Писанки України

Світле та радісне Великоднє свято не обходиться в Україні без виготовлення писанок та крашанок. Адже у народних віруванняхрозписане чи пофарбоване й освячене яйце наділялося надзвичайною здатністю оберігати від злих сил, сприяти любові, здоров’ю, росту рослинності, оберігало від пожежі. Це був символ життя!

Традиція писати писанки сягає своїм корінням в сиву давнину, коли людина була неподільною з природою. В ті часи все навколо було живим і вміло розмовляти. Щоб вижити серед могутніх стихій, потрібно було мати серце  чисте, як гірські води, а руку міцну, як гілля дуба, а ще знати дивовижну мову Всесвіту. Згодом виникли символи, неначе букви тієї чарівної мови. Зображуючи їх на стінах печер, посуді та одязі, люди зверталися до сонця, вітру, води, землі. З часом ті послання почали писати на пташиному яйці. Чому саме яйці? Мабуть тому, що прадавніх людей вражала поява з неживого предмета нового життя. І так не знаючи астрономії, наші предки перетворили кругле яйце в маленьку модель Землі і Всесвіту. Модель з вогненною кулею всередині…Що це? Передбачення? А може вони знали світобудову? Так вони були мудрими. І тому змогли поєднати Християнство, як ідею спасіння душі від мороку, з найсвітлішими образами минулого. Так виникла писанка – символ нового життя, воскресіння Бога, і відродження природи. Відтоді кожне творіння писанки,- ніби пробудження-перетворення засніженої, замерзлої землі в яскраву, весняну радісну.

На писанках зображають не просто малюнки, а символи. Символи на писанках  поділяються на групи за походженням та часом.

Найдавніші з них- це група символів вогню та  символів води. Ці дві стихії поєднуючись,  народжують життя .

       До символів води  відносяться  «безкінечники»,  « грабельки»,  «риба», «дощові потоки», «юрок» та багато інших.

       До символів вогню –   «сонце», «зірка», «триквет», «свастика», «хрест», «промінь» тощо.

        Трохи  пізніше з’явились символи  родючості, розвитку, збереження життя : «Богиня Берегиня», «косий хрест», «ромб», «квадрат», «дерево життя». Рослинні  («сосонка»,  «дубовий лист», «вербова гілка», «квітка», «виноград», «яблунька», «сливка»)  та тваринні символи ( «олень», «баранці», «коник», «пташка», «рак», «півень» , « медвежі лапи», « заячі вуха» та інші ) з’явилися значно пізніше і відрізнялися  один від одного в різних регіонах України. Після прийняття православ’я в писанковій символіці з’являються християнські знаки-символи – «церква-вежа», «божа ручка», «хрест». В ХІХ – ХХ століттях на писанках з’являються зображення святих.

Знаки-символи  поєднувались з символікою кольору і несли певне інформаційне навантаження, про писанку як оберіг.

Жовтий колір –  колір небесних світил : сонця, зірок, місяця; приносить  достаток, урожай, приплід.

Зелений – колір весни, пробудження  природи,  всього живого, що є на світі, символ здоров’я.

Червоний – колір любові, сили, влади, радості життя, символ чоловічої статі.

Чорний колір – символ землі, плодючості; чорний з білим  колір , що  виказує  пошану  душам померлих,  пам’яті предків.

Коричневий – символізує  землю-матір.

Блакитний – уособлює  воду, повітря, небо, здоров’я.

А справжню писанку можна написати з допомогою спеціального писачка та і певні навики для цього треба. Але при бажанні можна опанувати і таке мистецтво.

Ніна Мудрик-Мриц

ПИСАНКА

Писанку писала 
Під Великдень Настя, 
Добирала гожі взори 
Всім рідним на щастя.

Бабуні “церковці”, 
Між ними куточки, 
У куточках для дідуня 
“Дубові листочки”.

Матусі “косицю”, 
“Смерічки” для тата, 
Тітці “зорі”, а для дядька 
“Княгиня” чубата.

“Шовкових косичок” 
Для сестрички трішки, 
А братові-пустунові 
“Баранячі ріжки”.

Подружкам з садочка 
“Трилистки” в віконце, 
Україні — в безконечник 
Уплетене “сонце”.