту групу, яка є цікавою для використання або створення власної нової групи, переходячи за посиланням «Група» (рис.2).

За умови приєднання до будь-якої групи можна відстежити новини в групі

За мережею Yammer та побачити повідомлення про всіх учасників групи в власному каналі.

Сервіс допомагає знайти будь-якого юриста освітнього закладу, здійснивши пошук за введенням імені, прізвища в поле для пошуку або перегляду загальної каналу освітньої установи або компанії та здійснення підписки на цей працівник, який розміщує цікаві публікації в цій групі або інших групах (рис.3 )

Сервіс Яммер дає можливість зручно здійснювати різні функції під час спілкування, наприклад, дати відповідь на повідомлення в будь-якій бесіді. Система відповідей на повідомлення – це найважливіша складова мережі Яммер. Всі користувачі служби в разі відповіді на повідомлення в Yammer створюють власну бесіду, тому ця функція спрощує відстеження всіх повідомлень.

Для здійснення відповіді на повідомлення необхідно натиснути кнопку і відповісти на повідомлення, після чого з’явиться відповідь (рис.4).

Сервіс Яммер здійснює приєднання до будь-якої бесіди. Цей канал стає інформаційним центром закладу чи структурного підрозділу.

Для практичного використання в післядипломній педагогічній освіті мережі Yammer пропонує зручні функції та цікаві освітні канали.

Канал «топ» це канал, де є найважливіші бесіди для всіх педагогічних працівників і обираються на підставі підписок співробітників, що використовуються в мережевому вмісті Yammer.

Канал «все» показує всі бесіди, до яких є доступ усіх працівників у корпоративній мережі.

Канал «підписки» представляє бесіди, які активно відстежуються всіма працівниками, включаючи бесіди, в яких брали або беруть участь окремі працівники або відмічені теги для відстеження цікавих актуальних тем, а також бесід, опублікованих в групі.

Сервіс Яммер надає широкі можливості спільної роботи з документами в Yammer.

Для цього працює каналу «файли», Який дает можлівісті обмінювахся документів Microsoft Office, PDF-файли, зображення тих відеороліков міжа Груп и моментально отрімуваті відгук других користувач . Для здійснення ефективної спілкування можна також надіслати нові версії, щоб всі працівники установи могли побачити останню версію, а також старі версії проекту.

Канал «Нотатки» допомагає створювати чорнові версії, збирати зауваження та формувати Wiki-ресурси разом з учасниками групи за мережу Yammer і переглядати зміни в реальному часі, а також швидко переглянути всі внесені зміни в будь-який актуальний документ кожним співробітником, в області «Останні зміни », причому з функцією відновлення попередньої версії будь-якого важливого документа.

Канал «Офіційний контент» дозволяє помічати файли та повідомлення як офіційні, так і доступні лише для читання. Офіційний контент відображається в результатах пошуку першим, при цьому каталоги для швидкого доступу переглядаються досить легко. Функції спільної роботи над документами містяться в планах Яммер (рис.5).

Надамо перелік деяких зручних можливостей Yammer для організації ефективної спільної роботи, які є доступними в мережі Yammer:

• можливість додавання кнопок входу в додатки для того, щоб користувачі могли легко зареєструватися і входити в систему «обліковий запис Yammer»;
• наявність вбудованих каналів новин, що допомагають через простий фрагмент коду, легко вбудувати будь-які канали Yammer у додатки;
• наявність кнопок «подобається» і «підписатися» в додатках дозволяє зручно реагувати на публікації та відстежувати думки інших та взаємодіяти з об’єктами і поза мережею Yammer;
• користування API стрічок активності, які інтегрують наявні корпоративні додатки, додавши дані в соціальних мережах;
• можливості розширення браузера, що дає можливість додавати вкладку Yammer в меню браузера і таким чином швидко ділитися та переглядати веб-сторінки: натискання Yammer, вибір групи та здійснення публікацій, посилань та коментарів тощо (рис. 6).

Широкими та зручними в мережі Yammer є можливості веб-каналів, які легко стежать важливі бесіди, файли та проекти в рамках всієї компанії. Веб-канали допомагають швидко включитися в бесіди, згадати колег, щоб залучити їх до обговорення, і надавати документи для

перегляду Рядок, що біжить, показує, ніж займається колегами та демонструє діяльність інших колег в режимі реального часу, включаючи редагування сторінок, відправлення файлів та оновлення, що вносяться до інших бізнес-додатків.

Тема каналу дозволяє змінити тему теми, щоб колеги швидко знаходили потрібні повідомлення, файли, примітки, додавши тест-драйв (#) перед словом або виконавши пошук наявних тем.

Мережа допомагає всім працівникам здійснювати універсальний пошук і повнотекстовий пошук, що дозволяє швидко знаходити файли, замітки, бесіди, людей і дані в мережі Yammer та інтегрованих бізнес-додатках.

Результати упорядковуються стосовне людей, груп, файлів, нотаток, тем і додатків (рис. 7).

Для сервісу також характерні інші можливості. Так, в мережі Yammer доступна робота з зовнішніх мереж, які допомагають створювати відомі робочі області в Інтернеті для комунальної роботи з контактів за межами мережі Yammer з іншою освітою встановити. Швидка перемикання мережі можлива між внутрішньою та зовнішньою мережами, що надає можливість легко відстежуватися Бесіди в зовнішньому та швидко передаються відніманими цінами Відомості у внутрішніх мережах компанії (рис.8).

Отже, ЗАСТОСУУАННЯ Сонячно сервіс Офіс 365, а мережа Яммер у сучасності післядипломної педагогічної освіти Надається багато можливостей для вирішення спільних актуальних освітніх проблем актуальних потреб конкретного навчального закладу або його структурного підрозділу.

Застосування хмарних служб Офіс 365 значно полегшує педагогічне спілкування на відстані і створює умови для конструктивної творчої колективної праці над освітніми проблемами та творчими проектами.

Література

1. Корпорація Майкрософт “Основи комп’ютерних мереж та Інтернету” (навчально-методичний посібник). – К: Видавнича група BHV, 2006. – 256 с.
2. Васьков Ю.В. Педагогічні теорії, технології, досвід: дидактичний аспект – /Ю.В Васьків Х.: Державний стандарт загальної середньої освіти в Україні. Інформатика Освітня галузь Технології – К .: Освіта України, 2004.
3. Левченко О.М Основи Інтернету: навч. посіб. / О.М. Левченко, І.О. Завадський, Н.С. Прокопенко – К: Видавнича група BHV, 2007. – 318 с.
4. Литвинова С. Г. Поняття та основні характеристики хмаро орієнтованого навчального середовища середньої школи [Електронний ресурс] / С. Г. Литвинова // Інформаційні технології і засоби навчання: електронне наукове фахове видання – 2014. – №2 (40). – С. 26–41 – Режим доступу: http://journal.iitta.gov.ua/index. php/itlt/article/view/970/756#.U2aW6IF_vzA
5. Морзе Н. В.  Методика  навчання  інформатики:  навч.  посіб.:  у  4 ч. / Н В Морзе; за ред. М. І. Жалдака. – К. : Навч. книга, 2003. – Ч. І : Загальна методика навчання інформатики. – 254 с.
6. Морзе Н. В. Методика навчання інформатики : навч. посіб. : у 4 ч. / Н. В Морзе; за ред. М. І. Жалдака. – К. : навч. книга, 2003. – Ч. ІІ : Методика навчання інформаційних технологій. – 287 с.
7. Пасічник О. Г. Основи веб-дизайну. Навчальний посібник. О.Г. Пасічник О. В. Пасічник, І. В Стеценко. – К: Видавнича група BHV, 2007. – 330 с.

УДК 378.147                                                                                                            М. Є. Андрос,

старший викладач кафедри відкритих освітніх систем

та інформаційно-комунікаційних технологій

ДВНЗ «Університет менеджменту освіти», м. Київ

Дистанційне тестування як форма контролю знань

слухачів курсів підвищення кваліфікації

Важливою ланкою процесу навчання на курсах підвищення кваліфікації є контроль знань та уміння слухачів. Поступовий перехід від традиційних форм контролю та оцінювання знань до дистанційного тестування відповідає тенденціям і загальній концепції модернізації та комп’ютеризації вітчизняної системи освіти.

Тестування в педагогіці виконує три основні взаємопов’язані функції: діагностичну, навчальну і виховну.

• Діагностична функція полягає у виявленні рівня знань, умінь, навичок слухача. Це основна, і найочевидніша функція тестування. З об’єктивності, широті і швидкості діагностування тестування перевершує всі інші форми педагогічного контролю.
• Навчальна функція тестування полягає в мотивуванні слухача до активізації роботи по засвоєнню навчального матеріалу. Для посилення навчальної функції тестування можуть бути використані додаткові заходи стимулювання, такі як роздача викладачем примірного переліку питань для самостійної підготовки, наявність в самому тесті навідних запитань і підказок, спільний розбір результатів тесту.
• Виховна функція проявляється в періодичності та неминучості тестового контролю. Це дисциплінує, організовує і направляє діяльність слухачів, допомагає виявити й усунути прогалини в знаннях, формує прагнення розвинути свої здібності.

Дистанційне тестування із використанням сучасних ІТ-технологій має низку переваг перед традиційними формами і методами контролю. Воно дає змогу більш раціонально використовувати час навчального заходу (лекції, практичного заняття, дистанційного курсу), охопити більший обсяг змісту, швидко встановити зворотний зв’язок із слухачами та визначити результати засвоєння матеріалу, зосередити увагу на прогалинах у знаннях і вміннях, внести в них корективи.

Під час дистанційного навчання тестування може проводитися як при прямому контакті вчителя з слухачем, так і в режимі он-лайн: в попередньо обумовлений час слухач входить на контрольну сторінку курсу, де розміщений онлайновий тест з короткою інструкцією. Він відповідає на питання, не виходячи з мережі в режимі реального часу (тобто вчитель бачить

на моніторі хід відповіді). Оцінка може виставлятися автоматично (якщо в тесті тільки вибрані відповіді або відповідь можуть однозначно відповідати стандарту) або викладачеві (якщо в тесті є відкриті питання). Час відповідей слід обмежувати – не надана вчасно відповідь на питання змінюється наступним питанням. Для створення таких тестів існують розроблені загальнодоступні спеціальні засоби, а їх розробка є нескладною.

Оф-лайнове тестування не “прив’язує” слухача та викладача до конкретного моменту часу. Тести в певний час з’являються на сайті, слухач виходить з мережі, відповідає на тест, а потім пересилає його результати електронною поштою. Варіант: слухач входить на курс курсу, заповнює відповідні місця тесту і натискає відповідний кнопку, посилає результати тесту. Час відповіді, як правило, теж обмежено: скажімо, вимагається відправити відповідь через годину після отримання. Час отримання та відправлення тесту фіксує програму, тому тут не може бути нерозуміння. Часовий критерій при відповідях на тести вважається дуже важливим і його слід чітко дотримуватися.Найближчим замінником, придатним для отримання та фіксації часу надходження відповідей на тестові завдання, може бути СМС-повідомлення на мобільний телефон,

Активним популяризатором дистанційного навчання з використанням сучасних технологій є ДВНЗ «Університет менеджменту освіти». Особливості процесу навчання навчання для слухачів курсів підвищення кваліфікації зумовили створення спеціальних інформаційно-комунікаційних умов для бажаючих отримати знання. Основною  формою підвищення кваліфікації  слухачів у ЦІППО (Центрального інституту післядипломної педагогічної освіти) є  очно-дистанційна. В ЦІППО використовуються два платформи дистанційного навчання: Efront та Moodle.

Всі слухачі-дистанційники забезпечуються необхідним, спеціально розробленим, комплексом навчальних електронних посібників, що також передбачає самоперевірку студента у формі самотестування. Кожен зі слухачів курсів може скористатися електронними носіями навчального матеріалу. Контроль якості знань може відбуватися за змішаною схемою, що передбачає і тестування, і написання випусної роботи практичної спрямованості.

Крім того, в Університеті менеджменту освіти впроваджено програмне забезпечення Microsoft Office 365. Це новий програмний продукт, який поєднує набір веб-сервісів, який поширюється на основі передплати за схемою «програмне забезпечення + послуги» (англ. Software plus services). Набір надає доступ до різних програм і послуг на базі платформи Microsoft Office, електронною поштою бізнес-класу, функціоналу для спілкування та управління документами.

Одним з сервісів, що пропонується MS Office 365, є сервіс, що має назву ” FORMS “. Він

безпосередньо пов’язане з застосуванням форм опитування (тестування).

Застосування зазначеного сервісу ефективно використовується під час проведення дистанційної форми курсів підвищення кваліфікації. Існує можливість оперативного опитування, анкетування, тестування на всіх етапах проведення курсів підвищення кваліфікації. Як приклад, на початковому етапі доцільно провести так зване «вхідне» опитування, що має наступний інтерфейс:

Так зване «проміжне» дистанційне тестування застосовується після проведення певного онлайн лекції чи практичного заняття та має наступний вигляд:

Статистичні результати відображуються майже миттєво та зручно при користуванні та інтерпретації результатів:

Сервіс «Форми» достатньо надійний та ефективний для створення простих у використанні тестів перевірки знань (або анкетувань, опитувань з різних питань). Його недоліками можна вважати лише обмежену варіативність використання варіантів та форм надання відповідей.

Література

1. Анисимов А.М. Робота в системі дистанційного навчання Moodle. Учебное пособие. 2-е видання исправленное и дополненное. – Харьков, ХНАГХ, 2009. – 292 стр.
2. Базилевич М.Д. Оцінювання знань студентів на заняттях з інформатики. Методичні та практичні аспекти застосування та розвитку системи контролю знань в університеті: Зб. мат наук.-метод. конф 26 січня – 3 лютого 2004 р. – К .: КНЕУ, 2004. – С. 406-409.
3. Биков В.Ю, Кухаренко В.М. Дистанційний навчальний процес: Навчальний посібник / за ред. – К .: Міленіум, 2005.
4. Вишнівський В.В., Гніденко М.П., ​​Гайдур Г.І., Ільїн О.О. Організація дистанційного навчання. Створення електронних навчальних курсів та електронних тестів. – Навчальний посібник. – Київ: ДУТ, 2014 р. – 140 с.
5. Григорчук Т.В., Олійник А.Д. Комунікативні та інтерактивні компоненти електронного підручника як чинники формування знань студентів // Вища освіта в Україні, 2005. – № 3. – С. 211-213.
6. Підвищення кваліфікації керівників освіти за дистанційною формою навчання / за заг. ред. В.В.Олійника. – К .: Логос, 2006. – 408 с.

1. Сисоєва С.О., Осадча К.П. Системи дистанційного навчання: порівняльний аналіз навчальних можливостей. – [Електронний ресурс]. – 2011. – Режим доступу: http://www.academia.edu/931578 .

УДК 378.018.43 А. Л. Лапшин кандидат фізико-математичних наук. наук, доцент кафедри                                                                                                  

відкритих освітніх систем та інформаційно-комунікаційних технологій

ДВНЗ «Університет менеджменту освіти», м. Київ

МАТЕМАТИЧНЕ ОПРАЦЮВАННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ ТЕСТІВ, ОТРИМАНІ ЗА ДОПОМОГОЮ СЕРВІСУ ФОРМ

 Сучасний світ швидко змінюється, відбуваються масштабні геополітичні процеси, стрімко розвивається соціально-економічна ситуація, зростає обсяг інформації, необхідної для успішної життєдіяльності як окремого індивідуума, так і для організацій та установ. Зростає роль освіти, яка стає необхідною упродовж всього активного життя людини. Концепція відкритої освіти є однією з значно поширених і стала фундаментальною. Тому дослідження з тематики змішаного навчання в межах відкритої освіти є актуальними.

Ця праця присвячується проблемі аналізу результатів тестування, опрацюванню їх математичними методами, та проблемам як інтерпретації результатів, так і роботі над підвищенням якості тестування. Якщо загальні проблеми тестування на якісному рівні достатньо широко розглядаються в педагогічній літературі, то кількісні математичні методи оцінювання ефективності тестування застосовуються не так часто.

Змістовим ядром запропонованої праці є точне оцінювання зміщення результатів тестування стосовно рівня знань та рекомендації з підвищення якості тестування.

Основними результатами роботи є числове оцінювання зміщення результатів тестів стосовно рівня знань для різних варіантів тестових питань, оцінювання розкиду результатів залежно від обсягу тестів, рекомендації з підвищення якості тестування.

Система дистанційної освіти базується на принципі інтерактивності, тобто відбувається інтерактивна взаємодія особи, яка навчається з викладачем або з програмними засобами, зокрема шляхом тестування.

Тестування є основним елементом педагогічного контролю в сучасних електронно-освітніх навчальних комплексах. Автоматичне тестування є необхідною складовою в сучасних MOOC (масових відкритих онлайн курсах).

  Отже, проблеми тестування якості, побудови відповідних математичних моделей та оцінювання ефективності тестування як інструмента виявлення якості знань учням, студентам і слухачам набувають актуальності і тому підлягають дослідженню.

  Розглянемо проблему відповідності результатів тестування на реальний рівень знань опитуваного.

  Побудуймо таку математичну модель. Для спрощення сприйняття теми ми не будемо записувати відповідні формули в алгебраїчній формі з буквеними позначками, а розглянемо деякі конкретні числові значення. Припустимо, що вірогідність правильного відповіді на запитання по темі для слухача / студента дорівнює 70%. Цю ймовірність назвемо рівнем знань. Відмітимо, що це не означає, що кожен з слухачів дасть відповідь саме на 70% запитань.Взявши за основу математичну модель, що описує послідовність незалежних випробувань, тобто відповідь на кожне запитання, є успішною або невдалою, незалежно від того, які відповіді були дані на попередні запитання, можна отримати відповідний розподіл імовірності за кількістю правильних відповідей, відомий як біноміальний розподіл, що задається формулою Бернуллі.

 Наприклад, якщо відповіді даються на 100 запитань, то ймовірність дати правильну відповідь на певну кількість тестових запитань матиме такий вигляд на відповідній гістограмі.

Відповідний розподіл результатів для тесту для 10 запитань буде таким

Відзначімо, что відносна дисперсій, тобто розкіданнь можливий значень відносен СЕРЕДНЯ очікуваний значення збільшується при зменшенні кількості запитань.

Але математична модель ще потребує доповнення. КОЖЕН з слухачів знатиму відповідь на Вказану Кількість запитань , тобта дасть правильні ВІДПОВІДІ на їй Кількість запитань, но зможу спробуваті відгадаті ВІДПОВІДІ на ті запитання, что залиша в тестовому наборі, навмання.

Для спрощення сприйняття розглянемо випадок закритого тесту, коли на кожне запитання слухач має можливість вибрати один з чотирьох варіантів відповіді. До тієї кількості правильних відповідей, що базувалися на знаннях слухача, додається ще деяка кількість відповідей, які просто відгадуються. Кількість відгаданих відповідей так само є дискретною випадковою величиною, що має біноміальний розподіл закону, з вірогідністю відгадати р = 0,24 (випадок чотирьох варіантів відповіді). Тоді, для слухача, яка знає відповіді на 4 запитання з 10, очікуємо такі результати тестування.

Отже, результати тестування є сумою двох випадкових дискретних величин. Перша – це кількість запитань, відповіді на які слухач знає. Друга, – це кількість запитань, які слухач просто відгадує навмання. Обидві мають біноміальний розподіл. Для першої випадкової величини визначальною є ймовірність знати правильну відповідь р = 0,7, яку ми ототожнюємо з рівнем знань

слухача. Для другої випадкової величини визначальною є ймовірність відгадати правильну відповідь. У розглянутому випадку це буде р = 0,25. Остання вірогідність залежить від структури побудови тестових запитів. У нашому випадку це закритий тест з одиничним вибором одного варіанту з чотирьох представлених.

Надедемо варіанти розподілу результатів тестування для тестування з десяти запитань, при цьому паралельно наведемо розподіл рівня знань слухачів та розподіл результатів тестування.

На рис. 4 ми бачимо гістограму знань студентів, зображену червоним кольором, та гістограмою розподілу тестувань результатів, зображеного чорним кольором. Якщо математичне сподівання відповідей, відомих опитувань, становить 70% запропонованої кількості, то середній рівень тестування дасть 77,5% наданої кількості запитань.

Чи можна зменшити процентну різницю між цими показниками шляхом збільшення кількості запитань?

Побудуймо відповідну гістограму для тесту, що містить 20 запитань. Знову розглядається випадок закритого тесту з одиничним вибором однієї відповіді за чотири можливих.

На рис. 5 білим кольором зображено розподіл рівня знань, чорним – розподіл результатів тестування. Знову математичне сподівання першої величини становить 70% кількості запитань, а другий – 77,5%.

Що ж дає збільшення кількості запитань? Зменшується відносний розкид навколо середніх значень. Це підвищує якість педагогічного контролю за допомогою тестування.

Уведемо поняття якості педагогічного контролю як обчислюваної величини.

Якість педагогічного контролю дорівнює (100-W)%, якщо W% відсотків слухачів, які мають рівень знань не вище 50% за результатами тестування, набрали не менше 60% балів.

Тоді, для розглянутих значень параметрів, можна обчислити, що в разі випробувань за 10 запитань якість педагогічного контролю буде 90,2%, в результаті випробування за 20 запитань – 98,9%.

Література.

1. В.В. Олійник, В.О. Гравіт, Л.Л. Ляхоцька. Теорія та практика контролю успішності підвищення кваліфікації педагогічних працівників. // Подібна освіта в Україні. – 2009. – № 2. – С. 18-22. (0,81 др. Арк.)

2.Anderson, T., & Dron, J. (2010). Три покоління педагогіки дистанційної освіти. Міжнародний огляд досліджень відкритого та дистанційного навчання, 12 (3), 80-97.

УДК 004.5: 004.77

В. В. Дивак

кандидат педагогічних наук, доцент кафедри відкритих освітніх систем та інформаційно-комунікаційних технологій ДВНЗ «Університет менеджменту освіти», м. Київ

САЙТ В ЄДИНОМУ ІНФОРМАЦІЙНОМУ СЕРЕДОВИЩІ НА ОСНОВІ Офіс 365

Наше дослідження має на меті розглянути переваги використання Microsoft Office 365 в освітньому закладі, а саме сервіс SharePoint для створення загальнодоступних сайтів. Хмарні сервіси — це певна система серверів для збереження даних та інформації, з якою можна з’єднатися через Інтернет. Ця технологія сервісів дає змогу споживачам використовувати програми з будь-якого комп’ютера без установки та доступу до особистих файлів. За рахунок централізації облікової та управлінської інформації, опрацювання, надійності зберігання даних та пропускної здатності хмарні сервіси дають змогу значно ефективніше вести управління підприємством. Завдання дослідження: визначити загальні відомості про Microsoft Office 365, його переваги та недоліки, висвітлити можливості використання хмарного сервісу Microsoft Office 365 у процесі навчання. Перевагою Office 365 є його легкість, зручність, мобільність та безпечність у використанні. Значним недоліком є неможливість використання за відсутності підключення до

мережі Інтернету. Використання хмарних служб Microsoft Office 365 може надати навчальному закладу низку переваг: скорочення витрат на інфраструктуру – постійний доступ до даних; кращі умови роботи для вчителів, учнів, батьків, інших учасників навчального процесу; електронні поштові скриньки для всіх учнів, викладачів, адміністрації, інших зацікавлених осіб; уніфіковані адреси електронної пошти друга частина електронної адреси (доменне ім’я) збігатиметься з адресою навчального закладу.

Для створення нового сайту на сервер постачальника хмарних сервісів виконайте такі дії.

1. Відкрийте домашню сторінку Microsoft Office 365 і виберіть додаток SharePoint.

1. На сторінці своєї навчальної заклади викладач, який має право створювати сайти, повинен ввійти в режим загальнодоступного сайту.

1. На наступній сторінці заповніть потрібні поля: – назва сайту, – опис сайту (не обов’язково поле), – адреса сайту, URL по якому сайту буде відкриватися. Можна використовувати тільки латинські символи, – шаблон, який буде використовуватися як основа для сайту.

Після створення шаблону сайту можна розпочати його заповнення. Обговорюйте такі питання: рубрики сайту, оцінка сайту, організація колективного заповнення сайту.

Пропонуємо вашому увазі сайт кафедри відкритих освітніх систем та інформаційно-комунікаційних технологій.

Сайт кафедри відкритих освітніх систем та інформаційно-комунікаційних технологій містить 6 тематичних блоків: історія кафедри, складу кафедри, навчальний процес, наукова діяльність, соціальні мережі, слухачам. Блок « Історія кафедри » містить інформацію про те, коли створено кафедру, хто її очолює, завдання кафедри.

Блок « Освітній процес » містить інформацію про теми та навчальні спецкурси, які читають науково-педагогічні працівники кафедри.

Блок « Про нас » містить склад науково-педагогічних працівників, які працюють на кафедрі.

Блок « Наукова       діяльність » містить інформацію про конференції, методичні семінари, що проводять кафедру, матеріали науково-дослідної роботи над якою працюють науково-педагогічні працівники.

Блок « Освітній процес » містить інформацію про теми та навчальні спецкурси, які читають науково-педагогічні працівники кафедри.

Блок « Соціальні мережі » містить посилання на кафедру в мережі Facebook.

Тематичний блок « Слухачам » містить інформацію для слухачів курсів підвищення кваліфікації: дистанційного навчання, реєстрації на курсах підвищення кваліфікації, плану-графік, розклад заняття, анкетування для слухачів тощо.

Блок « Наукова       діяльність » містить інформацію про конференції, методичні семінари, що проводять кафедру, матеріали науково-дослідної роботи над якою працюють науково-педагогічні працівники.

Блок « Соціальні мережі » містить посилання на кафедру в мережі Facebook.

Тематичний блок « Слухачам » містить інформацію для слухачів курсів підвищення кваліфікації: дистанційного навчання, реєстрації на курсах підвищення кваліфікації, плану-графік, розклад заняття, анкетування для слухачів тощо.

1. Наочні матеріали учасників семінару